Постанова 4873 № 5011-34/273-2012

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "02" червня 2020 р. м.Київ Справа№ 5011-34/273-2012 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Яковлєва М.Л. суддів: Шаптали Є.Ю. Куксова В.В. за участю секретаря судового засідання: Майданевич Г.А. за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 02.06.2020 року у справі №5011-34/273-2012 (в матеріалах справи). Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Елітком" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.02.2020 у справі №5011-34/273-2012 (суддя Сташків Р.Б.) за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Файненс Компані" про заміну позивача у справі №5011-34/273-2012 за позовом Публічне акціонерне товариство "Сведбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Елітком" третя особа - ОСОБА_1 про стягнення 1 621 418,36 грн. В С Т А Н О В И В : У січні 2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Файненс Компані" звернулося до Господарського суду міста Києва із заява про заміну позивача у справі №5011-34/273-2012. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.02.2020 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Файненс Компані" про заміну позивача у справі №5011-34/273-2012 задоволено та замінено позивача у справі №5011-34/273-2012 Публічне акціонерне товариство "Сведбанк" (ідентифікаційний код 19356840) на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Файненс Компані" (ідентифікаційний код 41090620). Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.02.2020 по справі №5011-34/273-2012 та відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Файненс Компані" про заміну позивача його правонаступником. Крім того, скаржником заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали. В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник посилається на те, що оскаржуване судове рішення є необґрунтованим, прийняте з неповним з`ясуванням та за недоведеністю обставин, що мають значення для справи, а також з порушенням та невірним застосуванням норм процесуального та матеріального права. Також скаржник посилається на те, що підстави для розгляду заяви про заміну позивача його правонаступником у суду першої інстанції були відсутні, оскільки її подано поза межами судового провадження та виконавчого провадження, а також посилається на те, що судом першої інстанції проігноровано правові висновки Верховного Суду на які він посилався. Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.04.2020, справу №5011-34/273-2012 передано на розгляд колегії суддів у складі: Яковлєв М.Л. - головуючий суддя; судді: Шаптала Є.Ю., Куксов В.В. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.04.2020 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Елітком" пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 03.02.2020 у справі №5011-34/273-2012; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Елітком" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.02.2020 у справі №5011-34/273-2012; розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Елітком" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.02.2020 у справі №5011-34/273-2012 призначено на 12.05.2020 о 10:20 год. Учасники справи наданим їм процесуальним правом не скористалися та у судове засідання, яке відбулося 12.05.2020, не з`явились, своїх повноважних представників не направили. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.05.2020 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Елітком" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.02.2020 у справі №5011-34/273-2012 відкладено на 02.06.2020 об 11:00 год. Учасники справи не скористалися своїм правом згідно ч.1 ст.263 ГПК України та не надали суду відзивів на апеляційну скаргу, що згідно ч.3ст.263 ГПК не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення. 02.06.2020 в судове засідання з`явився лише представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Файненс Компані", інші учасники справи наданим їм процесуальним правом не скористались та у судове засідання повторно не з`явились, своїх повноважних представників не направили, про причини своєї неявки суд не повідомили. При цьому, судом апеляційної інстанції було вчинено всі дії з метою належного повідомленні його про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги. Враховуючи викладене та те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, явка представників сторін не визнавалась обов`язковою, а також нез`явлення їх не перешкоджає вирішенню спору, колегія суддів вважає можливим розглянути справу у відсутності зазначених вище учасників справи. Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Файненс Компані" у даному судовому засіданні заперечив проти вимог апеляційної скарги та просив оскаржуване судове рішення залишити без змін. Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Файненс Компані", дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення не підлягає скасуванню чи зміні, виходячи з наступного. Відповідно до ч.1 ст.52 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. У відповідності до ч.ч.1, 5 ст.334 ГПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження. Як вбачається з матеріалі справи, рішенням Господарського суду міста Києва від 20.02.2010 у справі №5011-34/273-2012 присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Елітком" на користь Публічного акціонерного товариства "Сведбанк" (змінено назву на ПАТ «ОМЕГА БАНК») 1 438 741,27 грн заборгованості за кредитним договором №622 від 23.04.2008 та 28 774,83 грн судового збору. На виконання вищевказаного рішення Господарським судом міста Києва 19.03.2012 було видано відповідний наказ. Доказів виконання вказаного судового рішення, пред`явлення відповідного наказу до виконання та закінчення виконавчого провадження матеріали справи не містять, а також сторонами не надано суду. З огляду на викладене вище, посилання скаржника на відсутність підстав для розгляду заяви про заміну позивача його правонаступником, оскільки її подано поза межами як судового, так і виконавчого провадження, колегією суддів відхиляються. Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 07.03.2019 між Публічним акціонерним товариством «Омега Банк» (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Файненс Компані» (Новий кредитор) був укладений Договір №1 про відступлення прав вимоги (далі-Договір) та Додаток №1 до нього, на підставі чого Банк відступив Новому кредитору права вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі і за Кредитним договором № 622 від 23.04.2008. Цей Договір набуває чинності з дати його підписання сторонами і скріплення відтисками печаток сторін та нотаріального посвідчення (п.14 Договору). 07.03.2019 Договір був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колесник О.І. та зареєстрований у реєстрі за №714, тобто з дотриманням положень ст.512 Цивільного кодексу України. Згідно з п.2 Договору Новий кредитор у день укладення цього Договору, але в будь-якому разі не раніше моменту отримання Банком у повному обсязі коштів, відповідно до п. 4 Договору, набуває усі права кредитора за основними договорами. Як зазначено у п.4 Договору, сторони домовилися, що за відступлення прав вимоги за основними договорами, відповідно до цього Договору Новий кредитор сплачує Банку грошові кошти у сумі 4 664 433,01 грн. До моменту укладення цього Договору Новий кредитор сплатив Банку повну ціну продажу за його активи у лоті у розмірі 4 795 793,97 грн, в яку включена ціна відступлення. На підтвердження факту оплати Новим кредитором ціни відступлення за Договором, заявником надано копію відповідного платіжного доручення (а.с.150 т.2). Відповідно до ч.3 ст.215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Вирішення питання щодо заміни сторони виконавчого провадження здійснюється судом з урахуванням положень статей 74-79, 86 ГПК України, тобто за перевірки та надання оцінки доказам, наданим в обґрунтування відповідної заяви, зокрема, їх достовірності та достатності для висновків про фактичний перехід прав та обов`язків сторони виконавчого провадження до іншої особи на підставі правочину, якому має бути надана оцінка на предмет нікчемності, тобто недійсності в силу положень закону. При цьому, встановлення обставин, за яких цей правочин може бути визнаний недійсним (оспорюваним) за відсутності оспорення або визнання його недійсним у встановленому законом порядку, не входить у межі дослідження під час розгляду такої заяви, а тому відповідні обставини не можуть бути підставою для відмови у здійсненні заміни сторони процесу правонаступником, оскільки це суперечитиме презумпції правомірності правочину, визначеному ст. 204 ЦК України. Вказане узгоджується з правовою позицією об`єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду, яка викладена у постанові від 17.01.2020 по справі №916/2286/16. Матеріали справи не містять та учасниками справи не надано суду документів, які б свідчили про визнання Договору недійсним. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що на підставі ст.ст.512-517 Цивільного кодексу України відбулась заміна кредитора у зобов`язанні, встановленому Кредитним договором №622 від 23.04.2008 з усіма додатковими угодами до нього, а відтак Товариство з обмеженою відповідальністю «Файненс Компані» є процесуальним правонаступником позивача у даній справі №5011-34/273-2012, рішенням суду по якій стягнуто заборгованість за цим кредитним договором. Доводи скаржника, більшість яких зводяться на іпотечні відносини, колегією суддів також відхиляються, оскільки дані відносини під час розгляду даної справи по суті не досліджувалися та не були предметом розгляду, а також не впливають на правомірність Договору та на розгляд справи на даній стадії. Посилання скаржника на правові висновки, викладені Верховним Судом України у справах №522/1029/18, №5016/1284/2012(5/45), №911/2392/17 також відхиляються, оскільки викладені у постановах висновки на інших фактичних обставинах, ніж у даній справі, тому правовідносини у цій справі з даною справою не є подібними. Таким чином, враховуючи у даному випадку сукупність встановлених вище обставин та положення ст.ст.75-79, 86 ГПК України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення заяви про заміну позивача у справі №5011-34/273-2012. Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Порушень або неправильного застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права колегією суддів під час перегляду справи не встановлено. Доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи. Також, відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення в розумінні ст.277 ГПК України з викладених в апеляційній скарзі обставин. При цьому, колегія суддів звертає увагу, що Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України"). Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла до висновку про те, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції відповідає законодавству та матеріалам справи, а тому відсутні підстави для її скасування чи зміни. Колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги. Судові витрати (судовий збір) на підставі ст.129 ГПК України покладаються на скаржника. На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 252, 255, 263, 269, 270, 273, 275, 276, 281-285 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, - П О С Т А Н О В И В : 1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Елітком" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.02.2020 у справі №5011-34/273-2012 залишити без задоволення. 2.Ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.02.2020 у справі №5011-34/273-2012 залишити без змін. 3.Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на скаржника. 4.Матеріали справи №5011-34/273-2012 повернути до Господарського суду міста Києва. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту. Повний текст судового рішення складено та підписано 09.06.2020. Головуючий суддя М.Л. Яковлєв Судді Є.Ю. Шаптала В.В. Куксов