Постанова Одеський апеляційний суд № 520/3673/16-ц

Номер провадження: 22-ц/813/5230/20 Номер справи місцевого суду: 520/3673/16-ц Головуючий у першій інстанції Луняченко В. О. Доповідач Заїкін А. П. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28.05.2020 року м. Одеса Єдиний унікальний номер судової справи: 520/3673/16-ц Номер апеляційного провадження: 22-ц/813/5230/20 Одеській апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: - головуючого судді - Заїкіна А.П. (суддя - доповідач), - суддів: - Князюка О.В., Таварткіладзе О.М., за участю секретаря судового засідання - Бикової К.А., учасники справи: - позивач - ОСОБА_1 , - відповідач - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди за договором про надання послуг, зазаявою адвоката Гриценка Віталія Євгеновича, діючого від імені ОСОБА_2 , про перегляд рішення Київського районного суду міста Одеси від 14 вересня 2017 року за нововиявленими обставинами, за апеляційною скаргою адвоката Гриценка Віталія Євгеновича, діючого від імені ОСОБА_2 , на ухвалу Київського районного суду міста Одеси, постановлену у складі судді Луняченка В.О. 23 грудня 2019 року, про відмову у задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, встановив: У грудні 2019 року адвокат Гриценко В.Є., діючий від імені ОСОБА_2 , звернувся до суду з вищенаведеною заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, в якій просить суд скасувати рішення Київського районного суду міста Одеси від 14 вересня 2017 року. Ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні вищенаведеного позову відмовити. В обґрунтування вищевказаних вимог заяви адвокат Гриценко В.Є., діючий від імені ОСОБА_2 , вказує на те, що 14 вересня 2017 року Київським районним судом м. Одеси ухвалено рішення по справі № 520/3673/16-ц, відповідно до якого позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задоволено. Стягнуто на користь ОСОБА_1 грошову суму в розмірі - 20 000,00 доларів США, що станом на 14.03.2016 року згідно курсу НБУ складає - 518 000,00 грн.. Однак, після ухвалення вищезазначеного рішення та набрання ним законної сили, відповідачу стали відомі обставини, які, як він вважає є істотними для справи, і які не були і не могли бути відомі під час розгляду справи № 520/3673/16-ц. До таких обставин ОСОБА_2 відносить той факт, що в основу рішення Київського районного суду м. Одеси від 14.09.2017 року по справі №520/3673/16-ц покладено доказ - лист від 10.10.2014 року № 05/1-12689, який містить дані про неіснуючі обставини, а саме - факт скасування декларації. При цьому судом першої інстанції не досліджувався оригінал листа від 10.10.2014 року № 05/1-12689. Наведені у даній заяві докази беззаперечно вказують про безперервне існування декларації на момент розгляду справи №520/3673/16-ц та в подальшому. Також посилається на те, що заявник не був належним чином повідомлений про день та час судового засідання під час ухвалення вищевказаного рішення про задоволення позову ОСОБА_1 та копія такого рішення не була йому належним чином вручена (а. с. 1 - 5). У судове засідання суду першої інстанції сторони не з`явились (а. с. 22). Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 23 грудня 2019 року в задоволенні заяви адвоката Гриценка В.Є., діючого від імені ОСОБА_2 , про перегляд рішення Київського районного суду міста Одеси від 14 вересня 2017 року за нововиявленими обставинами відмовлено (а. с. 49 - 50). Ухвала Київського районного суду міста Одеси від 23 грудня 2019 року мотивована тим, що обставини, вказані заявником у заяві не є нововиявленими в розумінні частини 2 статті 423 ЦПК України, а будь-яких інших доказів щодо підтвердження наявності нововиявлених обставин заявником не надано. У зв`язку із чим суд першої інстанції дійшов до висновку, що вищевказана заява не підлягає задоволенню (а. с. 24 - 25 зворотна сторона). В апеляційній скарзі адвокат Гриценко В.Є., діючий від імені ОСОБА_2 , просить ухвалу Київського районного суду міста Одеси від 23 грудня 2019 року скасувати. Ухвалити нове судове рішення про задоволення вищенаведених вимог заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржувану ухвалу постановлено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права. Апелянт вказує на те, що судом першої інстанції під час постановлення оскаржуваної ухвали не було враховано факт існування нововиявленої, як на думку заявника, обставини. Інші доводи апеляційної скарги є фактичним відображенням доводів, викладених у заяві адвоката Гриценка В.Є., діючого від імені ОСОБА_2 , про перегляд рішення Київського районного суду міста Одеси від 14 вересня 2017 року за нововиявленими обставинами. Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло. Учасники справи сповіщені про дату, час і місце розгляду справи належним чином. Від учасників справи заяв та клопотань до апеляційного суду не надійшло. Згідно з Указом Президента України від 13 березня 2020 року № 87/2020 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 березня 2020 року «Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» з метою попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом COVID-19: 1, на всій території України установлено карантин. Рада суддів України рекомендувала у період карантину встановити особливий режим роботи судів України, а саме: роз`яснити громадянам можливість відкладення розгляду справ у зв`язку із карантинними заходами (Лист Ради суддів України від 16.03.2020 року, адресований Верховному Суду, Вищому антикорупційному суду, місцевим та апеляційним судам). Пунктами 1, 5 розпорядження Голови Одеського апеляційного суду від 16.03.2020 року, зі змінами внесеними згідно із розпорядженнями Голови Одеського апеляційного суду за №3 від 02.04.2020 року та за №4 від 08.04.2020 року «Про тимчасові заходи з метою попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену короновірусом COVID-19» передбачено, що тимчасово, на час установлення на території України карантину, зупиняється розгляд справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судового процесу та припинено їх пропуск до залів судових засідань на час вжитих заходів. Апеляційний суд розглядає цивільні справи, які не віднесені до справ, зазначених у частинах 1, 2 статті 369 ЦПК України, у відсутності учасників справи та осіб, які не залучалися до участі у справі судом першої інстанції, за наявності відомостей про їх повідомлення про дату, час і місце розгляду справи. У разі відсутності таких даних, а також у разі подання заяви (заяв) про бажання прийняти участь у справі особисто, суд відкладає судове засідання на іншу дату. Вказане розпорядження видано з метою забезпечення здійснення правосуддя Одеським апеляційним судом, забезпечення доступу громадян до правосуддя під час дії установленого державою карантину. Між тим, заяв, клопотань щодо відкладення розгляду справи до апеляційного суду не надійшло. Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Виходячи з вищевказаного, враховуючи строки розгляду справи, баланс інтересів сторін у якнайскорішому вирішенні питання про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, освідомленість її учасників про розгляд справи, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів ухвалила розглянути справу за відсутності її учасників. Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які апелянт посилається в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при постановленні судового рішення, колегія суддів зазначає наступне. Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково наданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються яка на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про безпідставність вимог вищевказаної заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами,з огляду на наступне. Судом першої інстанції встановлено, учасниками справи не заперечується, що 01.04.2016 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення матеріальної шкоди за договором про надання послуг, в якому просив стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача грошову суму в розмірі - 20 000,00 доларів США, що станом на 14.03.2016 року згідно курсу НБУ складає - 518 000,00 грн.. Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси від 15.04.2016 року відкрито провадження у справі та про дату місце та час судового засідання з розгляду даної справи повідомлено сторони. Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 14.09.2017 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди за договором про надання послуг, судом стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову суму в розмірі - 20 000,00 доларів США, що станом на 14.03.2016 року згідно курсу НБУ складає - 518 000,00 грн. та судові витрати у вигляді судового збору у сумі - 5 180,00 грн. та витрати по проведенню експертного дослідження у розмірі - 7 944,00 грн.. 03.10.2017 року за вих. №520/3673/16-ц/18439/2017 ОСОБА_2 було направлено судом копію зазначеного рішення за адресою: АДРЕСА_1 . Між учасниками справи виникли правовідносини щодо перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами. Як зазначалось вище, 06.12.2019 року ОСОБА_2 звернувся заявою про перегляд рішення Київського районного суду м. Одеси від 14.09.2019 року за нововиявленим обставинами, якими на його думку, є неналежне його повідомлення про місце дату та час судового засідання з розгляду справи, не направлення йому копії рішення та те, що в основу рішення Київського районного суду м. Одеси від 14.09.2017 року по справі №520/3673/16-ц покладено доказ (лист від 10.10.2014 року № 05/1-12689), який містить дані про неіснуючі обставини (а саме - факт скасування декларації), при цьому судом першої інстанції не досліджувався оригінал листа від 10.10.2014 року. Оскільки апелянтом виявлено, що в основу рішення Київського районного суду м. Одеси від 14.09.2017 року покладено висновок про те, що відповідачем по справі надана декларація про готовність об`єкта до експлуатації з реконструкції нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , яка зареєстрована в Інспекції ДАБК Одеської області 28.08.2013 року та є фіктивною, адже завірена не належним чином і не має юридичної сили. Про це йдеться у копії листа з інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської області від 10.10.2014 року, яким повідомляється, що реєстрацію декларації від 28.08.2013 року ОА №142132400578 скасовано. На підставі вищезазначеного листа, яким нібито було підтверджено факт скасування декларації від 28.08.2013 року № ОД №142132400578 (оригінал зазначеного доказу під час судового провадження у суді першої інстанції не досліджувався), суд прийняв рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .. Також Листом Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області від 01.10.2019 року № 1015-05/1-8857 повідомлено ОСОБА_2 , що за період з 15.10.2014 року в Департаменті відсутня інформація та документи стосовно скасування декларації про готовність об`єкта до експлуатації № ОД №142132400578. В подальшому, в інтересах ОСОБА_2 до Державного архіву Одеської області було подано адвокатський запит з метою отримання інформації та документації стосовно декларації ОД № 142132400578 від 28.08.2013 року про готовність об`єкта до експлуатації з реконструкції нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 . Вказані обставини на думку заявника є нововиявленими. Відповідно до статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду. Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. При перегляді судового рішення за нововиявленими суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). При вирішенні питання про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку. Європейський суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (справа «Пономарьов проти України», рішення від 03 квітня 2008 року). Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (справа «Праведная проти Росії», рішення від 18 листопада 2004 року). Відмовляючи у задоволенні заяви про перегляд рішення Київського районного суду міста Одеси від 14 вересня 2017 року за нововиявленими обставинами, суд першої інстанцій виходив з того, що вказані заявником обставини не є нововиявленими у розумінні частини 2 статті 423 ЦПК України. З таким висновком погоджується і апеляційний суд. Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом (частина 4 статті 423 ЦПК України). Отже, вказані заявником обставини не є нововиявленими обставинами в розумінні положень статті 423 ЦПК України. Вищевказана заява про перегляд рішення Київського районного суду міста Одеси від 14 вересня 2017 року за нововиявленими обставинами обґрунтована низкою процесуальних недоліків розгляду справи (зокрема, неповним встановлення фактичних обставин справи), що з огляду на вищевикладене не вважається нововиявленими обставинами. Крім того, апеляційний суд звертає увагу на відсутність доводів заяви щодо неможливості ОСОБА_2 представити доказ, яким останній обґрунтовує вимоги заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, зокрема на остаточному судовому слуханні. У зв`язку з цим доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, неврахування вказаної у заяві нововиявленої обставини, є безпідставними. Виходячи з вищевикладеного, апеляційна скарга є безпідставною, а тому її треба залишити без задоволення. За правилами, передбаченими пункту 1 частини 1 статті 374, статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи, що суд першої інстанції постановив ухвалу про відмову у задоволенні заяви адвоката Гриценка В.Є., діючого від імені ОСОБА_2 , про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, без порушень діючого законодавства, підстави для її скасування, зміни в межах доводів апеляційної скарги адвоката Гриценка В.Є., діючого від імені ОСОБА_2 ,відсутні, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а ухвала суду першої інстанції залишенню без змін. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, Одеській апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, постановив: Апеляційну скаргу адвоката Гриценка Віталія Євгеновича, діючого від імені ОСОБА_2 , - залишити без задоволення. Ухвалу Київського районного суду міста Одеси від 23 грудня 2019 року, про відмову у задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови. Повний текст постанови складено 10 червня 2020 року. Головуючий суддя: А. П. Заїкін Судді: О. В. Князюк О. М. Таварткіладзе