Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 280/4956/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 09 червня 2020 року м. Дніпросправа № 280/4956/19 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач), суддів: Ясенової Т.І., Суховарова А.В., за участю секретаря судового засідання Троянова А.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29 січня 2020 року (суддя Новікова І.В.) в адміністративній справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - в с т а н о в и в : До суду надійшов позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в якому позивач просить скасувати в повному обсязі податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 23.01.2019: № 0000013-5007-0828, № 0000014-5007-0828, № 0000015-5007-0828, № 0002275-5007-0828, № 0002276-5007-0828, № 0002277-5007-0828. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у задоволенні позову відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, його висновки не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню. Судом першої інстанції вірно встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 02.05.2018 зареєстрований як фізична особа-підприємець та здійснює наступні види господарської діяльності: код КВЕД 27.90 Виробництво іншого електричного устаткування; код КВЕД 28.22 Виробництво підіймального та вантажно-розвантажувального устаткування; код КВЕД 25.11 Виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій; код КВЕД 25.62 Механічне оброблення металевих виробів; код КВЕД 27.12 Виробництво електророзподільчої та контрольної апаратури; код КВЕД 42.99 Будівництво інших споруд, н. в. і. у.; код КВЕД 43.11 Знесення; код КВЕД 43.12 Підготовчі роботи на будівельному майданчику; код КВЕД 43.21 Електромонтажні роботи; код КВЕД 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи; код КВЕД 43.39 Інші роботи із завершення будівництва; код КВЕД 43.91 Покрівельні роботи; код КВЕД 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н. в. і. у.; код КВЕД 81.10 Комплексне обслуговування об`єктів; код КВЕД 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням (основний); код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; код КВЕД 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення; код КВЕД 33.14 Ремонт і технічне обслуговування електричного устаткування; код КВЕД 33.20 Установлення та монтаж машин і устаткування; код КВЕД 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель; код КВЕД 42.22 Будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій. Позивачеві на праві власності належить нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 . Запоріжжя, вул. Дніпровські зорі, 1а, яке складається з виробничого корпусу загальною площею 264,9 кв.м., виробничої будівлі літ.Щ загальною площею 488,5 кв.м., вбиральні літ.Ч загальною площею 3,0 кв.м., контори ділянки літ.Г загальною площею 251,5 кв.м. Податковим органом було нараховано позивачеві податок на вищевказане нерухоме майно за 2017-2018 роки, про що 23.01.2019 прийнято податкові повідомлення-рішення форми «Ф»: № 0000013-5007-0828 на суму 2008,80 грн.; № 0000014-5007-0828 на суму 4012,00 грн.; № 0000015-5007-0828 на суму 2119,20 грн.; № 0002275-5007-0828 на суму 4667,71 грн.; № 0002276-5007-0828 на суму 2465,56 грн.; № 0002277-5007-0828 на суму 2337,11 грн. Підставою для прийняття вказаних податкових повідомлень-рішень стали висновки відповідача, згідно з якими пільга, передбачена пп. 266.2.2 «є» п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України, не застосовується до нерухомого майна позивача, оскільки зазначені будівлі не перебувають у власності промислових підприємств. Надаючи оцінку обґрунтованості та правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, суд апеляційної інстанції зазначає, що за приписами статті 266 Податкового кодексу України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка. Згідно з пунктом «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 згаданої статті Кодексу, не є об`єктом оподаткування будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств. Статтею 14 Податкового кодексу України визначено, що об`єкти нежитлової нерухомості - будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють, зокрема, будівлі промислові та склади. Відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17 серпня 2000 року № 507, будівлі промисловості (криті будівлі промислового призначення, наприклад, фабрики, майстерні, бойні, пивоварні заводи, складальні підприємства тощо) віднесено до підрозділу «Будівлі нежитлові» група 125 «Будівлі промислові та склади» клас 1251 «Будівлі промисловості». До будівель промисловості відносяться об`єкти нерухомості, які відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 належать до класу 1251 «Будівлі промисловості», який, в свою чергу, включає підкласи: 1251.1 «Будівлі підприємств машинобудування та металообробної промисловості», 1251.2 «Будівлі підприємств чорної металургії», 1251.3 «Будівлі підприємств хімічної та нафтохімічної промисловості», 1251.4 «Будівлі підприємств легкої промисловості», 1251.5 «Будівлі підприємств харчової промисловості», 1251.6 «Будівлі підприємств медичної та мікробіологічної промисловості», 1251.7 «Будівлі підприємств лісової деревообробної та целюлозно-паперової промисловості», 1251.8 «Будівлі підприємств будівельної індустрії, будівельних матеріалів та індустрії, будівельних матеріалів та виробів, скляної та фарфоро-фаянсової промисловості», 1251.9 «Будівлі інших промислових виробництв, включаючи поліграфічне». Відповідно до ДК 018-2000 до групи (код 125) «Будівлі промислові та склади» належить клас (код 1251) «Будівлі промислові», який включає будівлі промислового призначення, наприклад, фабрики, майстерні, бойні, пивоварні заводи, складальні підприємства тощо. До класу (код 1252) «Резервуари, силоси та склади» належать, зокрема, спеціальні склади, складські майданчики. Згідно з останніми актуальними висновками Верховного Суду у подібних справах, з метою правильного застосування норм підпункту 266.2.2 ПК України при визначені будівель промисловості в розрізі об`єкта оподаткування необхідно керуватись вимогами Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000. Судом апеляційної інстанції встановлено, матеріалами справи підтверджується, що належні позивачеві на праві власності виробничо-торгові приміщення за всіма своїми об`єктивними будівельно-технічними характеристиками є промисловою будівлею. Судом апеляційної інстанції також перевірено та встановлено, що вищезазначені нежитлові приміщення використовуються позивачем у господарській діяльності для цілей виробництва іншого електричного устаткування, що залишено поза увагою суду першої інстанції. З огляду на викладене суд апеляційної інстанції доходить висновку, що належні позивачу на праві власності виробничо-торгові приміщення не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що, в свою чергу, свідчить про безпідставність прийняття відповідачем оскаржених податкових повідомлень-рішень. Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, не дослідив актуальні правові позиції Верховного Суду у подібних правовідносинах, тоді як висновки колегії суддів в даній адміністративній справі ґрунтуються на правових висновках Верховного Суду, викладених, зокрема, у постановах від 21 лютого 2020 року в адміністративній справі № 819/2191/17, від 21 травня 2020 року в адміністративній справі № 820/5356/17. Враховуючи сукупність викладених обставин, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що судом першої інстанції не правильно застосовано норми матеріального права, що є підставою для скасування судового рішення. Керуючись ст.ст. 243, 317, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29 січня 2020 року в адміністративній справі № 280/4956/19 скасувати. Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 23 січня 2019 року: № 0000013-5007-0828, № 0000014-5007-0828, № 0000015-5007-0828, № 0002275-5007-0828, № 0002276-5007-0828, № 0002277-5007-0828. Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області документально підтверджені судові витрати у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. Постанова суду набирає законної сили з 09 червня 2020 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови. Повна постанова складена 09 червня 2020 року Головуючий - суддя О.В. Головко суддя Т.І. Ясенова суддя А.В. Суховаров