Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 620/612/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/612/20 Суддя (судді) першої інстанції: Заяць О.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 червня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Земляної Г.В., Файдюка В.В., при секретарі Войтковській Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАС АГРО ПІВНІЧ" на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАС АГРО ПІВНІЧ" до Староталалаївської сільської ради Чернігівської області, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Сильченкове" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ : Товариство з обмеженою відповідальністю "ТАС АГРО ПІВНІЧ" звернулось до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Староталалаївської сільської ради Чернігівської області, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Сильченкове" про визнання протиправним та скасування рішення Староталалаївської сільської ради від 18 грудня 2019 року про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок (проектно польових доріг) в натурі (на місцевості); зобов`язання Староталалаївську сільську раду прийняти рішення, яким надати дозвіл ТОВ "ТАС АГРО ПІВНІЧ" на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) під проектними польовими дорогами за межами с. Стара Талалаївка на території Староталалаївської сільської ради Талалаївського району Чернігівської області. Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2020 року у відкритті провадження відмовлено. В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, просить скасувати оскаржувану ухвалу, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. 01 червня 2020 року на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання третьої особи про зупинення розгляду апеляційного провадження до розгляду по суті справи № 927/208/20 та вилючення зі списку відповідачів ТОВ "Агрофірма Сильченкове". Відповідно до п. 3 частини першої ст. 236 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зупиняє провадження у справі в разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Оскільки зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду даної справи, колегія суддів дійшла висновку щодо відмови у зупиненні апеляційного провадження у даній справі до до розгляду по суті справи № 927/208/20. Водночас, суд звертає увагу, що ТОВ "Агрофірма Сильченкове" має статус третьої особи, тому відсутні правові підстави для заміни належного відповідача. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку. Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи. У той же час, згідно з частиною першою статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Європейський суд з прав людини у рішенні від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» вказав, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі «Занд проти Австрії» висловлено думку, що термін «судом, встановленим законом» у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів». Відповідно до частин першої та третьої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження. Адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно - правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні публічно-владних управлінських функцій. У постанові Верховного Суду від 12.07.2018 у справі № 296/7213/14-а зазначено, що не можна вважати публічно-правовим спір між органом державної влади та/або органом місцевого самоврядування (суб`єктом владних повноважень) як суб`єктом публічного права та суб`єктом приватного права - фізичною особою чи юридичною особою, у якому правлінські дії суб`єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної чи юридичної особи. У такому випадку це спір про право цивільне, хоч у спорі бере участь суб`єкт публічного права, а спірні правовідносини врегульовано нормами цивільного та адміністративного права. Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Відповідно до ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Однією з визначальних ознак приватноправових відносин є наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень. Таким чином, аналіз статті 19 ЦПК України та статті 19 КАС України дає підстави для висновку, що при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і цивільних справ у кожній конкретній справі не достатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб`єктного складу спірних правовідносин (участь у них суб`єкта владних повноважень). Визначальною ознакою для правильного вирішення такого питання є характер спірних правовідносин, із яких виник спір. Вказана позиція суду повністю узгоджується з позицією Великої палати Верховного Суду, яка була викладена в рішенні від 15.03.2018 р. у справі №800/414/17, де суд зазначив, що "при вирішенні питання щодо можливості застосування спеціальних правил КАС, передбачених для розгляду цієї категорії спорів, визначальним є предмет спору, тобто зміст (суть) актів, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, а також суб`єктивний склад учасників спору. КАС регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів. Не поширюють свою дію ці положення на правові ситуації, що вимагають інших форм захисту від стверджуваних порушень прав чи інтересів. Рішення суб`єкта владних повноважень у сфері майнових відносин, яке має ознаки ненормативного акта та вичерпує свою дію після його реалізації, може оспорюватися з точки зору його законності, а вимоги про визнання рішення незаконним - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У такому випадку вимога про визнання рішення незаконним може розглядатися як спосіб захисту порушеного цивільного права за статтею 16 ЦК України та пред`являтися до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред`явлення позовної вимоги про визнання рішення незаконним є оспорювання цивільного речового права особи, що виникло в результаті та після реалізації рішення суб`єкта владних повноважень. 25 квітня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Обрій" LTD яке перейменовано у ТОВ "ТАС АГРО ПІВНІЧ" подало до Староталалаївської сільської ради клопотання вих. № 791 від 11.04.2019, яким просило надати дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) під проектними польовими дорогами, орієнтовною площею 68,35 га які розташовані на території Староталалаївської сільської ради Талалаївського району Чернігівської області, з метою отримання у подальшому позивачем в оренду вищевказаних земельних ділянок з виплатою орендної плати 13% строком на 7 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. 19 серпня 2019 року Староталалаївська сільська рада на тридцять третій сесії сьомого скликання, розглянувши клопотання прийняла рішення яким надала позивачу дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення(відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) під проектними польовими дорогами із земель комунальної власності за межами с. Слобідка на території Староталалаївської сільської ради Талалаївського району Чернігівської області. При цьому Староталалаївська сільська рада на тридцять третій сесії сьомого скликання розглянувши клопотання господарства ТОВ "Агрофірма Сильченкове" вирішила надати дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж ділянок в натурі (на місцевості) під проектно польовими дорогами за межами с. Стара Талалаївка на території Староталалаївської сільської ради Талалаївського району Чернігівської області. Позивач обробляє та орендує земельні ділянки, які розшатовані не тільки за межами с. Слобідка Талалаївського району, а й за межами с. Стара Талалаївка, а прийнявши вище зазначені рішення, вважає, що відповідачем було грубо порушено права позивача, як істотного користувача у масивах земель сільськогосподарського призначення на території Староталалаївської сільської ради. 02 жовтня 2019 року позивачем на адресу відповідача направлено лист № 2055, щодо надання мотивованої відповіді на клопотання позивача від 11 квітня 2019 року, яке було подано до Староталалаївської сільської ради про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) про проектно-польовими дорогами на території Староталалаївської сільської ради Талалаївського району Чернігівської області в частині за межами с. Стара Талалаївка. У відповідь на лист 09 жовтня 2019 року надано відповідь за № 2055 від 02.10.2019 в якій зазначається, що на 33 сесії 7 скликання депутатами сільської ради було прийнято компромісне рішення щодо надання дозволу на виготовлення технічної документації з землеустрою щодо земельних ділянок під проектно-польовими дорогами на користь істотних землекористувачів: за межами с. Слобідка - позивачу, с. Стара Талалаївка - ТОВ "Агрофірма Сильченкове", с. Основа - ТОВ "Дружба Нова". 18 грудня 2019 року на тридцять п`ятій сесії сьомого скликання, відповідач розглянувши заяву директора ТОВ "Агрофірма Сильченкове", було прийнято рішення про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок (проектно польових доріг) в натурі (на місцевості) на загальну площу 35,6298 га. За наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що зазначена категорія спору не належить до юрисдикції адміністративних судів, оскільки цей спір має вирішуватись судами за правилами цивільного судочинства. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи. За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАС АГРО ПІВНІЧ" залишити без задоволення, а ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2020 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду у тридцятиденний строк в порядку, встановленому статтями 329-331 КАС України. Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев cуддя Г.В.Земляна суддя В.В.Файдюк