Постанова Дніпровський апеляційний суд № 211/2037/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/536/20 Справа № 211/2037/20 Суддя у 1-й інстанції - Папарига В. А. Суддя у 2-й інстанції - Мудрецький Р. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 червня 2020 року м. Дніпро Дніпровський апеляційний суд у складі судді: Мудрецького Р.В., за участю(в режимі відеоконференції): особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Вірко В.В., переглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , на постанову Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 квітня 2020 року, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючого водієм в ПАТ Північтранс, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,- у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП,- ВСТАНОВИВ: Постановою суду від 08 квітня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень на користь держави і стягнуто на користь держави судовий збір в сумі чотирьохсот двадцяти гривень сорока копійок. При обставинах встановлених судом І інстанції ОСОБА_1 визнано винним за те, що він 25.03.2020 року о 16 год. 20 хв. в м. Кривий Ріг, по вул. Соборності біля буд. 74 здійснював міське перевезення пасажирів в режимі маршрутного таксі на ТЗ Мерседес Бенц 312D, реєстраційний номер НОМЕР_1 , за маршрутом № НОМЕР_2 , з перевищенням встановленої на перевезення кількості пасажирів, визначеної абзацом 3 підпункту 1 пункту 2 Постанови КМУ №211 від 11.03.2020 року, а саме у кількості 19 пасажирів. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просять скасувати постанову суду та закрити провадження стосовно ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що рішення районного суду незаконне, оскільки ОСОБА_1 не був присутнім під час судового розгляду, постанова не проголошувалася, що підтверджується відсутністю звукозапису, чим було порушено права останнього, передбачені ст. 268 КУпАП. При цьому апелянти вказують, що пункт, який зазначений в протоколі ОСОБА_1 не порушував, працівником поліції не розкрито об`єктивну сторону правопорушення та в протоколі не записано свідків правопорушення, зокрема: пасажирів у кількості 19 чоловік. Крім того, до протоколу додано відеофайли, які не додавалися до нього, що підтверджується відповідним записом в протоколі, а також інші відеофайли на думку апелянтів є неналежними доказами, оскільки є змонтованими та в них порушено хронологічний порядок. Окрім того апелянти вказують, що відповідно до відеозапису видно, що працівник поліції сам порушив правила карантинних заходів, так як був без засобів індивідуального захисту. Апелянти вказують, що до протоколу не додано жодного належного доказу керування ОСОБА_1 транспортним засобом, та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, а інші додані матеріали є не завіреними належним чином. В апеляційному суді ОСОБА_1 та захисник Вірко В.В. підтримали вимоги апеляційної скарги та просили її задовольнити. Суд апеляційної інстанції, вислухавши пояснення учасників перегляду, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи про адміністративне правопорушення, законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Висновки суду першої інстанції про притягнення ОСОБА_1 до адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП є законними та обґрунтованими. У відповідності до ст. ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Місцевий суд під час розгляду справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 дотримався цих вимог закону в повному обсязі. Так, вина ОСОБА_1 підтверджується доказами, які місцевий суд безпосередньо дослідив під час розгляду справи, а саме: - протоколом про адміністративне правопорушення від 25 березня 2020 року, яких працівником поліції зазначені обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. Протокол підписаний ОСОБА_1 (а.с.1); - відеозаписом з боді камери інспекторів поліції на якому зафіксовано, як ОСОБА_1 здійснював міське перевезення пасажирів в режимі маршрутного таксі за номером маршруту №286, у кількості 19 пасажирів, тобто з перевищенням десяти пасажирів дозволених для перевезення, відповідно до постанови КМУ №211 від 11 березня 2020 року(а.с.3) Апеляційний суд вважає вказані докази належними, допустимими, достатніми, які доповнюють один одного та відповідають ст. 252 КУпАП, та спростовують доводи апелянтів, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом і, що матеріалами не доведено вину останнього, тому місцевий суд обґрунтовано взяв їх до уваги під час прийняття рішення. При цьому, апеляційний суд вважає безпідставними доводи апеляційної скарги, що відеозапис є неналежним доказом, так як відповідно до ч.1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Крім того, апеляційний суд вважає, що протокол про адміністративне правопорушення складений з дотриманням ст. ст. 254-256 КУпАП, в ньому зазначена суть правопорушення та розкрито об`єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, що ОСОБА_1 в порушення правил карантину, перевозив пасажирів з перевищенням встановленої кількості пасажирів. При цьому пояснення ОСОБА_1 наданні під час апеляційного перегляду про складання протоколу працівником поліції не за місцем вчинення правопорушення апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки відповідно до ст. 254 КУпАП протокол складається не за місцем вчинення правопорушення, а з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення. Протокол уповноваженою особою складено на місці зупинки транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 . Доводи апеляційної скарги про не проведення судового розгляду, так як відсутній запис судового засідання, апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки діючим Кодексом України про адміністративні правопорушення не передбачено проведення судового засідання із фіксуванням судового розгляду. Підсумовуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне та обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП. Адміністративне стягнення суд першої інстанції наклав з дотриманням вимог ст. 36 КУпАП. Таким чином, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити без задоволення. Постанову Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 квітня 2020 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень на користь держави і стягнуто на користь держави судовий збір в сумі чотирьохсот двадцяти гривень сорока копійок залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Дніпровського апеляційного суду Р.В.Мудрецький