Постанова 4813 № 520/3673/16-ц

Номер провадження: 22-ц/813/513/21 Номер справи місцевого суду: 520/3673/16-ц Головуючий у першій інстанції Луняченко В.О. Доповідач Вадовська Л. М. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26.08.2021 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого (судді-доповідача) - Вадовської Л.М., суддів - Колеснікова Г.Я., Сєвєрової Є.С., за участю секретаря - Вівчар Ю.С., за участю сторін, інших учасників справи, представників учасників справи: представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 , представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 , переглянувши справу №520/3673/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди за апеляційною скаргою представника ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 14 вересня 2017 року у складі судді Луняченка В.О., - в с т а н о в и в : Позивач ОСОБА_1 , звернувшись 1 квітня 2016 року до суду з вищеназваним позовом, вказав, що у вересні 2013 року в усній формі уклав з ОСОБА_3 договір про надання юридичних послуг для отримання декларації про готовність до експлуатації об`єкта та передав грошові кошти в розмірі 20000,00 доларів США. В кінці вересня 2013 року ОСОБА_3 надав йому Декларацію про готовність об`єкта до експлуатації з реконструкції нежитлового приміщення за адресом: АДРЕСА_1 , зареєстровану в Інспекції ДАБК в Одеській області від 28 серпня 2013 року. Після встановлення фіктивності декларації звернувся до ОСОБА_3 з вимогою повернути грошову суму у розмірі 20000,00 доларів США, надану за послуги з отримання декларації, однак отримав відмову. Посилаючись на вказані обставини, позивач ОСОБА_1 на підставі статей 22, 1166 ЦК України просив стягнути з відповідача ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 20000,00 доларів США, що по курсу НБУ станом на 14 березня 2016 року рівно 518000,00 грн.; стягнути судові витрати (а.с.1-4). Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси від 15 квітня 2016 року відкрито провадження у справі (а.с.23). Відповідач ОСОБА_3 пояснень, заперечень суду першої інстанції не надав. Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 14 вересня 2017 року позов задоволено; стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 за договором про надання юридичних послуг грошові кошти в сумі 20000,00 доларів США, що станом на 14 березня 2016 року по курсу НБУ рівно 518000,00 грн.; стягнуто витрати на сплату судового збору в сумі 5180,00 грн., витрати на проведення експертного дослідження в сумі 7944,00 грн. (а.с.101-102). Висновок суду мотивовано тим, що між сторонами укладено в усній формі договір про надання юридичних послуг для отримання декларації про готовність об`єкта до експлуатації, за виконання послуг відповідач отримав від позивача грошові кошти в розмірі 20000,00 доларів США, надана позивачу декларація виявилась фіктивною, повернути кошти відповідач відмовився, тому на підставі статті 906 ЦК України має відшкодувати завдані замовнику збитки. Ухвалою Одеського апеляційного суду від 25 жовтня 2019 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 на рішення суду. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 просить рішення суду першої інстанції скасувати повністю і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову (а.с.118-121). За змістом вимог апеляційної скарги незаконність і необґрунтованість рішення з підстав недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права полягає в наступному. Предметом позовних вимог є стягнення грошових коштів за договором про надання юридичних послуг у розмірі 20000,00 доларів США, що перевищує 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, встановлених статтею 208 ЦК України, з огляду на що договір про надання юридичних послуг мав бути укладений у письмовій формі, що судом не було враховано. Договір не підпадає під визначення положень цивільного законодавства в частині спрощеного укладення договорів, передбачених частиною 1 статті 206 ЦК України, тому договір між сторонами мав би відповідати передбаченій частиною 2 статті 208 ЦК України формі. Договірні відносини відсутні. Проведена в рамках судового розгляду справи фотоскопічна експертиза лише підтверджує факт приналежності голосу відповідачу, проте не доводить договірні правовідносини, з роздруківки спілкування не вбачається укладення договору про надання послуг. Матеріали справи не містять доказів отримання (передання) грошових коштів на виконання договору про надання послуг. В оскаржуваному рішенні вказано, що саме у вересні 2013 року між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання послуг предметом якого є отримання декларації про готовність об`єкта до експлуатації, проте з матеріалів справи вбачається, що декларація про готовність об`єкта до експлуатації була зареєстрована 28 серпня 2013 року, тобто вчинення відповідних дій, що призвели до отримання зазначеної декларації, передували укладенню так званого «договору про надання послуг». Оскільки між сторонами відсутній належним чином укладений договір про надання послуг, відсутні докази передання (отримання) грошових коштів у розмірі 20000 доларів США на виконання договору, а висновок №17-1653/07 судової криміналістичної експертизи відеозапису не є належним та допустимим доказом, що підтверджує укладення договору про надання послуг, суд дійшов помилкових висновків, порушив норми права та законні інтереси ОСОБА_3 . У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 заперечення щодо змісту і вимог апеляційної скарги обґрунтовує тим, що позивач не має юридичної освіти, не знав, як повинен був бути укладений договір, знаходився з відповідачем у дружніх стосунках, останній неодноразово допомагав йому в оформленні документів на нерухомість, тому не знав, що договір мав бути укладений виключно в письмовій формі. Позивач виконав договір, сплативши кошти, натомість відповідач не належно виконав покладені на нього договором про надання послуг обов`язки. Експертний висновок підтверджує, що в розмовах між сторонами містяться відомості замовлення позивачем у відповідача послуги та сплати її вартості, отримання відповідачем коштів та розуміння останнім неналежного надання послуги. Завдані позивачу як замовнику послуги збитки правильно стягнуто в повному обсязі з відповідача. (а.с.161-163). Переглянувши справу за наявними в ній і додатково поданими доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне. Учасниками справи в порядку доведення обставин, на які посилалися як на підставу своїх вимог та заперечень, надано докази, що містять наступні дані. Відповідно до визначеного статтею 81 ЦПК України обов`язку доказування і подання доказів кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. На доведення обставин, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, надано: Декларацію про готовність об`єкта до експлуатації (реконструкція нежитлового приміщення за адресом: АДРЕСА_1 ), затверджену Інспекцією ДАБК в Одеській області від 28 серпня 2013 року №ОД142132400578 на замовлення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (а.с.7-11); Лист голови комісії з ліквідації Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області від 10 жовтня 2014 року за змістом якого Інспекцією ДАБК в Одеській області відповідно до статті 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», пункту 29 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України №461 від 13 квітня 2011 року скасовано реєстрацію декларації від 28 серпня 2013 року №ОД 142132400578 про готовність об`єкта до декларації з реконструкції нежитлового приміщення за адресом: АДРЕСА_1 (а.с.12). На підставі ухвали Київського районного суду м. Одеси від 7 липня 2016 року проведено судову криміналістичну експертизу відео-звукозапису, наданого ОСОБА_1 , за результатами дослідження надано Висновок №17-1653/07 від 31 травня 2017 року експерта Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, згідно якого в розмовах, записаних на оптичному диску, приймали участь ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ; дослівний зміст кожної з трьох записаних на наданому оптичному диску розмов між цими дикторами наведено у Додатку №2 до цього Висновку на рівні суб`єктивного сприйняття експерта та проілюстровано окремими кадрами відповідного відеозапису; репліки, промовлені ОСОБА_1 , у Додатку №2 позначені «Ч1», а репліки, промовлені ОСОБА_3 , позначені «Ч2» (а.с.69-92). Послуги є окремим видом об`єктів цивільних прав, відповідно, договори про надання послуг у системі договірних зобов`язань становлять самостійну групу цивільно-правових договорів. Із визначення, закріпленого частиною 1 статті 901 ЦК України, випливає, що основний юридичний результат, на який спрямовані договори про надання послуг, полягає у наданні послуги, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності. Тобто, надання послуги передбачає вчинення виконавцем певної дії або здійснення ним певної діяльності. Залежно від характеру дії (діяльності), яку зобов`язаний здійснити виконавець, договори про надання послуг поділяються на такі види: 1)договори про надання послуг юридичного характеру; 2)договори про надання послуг фактичного характеру; 3)договори, які передбачають здійснення виконавцем юридичних та фактичних дій). Характерною ознакою договорів про надання послуг є те, що послуга споживається у процесі її надання. Тобто, корисний ефект послуги полягає у самій дії (діяльності), яку здійснює виконавець, це дозволяє відрізняти договори про надання послуг від договорів про виконання робіт. Відповідно до статті 901 ЦК України презюмується, що договір про надання послуг є відплатним. Тобто, за надання послуги виконавцем передбачається зустрічне задоволення у вигляді оплати замовником наданих послуг, якщо інше не обумовлено в договорі. Якщо у договорі про надання послуг передбачено, що послуги надаються за плату, то розмір, строк та порядок її внесення обумовлюються в самому договорі, при цьому за загальним правилом розмір плати за надані послуги встановлюється за домовленістю сторін (ч.1 ст.632ЦК). Відповідальність виконавця за порушення договору про надання послуг передбачена статтею 906 ЦК України. Відповідно до частини 1 даної норми матеріального права збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. За змістом позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що уклав з ОСОБА_3 договір про надання послуг юридичного характеру. ОСОБА_3 заперечує будь-які договірні відносини з ОСОБА_1 про надання послуг. Письмовий договір між сторонами відсутній. Документів, в яких би був зафіксований зміст договору, не надано. Договір про надання послуг юридичного характеру не є таким, що повністю виконується сторонами у момент його укладення, з огляду на що не підлягає укладенню усно. Відсутність договору про надання послуг юридичного характеру, укладеного у письмовій формі, відсутність документів з фіксацією змісту договору, відсутність доказів фіксації вираженої волі сторін за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку тощо з огляду на заперечення ОСОБА_3 відносин з надання ОСОБА_1 послуг юридичного характеру має наслідком не доведеність укладення між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 цивільно-правового договору, а саме договору про надання послуг, де замовником є ОСОБА_1 , а виконавцем є ОСОБА_3 . Грошові кошти в розмірі 20000 доларів США позивач заявив як збитки. У розумінні статті 906 ЦК України відшкодовуються виконавцем збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, при цьому у сенсі положень статті 22 ЦК України відшкодовуються реальні збитки та упущена вигода. ОСОБА_1 зазначає, що передав ОСОБА_3 грошові кошти в розмірі 20000 доларів США, при цьому не вказує, чи це є платою за надання послуг, чи це є витратами, необхідними для виконання договору, який, як вважає ОСОБА_1 , він уклав з ОСОБА_3 в усній формі. Викладений у Додатку №2 до Висновку №17-1653/07 від 31 травня 2017 року судової криміналістичної експертизи відео-звукозапису зміст розмов, зафіксований на наданому ОСОБА_1 для дослідження диску, не узгоджується з наданням послуг юридичного характеру та не знаходиться у правовій площині. Надані ОСОБА_1 аудіо та відеозаписи не є належними та допустимими доказами укладення між сторонами договору про надання послуг. ОСОБА_1 не довів наявність між ним та ОСОБА_3 правовідносин, що виникають з договору про надання послуг (послуг юридичного характеру, послуг фактичного характеру, тощо) що має наслідком відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з ОСОБА_3 грошових коштів в розмірі 20000 доларів США як збитків в порядку відповідальності виконавця за порушення договору про надання послуг. В порядку статті 141 ЦПК України понесені та документально підтверджені витрати ОСОБА_3 на сплату за подання апеляційної скарги судового збору в сумі 7770,00 грн. підлягають покладенню на ОСОБА_1 . Керуючись ст.ст.367, 368, п.2 ч.1 ст.374, ст.ст.376, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу представника Гриценка Віталія Євгеновича в інтересах ОСОБА_3 задовольнити. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 14 вересня 2017 року скасувати. В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди відмовити. Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) витрати на сплату за подання апеляційної скарги судового збору в сумі 7770 грн. 00 коп. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повний текст постанови складено 18 жовтня 2021 року. Головуючий Л.М.Вадовська Судді Г.Я.Колесніков Є.С.Сєвєрова