Постанова Перший апеляційний адміністративний суд № 431/6701/19

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 червня 2020 року справа №431/6701/19 приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Ястребової Л.В., суддів: Арабей Т.Г., Компанієць І.Д., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 25 березня 2020 року у справі № 431/6701/19 (суддя 1 інстанції Тихонов І.В., повний текст складено 30.03.2020р. в м. Сєвєродонецьк Луганської області) за позовом ОСОБА_1 до Сєвєродонецької міжрайонної медико-соціальної експертної комісії та Луганського комунального закладу «Обласний центр медико-соціальної експертизи» про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, - УСТАНОВИВ: У листопаді 2019 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Сєвєродонецької міжрайонної медико-соціальної експертної комісії (далі відповідач-1, Сєвєродонецька міжрайонна МСЕК), Луганського комунального закладу «Обласний центр медико-соціальної експертизи» (далі - відповідач-2), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив: визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не поновлення індивідуальної програми реабілітації позивача від 10.10.2017 № 696 і ненадання її позивачу або його законному представнику; визнати протиправним вимагання відповідачем переогляду групи інвалідності позивача для приведення у відповідність ІПР та довідки до акту огляду МСЕК; зобов`язати відповідача невідкладно поновити ІПР позивача № 696 від 10.10.2017 і надати позивачу безпосередньо або через його законного представника (а.с.75-78). В обґрунтування позову позивач зазначив, що 24 жовтня 2019 року позивач, інвалід праці 1-ї групи, звернувся з письмовою заявою до Сєвєродонецької міжрайонної МСЕК щодо поновлення індивідуальної програми реабілітації № 696 від 10.10.2017 і надання його представникові, оскільки ІПР залишається без змін і нічим не відрізняється від попередніх ІПР № 693 від 01.10.2015 та ІПР № 696 від 10.10.2017. Головою Сєвєродонецької м/р МСЕК була надана відповідь № 503 від 07.11.2019, в якій поновлення ІПР та її видача через представника були проігноровані, натомість зазначено о необхідності особистого переогляду для приведення у відповідність ІПР та довідки до акту огляду МСЕК. Зазначає, що відповідач у своїй відповіді посилається на п. 10 Постанови Кабінету міністрів України «Питання медико-соціальної експертизи» від 03 грудня 2009 року № 1317, зазначаючи, що до складу медико-соціальних комісій долучаються представники фондів соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та повідомляє що на Сєвєродонецьку м/р МСЕК 24.10.2019 №вх.35 (09.10.2019 вих.№ 1756) надійшло направлення від Управління виконавчої дирекції ФСС у Луганській області, Станично-Луганське відділення (вих.№1756/03 від 09.10.2019) на переогляд потерпілого від нещасного випадку на виробництві ОСОБА_1 для визначення додаткових медико-соціальних послуг. Посилаючись на наявність направлень Фондів соціального страхування, відповідач зазначив про неможливість вирішення даного питання заочно. Позивач наголошує, що з жовтня 2019 року і по цей час позивач не отримує належні засоби реабілітації (протез, палиці, милиці, чохли для культі, взуття), а також виплати на сторонній огляд, що є порушенням його прав. Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 25 березня 2020 року у задоволенні позовних вимог відмовлено. Не погодившись з рішенням суду, позивачем подана апеляційна скарга, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин у справі, просить скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги, апелянтом зазначено, що судом не взято до уваги результати огляду інваліда та розроблений ЛКК Новоайдарським РТМО План реабілітації інваліда ОСОБА_1 , який в повній мірі виявляє потребу інваліда в реабілітації та видах огляду, які нічим не відрізняються від попередніх, розроблених у 2015 та 2017 роках. Зазначає, що оскільки суд проігнорував довідку ЛКК № 475, позивач для підтвердження факту проходження обстеження ЛКК у вересні 2019 року, надає дублікат довідки №

475. Звертає увагу суду, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України не призначав, а продовжував усі належні види допомоги, які визначені у безстрокових довідках МСЕК. Ці довідки отримані на момент дії наказу МОЗ від 22.11.1995 року № 212 «Про затвердження порядку встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступені професійної працездатності». Згідно цього наказу позивач протягом 30 років отримував призначені страхові виплати та засоби індивідуальної реабілітації. Вважає, що він позбавлений можливості отримання належної допомогу, на яку має право відповідно до законодавства України. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне. Судом встановлено, що позивачу встановлено 100% ступінь втрати професійної працездатності, з 01.08.1997р. безстроково, переогляду не підлягає, потребує постійний сторонній догляд, що підтверджується довідкою Луганського обласного центру МСЕК серії №192140 від 13.06.1997р. (а.с. 12). Згідно довідки Луганського обласного центру МСЕК серії №192140 від 17.02.2000р. позивач потребує протезування протезом, виробленим підприємством України. Підставою для цього є Акт №3-26 огляду у ВТЕК (а.с. 58). Довідкою Лікарсько-консультаційна комісії ВКК Новоайдарського РТМО від 21.09.2015р. № 536 підтверджується, що позивач потребує забезпеченням протезом та іншими додатковими засобами (а.с. 11) Відповідно до Індивідуальних програми реабілітації інваліда МСЕК від 01.10.2015р. №693, від 10.10.2017р. № 696, позивач потребує, з-поміж іншого, протез. Дата контролю за виконанням ІХ-2017 та ІХ-2019 відповідно (а.с. 14 - 17). 24.10. 2019 позивач звернувся до Сєвєродонецької міжрайонної МСЕК з заявою щодо поновлення індивідуальної програми реабілітації № 696 від 10.10.2017 і надання її представникові ОСОБА_2 , оскільки ІПР залишається без змін і нічим не відрізняється від попередніх ІПР № 693 від 01.10.2015 та ІПР № 696 від 10.10.2017 (а.с. 9). 07.11.2019 за № 503 за підписом голови Сєвєродонецької м/р МСЕК ОСОБА_3 , позивачу надана відповідь, в якій зазначено, що на Сєвєродонецьку м/р МСЕК 24.10.2019 №вх.35 (09.10.2019 вих.№ 1756) надійшло направлення від Управління виконавчої дирекції ФСС у Луганській області, Станично-Луганське відділення (вих.№ 1756/03 від 09.10.2019) на переогляд потерпілого від нещасного випадку на виробництві ОСОБА_1 для визначення додаткових медико-соціальних послуг. Згідно постанови КМУ №1317 від 03.12.2009 п.5 встановлення інвалідності заочно не проводиться…коли вона спричинена нещасним випадком на виробництві (трудове каліцтво чи інше ушкодження здоров`я). Враховуючи наявність направлення Фондів соціального страхування Сєвєродонецька м/р МСЕК вирішення цього питання заочно неможливо. Ваш перегляд необхідний для приведення у відповідність ІПР та довідки до акту огляду МСЕК (а.с.10). Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що у зв`язку із закінченням індивідуальної програми реабілітації інваліда від 10.10.2017 (дата контролю за виконанням ІХ-2019) та відповідного направлення уповноважених Фондів соціального страхування на перегляд потерпілого на виробництві (від 09.10.2019 та 07.11.2-019), що стало підставою для переогляду позивача для визначення додаткових медико-соціальних послуг, відповідачі діяли відповідно до вимог чинного законодавства. Відповідно до статті 1 Закону України «Про реабілітацію інвалідів в Україні» медико-соціальна експертиза - це визначення на основі комплексного обстеження усіх систем організму конкретної особи міри втрати здоров`я, ступеня обмеження її життєдіяльності, викликаного стійким розладом функцій організму, групи інвалідності, причини і часу її настання, а також рекомендацій щодо можливих для особи за станом здоров`я видів трудової діяльності та умов праці, потреби у сторонньому догляді, відповідних видів санаторно-курортного лікування і соціального захисту для найповнішого відновлення усіх функцій життєдіяльності особи. Статтею 7 Закону, зокрема визначено, що медико-соціальні експерти складають (коригують) індивідуальну програму реабілітації особи з інвалідністю, в якій визначаються реабілітаційні заходи і строки їх виконання, та здійснюють контроль за повнотою та ефективністю виконання цієї програми. Процедура проведення медико-соціальної експертизи хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, інвалідам з метою виявлення ступеня обмеження життєдіяльності, причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, фізичній, соціальній та психологічній реабілітації визначена Положенням про медико-соціальну експертизу, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року №1317 (далі - Положення про МСЕК № 1317). Пунктом 10 Положення визначено, що до складу медико-соціальних експертних комісій долучаються, зокрема, представники Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Згідно вимог п. 2, п. 3 Положення про індивідуальну програму реабілітації інваліда, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 № 757 індивідуальна програма реабілітації інваліда - комплекс оптимальних видів, форм, обсягів, строків реабілітаційних заходів з визначенням порядку, місця їх проведення, спрямованих на відновлення та компенсацію порушених або втрачених функцій організму і здібностей інваліда та дитини-інваліда. Індивідуальна програма розробляється на підставі Державної типової програми реабілітації інвалідів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 8 грудня 2006 року №1686. Згідно п. 12, п. 14 цього Положення у разі потреби в оперативному коригуванні індивідуальної програми фахівці реабілітаційних установ можуть змінювати обсяг, строк та черговість проведення реабілітаційних заходів. МСЕК або ЛКК під час чергового огляду інваліда чи дитини-інваліда за зверненням реабілітаційної установи або у порядку нагляду за виконанням індивідуальної програми, але не рідше ніж один раз на два роки, переглядає реабілітаційні заходи, передбачені індивідуальною програмою. За змістом пункту 8 Положення №757, індивідуальна програма розробляється за участю інваліда чи законного представника дитини-інваліда фахівцями МСЕК або ЛКК із залученням у разі потреби спеціалістів закладів охорони здоров`я, органів соціального захисту, державної служби зайнятості, органів Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, Фонду соціального захисту інвалідів та інших органів, які провадять діяльність у сфері реабілітації інвалідів. Матеріали справи свідчать, що на ім`я голови міжрайонної МСЕК надійшло направлення від Станично-Луганського відділення Управління виконавчої дирекції ФСС у Луганській області від 09.10.2019 за № 1756/03 для визначення додаткових медико-соціальних послуг згідно п. 3 ст. 38 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105- ХІV «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (а.с. 113). Так, приписами пункту 3 статті 38 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105 визначено, що позачергова експертиза проводиться МСЕК за заявою потерпілого, страховика чи інших заінтересованих осіб, суду чи прокуратури. Згідно пункту 3 статті 42 Закону № 1105 фонд фінансує витрати на медичну та соціальну допомогу, у тому числі на додаткове харчування, придбання ліків, спеціальний медичний, постійний сторонній догляд, побутове обслуговування, протезування, медичну реабілітацію, санаторно-курортне лікування, придбання спеціальних засобів пересування тощо, якщо потребу в них визначено висновками МСЕК та індивідуальною програмою реабілітації особи з інвалідністю (у разі її складення). Фонд організовує цілеспрямоване та ефективне лікування потерпілого у власних спеціалізованих лікувально-профілактичних закладах або на договірній основі в інших лікувально-профілактичних закладах з метою якнайшвидшого відновлення здоров`я застрахованого. Пунктом 2.4 Положення про організацію, забезпечення та фінансування необхідних видів догляду за потерпілими внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання від 03.11.2011 № 41 встановлено, що повторний огляд МСЕК потерпілих, інвалідність яких встановлено без зазначення строку проведення повторного огляду, проводиться раніше зазначеного строку за заявою такого потерпілого, інших заінтересованих осіб у разі настання змін у стані здоров`я і працездатності або за рішенням суду чи прокуратури. Як вірно зазначив суд першої інстанції, підставою для переогляду позивача для визначення додаткових медико-соціальних послуг стало закінчення індивідуальна програма реабілітації інваліда ОСОБА_1 від 10.10.2017 (дата контролю за виконанням ІХ-2019) та відповідного направлення уповноважених Фондів соціального страхування на переогляд потерпілого від нещасного випадку на виробництві, що не суперечить пункту 3 статті 38 Закону № 1105. Отже, доводи апелянта стосовно того, що оскільки ІПР залишається без змін і нічим не відрізняється від попередніх ІПР № 693 від 01.10.2015 та ІПР № 696 від 10.10.2017, тому ІПР підлягає поновленню є неприйнятними з огляду на приписи ч. 3 ст. 38 Закону № 1105, п. 2.4 Положення № 41, п. 8 Положення №

757. Що стосується довідки ЛКК № 475, то відповідачем не заперечується наявність цієї довідки, та як свідчать матеріали справи, підставою для виклику позивача з метою переогляду для визначення додаткових медико-соціальних послуг є отримане відповідачем направлення від Станично-Луганського відділення Управління виконавчої дирекції ФСС у Луганській області. Дії Фонду позивачем не оскаржувалися. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що підстави для визнання протиправною бездіяльність Сєвєродонецької міжрайонної МСЕК щодо не поновлення індивідуальної програми реабілітації № 696 від 10.10.2017 та визнання протиправним вимоги переогляду групи інвалідності для приведення у відповідність індивідуальної програми реабілітації відсутні. Апелянт посилається на практику Верховного Суду. Проте у зазначених позивачем постановах відповідачем є Фонд соціального страхування, в той час як у даній справі, Фонд не є стороною у справі. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги позивача не спростовують висновки суду першої інстанції, тому підстави для скасування рішення відсутні. Згідно п. 1 ч. 1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 25 березня 2020 року у справі № 431/6701/19 - залишити без змін. Повний текст постанови складений 09 червня 2020 року. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, але не менше строку дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, щодо запобігання поширення короновірусної хвороби (COVID-19). Головуючий суддя Л.В. Ястребова Судді Т.Г. Арабей І.Д. Компанієць