Постанова Київський апеляційний суд № 752/17844/19
від 03.06.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДКИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 752/17844/19 № апеляційного провадження: 22-ц/824/7310/2020 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 03 червня 2020 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді - доповідача Слюсар Т.А., суддів: Волошиної В.М., Кирилюк Г.М., за участю секретаря судового засідання Макаренко О.О., розглянувши у закритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві правонаступником якого є Головне управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 03 грудня 2019 року у складі судді Плахотнюк К.Г., у справі за заявою Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, правонаступником якого є Головне управління Державної податкової служби у м.Києві, заінтересовані особи фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , акціонерне товариство «Альфа-Банк» про розкриття банківської таємниці по розрахункових рахунках фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ,- В С Т А Н О В И В : У серпні 2019 року Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві, правонаступником якого є Головне управління Державної податкової служби у м. Києві (далі - ГУ ДПС у м. Києві) звернусь з заявою у суд про розкриття ПАТ «Альфа-Банк» інформації, що містить банківську таємницю, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ПАТ «Альфа-Банк» правонаступником якого є АТ «Альфа-Банк». В обґрунтування заявлених вимог заявником зазначено, що ФОП ОСОБА_1 перебуває на обліку в ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві. В липні 2019 року ГУ ДФС у м. Києві на підставі наказу № 8605 від 21 червня 2019 року повинно було провести документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 .. Однак, встановлено, що вона за адресою реєстрації, а саме - АДРЕСА_1 не знаходиться про що складено акт № 632 від 12 липня 2019 року. Зазначено, що у зв`язку з незнаходженням суб`єкта підприємницької діяльності за адресою реєстрації та неможливістю вручення наказу про проведення перевірки, а відповідно відсутністю первинних документів та документів податкового обліку, що призвело до неможливості провести планову виїзну перевірку з метою контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків і зборів (обов`язкових платежів). Вказано, що з метою встановлення кредиторів та дебіторів, які здійснювали фінансово-господарські взаємовідносини з ФОП ОСОБА_1 на підставі цивільно-правових угод та встановлення фактичного обігу грошових коштів, які пройшли по вказаних розрахункових рахунках товариства, законності здійснення їх перерахувань іншими господарюючими суб`єктами підприємницької діяльності, повноти декларування дохідної частини підприємницької діяльності, необхідно провести аналіз про рух грошових коштів по рахунках ФОП ОСОБА_1 , відкритих у банківських установах, зокрема - АТ «Альфа-Банк» у м. Києві, код ЄДРПОУ 23494714, МФО 300346, що знаходиться за адресою - 03150, м. Київ, вул. Васильківська,
100. Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 03 грудня 2019 року залишено без задоволення заяву ГУ ДФС у м. Києві. В апеляційній скарзі ГУ ДПС у м. Києві, посилаючись на порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, неповне з`ясування обставин справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати рішення районного суду та постановити нове рішення, яким заяву задовольнити. Зазначено, що судом першої інстанції не враховано нормативного обґрунтування щодо необхідності та обставин справи, за яких вимагається розкриття інформації, що містить банківську таємницю. В судове засідання ФОП ОСОБА_1 та представник АТ «Альфа-Банк», належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, не з`явились, однак їхня неявка згідно вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи (а.с. 70-71). Колегія суддів, вислухавши Мунтяну М.О. в інтересах ГУ ДПС у м. Києві, який просив апеляційну скаргу задовольнити, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін, виходячи з наступного. Відповідно до ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно вимог ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Як убачається з матеріалів справи, в Головному управлінні ДФС у м. Києві перебуває ФОП ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , адреса державної реєстрації платника податків: АДРЕСА_1 . Відповідно до справи, ФОП ОСОБА_1 відкрито рахунки № у Ат «Альфа-Банк», місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Васильківська,
100. Встановлено, що на виконання плану-графіку проведення документальних планових перевірок суб`єктів господарювання на 2019 рік, Головним управлінням ДФС у м. Києві видано наказ від 21 червня 2019 року №8605 про проведення документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 , з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2018 року, валютного - за період 3 01 січня 2016 року по 31 грудня 2018 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2018 року (а.с. 7). Проведення перевірки було заплановане з 12 липня 2019 року тривалістю десять робочих днів. Встановлено, що копію наказу про проведення виїзної планової перевірки Головного управління ДФС у м. Києві від 21 червня 2019 року № 8506 та письмове повідомлення про проведення перевірки від 21 червня 2019 року №74122/М/26-15-42-04-27 не були вручені ФОП ОСОБА_1 . Докази направлення поштою копії відповідного наказу на адресу ФОП ОСОБА_1 до справи не долучено. Відповідно до акту про неможливість вручення направлення на перевірку ГУ ДФС у м. від 12 липня 2019 року №632 було здійснено заходи з пред`явлення, ознайомлення і вручення ФОП ОСОБА_1 наказу від 21 червня 2019 року № 8506 та письмових повідомлення про проведення перевірки від 12 липня 2019 року №1369, 1370, оскільки ФОП ОСОБА_1 була відсутня за адресою державної реєстрації (а.с. 11). Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з її необґрунтованості та недоведеності, і колегія суддів погоджується з такими висновками суду, виходячи з наступного. Відповідно до п. 11 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб. Згідно ч.1 ст. 60 Закону України «Про банки та банківську діяльність» інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним, чи третім особам при наданні послуг банку, є банківською таємницею. Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» до завдань органів державної податкової служби відноситься здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов`язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством. Статтею 62 Закону України «Про банки та банківську діяльність» визначений порядок розкриття банківської таємниці, відповідно до ч. 1 якої інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками, зокрема: на письмову вимогу суду або за рішенням суду (п. 2 ч. 1 ст. 62 Закону). За приписами ч. 1 ст. 1076 Цивільного кодексу України відомості про операції та рахунки можуть бути надані тільки самим клієнтам або їхнім представникам. Іншим особам, у тому числі органам державної влади, їхнім посадовим і службовим особам, такі відомості можуть бути надані виключно у випадках та в порядку, встановлених законом про банки і банківську діяльність. Пунктами 4, 5 ст. 348 ЦПК України встановлено, що заява про розкриття банківської таємниці має містити, поміж іншого, обґрунтування необхідності та обставини, за яких вимагається розкрити інформацію, що містить банківську таємницю, щодо особи, із зазначенням положень законів, які надають відповідні повноваження, або прав та інтересів, які порушено; обсяги (межі розкриття) інформації, яка містить банківську таємницю, щодо особи та мету її використання. При цьому, звертаючись до суду із заявою, ГУ ДФС у м. Києві не обґрунтувало жодним чином необхідності розкриття інформації, що містить банківську таємницю, щодо ФОП ОСОБА_1 , з огляду на таке. З матеріалів справи вбачається, що представниками ГУ ДФС у м. Києві здійснено виїзд за адресою ФОП ОСОБА_1 для вручення копії наказу від 21 червня 2019 року № 8506 та направлення на перевірку від 12 липня 2019 року лише один раз - 12 липня 2019 року, за наслідками якого заінтересовану особу не було виявлено за місцем реєстрації. Відсутні у справі й докази направлення поштою копії відповідного наказу на адресу ФОП ОСОБА_1 . Відповідно до справи, до суду ГУ ДФС у м. Києві звернулося у серпні 2019 року, проте доказів того, що ФОП ОСОБА_1 відсутня за адресою реєстрації станом на день звернення до суду, заявником не надано. Крім того, заявником не надано доказів неможливості вручення наручно або поштою документів про проведення податкової перевірки за адресою реєстрації ФОП ОСОБА_1 . Пунктом 13 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 вересня 2011 року № 10 «Про судову практику в цивільних справах про розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб» судам роз`яснено, що саме по собі неподання у встановлений строк податкової декларації або їх розрахунків, необхідність перевірки достовірності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених Податковим кодексом України податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства тощо є підставою для ініціювання органами державної податкової служби перевірок, згідно з процедурою, визначеною главою 8 Податкового кодексу України. У цьому випадку розкриття банківської таємниці можливе в разі доведення органом державної податкової служби обставин, за яких перевірки є неможливими або є інша об`єктивна потреба в розкритті такої таємниці. Враховуючи вищенаведене, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду у межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що висновок суду про відсутність правових підстав для задоволення заяви про розкриття банківської таємниці є обґрунтованим, оскільки ГУ ДФС у м. Києві належним чином не обґрунтувало необхідності розкриття інформації, що містить банківську таємницю, стосовно ФОП ОСОБА_1 , не довело існування обставин, за яких перевірки є неможливими або є інша об`єктивна потреба в розкритті такої таємниці, а здійснені представниками ДФС заходи не дають правових підстав для висновку про умисне ухилення ФОП ОСОБА_1 від отримання документів планової перевірки, і зібрані у справі докази не дають належних і достатніх правових підстав для задоволення заяви ДФС. Посилання в апеляційній скарзі на те, що інформація про наявність та рух коштів ФОП ОСОБА_1 на рахунку в АТ «Альфа-Банк» необхідна заявникові для здійснення передбачених законом повноважень, а вказана інформація становить банківську таємницю, не є підставою для скасування законного й обґрунтованого рішення, оскільки заявником не доведено неможливості отримання такої інформації шляхом реалізації перевірок у встановленому законом порядку. Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне внести виправлення у мотиви прийнятого судом рішення в частині висновків щодо неможливості вручення ФОП ОСОБА_1 повідомлення про проведення перевірки з 12 липня 2019року, з причин знаходження ФОП поза межами України. При цьому, колегія суддів враховує відсутність у справі належних доказів на підтвердження факту перебування заінтересованої особи за кордоном в зазначений період. Так, відповідно до даних відмітки долученої до справи копії закордонного паспорта на ім`я ОСОБА_1 , у розділі «візи» містяться два відбитки штемпеля з датами: 18 червня 2019 та 24 липня 2019 (а.с.40), проте належних доказів дійсного перетину кордону заінтересованої особи в зазначений період до справи не долучено. Не можна визнати безспірним доказом на підтвердження указаних обставин й дані, які міститься в копії авіаквитка на ім`я ОСОБА_1 , остільки наявною у квитку інформацією засвідчено лише факт про право вибуття останньої з території США 15 січня 2020року та прибуття на Україну (а.с.38). Між тим, з урахуванням вищевикладених обставин, внесення виправлень у мотиви прийнятого рішення на його законність та обґрунтованість не впливає. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Згідно ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про залишення рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, правонаступником якого є Головне управління Державної податкової служби у м.Києві, залишити без задоволення. Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 03 грудня 2019 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з моменту складання повного судового рішення з урахуванням положень п. 3 розділу ХІІ перехідних положень ЦПК України. Повне судове рішення складено 09 червня 2020 року. Суддя-доповідач: Судді: