Постанова 4855 № 580/621/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/621/20 Суддя (судді) першої інстанції: О.А. Рідзель ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 червня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Судді-доповідача Файдюка В.В. суддів: Земляної Г.В. Мєзєнцева Є.І. При секретарі: Марчук О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Черкаської міської ради про визнання протиправним та нечинним рішення, - В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (далі також - позивач-1, позивач-2 відповідно) звернулися Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Черкаської міської ради (далі також - відповідач), в якому просили суд визнати протиправним та нечинним рішення Черкаської міської ради №2-5679 від 27 січня 2020 року «Про внесення змін до рішення міської ради від 27 грудня 2019 року №2-5671 «Про міський бюджет на 2020 рік» (232011000000"). 26 березня 2020 року ОСОБА_1 було подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій вона просила забезпечити позов шляхом зупинення дії рішення Черкаської міської ради №2-5679 від 27 січня 2020 року «Про внесення змін до рішення міської ради від 27 грудня 2019 року №2-5671 «Про міський бюджет на 2020 рік»(232011000000") до набрання судовим рішенням у даній справі законної сили. Заява обґрунтована тим, що позивач 1 є новообраним депутатом Черкаської міської ради замість депутата, повноваження якого достроково припинені у 2018 році - ОСОБА_3 . Оскаржуване рішення Черкаської міської ради №2-5679 від 27 січня 2020 року «Про внесення змін до рішення міської ради від 27 грудня 2019 року №2-5671 «Про міський бюджет на 2020 рік» (232011000000") прийнято за участі та з урахуванням голосу ОСОБА_3 , що призвело до порушення прав позивача як діючого депутата Черкаської міської ради. За твердженням ОСОБА_1 спірне рішення Черкаської міської ради має очевидні ознаки протиправності, порушує права позивача та подальша реалізація нечинного рішення може призвести до того, що рішення суду, в разі задоволення позову, буде неможливо виконати, оскільки бюджетні кошти вже будуть використані, а їх повернення стане неможливим, та в такому випадку не застосуванням заходів забезпечення позову буде завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти. Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2020 року в задоволенні даної заяви про забезпечення позову - відмовлено. При постановленні оскаржуваної ухвали суд першої інстанції виходив з того, що у ході розгляду заявленого клопотання не виявлено існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до прийняття у справі судового рішення, або неможливості захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, або необхідності докласти значних зусиль та витрат для відновлення таких прав та інтересів при виконанні у майбутньому судового рішення, якщо його буде прийнято на користь позивача. Крім того, зупинення дії рішення про міський бюджет вплине на невизначене коло осіб та порушить права суб`єктів, які не є учасниками справи та негативно позначиться на фінансовому забезпеченні всіх бюджетних установ та комунальних підприємств, діяльність яких спрямована на виконання заходів міських цільових програм. Співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів є неспівмірним. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач 1 - ОСОБА_1 - звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначену ухвалу та прийняте нове рішення, яким задовольнити клопотання про забезпечення позову. Доводи апеляційної скарги аналогічні доводам заяви про забезпечення позову. Зокрема, зазначено, що на сімдесят восьмому позачерговому пленарному засіданні другої сесії Черкаської міської ради замість того, щоб запросити на засідання двох новообраних депутатів - ОСОБА_1 і надати їй право ухвального голосу з усіх питань порядку денного засідання, допущено до голосування осіб, повноваження яких як депутатів цієї ради вже були достроково припинені. Не зважаючи на це, під час скликання і проведення засідання сесії Черкаської міської ради було незаконно враховано голоси 2 осіб - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , як депутатів цієї місцевої ради, повноваження яких були достроково припинені ще в 2018 році. Вказане свідчить про протиправності такого акта та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду з позовом щодо такого акта. Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга позивача 1 не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до норм статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю. Ухвалу про забезпечення позову постановляє суд першої інстанції, а якщо розпочато апеляційне провадження, то таку ухвалу може постановити суд апеляційної інстанції. Перелік видів забезпечення позову встановлено ч.1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову. При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності та обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Аналогічна позиція викладена в Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» від 06 березня 2008 року №

2. Враховуючи вищевикладене, забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій, рішень суб`єкта владних повноважень, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Тобто, позивач повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову, у зв`язку із чим обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Між тим, дослідивши клопотання про забезпечення адміністративного позову, колегія суддів вважає, що позивачем не доведені обставини, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів або протиправність рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень. Як вбачається з матеріалів справи, предметом даного спору є рішення Черкаської міської ради №2-5679 від 27 січня 2020 року «Про внесення змін до рішення міської ради від 27 грудня 2019 року №2-5671 «Про міський бюджет на 2020 рік» (232011000000"), яким внесено зміни щодо визначення на 2020 рік розмірів доходів міського бюджету, видатків міського бюджету, розміру профіциту за загальним фондом міського бюджету, дефіциту за спеціальним фондом міського бюджету, розміру резервного фонду міського бюджету, і т.д.; затверджено розподіл витрат міського бюджету на реалізацію міських / регіональних програм згідно з додатком 7 до цього рішення. Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову, позивач 1 зазначає, що оскаржуване рішення відповідача містить очевидні ознаки протиправності у зв`язку з участю у його прийнятті депутата Черкаської міської ради ОСОБА_3 , повноваження якого достроково припинені у 2018 році; порушенням прав позивача 1 як діючого депутата Черкаської міської ради на здійснення своїх повноважень. Так, 27 січня 2020 року відбулось сімдесят восьме позачергове пленарне засідання другої сесії Черкаської міської ради під головуванням міського голови міста Черкаси ОСОБА_5 . На початку вказаного пленарного засідання Черкаської міської ради представниками Черкаської міської виборчої комісії Черкаської області було оголошено повідомлення про дострокове припинення повноважень депутата цієї ради ОСОБА_3 в зв`язку з її відкликанням за народною ініціативою згідно рішення від 02 травня 2018 року вищого керівного органу ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ «ПАРТІЯ ВІЛЬНИХ ДЕМОКРАТІВ», а також про визнання обраною і реєстрацію ОСОБА_1 депутатом Черкаської міської ради, як наступної за виборчим списком місцевої організації вказаної політичної сили згідно постанов від 03 травня 2018 року № 6 і № 7 Черкаської міської виборчої комісії Черкаської області, які є чинними. Згідно повідомлення територіальної виборчої комісії від 27 січня 2020 року, ОСОБА_1 набуває повноважень депутата Черкаської міської ради з дня заслуховування на черговому після виборів депутата місцевої ради повідомлення територіальної виборчої комісії про підсумки виборів, замість ОСОБА_3 , як такого депутата, що вибув. За твердженням скаржника, вказане рішення Черкаської міської виборчої комісії Черкаської області станом па сьогоднішній день є чинними, у встановленому чинним законодавством порядку не скасовано. За оскаржуване рішення проголосували 23 депутати місцевої ради, в тому числі враховано голос депутата, повноваження якого припиненні, а саме ОСОБА_3 . В той же час, згідно до ч. 1,3 статті 4 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» депутат місцевої ради набуває свої повноваження в результаті обрання його до ради відповідно до Закону України «Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів". Повноваження депутата місцевої ради, обраного замість того депутата, який вибув, або на повторних виборах, починаються з дня заслуховування на черговому після виборів депутата місцевої ради пленарному засіданні відповідної місцевої ради повідомлення територіальної виборчої комісії про підсумки виборів. Проте, на сімдесят восьмому позачерговому пленарному засіданні другої сесії Черкаської міської ради замість того, щоб запросити на засідання двох новообраних депутатів - ОСОБА_1 і надати їй право ухвального голосу з усіх питань порядку денного засідання, допущено до голосування осіб, повноваження яких як депутатів цієї ради вже були достроково припинені. Наведене, на думку апелянта, свідчить про очевидність ознак протиправності оскаржуваного рішення, що, відповідно, є підставою для вжиття заходів забезпечення позову. Між тим, згідно п. 45 ч. 1 статті 2 Бюджетного кодексу України рішення Черкаської міської ради №2-5679 від 27 січня 2020 року «Про внесення змін до рішення міської ради від 27 грудня 2019 року №2-5671 «Про міський бюджет на 2020 рік» (232011000000") є нормативно-правовим актом. Відповідно до ч.5 статті 151 КАС України зупинення дії нормативно-правового акту як захід забезпечення позову допускається лише у разі наявності очевидних ознак протиправності такого акту та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду з позовом щодо такого акту. Наразі у суду немає підстав вважати, що ОСОБА_1 набула законних повноважень депутата Черкаської міської ради, а тому немає підстав вважати, що було порушено її права спірним рішенням. Так, за твердженням відповідач, 25 листопада 2019 року Черкаською міською виборчою комісією Черкаської області прийнято постанову №56 «Про виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2019 року у справі №823/1731/18», якою припинено ініціативу щодо відкликання депутатів Черкаської міської ради ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 . Постановою Черкаської міської виборчої комісії Черкаської області від 27 січня 2020 року №59 скасовано постанову Черкаської міської виборчої комісії Черкаської області від 25 листопада 2019 року №56. Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 20 березня 2020 року у справі №580/951/20 вжито заходи забезпечення позову шляхом зупинення постанови Черкаської міської виборчої комісії Черкаської області від 27 січня 2020 року №59 «Про скасування постанови Черкаської міської виборчої комісії Черкаської області від 25 листопада 2019 року №56 «Про виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2019 року у справі №823/1731/18» до набрання чинності рішенням суду у даній справі. Відтак, на сьогодні не встановлено, чи відкликані депутати Черкаської міської ради ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , чи ні і чи здійснюють свої повноваження. Наведені обставини не можуть і не повинні бути встановлені на стадії вирішення питання про забезпечення позову, а підлягають з`ясуванню при вирішенні справи по суті. Колегія суддів звертає увагу, що пленум Вищого адміністративного суду України у постанові від 29 вересня 2016 року № 14 зазначив, що рішення, дії чи бездіяльність мають очевидні ознаки протиправності, якщо вони істотно суперечать чинному законодавству. Водночас, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави вважати, що доводи заявника свідчать про істотне порушення вимог чинного законодавства при прийнятті відповідачем оскаржуваного рішення. На думку суду, без вивчення та оцінки в ході розгляду по суті спору всіх обставин справи, дійти висновку про протиправність спірного припису неможливо. Тобто, в даному випадку протиправність оскаржуваного рішення є безпосереднім предметом спору і жодним чином не може бути оцінена судом при вирішенні питання про забезпечення позову, оскільки це стане фактично його вирішенням по суті. При цьому, посилання позивача на очевидну протиправність рішення відповідача має абстрактний характер, не містить вказівок на конкретне порушення ним норм законодавства чи безпосередньо прав позивача, не підкріплено ніякими доказами, крім як власним суб`єктивним ставленням позивача до даної ситуації, та ніяк не підтверджує обґрунтованість заяви про забезпечення позову. Крім того, позивачем взагалі не зазначено, яким чином невжиття заходу забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, у разі, якщо позов буде задоволено. Стаття 5 КАС України передбачає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. Тобто, судовому захисту підлягає лише порушене право особи. До адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. В контексті наведених приписів КАС має значення не лише суб`єктивне рішення особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту, але обов`язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду. При цьому, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб`єктивних прав та обов`язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку. Отже, рішення суб`єкта владних повноважень є такими, що порушують права і свободи особи в тому разі, якщо такі рішення прийняті суб`єктом владних повноважень поза межами визначеної законом компетенції, або ж оспорюванні рішення є юридично значимими, тобто такими, що мають безпосередній вплив на суб`єктивні права та обов`язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов`язку. Разом з тим, оскаржуване рішення відповідача наразі не порушує прав позивача. Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді клопотання неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. А тому вірним є рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні клопотання позивачів про вжиття заходів забезпечення позову. Отже при винесенні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування. За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 243, 246, 312, 315, 316, 321, 325, 328 КАС України суд, ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2020 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та оскарженню не підлягає відповідно до статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Повний текст рішення виготовлено 09 червня 2020 року. Головуючий суддя: В.В. Файдюк Судді: Г.В. Земляна Є.І. Мєзєнцев