Постанова 4813 № 523/6218/19

Номер провадження: 22-ц/813/666/20 Номер справи місцевого суду: 523/6218/19 Головуючий у першій інстанції Малиновський О.М. Доповідач Ващенко Л. Г. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04.06.2020 року м. Одеса Колегія суддів Одеського апеляційного суду у складі: головуючого - судді Ващенко Л.Г. суддів - Колеснікова Г.Я., Сєвєрової Є.С., за участі секретаря - Чепрас А.І., розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 22 жовтня 2019 року (одноособово суддя Малиновський О.М.) у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди, ІІ. ОПИСОВА ЧАСТИНА (короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції) 19.04.2019 року ОСОБА_3 звернувся із позовом до ОСОБА_2 про визнання недостовірною інформації та визнання такою, що принижує честь і гідність та порушує право на недоторканість, ділову репутацію, поширену відповідачкою, а саме: «звинувачення в шахрайстві, крадієм грошових коштів, «аферист», вираження нецензурною лайкою», та стягнення з відповідачки моральної шкоди у розмірі 30 000 гривень. Позов обґрунтовано наступним. 23.04.2016 року мешканцями будинку АДРЕСА_1 створене Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі-ОСББ) «Надія 3Д». 04.11.2018 року співвласники ОСББ «Надія 3Д» намагались провести збори учасників для визначення мети і розміру коштів, необхідних на утримання будинку, однак через неправомірні дії ОСОБА_2 , яка висловлювала на адресу позивача необґрунтовані звинувачення, збори не були проведені. У подальшому ОСББ неодноразово намагалось провести збори, але відповідачка своїми протиправними діями зривала всі збори, а коли ставили питання щодо внесення коштів на обслуговування будинку, одразу звинувачувала позивача у шахрайстві, називала крадієм коштів, «аферистом», висловлювала нецензурну лайку, однак неяких доказів щодо звинувачень, не надала. Зазначена інформація, яку розповсюджує відповідачка, є недостовірною, оскільки не відповідає дійсності, такими діями відповідачки порушено його немайнові права на честь, гідність та ділову репутацію, зазначена інформація доведена до невизначеного кола осіб. Внаслідок протиправних дій відповідачки ОСОБА_2 йому завдана моральна шкода, яка виразилась у витратах немайнового характеру через приниження його честі, гідності і ділової репутації, які позивач оцінює у розмірі 30 000 гривень. Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив позов задовольнити. У судовому засіданні в суді першої інстанції позивач позов підтримав, відповідачка і її представник просили у позові відмовити. Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 22.10.2019 року у задоволенні позову відмовлено. (короткий зміст вимог апеляційної скарги) ОСОБА_1 не погодився із рішенням суду від 22.10.2019 року і в особі представника подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, постановити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. (узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу) Апеляційна скарга представника ОСОБА_1 зазначає: 04.11.2018 року учасники ОСББ «Надія ЗД» намагались провести збори з метою визначення мети і розміру коштів, які необхідні та вирішити інші питання щодо утримання багатоквартирного будинку, однак, у зв`язку з неправомірними діями ОСОБА_2 , її безпідставними висловлюваннями на адресу керівника ОСББ ОСОБА_1 та необґрунтованих звинувачень, збори не були проведені. В подальшому ОСББ намагалося провести збори стосовно утримання багатоквартирного будинку, але відповідачка ОСОБА_2 своїми протиправними діями неодноразово зривала ці збори. Коли ставилося питання про внесення коштів на обслуговування будинку, ОСОБА_2 звинувачувала ОСОБА_1 у шахрайстві, називала його крадієм коштів, «аферистом», а також виражалась на його адресу нецензурною лайкою, при цьому ніяких доказів ОСОБА_2 не надала, тому така інформація є недостовірною, оскільки не відповідала дійсності. Після необґрунтованих звинувачень декілька мешканців багатоквартирного будинку перестали спілкуватися із ОСОБА_1 , тому позивач вважає, що відповідачка порушила його честь, гідність та ділову репутацію серед мешканців багатоквартирного будинку та ОСББ «Надія ЗД», завдала йому моральну шкоду в розмірі 30 000 гривень. Позивач ОСОБА_1 підтвердив у судовому засіданні, що недостовірна інформація була поширена відповідачкою 04.11.2018 року під час проведення загальних зборів мешканців багатоквартирного будинку та підтверджується показами свідків. ОСОБА_1 , свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підтвердили факт поширення відносно позивача недостовірної та принизливої інформації ОСОБА_2 , можливо свідки помилялись в часі поширення недостовірної інформації, однак це не може бути підставою для звільнення ОСОБА_2 від цивільної відповідальності. Поширення відповідачем недостовірної інформації, якою порушені немайнові права ОСОБА_1 мало місце незалежно від того, коли вона була поширена в листопаді 2018 року або влітку 2018 року і у справі є належні та допустимі докази поширення недостовірної інформації ОСОБА_2 стосовно позивача незалежно від часу, коли така інформація поширена. ОСОБА_2 не надала суду беззаперечних письмових доказів того, що ОСОБА_1 є «шахраєм», «крадієм грошових коштів», «аферистом». Суд дійшов висновку, що позивачем ОСОБА_1 не доведені позовні вимоги в частині поширення недостовірної інформації ОСОБА_2 04.11.2018 року, однак висновок суду не відповідає дійсності, оскільки позовна вимога є зовсім іншою, а саме визнати недостовірною та такою, що принижує честь і гідність, та порушує право на недоторканість ділову репутацію ОСОБА_1 інформацію поширену відповідачем ОСОБА_2 , а саме «звинувачення в шахрайстві», «крадієм грошових коштів», «аферист», «вираження нецензурною лайкою». Позовна вимога не обмежує висловлювання недостовірної інформації відповідачем ОСОБА_2 відносно позивача ОСОБА_1 конкретною датою: 04.11.2018 року. Представник заявника ОСОБА_1 адвокат Бельченко Ю.А. не зміг прийняти участь в судовому засіданні 22.10.2019 року оскільки хворів і знаходився на лікуванні, що підтверджується відповідними документами, тому, приймаючи до уваги положення п.1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, суд повинен був відкласти розгляд справи. (узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи) У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 зазначає: У позовні заяви позивач зазначив, що 04.11.2018 року на зборах учасників ОСББ «Надія ЗД» в його адресу з боку відповідачки лунали необґрунтовані звинувачення, зокрема: «звинувачення в шахрайстві», вислови, що він є «крадієм грошових коштів», «аферистом», та що такими висловами було порушено його немайнові права на честь, гідність та ділову репутацію. Також у позові зазначено, що позивачу завдано моральну шкоду, яку він оцінює в розмірі 30 000 гривень. На обґрунтування поширення негативної інформації позивача послався на те, що поширення відбулось саме 04.11.2018 року під час проведення загальних зборів мешканців багатоквартирного будинку, та підтверджується показами свідків. Вказаний час, спосіб й осіб, яким така інформація повідомлена, позивач підтримав під час розгляду справи. Допитані у судовому засіданні свідки заявлені позивачем, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 зазначали, що стали свідками обставин, які мали місце влітку 2018 року, при цьому, свідки зазначили, що не були присутніми на зборах 04.11.2018 року. Допитана судом свідок ОСОБА_8 підтвердила присутність на зборах 04.11.2018року, втім не підтвердила тих обставин, що відповідачка висловлювалась на адресу позивача з приводу будь-якої принизливої та/або неправдивої інформації, зазначила, що між сторонами виник конфлікт з приводу знаходження житлового будинку на обслуговуванні в житлово-комунальному підприємстві. Будь-яких інших належних та допустимих доказів про поширення недостовірної інформації відповідачки в бік позивача під час проведення загальних зборів 04.11.2018 року позивачем не надано. Приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності цивільного процесу, позивачем не доведені позовні вимоги в частині поширення стосовно нього недостовірної інформації 04.11.2018 року. Твердження в апеляційній скарзі, що суд повинен був відкласти розгляд справи 22.10.2019 року, згідно положень п.1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, у зв`язку з хворобою представника позивача не відповідає вимогам діючого законодавства України. Присутній на засіданні суду 22.10.2019 року позивач ніяких клопотань про відкладення розгляду справи у зв`язку із відсутністю його представника не заявляв, доказів, що його представник знаходився на лікарняному, не надавав. ІІІ.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА (встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини) Судом першої інстанції встановлені і сторонами неоспорені такі обставини. 23.04.2016 року установчими зборами ОСББ «Надія 3Д» створено ОСББ і затверджено статут ОСББ «Надія 3Д» співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 . Уповноваженою особою ОСББ, згідно витягу з Державного реєстру, є позивач ОСОБА_1 (а.с.9-17). За клопотанням позивача у судовому засіданні в суді першої інстанції допитані в якості свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 і ОСОБА_8 (а.с.78-87). 19.04.2019 року ОСОБА_1 звернувся із позовом про захист честі, гідності та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди шляхом визнання недостовірною інформацію та визнання такою, що принижує честь і гідність та порушує право на недоторканість, ділову репутацію поширену відповідачкою ОСОБА_2 інформацію, а саме: «звинувачення в шахрайстві, крадієм грошових коштів, «аферист», вираження нецензурною лайкою», відшкодування моральної шкоди у розмірі 30 000 гривень (а.с.3,4). Між сторонами виникли правовідносини із захисту особистих немайнових прав, які регулюються нормами ЦК України. (доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції) Суд першої інстанції, відмовляючи у позові виходив з того, що позивач не довів позовних вимог щодо поширення стосовно нього відповідачкою інформації 04.11.2018 року, яка б порочила його честь, гідність та ділову репутацію (а.с.89,90). Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в цій частині зважаючи на наступне. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках. Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (ст. 23 ч.1, ч.2 п.4 ЦК України). Фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб. Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової та (або) моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню, крім випадку неумисного повідомлення викривачем недостовірної інформації про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України "Про запобігання корупції" в порядку, передбаченому зазначеним Законом, яка підлягає спростуванню (ст. 277 ч.1, 280 ч.1 ЦК України). Поняття гідності, честі чи ділової репутації є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об`єктів судового захисту. Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право. Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі. Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). Негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права. Обов`язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. ОСОБА_1 , обґрунтовуючи позовні вимоги в частині поширення відповідачкою негативної стосовно нього інформації зазначав, що таке поширення мало місце 04.11.2018 року під час проведення загальних зборів мешканців ОСББ «Надія 3Д» і підтверджується показами свідків. Допитані у суді першої інстанції свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 пояснили, що стали свідками певних обставин, які мали місце влітку 2018 року і стверджували, що не були присутніми на зборах 04.11.2018 року. Свідок ОСОБА_8 пояснила суду, що була присутня на зборах 04.11.2018 року, проте не підтвердила, що відповідачка ОСОБА_2 висловлювала на адресу позивача ОСОБА_1 будь-яку принизливу або неправдиву інформацію. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Зважаючи на те, що позивач ОСОБА_1 не надав суду належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження того, що 04.11.2018 року на зборах членів ОСББ «Надія 3Д» відповідачка ОСОБА_2 звинувачувала позивача «ушахрайстві», називала його «крадієм грошових коштів», «аферист», висловлювалась стосовно позивача нецензурною лайкою, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у позові за недоведеністю позовних вимог. (мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу) Доводи представника позивача у скарзі про те, що: відповідачка ОСОБА_2 своїми протиправними діями неодноразово зривала збори членів ОСББ і коли ставились питання щодо внесення коштів на обслуговування будинку, відповідачка звинувачувала ОСОБА_1 у шахрайстві, називала його крадієм коштів, «аферистом», а також виражалась на його адресу нецензурною лайкою, не надаючи з цього приводу доказів; позивач ОСОБА_1 підтвердив у судовому засіданні, що недостовірна інформація була поширена відповідачкою 04.11.2018 року під час проведення загальних зборів, а свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підтвердили факт поширення відносно ОСОБА_1 недостовірної та принизливої інформації ОСОБА_2 , при цьому, можливо свідки помилялись в часі поширення відповідачкою недостовірної інформації, однак це не є підставою для звільнення відповідачки від цивільної відповідальності; поширення відповідачкою недостовірної інформації мало місце незалежно від того, коли вона була поширена в листопаді 2018 року або влітку 2018 року; ОСОБА_2 не надала суду беззаперечних письмових доказів того, що ОСОБА_1 є «шахраєм», «крадієм грошових коштів», «аферистом» і суд мав визнати вказану інформацію недостовірною та такою, що принижує честь і гідність, порушує право на недоторканість, ділову репутацію ОСОБА_1 ; представник ОСОБА_1 не зміг прийняти участь в судовому засіданні 22.10.2019 року, оскільки хворів, тому суд повинен був відкласти розгляд справи, - до уваги не приймаються. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права. ОСОБА_1 , обґрунтовуючи вимоги щодо факту поширення відповідачкою негативної стосовно нього інформації, у позовній заяві та у судовому засіданні в суді першої інстанції стверджував, що поширення вказаної інформації мало місце 04.11.2018 року, під час проведення загальних зборів членів ОСББ «Надія 3Д», при цьому, позивач посилався на пояснення свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 і ОСОБА_8 . Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 пояснили, що не були присутніми на зборах 04.11.2018 року, а свідок ОСОБА_8 , показала, що була присутня на зборах 04.11.2018 року, однак не підтвердила, що відповідачка висловлювала на адресу позивача будь-яку принизливу або неправдиву інформацію. Матеріали справи не містять належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження того, що відповідачка поширювала стосовно позивача недостовірну, негативну інформацію, інформації, яка порочить честь, гідність або ділову репутацію позивача під час проведення 04.11.2019 року загальних зборів членів ОСББ «Надія 3Д». 22.10.2019 року у судовому засіданні був присутній позивач, який, у встановленому законом порядку, не заявив клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із відсутністю його представника й не надавав суду доказів того, що його представник знаходиться на лікарняному (а.с.81-87). Доводи представника відповідачки у відзиві на скаргу, що позивач не надав доказів на підтвердження позовних вимог, відсутні підстави для скасування рішення суду, прийняті до уваги судом і є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення. (чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду) Позивач не довів своїх позовних вимог, тому відсутні підстави для ствердження про порушення прав чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. (висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції) Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 375 ч.1 ЦПК України). Приймаючи до уваги, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін. СУДОВІ ВИТРАТИ Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ст. 141 ч.1, ч.2 п.п.1-3 ЦПК України). Оскільки колегія суддів залишає скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції про відмову у позові без змін, позивач на має права на відшкодування судових витрат. Відповідачка не заявляла про відшкодування судових витрат. ІV. РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА Керуючись ст. ст. 367, 374 ч.1 п.1, 375 ч.1, 381, 382, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 22 жовтня 2019 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки касаційного оскарження, визначені ст. 390 ЦПК України, продовжуються на строк дії такого карантину. Повний текст постанови суду апеляційної інстанції складено 10.06.2020 року. Судді Одеського апеляційного суду Л.Г. Ващенко Є.С. Сєвєрова Г.Я. Колесніков