Постанова 4803 № 210/6999/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/5225/20 Справа № 210/6999/19 Суддя у 1-й інстанції - Сільченко В. Є. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 червня 2020 року м.Кривий Ріг Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Бондар Я.М. суддів - Барильської А.П., Зубакової В.П., секретар судового засідання Чубіна А.В. сторони справи : позивач - ОСОБА_1 , відповідач - Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», розглянувши у відкритому судовому засідання в режимі відеоконференції в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 адвоката Котар Світлани Володимирівни, на рішення Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 березня 2020 року, ухваленого суддею Сільченком В.Є. у м. Кривому Розі, відомості про дату складання повного тексту судового рішення відсутні, В С Т А Н О В И В: У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (надалі ПАТ«Дельта Банк»)в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Кадирова В.В., треті особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання недійсним пункту договору іпотеки, визнання договору іпотеки припиненим. В обґрунтування позову зазначила, що 06 травня 2008 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є відповідач та третьою особою ОСОБА_3 укладено 06 травня 2008 року договір про надання споживчого кредиту № 11342943000, зі строком дії по 05.05.2015 рік. З метою забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором 06 травня 2008 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки №1134294300-3. Предметом іпотеки є квартира, яка належить позивачу на праві приватної власності. Посилаючись на те, що договір іпотеки не містить істотну умову, як строк його дії, а п. 6.1 Договору не містить чіткого формулювання щодо строку його дії, просить суд визнати недійсним пункт 6.1 договору Іпотеки №1134294300-3 від 06.05.2008 року укладений між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 та встановити строк дії іпотечного договору до 05.05.2015 року. Також визнати припиненим іпотечний договір, скасувати державну реєстрацію іпотеки та державну реєстрацію обтяжень в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та заборону на нерухоме майно в єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна. Рішенням Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 березня 2020 року ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні позовних вимог. Не погоджуючись із рішенням суду, представник позивача ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального законодавства. В мотивування доводів апеляційної скарги зазначає, що судом не враховано підстави звернення до суду з вимогами визнання недійсним пункту договору 6.1 стосовно не встановлення в ньому строку його дії. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Відповідно до вимог ст.367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши доповідь судді доповідача, представника позивача ОСОБА_4 , перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів дійшла наступних висновків. Судом встановлено, 06 травня 2008 року між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 було укладено Договір про надання споживчого кредиту № 11342943000, відповідно до умов якого ОСОБА_3 (надалі третя особа 2) було надано кредит в іноземній валюті в сумі - 45 000,00 дол. США, під 14,00% річних, протягом перших 30 днів, після сплину зазначеного терміну відсоткова ставка підлягає перегляду кожного наступного місяця відповідно до умов договору, зі строком повернення кредиту не пізніше 05 травня 2015 року, якщо тільки не буде застосовано іншого терміну повернення кредиту відповідно до умов договору та/або відповідної угоди сторін та був складений графік погашення кредиту, який є невід`ємною частиною кредитного договору (а.с.12-18). Між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» 08.12.2011 року укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами. АТ «Дельта-Банк» набуло право вимоги, в тому числі по Договору споживчого кредиту № 11342943000 від 06.05.2008 року та Договору іпотеки №1134294300-3 від 06.05.2008 року. Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 15 листопада 2011 р. у цивільній справі № 2-77/11 позов Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 11342943000 задоволено повністю, стягнуто солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк» 526840,36 грн. заборгованості по простроченому кредиту. З метою забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором 06 травня 2008 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 укладено Договір Іпотеки №1134294300-3, згідно умов якого ОСОБА_1 є Іпотекодавцем, тобто майновим поручителем в забезпечення виконання грошових зобов`язань по поверненню в повному обсязі отриманих, в порядку та на умовах відповідно до Споживчого кредиту № 11342943000, кредитних коштів у сумі 45000,00 дол.США. Відповідно до п. 1.1 Договору Іпотеки №1134294300-3, іпотекодавці передають в іпотеку нерухоме майно: квартира, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та є приватною власністю Іпотекодавців. Між сторонами виникли правовідносини щодо наявності правових підстав для визнання недивним оскаржуваного договору іпотеки з підстав не зазначення в ньому дати дії договору, та як наслідок припинення його дії. Статтею 1 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що іпотека це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом. Частиною першою статті 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Згідно із статтями 572, 575 ЦК України іпотека є видом забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки. Згідно частини першої статті 18 Закону України «Про іпотеку» іпотечний договір повинен містити, зокрема, такі істотні умови, як зміст та розмір основного зобов`язання, строк і порядок його виконання та/або посилання на правочин, у якому встановлено основне зобов`язання. У відповідності до частин першої, третьої-п`ятої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Частиною першою статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання у момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 ЦК України. Відповідно до статей 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання правочину недійсним, як способу захисту, є усталеним у судовій практиці. Пунктом 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про іпотеку» в редакції, що діяла на час укладання спірного договору, передбачено, що Іпотечний договір укладається між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Іпотечний договір повинен містити такі істотні умови, зокрема, зміст та розмір основного зобов`язання, строк і порядок його виконання та/або посилання на правочин, у якому встановлено основне зобов`язання. З огляду на текст укладеного між сторонами договору іпотеки №1134294300-3 від 06.05.2008 року, п. 6.1 визначено, що договір діє до повного виконання зобов`язання за договором, що обумовлює основне зобов`язання(а.с.24). У пункті 1 даного договору міститься повна інформація щодо умов укладеного кредитного договору, в забезпечення якого укладено договір іпотеки, в тому числі й термін його дії до 05 травня 2015 року (а.с.23). Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для визнання укладеного договору іпотеки недійсним, оскільки в договорі містяться усі суттєві його умови, зокрема термін його дії до повного виконання забезпеченого основного зобов`язання та строк дії цього зобов`язання, що узгоджується з вимогами діючого законодавства. Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Встановивши фактичні обставини справи на підставі доказів, яким надано належну оцінку, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що договір іпотеки №1134294300-3 від 06 травня 2008 року укладений між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 , не суперечить вимогам статті 18 Закону України «Про іпотеку», оскільки містить посилання на основний договір про надання споживчого кредиту, строк його дії, з моменту підписання до повного виконання зобов`язань за договором, що обумовлює основне зобов`язання. Колегія суддів вважає вірним висновок суду, що позивачем не доведено порушення її прав, за захистом яких вона звернулась до суду. Доводи апеляційної скарги та зміст оскарженого судового рішення не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Недійсність договору як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність договору не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим. Підстави припинення іпотеки визначені в статті 17 зазначеного вище Закону. Конструкція цієї статті дає підстави для висновку, що припинення іпотеки можливе виключно з тих підстав, які передбачені цим Законом, зокрема, іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Підстави припинення іпотеки, передбачені цією нормою позивачем не доведені, тому правові підстави для визнання договору іпотеки №1134294300-3 від 06.05.2008 року припиненою відсутні. Вирішуючи спір,суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами. На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін. Керуючись ст. ст. 367, 369, 374, 375, ст. ст. 381, 382 ЦПК України, суд, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 адвоката Котар Світлани Володимирівни, залишити без задоволення. Рішення Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 березня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови. Повний текст судового рішення складено 11 червня 2020 року. Головуючий: Судді: