Ухвала КЦС ВС № 755/5989/16-ц

Ухвала 09 червня 2020 року м. Київ справа № 755/5989/16 провадження № 61-35491св18 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротенка Є. В., розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ЕКСПО СТРАХУВАННЯ» про визнання неправомірним рішення та стягнення суми страхового відшкодування, за касаційною скаргою адвоката Українського Андрія Валерійовича як представника ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду м. Києва від 22 березня 2018 року у складі колегії суддів: Кирилюк Г. М., Рейнарт І. М., Музичко С. Г., ВСТАНОВИВ: У квітні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, в якому просив стягнути з відповідача на свою користь 217 513 грн страхового відшкодування. Дніпровський районний суд м. Києва рішенням від 27 листопада 2017 року позов задовольнив частково. Стягнув з ТДВ «СК «ЕКСПО СТРАХУВАННЯ» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування в розмірі 211 735,11 грн. В іншій частині позовних вимог відмовив. Стягнув з ТДВ «СК «ЕКСПО СТРАХУВАННЯ» в дохід держави судовий збір у розмірі 2 117,35 грн. Апеляційний суд м. Києва постановою від 22 березня 2018 рокурішення Дніпровського районного суду м. Києва від 27 листопада 2017 року змінив. Зменшив суму страхового відшкодування, що підлягає стягненню з ТДВ «СК «ЕКСПО СТРАХУВАННЯ» на користь ОСОБА_1 з 211 735,11 грн до 116 600,23 грн, суму судового збору з 2 117,35 грн до 1 166 грн. У касаційній скарзі, поданій 25 квітня 2018 року до Верховного Суду, адвокат Український А. В. як представник Кастеллі В. Г. просить скасувати постанову Апеляційного суду м. Києва від 22 березня 2018 року та залишити в силі рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 27 листопада 2017 року. Ухвалою Верховного Суду від 16 липня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано її матеріали з Дніпровського районного суду м. Києва. 01 серпня 2018 року справа надійшла до Верховного Суду. 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ». Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. За таких обставин розгляд касаційної скарги здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року. Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права. Заслухавши доповідь судді-доповідача, ураховуючи категорію та складність справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки правильного застосування судом норм матеріального та процесуального права. Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. Згідно з частиною першою статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Такий випадок передбачено у частині тринадцятій статті 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Оскільки колегією суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні), а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 272 ЦПК України. Ураховуючи, що згідно з частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, колегія суддів інформує учасників справи про те, що зазначена інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України. Відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, з урахуванням категорії і складності справи, справу розглянути колегією у складі п`яти суддів. Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною одинадцятою статті 34, частиною першою статті 401, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ЕКСПО СТРАХУВАННЯ» про визнання неправомірним рішення та стягнення суми страхового відшкодування, за касаційною скаргою адвоката Українського Андрія Валерійовича як представника ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду м. Києва від 22 березня 2018 року, призначити до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії із п`яти суддів. Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: А. Ю. Зайцев С. Ю. Бурлаков Є. В. Коротенко