Постанова 4850 № 360/326/20

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 червня 2020 року справа № 360/326/20 приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ, вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Гайдара А.В., суддів: Казначеєва Е.Г., Компанієць І.Д., секретар судового засідання Харечко О.П., за участю позивача ОСОБА_1 , розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2020 року (повний текст складено 02 березня 2020 року в м. Сєвєродонецьк Луганської області) у справі № 360/326/20 (суддя в 1 інстанції Тихонов І.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В: До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі відповідач), в якому позивач просив: зобов`язати відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії з моменту призначення, шляхом включення до її складу грошового забезпечення за період часу з 01.06.2017 по 31.05.2019, а саме: матеріальної допомоги у розмірі 6000 грн., одноразової допомоги за участь в АТО у розмірі 10880 грн., одноразової допомоги за участь в ООС у розмірі 5440 грн., разової грошової винагороди до 5 травня у розмірі 2560 грн., індексації у розмірі 10892,09 грн., компенсації відпустки у розмірі 10143,31 грн, вихідної допомоги у розмірі 152149,59 грн; зобов`язати відповідача встановити позивачу надбавку за вислугу років у розмірі 50% та в зв`язку з цим здійснити перерахунок та виплату пенсії з моменту призначення. В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що починаючи з 2000 року по 31.05.2019 він проходив службу в органах внутрішніх справ та Національній поліції України. 31.05.2019 позивач звільнився з роботи у зв`язку з скороченням штатів. Починаючи з 01.06.2019 відповідачем позивачу була призначена пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262, як працівнику Національної поліції України. При призначенні пенсії відповідно до інформації, яка міститься у відповіді ГУПФУ в Луганській області, взяті до уваги документи надані ГУНП в Луганській області, які зокрема, містять грошовий атестат від 31.07.2019 № 59 та довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення від 31.07.2019 № 633/111/22-2019 за період служби з 01.06.2017 по 31.05.2019. Позивачем 11 грудня 2019 року до відповідача у справі була подана заява про перерахунок нарахованої йому пенсії із урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, таких як індексація, грошова допомога на оздоровлення, одноразова допомога за участь в АТО, одноразова допомога за участь в ООС, компенсація за невикористану відпустку, а також одноразова грошова допомога при звільненні, які він отримав за останні 24 місяці перед звільненням із НПУ та з яких утримувався єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Відповідач у справі відмовив позивачу у перерахунку пенсії, посилаючись на те, що виплати такі як грошова допомога на оздоровлення, одноразова винагорода за участь в АТО та ООС, одноразова допомога при звільненні та індексація не носять постійний характер, тому підстав для врахування їх при призначенні та перерахунку пенсії немає. Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2020 року у справі № 360/326/20 у задоволенні позовних вимог було відмовлено. Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим підлягає скасуванню, та просив скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. На обґрунтування апеляційної скарги наведено практично ті самі доводи, які були викладені в позовній заяві та протягом розгляду справи в суді першої інстанції. Позивач у судовому засіданні підтримав доводи своєї апеляційної скарги, просив її задовольнити. Відповідно до вимог частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне. Відповідно до наказу ГУНП в Луганській області № 410 від 22.05.2019 ОСОБА_1 звільнено із служби у зв`язку із скороченням штату (арк.справи 39-40). З 31.05.2019 позивача виключено з кадрів Національної поліції України та знятий з усіх видів забезпечення (арк.справи 14). Відповідно до протоколу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області за пенсійною справою 1213010960 (НПУ) від 01.06.2019 позивачу призначено пенсію за вислугу років, на підставі подання про призначення пенсії від 02.08.2019 (арк.справи 30). 11 грудня 2019 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням матеріальної допомоги, одноразової допомоги за участь в АТО, одноразової допомоги за участь в ООС, разової грошової винагороди до 5 травня, індексації та компенсації відпустки (арк.справи 75), відповідно до довідки від 23.09.2019 № 704/111/22-209 (арк.справи 12). Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області було надано відповідь на заяву позивача про перерахунок пенсії листом № 1120/3-11 від 03.01.2020, у якому повідомлено, що підстави для проведення перерахунку пенсії позивачу відсутні, оскільки матеріальна допомога, одноразова допомога за участь в АТО та ООС, разова грошова винагорода до 5 травня, індексація, компенсація відпустки, вихідна допомога не носять постійний характер, тому підстави для врахування їх при призначенні (перерахунку) пенсії відсутні (арк.справи 76). Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно із положеннями статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Відповідно до положень частини першої статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII), держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Згідно з приписами частин другої та третьої статті 9 Закону № 2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення. Відповідно до частини першої статті 15 Закону № 2011-XII пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених військової служби, та деяких інших осіб» № 2262 визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій. Відповідно до частини 1 статті 43 Закону № 2262, пенсії, які призначаються відповідно до цього Закону особам із числа військовослужбовців строкової служби та членам їх сімей, обчислюються за встановленими нормами у процентах до середньомісячного заробітку, який одержували військовослужбовці до призову на строкову військову службу чи після звільнення з військової служби до звернення за пенсією, або до середньомісячного грошового забезпечення, одержуваного військовослужбовцями в період проходження військової служби за контрактом. При цьому середньомісячний заробіток (грошове забезпечення) для обчислення їм пенсій визначається в порядку, встановленому Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Згідно з частиною 3 статті 43 Закону № 2262, пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей», пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Таким чином, Закон № 2262-ХІІ, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, зокрема, осіб, звільнених з військової служби, та має на меті реалізацію цими особами, конституційного права на державне пенсійне забезпечення і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України, передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячні основні види грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії. Водночас, згідно з правовою позицією Верховного Суду, висловленою в постанові від 06 лютого 2019 року у справі № 522/2738/17, при обчисленні пенсії особам звільненим з військової служби не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць. У зазначеній постанові Верховного Суду зазначено, що факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія. Згідно з інформацією, зазначеною у довідці Головного управління Національної поліції в Луганській області від 03.09.2019 № 704/111/22-2019 позивачу за період з червня 2017 року по червень 2019 року виплачено матеріальну допомогу у розмірі 6000 грн., одноразову винагороду за участь в АТО у розмірі 10880 грн., одноразову винагороду за участь в ООС у розмірі 5440 грн., разову грошову винагороду до 5 травня у розмірі 2560 грн., індексацію у розмірі 10892,09 грн., компенсацію відпустки у розмірі 10143,31 грн, вихідну допомогу у розмірі 152149,59 грн (арк.справи 12). При цьому, суд звертає увагу, що зазначені суми грошового забезпечення не є щомісячними або такими, що виплачується раз на місяць, а є одноразовими виплатами, які не мають систематичного характеру. Щодо невключення розміру винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції та ООС для призначення (перерахунку) та виплати позивачу пенсії, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 20 січня 2016 року № 18 «Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських» установлено, що в особливий період або під час проведення антитерористичної операції військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Генеральної прокуратури України, особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони та поліцейським за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду виплачується винагорода у розмірах, визначених керівниками відповідних державних органів за погодженням з Міністерством фінансів та Міністерством соціальної політики, у межах бюджетних призначень. Розміри винагороди визначаються пропорційно часу участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду. З аналізу наведених положень вбачається, що грошова винагорода за участь в АТО та ООС не носить систематичного характеру, а має тимчасовий характер, залежать від певних обставин, а виплата не є щомісячною, тому вона не включається до складу грошового забезпечення для обчислення пенсій. Висновок щодо не включення розміру винагороди позивача за його участь в АТО та ООС у довідку про щомісячні види додаткового грошового забезпечення позивача для подальшого перерахунку та виплати останньому пенсії, оскільки нарахована позивачеві у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України грошова винагорода за участь в АТО та ООС не носить систематичного характеру, а має тимчасовий характер, залежать від певних обставин, а виплата не є щомісячною, тому вона не включається до складу грошового забезпечення для обчислення пенсій, викладений також в постанові Верховного суду від 30 січня 2019 року у справі № 805/4523/16-а. Колегія суддів вважає неприйнятними доводи апеляційної скарги щодо посилання на висновок Верховного Суду України, який наведений в постанові від 10.03.2015 в справі №21-70а15 щодо необхідності віднесення сум виплат, з яких справлялися страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія, оскільки вказана правова позиція не враховує рішення Конституційного Суду України від 13.05.2015 № 4-рп/2015, яке прийняте вже після ухвалення вищевказаної постанови Верховного Суду України. У рішенні Конституційного Суду України від 13 травня 2015 року № 4-рп/2015 зазначено, що однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій. Згідно з частиною третьою статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за Законом, та членам їх сімей обчислюються з урахуванням, зокрема, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій в розмірах, установлених законодавством. Положеннями першого речення частини третьої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачено підстави для перерахунку пенсій та перелік щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, які враховуються для їх перерахунку. Так, усі призначені за Законом пенсії підлягають перерахунку, у тому числі, у зв`язку із введенням для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Аналіз наведених положень Закону вказує на єдиний підхід законодавця до визначення видів грошового забезпечення військовослужбовців, які враховуються як при призначенні пенсій (стаття 43), так і при перерахунку раніше призначених пенсій (стаття 63). Конституційний Суд України наголошує, що виключно Верховна Рада України шляхом прийняття законів визначає види грошового забезпечення для обчислення та перерахунку пенсій військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом, а Кабінет Міністрів України вживає заходів щодо забезпечення права осіб на пенсійне забезпечення, керуючись Конституцією та законами України. Отже, перелік щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, введення яких є підставою для перерахунку пенсій зазначених категорій осіб, визначається виключно законами України. Конституційний Суд України у рішенні від 13.05.2015 зазначає, що аналіз положень першого речення частини третьої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» дає підстави стверджувати, що слова «надбавок, доплат, підвищень» є вставленою конструкцією словосполучення «нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення», яка вказує на те, що такими видами є лише надбавки, доплати, підвищення. З огляду на наведене Конституційний Суд України дійшов висновку, що додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, які враховуються при перерахунку пенсій, визначаються виключно законами України, а встановлений у положеннях першого речення частини третьої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» перелік нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, який включає надбавки, доплати, підвищення, є вичерпним. В контексті вказаного колегія суддів приймає до уваги те, що правовий зміст понять щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, який включає надбавки, доплати, підвищення, які визначені в статті 63 зазначеного Закону, є ідентичним до таких понять в статті 43 того ж Закону. Отже, вищенаведене свідчить про те, що у позивача відсутнє право на перерахунок пенсії із включенням до складу його грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, надбавки за виконання особливо важливих завдань, винагороди за участь в АТО та ООС. Що стосується вимог про перерахунок та виплату пенсії з урахуванням індексації, колегія суддів зазначає наступне. Статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 р. № 2017-ІІІ (далі - Закон № 2017-ІІІ) визначено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін. Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (частина 2 статті 19 Закону № 2017-ІІІ). Статтею 9 Закону № 2011-XII передбачено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України регульовано Законом України від 3 липня 1991 року № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (далі по тексту - Закон № 1282-ХІІ). Згідно статті 1 вказаного Закону індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Статтею 2 цього Закону передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення). Отже, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Враховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, а не тільки грошове забезпечення військовослужбовців, а також те, що здійснення індексації врегульовано окремим законом, до якого стаття 9 Закону №2011-ХІІ містить відсилочну норму, колегія суддів дійшла висновку, що механізм індексації має універсальний характер і питання її врахування до складу грошового забезпечення для призначення пенсії за вислугу років не регулюється положеннями Закону № 2011-XII або Закону № 2262-ХІІ. Статтею 6 Закону № 1282-ХІІ встановлено, що у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, у встановленому законом порядку здійснюється перегляд розмірів: заробітної плати; пенсій; державної соціальної допомоги; стипендій, що виплачуються студентам державних та комунальних вищих навчальних закладів. Перегляд зазначених у частині першій цієї статті гарантій здійснюється у розмірах, що визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Згідно зі статтею 4 вказаного Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Пунктом 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17 липня 2003 р. № 1078, передбачено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Слід зазначити, що правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації. Незважаючи на наявність спеціального законодавства, зокрема Закону № 2262-ХІІ та відповідних підзаконних нормативних актів, якими врегульовуються відносини щодо обчислення (призначення, перерахунку) пенсій військовослужбовцям та наявність спеціального законодавства, зокрема Закону № 2011-ХІІ, яким імперативно визначаються види (складові) грошового забезпечення військовослужбовців, натомість які не врегульовують питання віднесення індексації грошового забезпечення до видів грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, при вирішенні цього питання слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема Закону № 2017-ІІІ, Закону № 1282-ХІІ, та Порядку № 1078. Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для правового висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії за вислугу років, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист. В іншому випадку, не врахування індексації при обрахунку пенсії за вислугу років призвело б до застосування для визначення розміру пенсії знеціненого грошового забезпечення. Такий висновок не суперечить правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленої в постанові від 6 лютого 2019 року у справі № 522/2738/17, оскільки Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 10 березня 2015 року (справа №21-70а15) щодо наявності підстав для включення до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та сформулювала критерії включення до нього саме тих складових, які передбачені Законом № 2262-ХІІ. Разом з тим, питання включення до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, отриманої індексації грошового забезпечення, не було предметом розгляду Великою Палатою Верховного Суду у справі № 522/2738/17. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 638/9697/17. Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача встановити позивачу надбавку за вислугу років у розмірі 50% та в зв`язку з цим здійснити перерахунок та виплату пенсії з моменту призначення, колегія суддів зазначає наступне. Як вбачається з грошового атестату № 59 від 31.07.2019 року, виданого ГУНП України в Луганській області, ОСОБА_1 мав, зокрема, надбавку за стаж служби у розмірі 35 %. (арк. справи 36) Таким чином зазначена позовна вимога пред`явлена до неналежного відповідача, оскільки ГУНП України в Луганській області не є стороною у даній справі. Повноваження щодо обчислення та встановлення розміру надбавки за стаж служби у даному випадку належать ГУНП в Луганській області. Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні позовної вимоги про зобов`язання відповідача встановити позивачу надбавку за вислугу років у розмірі 50% та в зв`язку з цим здійснити перерахунок та виплату пенсії з моменту призначення. Відповідно до положень ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права. З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне скасувати рішення суду першої інстанції на виконання положень ст. 317 КАС України та прийняти нове про часткове задоволення позовних вимог. Питання про розподіл судових витрат судом не вирішується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору у відповідності до вимог Закону України «Про судовий збір». Керуючись статтями 23, 33, 292, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,- ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 рішення Луганського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2020 року у справі № 360/326/20 задовольнити частково. Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2020 року у справі № 360/326/20 скасувати. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) перерахунок та виплату пенсії з моменту призначення, шляхом включення до її складу грошового забезпечення за період часу з 01.06.2017 по 31.05.2019, а саме індексації. У задоволенні решти позовних вимог відмовити. Повне судове рішення складено 10 червня 2020 року. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 та п. 3 Розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя А.В. Гайдар Судді Е.Г. Казначеєв І.Д. Компанієць