Постанова 4857 № 1.380.2019.004757

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 червня 2020 року Справа № 1.380.2019.004757 пров. № А/857/2624/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії: судді-доповідача Качмара В.Я., суддів Кушнерика М.П., Старунського Д.М., при секретарі судового засідання Пильо І.І. розглянувши у відкритому судовому в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 7 лютого 2020 року (суддя Кравців О.Р., м.Львів, повний текст складено 12 лютого 2020 року) у справі за його позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про зобов`язання вчинити дії, - ВСТАНОВИВ: У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі ГУПФ, ПФУ відповідно) в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог (а.с.84-85), просив: зарахувати до загального стажу період навчання на підготовчому відділенні у Дніпропетровському інституті інженерів залізничного транспорту ім.Калініна (далі Інститут) (Дніпропетровський національний університет імені академіка Лазаряна) за денною формою навчання з 25.11.1982 по 29.07.1983; зарахувати вислугу років у Збройних Силах України (далі ЗСУ), яка становить календарна 3 роки 1 місяць до загального стажу; зарахувати для обчислення перерахунку призначеної пенсії нараховану заробітну плату на посаді головного інженера Мукачівської дистанції колії Ужгородської дирекції залізничних перевезень Львівської залізниці з жовтня 1999 року по квітень 2001 року та служби у ЗСУ, як учасника бойових дій, за період з вересня по грудень 2015 року та з січня по травень 2016 року відповідно до довідок про нараховану заробітну плату, якими спростовується заробітна плата прийнята до уваги при обчислені для призначення пенсії, яка врахована з індивідуальних відомостей про застраховану особу; здійснити перерахунок пенсії з часу виходу на пенсію з 15.02.2017, з врахуванням вищевказаних вимог. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 7 лютого 2020 року позов задоволено частково. Зобов`язано ГУПФ зарахувати до загального трудового стажу ОСОБА_1 період навчання на підготовчому відділенні в Інституті за денною формою навчання з 25.11.1982 по 29.07.1983 та здійснити перерахунок з часу виходу на пенсію 15.02.2017. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Не погодившись із ухваленим рішенням, в частині відмовлених позовних вимог, його оскаржив позивач, який із покликанням на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в цілому. В доводах апеляційної скарги вказує, що незаконні дії відповідача в частині неврахування певних періодів роботи та заниження доходів під час обчислення йому пенсії призвели до отримання позивачем меншої за розміром, ніж передбачено законодавством пенсії, що порушує його права. Зазначає, що суд першої інстанції не врахував ту обставину, що відповідач допустив порушення обчислення нарахування пенсії за період служби в ЗСУ, як учаснику антитерористичної операції (далі АТО) з вересня 2015 року по жовтень 2016 року, а саме відсутні дані про нарахування заробітної плати у індивідуальних відомостях про застраховану особу за вказаний період. Також судом не враховано те, що з призначенням пенсії у сумі 5174,96 грн позивач не був згідний, оскільки врахування заробітної плати для обчислення пенсії повинен бути здійснений не з 01.04.2019, а з часу виходу на пенсію з 15.02.2017. Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує вимоги такої, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить в частині відмовлених позовних вимог. залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. ГУПФ в судове засідання не надіслало свого представника, про дату, час та місце розгляду справи було повідомлено належним чином, а тому суд апеляційної інстанції відповідно до частини другої статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС) вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності належним чином повідомленої сторони. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та його представника, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, оскільки ОСОБА_1 направлений на навчання як перспективний працівник, відрахований з роботи у зв`язку з зарахуванням на навчання, пройшов навчання на підготовчих курсах, за їх результатами вступив і продовжив навчання в Інституті та після закінчення навчання повернувся працювати бригадиром шляху на залізниці, слід визнати протиправними дії відповідача щодо не зарахування позивачу до стажу роботи навчання на підготовчих курсах та зарахувати до загального трудового стажу період навчання на підготовчому відділенні в Інституті за денною формою навчання з 25.11.1982 по 29.07.1983. В частині задоволених позовних вимог, рішення суду першої інстанції позивачем фактично не оскаржується, тому суд апеляційної інстанції не має права робити правові висновки щодо цієї частини судового рішення. Щодо позовної вимоги про зарахування вислуги років у ЗСУ, яка становить календарні 3 роки і місяць до загального стажу, то суд вказав, що відповідачем належними доказами доведено зарахування позивачу до стажу строк військової служби загальною тривалістю 3 роки і 1 місяць, тому дії відповідача у цій частині є правомірними, а покликання позивача необґрунтованими. Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача зарахувати позивачу для обчислення перерахунку призначеної пенсії нараховану заробітну плату на посаді головного інженера Мукачівської дистанції колії Ужгородської дирекції залізничних перевезень Львівської залізниці з жовтня 1999 року по квітень 2001 року та служби у ЗСУ, як учасника бойових дій за період з вересня по грудень 2015 та з січня по травень 2016 року, відповідно до довідок про нараховану заробітну плату, то цей суд визнав обґрунтованими дії відповідача щодо розрахунку розміру пенсії позивача з наданих роботодавцями довідок. Крім того, також зауважив, що згідно з рішенням ГУПФ від 14.08.2019 №38 виплата пенсії позивачу припинена у зв`язку з призначенням пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Закон №2262-XII). Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з додержанням норм матеріального і процесуального права, з таких міркувань. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що з 15.02.2017 ОСОБА_1 призначено дострокову пенсію за віком, як учаснику бойових дій, який брав безпосередню участь в АТО в районах її проведення, відповідно до абзацу 6 пункту 3 розділу ХV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон №1058-IV). Станом на 01.08.2019 страховий стаж позивача становить 40 років 4 місяці 18 днів (а.с.78-82). З 21.05.1980 по 05.05.1982 та з 24.07.2015 по 12.10.2016 позивач проходив військову службу у ЗСУ. У період з 22.09.2015 по 08.01.2016 безпосередньо брав участь в АТО на території Донецької області (а.с.67-71, 74-75). У відповідь на заяву позивача щодо зарахування в загальний стаж роботи періоду слухачем підготовчого відділення Інституту, а також надання інформації щодо розміру пенсії після проведеного перерахунку відповідно до частини четвертої статті 42 Закону № 1058-IV відповідачем листом від 05.08.2019 №20/Б-20/11.03-06 повідомлено заявника, що час перебування на підготовчому відділенні в Інституті у 1982 році не є навчанням у вищому навчальному закладі, тому відсутні підстави для зарахування даного періоду до страхового стажу ОСОБА_1 . Вказано, що після проведеного перерахунку розмір пенсійної виплати становить 5174,96 грн (а.с.11-12). Не погоджуючись із зазначеним розміром пенсії позивач звернувся до суду із цим позовом. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України. Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Частиною першою, четвертої статті 24 Закону №1058-IV (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) передбачено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. За змістом пункту «в» частини третьої статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується також військова служба та перебування в партизанських загонах і з`єднаннях, служба в органах державної безпеки, внутрішніх справ та Національної поліції, незалежно від місця проходження служби. З матеріалів справи видно, що відповідачем подано суду відомості про індивідуальний перерахунок стажу позивача у зв`язку з уточненням даних в електронній пенсійній системі, згідно з якими позивачу зараховано і період строкової військової служби з 21.05.1980 по 05.05.1982, і військову службу в період з 24.07.2015 по 12.10.2016; разом 3 роки і 1 місяць (а.с.82). З огляду на те, що ГУПФ належними доказами доведено зарахування позивачу до стажу строк військової служби загальною тривалістю 3 роки і 1 місяць, суд першої інстанції обґрунтовано вказав на те, що дії відповідача у цій частині є правомірними, а покликання позивача на не зарахування вислуги років у ЗСУ, яка становить 3 роки 1 місяць до загального стажу необґрунтованими. Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача зарахувати позивачу для обчислення перерахунку призначеної пенсії нараховану заробітну плату на посаді головного інженера Мукачівської дистанції колії Ужгородської дирекції залізничних перевезень Львівської залізниці з жовтня 1999 року по квітень 2001 року, то необхідно зазначити наступне. Відповідно до частини першої статті 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв. Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №1058-ІV врегульовано «Порядом подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» затвердженого постановою правління ПФУ від 25.11.2005 №22-1 (у редакції постанови правління ПФУ від 07.07.2014 №13-1; зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.12.2014 за №1566/11846; далі Порядок; в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин). Положеннями абзацу другого підпункту 3 пункту 2.1 Порядку визначено, що за бажанням пенсіонера у період до 01 січня 2016 року ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) до 01 липня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам. Довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми. Відтак, обов`язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01.07.2000 є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами. Іншого чинним законодавством не передбачено. Як видно із довідки про заробітну плату для обчислення пенсії від 23.03.2017 №Б-312, що видана архівним відділом Ужгородської дирекції залізничних перевезень Львівської залізниці в якій заробіток позивача обчислений з жовтня 1999 року по квітень 2001 року та така видана на підставі особових рахунків з 1999 по 2001 рік, копій завірених виписок із цих особових рахунків за період з жовтня 1999 року по липень 2000 року матеріали справи не містять, тому ГУПФ правомірно згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу взято до розрахунку заробітну плату з червня 2000 року, що отримувалась позивачем у інших відділеннях Львівської залізниці з 2000 по 2017 роки. Крім того, згідно листів ГУПФ ним направлялись запити до Головного управління Пенсійного фонду в Закарпатській області з проханням посприяти в проведення зустрічної перевірки достовірності видачі вказаної вище довідки про заробітну плату, видану ОСОБА_1 , а також щодо можливості заміни довідки про заробітну плату за вищевказаний період, однак жодної відповіді від адресата отримано так і не було (а.с.39). Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача зарахувати позивачу для обчислення перерахунку призначеної пенсії нараховану заробітну плату, як учасника бойових дій, за період з вересня по грудень 2015 та з січня по травень 2016 року, то матеріалами справи підтверджується те, що позивачу при обчисленні пенсії повністю враховано до страхового стажу періоди його перебування на військовій службі з 24.07.2015 по 12.10.2016, в тому числі період з 22.09.2015 по 08.01.2016 військова служба, участь в АТО, а також заробітну плату відповідно до поданих довідок за цей період. Враховуючи наведені вище обставини, суд апеляційної інстанції вважає вірними висновки суду першої інстанції про відсутність підстав у задоволені заявленої частини позовних вимог. Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підсумовуючи, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанцій, правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 7 лютого 2020 року без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС. Суддя-доповідач В. Я. Качмар судді М. П. Кушнерик Д. М. Старунський Повне судове рішення складено 15 червня 2020 року.