Постанова 4855 № 826/11147/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/11147/18 Суддя (судді) першої інстанції: Мазур А.С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 червня 2020 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого - судді Земляної Г. В. суддів: Ганечко О. М., Мєзєнцева Є. І. за участю секретаря Скидан С. В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Національної поліції України в особі Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2019 року у справі №826/11147/18 (розглянуто у порядку спрощеного позовного провадження) за позовом ОСОБА_1 до відповідача Національної поліції України в особі Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Департамент спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И Л А : У липні 2019 року до Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (надалі - позивач) з позовом до Національної поліції України в особі Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва (надалі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Департамент спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України, в якому просив суд: визнати протиправними дії Національної поліції України в особі Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва, що виявилися у наданні офіційного підтвердження про перебування ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 у міжнародному розшуку, опосередковані листами №ІР/3258/17/С63/18375/ЕС1/R3/1 від 03.07.2017 та №ІР/3258/17/С75/25812/ЕF3/R3/ від 15.09.2017; визнати протиправною бездіяльність Національної поліції України в особі Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва, що виявилася у невідкликанні запиту до Генерального секретаріату Інтерполу про публікацію червоного повідомлення відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 після отримання 18.12.2017 доказів скасування ухвали Печерського районного суду міста Києва від 18.09.2017 у справі №757/52257/17-к згідно з ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 11.12 2017 у справі №11-сс/796/4961/2017; визнати протиправною бездіяльність Національної поліції України в особі Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва, що виявилася у неповідомленні Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України про прийняття Комісією по контролю за файлами Інтерполу рішення про блокування доступу всім країнам-членам Інтерполу до даних ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 та виконання цього рішення Генеральним секретаріатом Інтерполу 05.12.2017. В обґрунтування позову зазначено, що позивач є суб`єктом кримінального переслідування в рамках кримінального провадження №42017000000000394, яке розслідується Департаментом спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України. Відповідачем винесено запит №В-2017/172010 про публікацію Генеральним секретаріатом Інтерполу «блакитного» повідомлення відносно позивача (розшук з метою встановлення місцезнаходження) та «червоного» повідомлення відносно позивача (розшук з метою затримання). У зв`язку з цим, позивач звернувся до Комісії по контролю за файлами Інтерполу із запитом на доступ та видалення даних стосовно себе, що обробляються в інформаційній системі Інтерполу, Рішенням №ССА/К597.17 від 30.01.2018 Комісія визнала, що запит про міжнародний розшук ОСОБА_1 не відповідає правилам Інтерполу, у зв`язку з чим, дані про позивача мають бути видалені із бази даних Інтерполу. Надання відповідачем офіційного підтвердження про перебування позивача у міжнародному розшуку за відсутності такого статусу у позивача є протиправною діяльністю останнього. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 - задоволено частково. Визнано протиправними дії Національної поліції України в особі Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва, що виявилися у наданні офіційного підтвердження про перебування ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 у міжнародному розшуку, опосередковані листами №ІР/3258/17/С63/18375/ЕС1/R3/1 від 03.07.2017 та №ІР/3258/17/С75/25812/ЕFЗ/Р/З від 15.09.2017. Визнано протиправною бездіяльність Національної поліції України в особі Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва, що виявилася у невідкликанні запиту до Генерального секретаріату Інтерполу про публікацію червоного повідомлення відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 . У решті позовних вимог - відмовлено. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідачем (надалі - апелянт) подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Крім того, апелянт зазначає, що судом першої інстанції зроблено необґрунтовані висновки про те, що від ініціатора розшуку від Департаменту надійшли матеріали щодо встановлення місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_1 , в том числі й ухвала Печерського районного суду міста Києва по справі №757/23284/17-к від 25.04.2017 про затримання ОСОБА_1 . На виконання вказаної ухвали суду, відповідачем було винесено клопотання про публікацію циркулярного розшукового повідомлення щодо ОСОБА_1 з метою встановлення його місця знаходження. В судовому засіданні членом колегії ОСОБА_2 повідомлено учасникам справи про можливий конфлікт інтересів, оскільки він з 2005 році працював на посаді судді в господарському суді Донецької області, а з 2011 року - 2012 рік - на посаді судді (заступника голови Донецького апеляційного господарського суду), де в той період до 2011 року працював ОСОБА_1 , однак з 2014 року жодних спілкувань з останнім не має. Сторони повідомили суду апеляційної інстанції, що в даному випадку не вбачають конфлікту інтересів, а отже відводу судді Мєзєнцеву Є. І. - не заявлено. В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги у повному обсязі та просив відмовити. Письмового відзиву на апеляційну скаргу суду не надав. Представники апелянта в судовому засіданні підтримали доводи апеляційної скарги та просили задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати. В судовому засіданні представником апелянта подано клопотання від 09.06.2020 року №15596/23-2020 про приєднання доказів додаткових документів, колегією суддів не прийнято додані до клопотання докази, оскільки останні належним чином не засвідченні та в деяких документах відсутній переклад на українську мову. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін та перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що ОСОБА_1 є підозрюваним у кримінальному провадженні №42017000000000394. Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 25.04.2017 року, постановленою в кримінальному провадженні №42017000000000394, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.02.2017, задоволено клопотання прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України Гончаренком А.В. про надання дозволу на затримання ОСОБА_1 з метою його приводу до суду для участі в розгляді клопотання щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Генеральна прокуратура України листом від 20.06.2017 року №23/1/3-32815-14 звернулася до Департаменту Інтерполу та Європолу Національної поліції України з листом, в якому просила оголосити ОСОБА_1 у міжнародний розшук, встановити його місцезнаходження за кордоном та затримати на підставі ухвали Печерського районного суду від 25.04.2017 року з метою подальшої екстрадиції. Від Національного центрального Бюро Інтерполу України 26.06.2017 року надійшов запит про віднесення ОСОБА_1 до об`єктів «синього повідомлення» (Blue notice) за звинуваченням у шахрайстві, з метою встановлення його місця знаходження. Згідно повідомлення Департаменту Інтерполу та Європолу Національної поліції України від 03.07.2017 року та 15.09.2017 року ОСОБА_1 було додано до списку осіб, що перебувають у міжнародному розшуку. В той же час, синє повідомлення не було опубліковано та знаходилось під юридичною перевіркою Генерального Секретаріату Інтерполу. Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 18.09.2017 року по справі №757/52257/17-к задоволено клопотання заступника начальника третього слідчого відділу Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України Крупки Р. О., погоджене прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих управління спеціальних розслідувань Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України Багнюком О.І. та обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 . Національним центральним Бюро Інтерполу України 27.09.2017 року було скасовано запит до Комісії з контролю за файлами Інтерполу про синє повідомлення та замінено на запит про публікацію червоного повідомлення ( Red notice ) за втручання у діяльність судових органів. Підставою для ініціювання міжнародного розшуку ОСОБА_1 з метою його отримання та екстрадиції стала ухвала Печерського районного суду міста Києва від 18.09.2017 року по справі №757/52257/17-к про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 11.12.2017 року по справі №757/52257/17-к скасовано ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 18.09.2017 року. Представник позивача 18.12.2017 року звернувся до Національного центрального бюро Інтерполу України із заявою, в якій просив скасувати запит на публікацію «червоного повідомлення» відносно ОСОБА_1 . Крім того, 19.12.2017 року представник позивача звернувся до Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України із заявою, в якій просив останнього повідомити Департамент міжнародного поліцейського співробітництва про скасування ухвали Печерського районного суду міста Києва від 18.09.2017 та відсутності правових підстав для запиту на публікацію «червоного повідомлення» відносно ОСОБА_1 . Генеральна прокуратура України листом №23/2-32707-17 від 27.12.2017 року повідомила представника позивача, що останнім надіслано до Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва повідомлення про скасування ухвали Печерського районного суду міста Києва від 18.09.2017 року. Листом від 05.01.2018 року №IP/3258/17C75/1aз/AG8/F3/1 Департамент міжнародного поліцейського співробітництва повідомлено, що останнім не приймалось рішення про невідповідність запиту про міжнародний розшук ОСОБА_1 за відсутності інформації для скасування. ОСОБА_1 звернувся до Комісії з контролю за файлами Інтерполу із запитом CCF/R 597.7 про видалення даних стосовно нього, який, в свою чергу, був визнаний Комісією прийнятним. За результатами розгляду вказаної скарги, на 103 сесії Комісією було винесено рішення від 30 січня - 2 лютого 2018 року, яким визнано, що дані щодо заявника не відповідають вимогам Інтерполу, які застосовуються до обробки персональних даних і що вони повинні бути видалені із файлів Інтерполу. Також, Комісія зробила висновок, що факт використання первинного запиту про публікацію синього повідомлення проти заявника (позивача) при винесенні судового рішення від 18.09.2017 року, яке послугувало основою для запиту про публікацію червоного повідомлення створило сумніви щодо законності червоного повідомлення. Вказане рішення Комісії було направлено до Генерального секретаріату Інтерполу, яким видалено відповідні дані про ОСОБА_1 із інформаційної системи Інтерполу від 09.02.2018 року. Міжнародна організація кримінальної поліції - Інтерпол 09.02.2018 року винесла лист (для пред`явлення за місцем вимоги) про те, що ОСОБА_1 не є об`єктом червоних повідомлень Інтерполу. Вважаючи дії та бездіяльність відповідача протиправними та такими, що порушують права позивача, останній звернувся із даним позовом до суду. Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог частково, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем передчасно повідомлено Департамент спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України про перебування ОСОБА_1 у міжнародному розшуку, оскільки станом на момент винесення оскаржуваних листів №ІP/3258/17С63/18375/ЕС1/R3/1 від 03.07.2017 та №IP/3285/17/C75/27812/EF3/R3/ від 15.09.2017 запит відповідача знаходився тільки в процесі обробки, відповідного рішення про публікацію повідомлення блакитного кольору, станом на момент надання відповіді, Інтерполом рішення про оголошення в міжнародний розшук прийнято не було, у зв`язку з чим, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню. Також, судом першої інстанції зроблено висновок, що Департаментом міжнародного поліцейського співробітництва, на виконання покладених на нього завдань, було повідомлено Департамент спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України про прийняття Комісією з контролю файлів Інтерполу рішення про видалення інформації стосовно розшуку ОСОБА_1 із баз даних Інтерполу, що також підтверджується наявним у справі листом №ШЗ/3258/17С94/5798/ЕС1/А1/1 від 14.02.2018, у зв`язку з чим, суд приходить до висновку про безпідставність позовних вимог в цій частині. Колегія суддів частково погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи. Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною 1 статті 4 Закону України "Про Національну поліцію" передбачено, що взаємовідносини у сферах діяльності поліції з відповідними органами інших держав та міжнародними організаціями базуються на міжнародних договорах, а також на установчих актах та правилах міжнародних організацій, членом яких є Україна. У свою чергу, пунктами 32 та 33 Положення про Національну поліцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 року № 877 передбачено, що Національна поліція здійснює представництво та забезпечує виконання зобов`язань України в Міжнародній організації кримінальної поліції - Інтерполі (далі - Інтерпол) та Європейському поліцейському офісі (Європолі) (далі - Європол); організовує взаємодію правоохоронних та інших державних органів України з Інтерполом, Європолом, а також компетентними органами інших держав з питань, що належать до сфери діяльності Інтерполу та Європолу. Наказом Національної поліції України від 06.02.2017 року №111 затверджено Положення про Департамент міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України. Відповідно до п. 2 розділу І. Положення про Департамент міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України (далі - Положення), Департамент є структурним підрозділом апарату центрального органу управління поліції, який забезпечує планування, організацію, взаємодію та координацію дій структурних підрозділів апарату Національної поліції України, територіальних та міжрегіональних територіальних органів поліції (далі - органи та підрозділи поліції) та інших органів державної влади України щодо здійснення міжнародного співробітництва з компетентними органами іноземних держав та міжнародними організаціями з питань, що належать до компетенції поліції, Інтерполу та Європолу, а також реалізацію повноважень щодо здійснення представництва та забезпечення виконання зобов`язань України в Міжнародній організації кримінальної поліції - Інтерполі (далі - Інтерпол, МОКП - Інтерпол, Організація) та Європейському поліцейському офісі (Європолі) (далі - Європол), повноважень Національної поліції України як Національного центрального бюро Інтерполу (далі - НЦБ Інтерполу) та Національного контактного пункту Європолу в Україні (далі - НКП Європолу). Постановою Кабінету Міністрів України № 877 від 28.10.2015 "Про затвердження Положення про Національну поліцію" затверджено Положення про Національну поліцію. Відповідно до підп. 32, 33, 34 п. 4 даного Положення, національна поліція відповідно до покладених на неї завдань здійснює представництво та забезпечує виконання зобов`язань України в Міжнародній організації кримінальної поліції - Інтерполі та Європейському поліцейському офісі; організовує взаємодію правоохоронних та інших державних органів України з Інтерполом, Європолом, а також компетентними органами інших держав з питань, що належать до сфери діяльності Інтерполу та Європолу; використовує та надає іншим правоохоронним органам України доступ до інформаційно-телекомунікаційних систем і банків даних Інтерполу та Європолу, а також вносить до цих банків даних інформацію правоохоронних органів України. Отже, для належного виконання взятих Україною міжнародних зобов`язань, створено Департамент міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України, який є структурним підрозділом Національної поліції України та забезпечує виконання завдань і функцій, покладених на державу щодо формування державної політики з питань міжнародного співробітництва, контролю за реалізацією державної політики з питань міжнародного співробітництва структурними підрозділами. Таким чином, Департамент міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України (як Національне центральне бюро Інтерполу) має сприяти взаємодії правоохоронних органів нашої держави з Генеральним секретаріатом Інтерполу та відповідними національними бюро країн-членів Міжнародної Організації Кримінальної Поліції. Також, здійснює обмін інформацією з правоохоронних проблем та координацію дій у боротьбі зі злочинністю, яка виходить за межі України або носить транснаціональний характер. У відповідності до п. 4.2.1. п. 4.1., п.п. 4.4.- 4.6., 6.7 Інструкції "Про порядок використання правоохоронними органами можливостей Національного центрального бюро Інтерполу в Україні у попередженні, розкритті та розслідуванні злочинів", затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Генеральної прокуратури України, Служби безпеки України, Держкомкордону України, Державної митної служби України, Державної податкової адміністрації України від 09.01.1997 року №3/1/2/5/2/2 міжнародний розшук з використанням каналів та можливостей Інтерполу ведеться у випадках наявності вірогідних даних про виїзд розшукуваної особи в інші країни, якими можуть бути: наявність у такої особи закордонного паспорта, повідомлення органів Держкомкордону України про реєстрацію перетинання нею кордону, поштове листування, пояснення свідків тощо. Підставою для міжнародного розшуку громадян України є запит правоохоронного органу, надісланий до НЦБ. У разі розшуку підозрюваної, обвинуваченої або засудженої особи, яка переховується за кордоном, у запиті додатково відтворюються такі позиції: номер кримінальної справи, дата її порушення, назва органу, який провадить розслідування чи розшук такої особи, номер та текст статті Кримінального кодексу України із зазначенням передбаченої нею міри покарання, а також стислий виклад вчиненого розшукуваною особою протиправного діяння; заходи, які з точки зору ініціатора розшуку доцільно вжити щодо розшукуваної особи у разі виявлення її на території іноземної держави. Такими заходами, як правило, можуть бути: а) встановлення контролю за пересуванням розшукуваної особи. У цьому випадку від закордонних партнерів може бути одержана інформація про місцеперебування розшукуваного, маршрути переміщення, контакти, виїзд за межі тієї чи іншої країни тощо; б) затримання та арешт розшукуваної особи з наступною її екстрадицією. НЦБ вивчає одержані матеріали, при потребі запитує в ініціатора додаткові відомості і, за прийнятими Інтерполом правилами, надсилає запит до Генерального секретаріату Інтерполу або в Національне центральне бюро Інтерполу відповідної країни. При отриманні оформленого відповідно до вимог цієї Інструкції запиту від підрозділів апарату Міністерства внутрішніх справ України, головних управлінь МВС України в Криму, м. Києві та Київській області, управлінь МВС України в областях, м. Севастополі та на транспорті, їх підрозділів чи від інших правоохоронних органів НЦБ, згідно з його змістом та правилами регламенту міжнародного поліцейського співробітництва і внутрішнього контролю обліків Інтерполу, іншими нормативними документами організації визначає порядок виконання запиту та надсилає необхідні документи до Генерального секретаріату Інтерполу чи Національного центрального бюро Інтерполу відповідної країни (країн). Виходячи з відповідних положень Інструкції, підставою для міжнародного розшуку громадян України є запит, надісланий до НЦБ, у якому, у випадку розшуку підозрюваної, обвинуваченої або засудженої особи, яка переховується за кордоном, відтворюються позиції, зокрема, що стосуються певної кримінальної справи, її фабули, фігуранта справи, а також заходи, які з точки зору ініціатора розшуку доцільно вжити щодо розшукуваної особи у разі виявлення її на території іноземної держави. Надалі, НЦБ вивчає одержані матеріали від ініціатора запиту і, за прийнятими Інтерполом правилами, надсилає запит до Генерального секретаріату Інтерполу або в Національне центральне бюро Інтерполу відповідної країни. Відповідності до пунктів 5, 24 статті 1 Правил Інтерполу «Обробка» означає будь-яку операцію або намір операцій, що здійснюються стосовно даних, незалежно від того, автоматичними засобами або ні, такі як збір, запис, надання, передача, використання, розкриття та видалення. «Позитивний результат запиту» означає передбачувану відповідальність між даними, що вже пройшли обробку в Інформаційній системі ІНТЕРПОЛУ, та іншими даними, що вводяться в цю систему. Згідно пунктів 1, 2 статті 88 Правил Інтерполу, «Сині» повідомлення публікуються з метою: (а) отримання інформації про особу, що є предметом кримінального розслідування, та / або визначення місцезнаходження особи, яка є предметом кримінального розслідування, та / або (в) визначення особи, яка представляє інтерес для кримінального розслідуванням. «Сині» повідомлення можуть бути опубліковані лише за наступних умов: а) особу, що є предметом повідомлення, було засуджено або обвинувачено, або вона є підозрюваним, свідком або жертвою; запитується додаткова інформація про можливу кримінальну історію, місцезнаходження чи особистість чи будь-яку інша інформація, що стосується кримінального розслідування; в) вичерпні дані, що стосуються кримінального розслідування або особи налаються для того, аби дозволена співпраця була ефективною. Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується сторонами, що Департаментом міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 25.04.2017 року, якою надано дозвіл на затримання ОСОБА_1 з метою його приводу до суду для участі в розгляді клопотання щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та листа Генеральної прокуратури України від 20.06.2017 року №23/1/3-32815-14 винесено листи інформаційного характеру №ІP/3258/17С63/18375/ЕС1/R3/1 від 03.07.2017 та №IP/3285/17/C75/27812/EF3/R3/ та від 15.09.2017, адресованих Заступнику начальника відділу Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України, яким останнім було підтверджено перебування громадянина ОСОБА_1 у міжнародному розшуку. Відповідач листом №IP/3285/17/C75/27812/EF3/R3/ від 15.09.2017 року повідомив Департамент спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України про те, що станом на 15.09.2017 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно з даними Генерального секретаріату Інтерполу значиться в міжнародному розшуку, з метою встановлення місцезнаходження останнього. На підтвердження вказаних обставин відповідачем було надано Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України копію роздруківки файлу з бази даних Інтерполу e-ASF, з якої слідує, що запит знаходиться в процесі обробки, а справа перебуває на розгляді Комісії по контролю за файлами Інтерполу. В рішенні Комісії з контролю за файлами Інтерполу від 31 січня - 02 лютого 2018 року, зазначено наступне: «синє повідомлення не було опубліковано та знаходилось під юридичною перевіркою Генерального Секретаріату Інтерполу. 15.09.2017 Національне центральне бюро Інтерполу України підтвердило відповідним українським судовим органам, що дані заявника були оброблені через канали Інтерполу з метою визначення його місцезнаходження та надало копію роздруківки файлу e-ASF» (стор. 48 том І справи). Процедура здійснення міжнародного розшуку каналами Інтерполу визначена Правилами Інтерполу з обробки даних, затвердженими в поточній редакції на 80-й сесії Генеральної асамблеї Інтерполу Резолюцією від 30.06.2012 року (https://www.interpol.int). За визначенням статті 8 Правил, запити про співпрацю та міжнародні попередження що надсилаються через канали Інтерполу, повинні надсилатись виключно шляхом повідомлень або розсилки Інтерполу. Відповідно до статті 73 Правил Інтерполу щодо обробки інформації , система повідомлень Інтерполу складається з набору повідомлень, що мають закодовану кольорову позначку, опублікованих для конкретних цілей, а також спеціальних повідомлень, опублікованих в рамках конкретної співпраці, не охопленої попередніми категоріями повідомлень. В період поки Генеральний Секретаріат розглядає запити на публікацію карток, вони тимчасово фіксуються в базі даних Організації. Під час розгляду ці запити можуть бути відображені як публікації (врегульовано ст. 77 Правил Інтерполу щодо обробки інформації). З аналізу Листів №ІP/3258/17С63/18375/ЕС1/R3/1 від 03.07.2017 та №IP/3285/17/C75/27812/EF3/R3/ від 15.09.2017 року вбачається, що відповідач повідомляв Департамент спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України, що на даний час очікується прийняття Генеральним секретаріатом Інтерполу рішення про публікацію (або відмову у публікації) синього повідомлення відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Для з`ясування всіх обставин справи судом апеляційної інстанції витребувано у позивача переклад «Індивідуальний звіт», який міститься в матеріалах справи (стор. 20, том І). На адресу суду від представника позивача надійшов нотаріальний переклад «Індивідуальний звіт», з якого вбачається, що станом на 26.06.2017 р. № контролю В-2017/172010 зазначено «Повідомлення тип ГОЛУБЕ (Запит обробляється)». Колегія суддів відхиляє твердження позивача, що вищезазначені листи відповідача стала підставою для винесення ухвали Печерського районного суду міста Києва від 18.09.2017 року по справі №757/52257/17-к про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на підставі якої в подальшому, було внесено запит про червоне повідомлення, оскільки, як вбачається з «Індивідуальний звіт» запит на Сине повідомлення знаходився в процесі обробки, а не мав статус «Позитивний результат запиту». Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що судом під час прийняття ухвали Печерського районного суду міста Києва від 18.09.2017 року по справі №757/52257/17-к надано оцінку обставинам, які зазначені були в клопотанні заступника нчальника третього слідчого відділу Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України. Ухвалою Апеляційного суду Києва від 11.12.2017 року по справі №757/52257/17-к скасовано ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 18.09.2017 року, з підстав того, що Вищою радою правосуддя повинно бути надане підтвердження або роз`яснення щодо недоторканості позивача, який на час винесення ухвали судом першої інстанції мав статус «судді». Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду в частині визнання протиправними дії Національної поліції України в особі Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва, що виявилися у наданні офіційного підтвердження про перебування ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 у міжнародному розшуку, опосередковані листами №ІР/3258/17/С63/18375/ЕС1/R3/1 від 03.07.2017 та №ІР/3258/17/С75/25812/ЕFЗ/Р/З «синього повідомлення» від 15.09.2017 - підлягає скасуванню, як таке, що прийнято з порушенням вимог законодавства та в цій частині прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. В частині задоволення позовних вимог судом першої інстанції щодо визнання протиправною бездіяльність Національної поліції України в особі Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва, що виявилася у невідкликанні запиту до Генерального секретаріату Інтерполу про публікацію червоного повідомлення відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до статті 82 Правил Інтерполу щодо обробки інформації червоні повідомлення публікуються на прохання Національного центрального бюро з метою встановлення місцезнаходження розшукуваної особи її затримання, арешту або обмеження пересування з метою екстрадиції. Згідно статті 83 Правил Інтерполу з обробки даних, червоні повідомлення можуть бути опубліковані лише за наявності в тому числі достатніх судових даних, які передбачають наявність чинного судового ордеру на арешт або судового рішення, що має такий самий ефект. Отже, з вказаного слідує, що червоні повідомлення (red notice) публікуються в розшуковій системі Інтерполу лише за умови прийнятності відповідного запиту Згідно частини 2 статті 81 Правил Інтерполу з обробки даних Національне центральне бюро, що запитує повідомлення, відкликає свій запит на співпрацю чи попередження та просить Генеральний секретаріат негайно скасувати повідомлення якщо повідомлення більше не відповідає умовам публікації повідомлення. В рішенні Комісії з контролю за файлами Інтерполу від 31 січня - 02 лютого 2018 року, зазначено наступне: «Нове рішення суду, яке лежить в основі запиту про публікацію «червоне повідомлення», було винесено 4 січня 2018 року після анулювання 11 грудня 2017 року попереднього рішення, що дозволяло затримання заявника з метою приводу до суду, та п`ятьма днями пізніше після роз`яснення Вищою Радою юстиції України, що заявник більше не має недоторканності у межі своїх функцій судді. Нарешті, НЦБ без надання додаткових деталей стверджує, що бюро досудових розслідувань надало додаткову інформацію, яка вказує на те, що Заявник навмисно уникав слідства. Комісія зазначила, що ця додаткова інформація не була надана НЦБ, і це не зазначено в останньому рішенні від 4 січня 2018 року, що створює сумніви щодо подальшого використання каналів Інтерполу для отримання цієї інформації. Наведені вище ознаки свідчать про порушення процедур та разом із підтримкою твердження про те, що це питання має політичний характер, викликають серйозні сумніви щодо гарантування прав Заявника на належний процес або на справедливий суд при поверненні до України. Зважаючи на серйозні сумніви, виявлені в цій справі щодо відповідності даних Статтям 2 та 3 Конституції Інтерполу, і попередні сумніви щодо достатності факторів ефективної участі, Комісія встановила, що не може констатувати, що оброблені дані відповідають правилам Інтерполу. Другим кроком було те, що Комісія не могла не зважати на факт, про який дізналася 28 грудня 2017, поінформувавши обидві сторони, що буде вивчати цю справу під час 103-ї сесії, що Заявник був шукачем притулку, і таким чином користувався захисним статусом в Австрії. Вона вважає, що Заявник є громадянином країни, яка є джерелом інформації, що ставиться під сумнів (Україна). НЦБ Австрії підтвердило Комісії, що Заявник в даний час офіційно визнаний шукачем притулку, очікуючи визначення застосування його статусу біженця в Австрії. Тому Заявник захищений основним принципом «невидачі», і «червоне повідомлення» не може служити меті, з якою воно запрошувалося.». Колегія суддів звертає увагу, що Комісією з контролю за файлами Інтерполу від 31 січня - 02 лютого 2018 року зроблено висновок що дані щодо ОСОБА_1 не відповідають вимогам Інтерполу, які застосовуються до обробки персональних даних, і що вони повинні бути видалені з файлів Інтерполу, як неправомірні. Таким чином, Робочий апарат Укрбюро Інтерполу, який виконує функції Національного центрального бюро Інтерполу України несе відповідальність за дотриманням законності під час внесення інформації до бази даних Інтерполу. У зв`язку з тим, що судові рішення, якими до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді взяття під варту скасовано в апеляційному порядку, то відповідно запит на публікацію червоного повідомлення відносно громадянина України ОСОБА_1 повинен бути відкликаним, як такий, що не відповідає умовам публікації. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідач не забезпечив координацію взаємодії правоохоронних та інших органів державної влади України з компетентними органами іноземних держав у відношенні ОСОБА_1 , у зв`язку з чим, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню. Частиною 1 ст. 242 КАС України встановлено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Відповідно до пункту другого частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. За змістом частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Таким чином, апеляційна скарга апелянта підлягає задоволенню частково, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині, з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог частково. Керуючись статтями 34, 242, 243, 246, 250, 308, 310, 316, 321,322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Національної поліції України в особі Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва - задовольнити частково. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2019 року в частині визнання протиправними дії Національної поліції України в особі Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва, що виявилися у наданні офіційного підтвердження про перебування ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 у міжнародному розшуку, опосередковані листами №ІР/3258/17/С63/18375/ЕС1/R3/1 від 03.07.2017 та №ІР/3258/17/С75/25812/ЕFЗ/Р/З від 15.09.2017 - скасувати. В цій частині відмовити у задоволенні позову. В іншій частині Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2019 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів із дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду у порядку ст. ст. 329-331 Кодексу адміністративного судочинства України. Повний текст постанови буде складено протягом п`яти днів з моменту його проголошення. Головуючий суддя Г. В. Земляна Судді: О. М. Ганечко Є. І. Мєзєнцев Повний текст постанови складено 11 червня 2020 року.