Постанова КЦС ВС № 142/236/15-ц

Постанова Іменем України 03 червня 2020 року м. Київ справа № 142/236/15-ц провадження № 61-38785св18 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І., суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Журавель В. І. (суддя-доповідач), Русинчука М. М., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - управління Державної казначейської служби України у Піщанському районі Вінницької області, третя особа - прокурор Піщанського району Вінницької області, розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 16 жовтня 2018 року у складі судді Оніщука В. В., Описова частина Короткий зміст заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами У червні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Піщанського районного суду Вінницької області від 04 червня 2015 року у справі за його позовом до управління Державної казначейської служби України у Піщанському районі Вінницької області (далі - УДКС у Піщанському районі), третя особа - прокурор Піщанського району, про відшкодування моральної шкоди у розмірі 16 614 грн, завданої внаслідок незаконного притягнення до адміністративної відповідальності. Короткий зміст ухвал суду першої інстанції Ухвалою Піщанського районного суду Вінницької області від 27 червня 2018 року заяву ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено строк для надання клопотання про поновлення строку на подання заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами з обґрунтуванням причин його пропуску та докази, що підтверджують наявність нововиявлених обставин. Ухвалою Піщанського районного суду Вінницької області від 23 липня 2018 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду відмовлено, заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення у справі № 142/236/15-ц залишено без розгляду. Короткий зміст ухвал суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 оскаржив ухвалу суду першої інстанції про залишення його заяви без розгляду в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі зазначив, що на підставі пункту 13 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору. Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 20 серпня 2018 року ОСОБА_1 поновлено строк на апеляційне оскарження ухвали Піщанського районного суду Вінницької області від 23 липня 2018 року, апеляційну скаргу залишено без руху та встановлено строк для надання доказів на підтвердження сплати судового збору. На виконання вимог суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 подав клопотання про звільнення від сплати судового збору, мотивоване скрутним майновим становищем. Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 10 вересня 2018 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовлено, апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для подання доказів на підтвердження сплати судового збору. Оскарженою ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 16 жовтня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Піщанського районного суду Вінницької області від 23 липня 2018 року визнано неподаною та повернуто. Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована неможливістю вирішення питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 за відсутності доказів, які підтверджують сплату судового збору. Короткий зміст касаційної скарги У листопаді 2018 року до суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , у якій він, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 16 жовтня 2018 року та направити справу до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження. Рух справи в суді касаційної інстанції Ухвалою Верховного Суду від 30 листопада 2018 року відкрито касаційне провадження у даній справі. Ухвалою Верховного Суду від 26 травня 2020 року справу призначено до судового розгляду у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії суддів із п`яти суддів. Аргументи учасників справи Доводи особи, яка подала касаційну скаргу ОСОБА_1 вважає висновок суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги у зв`язку з відсутністю доказів сплати судового збору необґрунтованим, оскільки він звільнений від його сплати. Внаслідок постановлення оскарженої ухвали його позбавлено права на судовий захист порушеного права.

Позиція Верховного Суду Відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. У лютому 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до УДКС в Піщанському районі, у якому просив стягнути за рахунок коштів державного бюджету в рахунок відшкодування компенсації моральної шкоди, завданої незаконним притягненням його до адміністративної відповідальності (постановою Піщанського районного суду Вінницької області від 09 листопада 1998 року на нього незаконно накладено арешт) у розмірі 16 614 грн. Рішенням Піщанського районного суду Вінницької області від 14 червня 2015 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. 25 червня 2018 року ОСОБА_1 подав заяву про перегляд вищевказаного рішення за нововиявленими обставинами, яку ухвалою суду першої інстанції від 23 липня 2018 року залишено без розгляду. Не погоджуючись із ухвалою Піщанського районного суду Вінницької області від 23 липня 2018 року, ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі зазначав, що він є звільненим від сплати судового збору відповідно до пункту 13 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір». Ухвалою від 20 серпня 2018 року суд апеляційної інстанції залишив апеляційну скаргу ОСОБА_1 без руху та встановив строк для сплати судового збору, на виконання якої останній подав заяву про звільнення від його сплати, посилаючись на скрутне майнове становище. Ухвалою від 10 вересня 2018 року суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, залишив апеляційну скаргу без руху та встановив строк для надання доказів сплати судового збору. Ухвалою від 16 жовтня 2018 року суд апеляційної інстанції визнав неподаною апеляційну скаргу ОСОБА_1 та повернув її. Повертаючи апеляційну скаргу, суд виходив із того, що заявник у визначений строк не сплатив судовий збір, що є перешкодою для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження. Колегія не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції з таких підстав. Однією з основних гарантій права сторони на судовий захист є право оскарження судових рішень (стаття 129 Конституції України). Реалізація цього права здійснюється, зокрема, шляхом оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Статтею 1 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. У статті 3 Закону України «Про судовий збір» визначено об`єкти справляння судового збору. Згідно з пунктом 13 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір» не справляється судовий збір за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду. Аналіз зазначених положень чинного законодавства дає підстави для висновку, що позивачі, які звільнені від сплати судового збору при поданні окремих позовів, та певні категорії осіб незалежно від категорії позову звільняються не лише від сплати судового збору за подання позову, а й за подання апеляційних і касаційних скарг, заяв про перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами. Такі ж висновки містяться у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 454/423/15-ц (провадження № 61-35691св18) та від 16 жовтня 2019 року у справі № 459/1583/14-ц (провадження № 61-33708св18). З урахуванням наведеного та змісту заявлених позовних вимог, ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Піщанського районного суду Вінницької області від 23 липня 2018 року на підставі пункту 13 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір». У порушення норм процесуального права суд апеляційної інстанції повернув апеляційну скаргу ОСОБА_1 , позбавивши його гарантованого права на апеляційний перегляд судового рішення. Висновки за наслідками розгляду касаційної скарги Касаційна скарга підлягає задоволенню, ухвала апеляційного суду - скасуванню з переданням справи до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження. Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 (в редакції станом на 07 лютого 2020 року) ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 16 жовтня 2018 року скасувати, справу передати до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження. З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції ухвала Дніпровського апеляційного суду від 05 листопада 2019 року втрачає законну силу. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. ГоловуючийВ. І. Крат Судді:Н. О. Антоненко І. О. Дундар В. І. Журавель М. М. Русинчук