Постанова Полтавський апеляційний суд № 530/139/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 530/139/20 Номер провадження 33/814/404/20Головуючий у 1-й інстанції Дем`янченко С. М. Доповідач ап. інст. Маліченко В. В. Категорія ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 червня 2020 року м. Полтава Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Маліченко В. В., з участю: секретаря судового засідання - Пархоменко Ю. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КпАП України ОСОБА_1 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, посвідчення водія НОМЕР_1 , працюючого електрогазозварювальником в ТОВ «Спецмехсервіс», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за апеляційною скаргою захисника адвоката Школьного Василя Андрійовича в інтересах ОСОБА_1 на постанову Зіньківського районного суду Полтавської області від 17 квітня 2020 року,- В С Т А Н О В И В : Постановою Зіньківського районного суду Полтавської області від 17 квітня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 10 200 грн на користь держави з позбавленням права керування транспортним засобами строком на 1 рік. Стягнено з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 420 грн 40 коп. Судове рішення мотивовано тим, що ОСОБА_2 керував транспортним засобом в стані наркотичного сп`яніння. В наслідок чого порушив п. 2. 9 «а» ПДР України, вчинивши адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції захисником Школьним В. А. в інтересах правопорушника ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Зіньківського районного суду Полтавської області від 17 квітня 2020 року та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення. З рішенням районного суду не погоджується, так як останнє винесене з допущенням істотних порушень процесуального та матеріального права. Обґрунтовуючи заявлені вимоги, зазначив, що огляд на стан наркотичного сп`яніння ОСОБА_2 проведено з порушенням Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а судом належним чином не встановлено всі обставини справи для прийняття вмотивованого рішення. Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, допитавши свідка ОСОБА_3 , суд апеляційної інстанції вважає апеляційну скаргу такою, що задоволенню не підлягає, виходячи з наступного. Згідно з положеннями ст.ст.245, 252, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому положеннями статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Відповідно до вимог п. 2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Відповідальність за порушення зазначеної вимоги ПДР України передбачена ст.130 КУпАП. Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Подія адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП та вина особи яка притягається до адміністративної відповідальності, підтверджується дослідженими місцевим судом та наведеними у постанові суду доказами, які були перевірені судом апеляційної інстанції, а саме: Протоколом про адміністративне правопорушення від 04 лютого 2020 року серія БД № 271607, відповідно до якого 04 лютого 2020 року о 11 годині 40 хвилин в м. Зіньків по вул. Воздвиженська, буд. 64 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Opel» д. н. з. « НОМЕР_2 », перебуваючи в стані наркотичного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився в медичному закладі КНП «Зіньківська ЦРЛ», що підтверджується висновком на стан наркотичного сп`яніння № 6 від 04 лютого 2020 року чим порушив вимоги п. 2.9 а ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1ст. 130 КУпАП. Було вилучено посвідчення водія НОМЕР_3 НОМЕР_4 від 11 січня 2008 року Зіньківське ВРЕР, та вино тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом серії НОМЕР_5 НОМЕР_6 від 04 лютого 2020 року (а. с.- 1). Висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного сп`яніння або перебування від впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 6 від 04 лютого 2020 року, відповідно до якого було встановлено, що ОСОБА_4 , перебуває у стані наркотичного сп`яніння (а. с. - 3); Поясненнями свідка ОСОБА_3 лікаря нарколога КНП Зіньківського ЦРЛ Полтавської області, в суді першої інстанції, та повторними поясненнями в судовому засідання Полтавського апеляційного суду. З пояснень ОСОБА_5 встановлено, що під час медичного огляду було виявлені характерні та очевидні ознаки наркотичного сп`яніння викликані вживанням психостимуляторів. При подальшому лабораторному обстежені було ідентифіковано речовини, які дали позитивні результати на метанфетамін та маріхуану . В висновку зазначив, що гр. Белих перебуває в наркотичному сп`янінні викликаним комплексним вживанням кількох наркотичних речовин метанфітаміну та канабіноїдів. Відзначив, що у випадку з гр. ОСОБА_1 результат є «стовідсотковий», сумніви в результаті проведеного лабораторного дослідження відсутні. Вказані докази є належними, допустимими та достовірними, оскільки вони здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи і об`єктивно узгоджуються між собою. Давши належну оцінку наявним в матеріалах справи та дослідженим судом доказам суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме керування транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння. Доводи апеляційної скарги про те, що встановлення стану наркотичного сп`яніння ОСОБА_1 було проведено експрес тест-смужками, які не є професійним приладом вимірювальної техніки, дозволеним відповідно до положень Інструкції, є безпідставними з огляду на таке. Відповідно до п.п.7 ,8, 9, 12 Розділу ІІІ Інструкції проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння. Використання в закладах охорони здоров`я для проведення лабораторних досліджень вимірювальної техніки та обладнання, дозволених МОЗ, підтверджується сертифікатом відповідності та свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Отже, відомості, що експрес тест-смужки не можуть використовуватися закладами охорони здоров`я для встановлення стану наркотичного сп`яніння. Також, апелянтом зазначено, що направлення на огляд ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції видане інспектором СРПП №3 Зіньківського ВП Гадяцького ВП ГУНП в Полтавській області старшим лейтенантом поліції Плескачем С., тоді як протокол про вчинення адміністративного правопорушення складений іншою посадовою особою, а саме поліцейським СРПП №1 Зіньківського ВП Гадяцького ВП ГУНП в Полтавській області сержантом поліції Штепою О. В. Окрім того вказане направлення не відповідає вимогам р. III п. 8 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 №1452/735, судом взято до уваги, однак дані обставини не є достатніми, щоб скасувати по суті правильне рішення. Інші доводи апеляційної скарги не впливають на правильність висновків суду першої інстанції та не спростовують висновки суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Крім того, під час перевірки законності постанови суду першої інстанції в порядку апеляційної процедури були досліджені всі матеріали справи, вивчені та перевірені усі заперечення апелянта стосовно обставин події адміністративного правопорушення. Таким чином, апеляційний суд вважає, що апеляційні доводи захисника правопорушника, щодо закриття провадження є неспроможними, щоб скасувати фактично вірне рішення суду першої інстанції. Апеляційний суд, вважає, що суд першої інстанції з достатньою повнотою провів судовий розгляд, а викладені в постанові суду висновки відповідають встановленим фактичним обставинам справи. Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі не підлягає. Керуючись ст. 294 КУпАП,- ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу захисника адвоката Школьного Василя Андрійовича в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Зіньківського районного суду Полтавської області від 17 квітня 2020 року - без змін. Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя В.В. Маліченко