Постанова 4824 № 759/23466/19

Справа № 759/23466/19 Головуючий у І інстанції Скорін А.В. Провадження № 33/824/1699/2020 Доповідач у 2 інстанції Дрига А.М. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 5 червня 2020 року м. Київ Київський апеляційний суд в складі судді Дриги А.М. за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника адвоката Артамонової С.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 22 січня 2020 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , - визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Цією ж постановою вирішено питання щодо судового збору. В С Т А Н О В И В : Відповідно до постанови суду,ОСОБА_1 06.12.2019 року, приблизно о 10 год. 40 хв., керуючи транспортним засобом - автомобілем марки «Рено», державний номерний знак НОМЕР_1 , рухався по а/д М-06 Київ-Чоп, 19 км, з ознаками наркотичного сп`яніння, від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків. Відтак своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПРД України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не погоджуючись з постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та закрити провадження по справі. Свої вимоги обґрунтовує тим, що постанова суду є незаконною та необґрунтованою. Зазначає, що судом першої інстанції було порушено його право на захист, оскільки справу розглянуто без його участі. Так, апелянт зазначає, що пояснення свідків є заздалегідь підготовленими. Зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення в порушення вимог ст. 254 КУпАП складений в одному екземплярі, працівниками поліції не було роз`яснено його прав. Крім того, зазначає, що працівниками поліції було порушено порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану сп`яніння, також працівниками поліції не було вручено йому направлення на огляд в заклад охорони здоров`я. Зазначає, що до закладу охорони здоров`я його не доставляли. Крім того, зазначає, що працівники поліції повідомили йому, що якщо він не напише розписку його автомобіль заберуть на штрафмайданчик. Також зазначає, що до закладу охорони здоров`я поїхав сам, проте враховуючи те, що огляд коштував значну суму, огляд не пройшов. Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника, які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити, перевіривши матеріали адміністративного провадження та доводи скарги, апеляційний суд виходить з наступного. Посилання в апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції було порушено право ОСОБА_1 на захист, оскільки справу розглянуто без його участі, є слушними, проте право ОСОБА_1 заявляти клопотання та надавати пояснення по справі було відновлено під час апеляційного розгляду. За змістом ст. ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП при розгляді справи про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи, підлягають для з`ясування питання про те, чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа в його вчинені, рішення приймається на підставі доказів, досліджених у суді і оцінених суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженню всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Зазначені вимоги закону судом першої інстанції дотримані в повному обсязі. Доводи апеляційної скарги щодо незаконності постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є безпідставними. Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується наявними в адміністративному матеріалі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 310310 від 6.12.2019 року, згідно якого ОСОБА_1 06.12.2019 року, приблизно о 10 год. 40 хв., керуючи транспортним засобом - автомобілем марки «Рено», державний номерний знак НОМЕР_1 , рухався по а/д М-06 Київ-Чоп, 19 км, з ознаками наркотичного сп`яніння, від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків (а.с.1); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 06.12.2019 року (а.с. 2); поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , згідно яких водій ОСОБА_1 в їх присутності відмовився у встановленому Законом порядку, пройти перевірку для визначення стану сп`яніння на місці та в найближчому закладі охорони здоров`я (а.с. 3); розпискою ОСОБА_1 , згідно якої він зобов`язався не сідати за кермо автомобіля протягом доби (а.с. 4); відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції, згідно якого ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків (а.с. 5). Сукупність наведених доказів підтверджує факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку та порушення ним п.2.5 Правил дорожнього руху України. Дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння. Необґрунтованими є посилання ОСОБА_1 на те, що працівниками поліції було порушено порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану сп`яніння та те, що працівниками поліції не було вручено йому направлення на огляд в заклад охорони здоров`я, виходячи з наведеного. Відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Як вбачається з матеріалів справи, від проходження медичного огляду в закладі охорони здоров`я на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився в присутності двох свідків на місці зупинки. Посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на те, що пояснення свідків є заздалегідь підготовленими, є безпідставними, оскільки свідками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зазначені пояснення були прочитані, засвідчені своїми підписами та будь-яких зауважень до викладеного вони не мали. Доводи апеляційної скарги про те, що протокол про адміністративне правопорушення в порушення вимог ст. 254 КУпАП складений в одному екземплярі та те, що працівниками поліції не було роз`яснено його прав, є необґрунтованими та нічим не підтвердженими. Посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на те, що працівники поліції повідомили йому, що якщо він не напише розписку його автомобіль заберуть на штраф майданчик, є також необґрунтованими, нічим не підтвердженими та на думку суду подані з метою уникнення від відповідальності. Крім того, зазначені твердження не впливають на результат прийнятого рішення. Враховуючи наведене, порушень працівниками поліції порядку проведення огляду на стан сп`яніння, згідно положень ст.266 КУпАП апеляційним судом не встановлено. Будь-яких доказів на спростування викладених у протоколі про адміністративне правопорушення та постанові судді обставин матеріали справи не містять і ОСОБА_1 не надані, будь-які зауваження ОСОБА_1 у протоколі відсутні, натомість наявний особистий підпис ОСОБА_1 , що свідчить про його згоду з викладеним. Адміністративне стягнення ОСОБА_1 призначене в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, у відповідності до положень ст. 33 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини, відношення до вчиненого і майнового стану. Враховуючи сукупність наведених обставин, апеляційний суд вважає, що вина ОСОБА_1 у порушенні ним п. 2.5 ПДР України та вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП доведена повністю, підстав для скасування постанови суду першої інстанції та закриття справи за відсутністю складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, апеляційним судом не встановлено, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Керуючись ст. 294 КУпАП, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 22 січня 2020 року щодо ОСОБА_1 - залишити без зміни. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя А.М. Дрига