LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС639/2983/19

від 09.06.2020 · Цивільна
Резолютивна:Касаційну скаргу заступника прокурора Харківської області на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 15 листопада 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 14 квітня 2020 року залишити без руху.

Ухвала 09 червня 2020 року м. Київ справа № 639/2983/19 провадження № 61-7592ск20 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Черняк Ю. В. розглянув касаційну скаргу заступника прокурора Харківської області на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 15 листопада 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 14 квітня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, треті особи: Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області в особі ліквідаційної комісії, Прокуратура Харківської області, Харківська місцева прокуратура № 5 Харківської області, про стягнення моральної шкоди, спричиненої незаконним перебуванням під слідством та судом, ВСТАНОВИВ: У травні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної казначейської служби України, треті особи: Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області в особі ліквідаційної комісії, Прокуратура Харківської області, Харківська місцева прокуратура № 5 Харківської області, про стягнення моральної шкоди, спричиненої незаконним перебуванням під слідством та судом. Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 15 листопада 2019 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного суду від 14 квітня 2020 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди, спричиненої незаконним перебуванням під слідством та судом 300 000 грн. У іншій частині вимог відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. 14 травня 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга заступника прокурора Харківської області на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 15 листопада 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 14 квітня 2020 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржувані рішення. 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ». Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі, визначеному Законом України «Про судовий збір». У переліку додатків до касаційної скарги пунктом другим зазначено «оригінал платіжного доручення», проте заявником не було долучено його до касаційної скарги, що підтверджується актом канцелярії Верховного Суду від 18 травня 2020 року №

654. Позовна вимога про відшкодування моральної шкоди є майновою вимогою, оскільки позивач визначив її у грошовому вимірі. Зі змісту положень пункту 3 частини третьої статті 175, пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України випливає, що ціна позову у позовах про стягнення грошових коштів визначається сумою, яка стягується. За подання касаційної скарги справляється судовий збір у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми (підпункт 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»). Враховуючи заявлені позовні вимоги та часткове їх задоволення, судовий збір за подання касаційної скарги становить 6 000 грн. Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК у Печерському районі/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, рахунок отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», символ звітності банку:

207. Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно надати суду документ, що підтверджує його сплату. Крім того, частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Касаційна скарга заступника прокурора Харківської області не відповідає зазначеним вище вимогам закону. Так, заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначено конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження. Згідно із частиною другою статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу заступника прокурора Харківської області на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 15 листопада 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 14 квітня 2020 року залишити без руху. Надати для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги строк до 09 липня 2020 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя Ю. В. Черняк

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»