Постанова 4824 № 757/36428/25-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Апеляційне провадження № 22-ц/824/8149/2026 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 15 травня 2026 року місто Київ справа № 757/36428/25-ц Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючогосуддіБорисової О.В. суддів: Таргоній Д.О., Голуб С.А. за участю секретаря судового засідання - Балкової А.С. розглянув у закритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області на рішення Печерського районного суду міста Києва від 13 листопада 2025 року, ухвалене під головуванням судді Григоренко І.В., у справі за заявою Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області про розкриття інформації, яка містить банківську таємницю щодо особи ОСОБА_1 , заінтересована особа:Акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК»,- В С Т А Н О В И В: У липні 2025 року заявник ГУДержавної податкової служби у Кіровоградській області звернувся до Печерського районного суду міста Києва з заявою, в якій просив зобов`язати АТ КБ «ПРИВАТБАНК» розкрити банківську таємницю щодо платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 , який має відкриті розрахункові рахунки в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», шляхом надання банківських виписок за період з 01 січня 2017 року по 07 червня 2019 року. Заяву обгрунтовував тим, що в період з 01січня 2017 року по 07червня 2019 року платник податків ОСОБА_1 здійснював діяльність на загальній системі оподаткування. Вказував, що згідно самостійно задекларованих показників фінансово - господарської діяльності у поданих ФОП ОСОБА_1 деклараціях про майновий стан і доходи, загальна сума доходів, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу склала зокрема: за період 2017 рік - 516274,00 грн., за період 2018 рік - 1417161,00 грн., за період 2019 рік - 383577,84 грн. Зазначав, що Державною податковою службою України листами від 15лютого 2023 року №3427/7/99-00-24-04-02-07 та від 15 грудня 2023 року №31695/7/99-00-24-04-02-07 доведено на опрацювання платників податків - фізичних осіб, які декларували значні суми доходів та перебувають у стані припинення, зокрема, ОСОБА_1 . Посилався на те, що ГУ ДПС у Кіровоградській області, з метою проведення документальної перевірки господарської діяльності ОСОБА_1 направлено запит від 26 серпня 2022 року №5964/6/11-28-24-05-02 про надання інформації та її документального підтвердження, у тому числі банківські виписки по рахунках відкритих в установах банків, який отримано останнім 30 вересня2022 року особисто, проте, відповідь так і не надано. Відповідно до наказу Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 29 лютого 2024 року №153-п «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 », перевірка ОСОБА_1 розпочалась з 04 березня 2024 року за період діяльності з 01січня 2017 року по 07червня 2019 року. Вказував, що станом на поточну дату перевірку не проведено, оскільки платник податків ОСОБА_1 відсутній за місцем його знаходження, про що був складений акт. Зазначав, що з метою встановлення місцезнаходження платника податків, на адресу Головного управління Національної поліції у Кіровоградській області направлено запит №1824/5/11-28-24-05-01 від 05 березня 2024 року та згідно отриманої відповіді №1586/111-1-2024 від 28 березня 2024 року, ОСОБА_1 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 . У зв`язку з неможливістю проведення документальної позапланової перевірки ОСОБА_1 ГУ ДПС у Кіровоградській області звернулось до суду з заявою про розкриття банківської таємниці. Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 13 листопада 2025 року у задоволенні заяви ГУДержавної податкової служби у Кіровоградській області про розкриття інформації, яка містить банківську таємницю відмовлено. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, заявник ГУ Державної податкової служби у Кіровоградській області подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права, просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким заяву задовольнити. На обґрунтування доводів апеляційної скарги посилався на те, що ухвалюючи оскаржуване рішення, суд невірно визначився з характером спірних правовідносин, залишаючи поза увагою положення законодавства та невірно надав оцінку доказам справи, не взявши до уваги доводи заявника, щодо підстав, та мети звернення з заявою. Вказував, що суд першої інстанції приймаючи оскаржуване рішення зазначив, що матеріали справи не містять доказів того, що ГУ ДПС у Кіровоградській області здійснено всі заходи / процедури досудового отримання інформації, що містить банківську таємницю та не додано до заяви документального підтвердження обставин. Однак, матеріали справи містять всі наявні докази того, що податковим органом були здійснені заходи для отримання даної інформації самостійно без звернення до суду. Зазначав, що судом першої інстанції були порушені строки розгляду справи. Учасники справи в судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Колегія суддів вважає за можливе розглядати справу у відсутність осіб, які не з`явилися у судове засідання на підставі ч.2 ст. 372 ЦПК України. Відповідно до ч.ч.4, 5 ст.268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Заслухавши доповідь судді-доповідача, з`ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Частиною 1 ст.367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що заявником не вжито передбачених чинним законодавством способів реагування щодо ОСОБА_1 та не надано доказів на підтвердження неможливості вжити такі дії відповідно до способів реагування. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 з 18 квітня 2002 року перебуває на податковому обліку у ГУ ДПС у Кіровоградській області. У заяві заявник вказував на те, що 07 червня 2019 року ОСОБА_1 прийнято рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця (дата прийняття рішення про припинення, номер рішення про припинення 24360060006001149). Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області, з метою проведення документальної перевірки господарської діяльності, платнику податків ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 булонаправлено лист від 26 серпня 2022 року№5964/6/11-28-24-05-02 про надання інформації та її документального підтвердження, у тому числі банківські виписки по рахунках відкритих в установах банків. Вказаний лист було отримано особисто ОСОБА_2 30 вересня 2022 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Відповідь на листконтролюючого органу платником не надано. Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України від 02 грудня 2010 року №2755-VI29 лютого 2024 року видано наказ №153-п про проведення документальноїпозаплановоївиїзноїперевіркиплатника податків ОСОБА_3 з 04 березня 2024 року тривалістю 5 робочих днів. Перевірку провести за період діяльності з 01 січня 2017 року по 07 червня 2019 року з метою контролю за дотриманням вимог податкового, валютного та іншого законодавства, а також законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2011 року по 07 червня 2019 року. На підтвердження направлення повідомлення та наказу на адресу ОСОБА_3 , заявником було надано копію конверту,який містить відбиток про отримання конверту ГУ ДПС у Кіровоградській області 26 березня 2024 року та копію фіскального чеку від 05березня 2024 року. З акту про неможливість проведення перевірки у зв`язку з відсутністю платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 за його місцем знаходження №196/11-28-24-05-02 від 05 березня 2024 року вбачається, що здійснено виїзд за адресою платника податків ОСОБА_3 : АДРЕСА_1 та встановлено, що за зазначеною адресою знаходиться багатоквартирний будинок. Двері квартири відкрила жінка, яка відрекомендувалась як ОСОБА_4 , дружина ОСОБА_1 та остання повідомила, що на даний час ОСОБА_1 відсутній, коли він буде за місцем проживання їй невідомо, контактний номер його телефону відмовилась надати. Натомість, вона надала свій номер телефону НОМЕР_1 . З огляду на викладене, 04 березня 2024 року встановлено відсутність платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 за адресою місцезнаходження: АДРЕСА_1 про що і складено акт. З метою встановлення місцезнаходження платника податків ОСОБА_1 , на адресу Головного управління Національної поліції у Кіровоградській області направлено запит №1824/5/11-28-24-05-01 від 05 березня 2024 року Згідно відповіді Головного управління Національної поліції у Кіровоградській області №1586/111-1-2024 від 28 березня 2024 року, ОСОБА_1 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 . ГУ ДПС у Кіровоградській області направило на адресу АТ КБ «ПРИВАТБАНК» запит щодо надання інформації про обіг коштів на банківських рахунках платника податків ОСОБА_1 №1756/6/11-28-24-05 від 19 лютого 2025 року. Листом АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 25 лютого 2025 року №20.1.0.0.0/7-250225/33778, в наданні запитуваної інформації Головному управлінню ДПС у Кіровоградській області відмовлено, оскільки вона становить банківську таємницю. Відповідно до частини першої статті 1076 ЦК України банк гарантує таємницю банківського рахунка, операцій за рахунком і відомостей про клієнта. Відомості про операції та рахунки можуть бути надані тільки самим клієнтам або їхнім представникам. Іншим особам, у тому числі органам державної влади, їхнім посадовим і службовим особам, такі відомості можуть бути надані виключно у випадках та в порядку, встановлених законом про банки і банківську діяльність. У статті 348 ЦПК України зазначено, що у заяві до суду про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи має бути зазначено, зокрема, обґрунтування необхідності та обставини, за яких вимагається розкрити інформацію, що містить банківську таємницю, щодо особи, із зазначенням положень законів, які надають відповідні повноваження, або прав та інтересів, які порушено. Згідно з статтею 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність» інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним або стала відомою третім особам при наданні послуг банку або виконанні функцій, визначених законом, а також визначена у цій статті інформація про банк є банківською таємницею. Банківською таємницею, зокрема, є відомості про банківські рахунки клієнтів, у тому числі кореспондентські рахунки банків у Національному банку України. Пунктом 2 частини першої статті 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачено, що інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками, зокрема, за рішенням суду. Підставою для розкриття інформації, яка містить банківську таємницю, є необхідність проведення перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів до державного бюджету суб`єктом господарської діяльності. Своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплата податків та зборів (обов`язкових платежів) здійснюється шляхом проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок, підстави та порядок яких визначені законом. Органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 19 Конституції України). Відповідно до підпунктів 20.1.4, 20.1.5 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право отримувати безоплатно від платників податків, а також від установ Національного банку України, банків та інших фінансових установ довідки у порядку, встановленому Законом України «Про банки і банківську діяльність» та цим Кодексом, довідки та/або копії документів про наявність банківських рахунків, а на підставі рішення суду - інформацію про обсяг та обіг коштів на рахунках, у тому числі про ненадходження в установлені строки валютної виручки від суб`єктів господарювання, інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком. Саме по собі неподання у встановлений строк податкової декларації або їх розрахунків, необхідність перевірки достовірності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених ПК України податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства тощо є підставою для ініціювання органами державної податкової служби перевірок, згідно з процедурою, визначеною главою 8 ПК України. У цьому випадку розкриття банківської таємниці можливе в разі доведення органом державної податкової служби обставин, за яких проведення перевірки є неможливим або є інша об`єктивна потреба в розкритті такої таємниці. Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи. У підпунктах 75.1.2. пункту 75.1 статті 75 ПК України зазначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка. У пункті 73.3 статті 73 ПК України зазначено, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. Відповідно до підпунктів 78.1.7, 78.4 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків. Про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків (крім перевірок, передбачених підпунктом 78.1.22 пункту 78.1 цієї статті) надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки. Отже, виключним випадком, коли у податкового органу виникає право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків без вручення у порядку, визначеному статтею 42 ПК України, копії відповідного наказу, є отримання інформації, що свідчить про ведення нерезидентом господарської діяльності через постійне представництво на території України, відповідно до вимог підпункту 14.1.193 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, без взяття на податковий облік (підпункт 78.1.22 пункту 78.1 статті 78 ПК України). Судом встановлено, що податковий орган ініціював проведення перевірки у зв`язку з прийняттям рішення про припинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 , а тому мав обов`язок надіслати останньому копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки у порядку, визначеному статтею 42 ПК України. Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 18 листопада 2019 року у справі №752/19172/18 (провадження № 61-6822св19) та від 28 травня 2020 року у справі № 761/13288/19 (провадження № 61-6483св20). Разом з тим, надані заявником суду копії фіскального чекута конверту (а.с.16) адресованих ОСОБА_1 не містять інформації щодо вмісту такого відправлення. Тобто не можливо встановити, що саме було направлено на адресу ОСОБА_1 . Колегія суддіввраховує, що підставою для задоволення заяви про розкриття інформації, яка містить банківську таємницю, мають бути обґрунтовані посилання заявника на неможливість вчинення ним дій відповідно до способів реагування, передбачених зазначеними законами (зокрема, це можуть бути обґрунтовані посилання з поданням відповідних доказів про те, що особа, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці, не знаходиться за місцем своєї реєстрації; підтверджена неможливість вручення повідомлення з копією наказу про проведення документальної перевірки тощо). ГУ ДПС у Кіровоградській області не надало суду належних та допустимих доказів відсутності ОСОБА_1 за податковою адресою, оскільки першого дня позапланової перевірки (04 березня 2024року), тривалість якої визначено терміном 5 робочих днів, було складеноакт про відсутність ОСОБА_1 за адресою місцезнаходження, тобто лише на підставі одного виходу працівників. З рапорту працівника поліції від 28 березня 2024 року вбачається, що останнім було встановлено, що ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 , працює на компресійній станції. Отже, з доказів, які наявні у матеріалах справи вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на даний час є працевлаштований, однак на момент саме виїзду працівників ГУ ДПС у Кіровоградській області 04 березня 2024 року за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 був відсутній. Таким чином, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про невжиття заявником передбачених чинним законодавством способів реагування щодо ОСОБА_1 . Встановивши, що ГУ ДПС у Кіровоградській області не надало відповідних доказів про те, що ОСОБА_1 щодо якого вимагається розкриття банківської таємниці, не знаходиться за місцем своєї реєстрації, неможливість вручення повідомлення з копією наказу про проведення документальної, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення заяви, так як податковим органом не підтверджено вжиття всіх передбачених ПК України заходів для вручення документів, необхідних для проведення перевірки ОСОБА_1 . Аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 09 липня 2025 року у справі № 752/14189/24, від 23 грудня 2025 року у справі № 686/8216/25,від 09 лютого 2026 року у справі №758/8300/24. Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що строки проведення документальної позапланової перевірки встановлені статтею 82 Податкового кодексу України (п.78.6 ст.78 ПК України). Тривалість перевірок, визначених у статті 78 ПК України, не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб`єктів малого підприємництва - 5 робочих днів, для фізичних осіб - підприємців, які не мають найманих працівників, за наявності умов, визначених в абзацах третьому - восьмому цього пункту, - 3 робочі дні, інших платників податків - 10 робочих днів. Продовження строків проведення перевірок, визначених у статті 78 цього Кодексу, можливе за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 10 робочих днів для великих платників податків, щодо суб`єктів малого підприємництва - не більш як на 2 робочих дні, інших платників податків - не більш як на 5 робочих днів (п.82.2 ст.82 ПК України). Отже, на час розгляду заяви судом першої інстанції строки проведення позапланової виїзної перевірки, призначеної згідно наказу від 29 лютого 2024 року №153-п закінчились, доказів продовження строків проведення перевірки заявником суду надано не було. Колегія суддів враховує правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 24 жовтня 2019 року у справі №756/1867/19 де, залишаючи без змін постанову суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні заяви про розкриття банківської таємниці, Верховний Суд зазначив, що термін перевірки, встановлений наказом ДПС, сплив, а наказу про проведення перевірки в інші періоди не приймалося. Аналіз наведених правових норм та встановлених обставин дає колегії суддів підстави для висновку, що розглядаючи дану справу, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин і нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, дослідив наявні у справі докази і дав їм належну правову оцінку, дійшов обґрунтованого висновку про залишення заяви про розкриття банківської таємниці без задоволення. А відтак, доводи апеляційної скарги про те, що ухвалюючи оскаржуване рішення, суд невірно визначився з характером спірних правовідносин, залишаючи поза увагою положення законодавства та невірно надав оцінку доказам справи, не взявши до уваги доводи заявника, щодо підстав та мети звернення з заявою спростовуються вищенаведеним. Посилання в апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції були порушені строкирозгляду справине впливає на правильність висновків суду першої інстанції. При цьому, як вбачається з ухвали Печерського районного суду міста Києва від 06 серпня 2025 року, суд відкриваючи провадження у даній справі та призначаючи справу до розгляду на 09 жовтня 2025 року о 10.00 год. вказував на те, що у зв`язку з великим навантаженням справа не може бути призначена у термін визначений цивільно-процесуальним законодавством. Апеляційний суд враховує, що, як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30)). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaariv. Finland, № 49684/99, § 2)). Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанцій і не дають підстав вважати, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права та/або неправильно застосовано норми матеріального права, які передбачені ст.376 ЦПК України, як підстави для скасування рішення суду. Отже, суд першої інстанції всебічно і об`єктивно дослідив всі обставини справи, зібраним доказам дав вірну правову оцінку й постановив рішення, що відповідає вимогам закону, тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає. На підставі викладеного, керуючись ст.ст.268, 367, 368, 374, 375, 381-383 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області - залишити без задоволення. Рішення Печерського районного суду міста Києва від 13 листопада 2025 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий: Судді: