Постанова Дніпровський апеляційний суд № 199/5590/17

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/391/20 Справа № 199/5590/17 Суддя у 1-й інстанції - Якименко Л. Г. Суддя у 2-й інстанції - Лаченкова О. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 червня 2020 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі: головуючого - Лаченкової О.В. суддів - Варенко О.П., Городничої В.С. розглянула у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України, на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 03 квітня 2019 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Моторного (транспортного) страхового бюро України, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення спільної майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП, - ВСТАНОВИЛА: В серпні 2018 року до Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська надійшов позов ОСОБА_1 до Моторного (транспортного) страхового бюро України, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення спільної майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП. Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 03 квітня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Моторного (транспортного) страхового бюро України, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення спільної майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП задоволено. Стягнуто з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_1 суму регламентної виплати в розмірі 34587 (тридцятьчотири тисячі п`ятсот вісімдесят сім) гривень 64 копійки. Стягнуто з Моторного (транспортного) страхового бюро України 640 (шістсот сорок) гривень 00 копійок на користь ОСОБА_1 . Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 03 квітня 2019 року внесено виправлення до вступної та резолютивної частини рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 03.04.2019 року по справі №199/5590/17 за позовом ОСОБА_1 до Моторного (транспортного) страхового бюро України, треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , про стягнення спільної майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП, зазначивши у вступній частині та в абзаці першому резолютивої частини: «цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Моторного (транспортного) страхового бюро України, треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , про стягнення спільної майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП». В апеляційній скарзі Моторно (транспортне) страхове бюро України просить скасувати рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 03 квітня 2019 року по справі №199/5590/17, провадження №2/199/1670/19 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Моторного (транспортного) страхового бюро України, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення спільної майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП відмовити у повному обсязі. Відзивів на апеляційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 03 квітня 2019 року від інших учасників справи до суду не надходило. Оскільки апеляційним судом у складі колегії суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому ч. 5 ст. 272 ЦПК України. Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що 12.08.2014 року о 13:30 годин в районі е/о 427 по проспекту Газети «Правда» у м.Дніпрі за спільних дій водіїв ОСОБА_2 , який керував автомобілем «Порше», д.н. НОМЕР_1 , та ОСОБА_3 , який керував автомобілем Деу Ланос, д.н. НОМЕР_2 , сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої був пошкоджений автомобіль позивача «Фольксваген», д.н. НОМЕР_3 . Позивач ОСОБА_1 невідкладно письмово надала страховику, з яким був укладений договір обов`язкового страхування цивільно-правової - HACK «Оранта», повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (страховий випадок) встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 10.10.2014 року у справі №199/7948/14-п (3/199/3253/14) (суддя Воробйов В.Л.) було встановлено, що водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «Порше», д.н. НОМЕР_1 , у районі е/о № НОМЕР_4 по пр.Газети «Правда» у м.Дніпропетровську, під час руху змінив напрямок руху праворуч та скоїв зіткнення із автомобілем «Фольксваген», д.н. НОМЕР_3 , який рухався праворуч у попутному напрямку, після чого водій ОСОБА_2 місце ДТП залишив та правоохоронні органи не повідомив. Під час ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, завдані матеріальні збитки. Відповідач ОСОБА_2 був визнаний винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4, 124 КУпАП, притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу (т.1, а.с. 9 -10). Постановою Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 15.09.2014 року у справі №207/4174/14-п (3/207/943/14), (суддя Тюлюнова В.Г.), було встановлено, що 12.08.2014 року приблизно о 13:35, водій ОСОБА_3 , керуючи автомобілем Деу Ланос, д.н. НОМЕР_2 , рухався по пр.Газети «Правда» у місті Дніпропетровську в напрямку центра міста, у крайній правій смузі руху. У порушення вимог п.12.1 Правил дорожнього руху не вибрав безпечну швидкість руху, що призвело до зіткнення із автомобілем «Фольксваген», д.н. НОМЕР_3 , який рухався у крайній правій смузі руху у попутному напрямку. ОСОБА_3 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді стягнення штрафу (т.1, а.с. 11). Згідно з довідкою, виданою сектором оформлення матеріалів ДТП відділу ДАІз обслуговування м.Дніпропетровськ ГУМВС України в Дніпропетровській області від 12.08.2014 року ГДН №006130, внаслідок ДТП, яке мало місце 12.08.2014 приблизно о 13:38 у районі е/о №427 по пр.Газети «Правда» у м.Дніпропетровську, в автомобілі «Фольксваген», д.н. НОМЕР_3 , були механічно пошкоджені обидві задні двері, задній бампер, задній лівий катафот, передній бампер з лівої сторони, переднє ліве крило, налипання фарби білого кольору на лівому передньому колесі, подряпини на лівому дзеркалі заднього виду та на лівій блок-фарі (т.1, а.с. 12). Для встановлення матеріального збитку, завданого внаслідок ДТП власникові автомобіля «Фольксваген», д.н. НОМЕР_3 , - потерпілій ОСОБА_1 , 25.12.2014 року суб`єктом оціночної діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 було проведене дослідження, за яким складений Звіт №206/2015 дослідження спеціаліста-автотоварознавця від 07 травня 2015 року, та встановлено, що матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля «Фольксваген», д.н. НОМЕР_3 , у результаті його пошкодження при ДТП, складає 34587,64 грн. На момент ДТП відповідальність водія автомобіля Деу Ланос, д.н. НОМЕР_2 , була застрахована ПАТ «УСК «Гарант-Авто» (т.1, а.с. 13). Оскільки на місці ДТП 12.08.2014 року водієм ОСОБА_3 була надана копія полісу №АС/8666085 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, який був виданий Публічним акціонерним товариством «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» (ПАТ «УСК «Гарант-Авто») зі строком дії з 18.02.2014 року по 17.02.2015 року на автомобіль Деу Ланос, д.н. НОМЕР_2 , тому 28.08.2014 року позивач звернулась до зазначеної страхової компанії із заявою про страхове відшкодування завданої майнової шкоди. За цією заявою ПАТ «УСК «Гарант-Авто» була заведена страхова справа №20981, однак жодних майнових відшкодувань позивачу не проведено. 05 лютого 2015 року позивач звернулася до МТСБУ із заявою про відшкодування завданої у ДТП матеріальної шкоди у розмірі 34587,64 грн., в якій відповідачу МТСБУ було повідомлено про настання страхового випадку - ДТП, що мав місце 12.08.2014 року, у скоєні якого за рішеннями судів було визнано винними двох водіїв - ОСОБА_6 , який надав страховий поліс ПАТ «УСК «Гарант-Авто», та ОСОБА_7 , який зник із місця ДТП та страхового полісу не мав. Оскільки винними у ДТП особами та страхувальником не було виплачено позивачеві ніякої страхової суми, позивач просила МТСБУ здійснити страхові виплати. На вказану заяву позивач отримала лист МТСБУ від 25.03.2015 року за №3/1-04/8967, в якому зазначено, що МТСБУ не може застосовувати до ПАТ УСК Гарант-Авто заходів впливу, оскільки його членство в МТСБУ було припинено, і не відомо щодо ліквідації даного страховика. Також, страховик зобов`язаний виконати свої зобов`язання згідно з укладеними ним договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (т.1, а.с. 104). Постановою Господарського суду міста Києва від 29.11.2017 року по справі №910/9445/16 визнано банкрутом Публічне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" (ПАТ «УСК «Гарант-Авто») (01042, м. Київ, Новопечерський провулок, 19/3, ідентифікаційний код 16467237). Оскільки МТСБУ у встановлений п. 36.2 Закону дев`яностоденний строк не виконало обов`язку щодо врегулювання із позивачем майнових вимог за страховим випадком, який мав місце 12.08.2014 року, починаючи із 29.11.2017 року, тобто із моменту визнання банкрутом ПАТ «УСК «Гарант-Авто», то позивач поштовим відправленням Укрпошти №6400300082501 направила 16.08.2018 року до МТСБУ повторну заяву про поновлення розгляду питання виплати майнової шкоди. Листом від 04.09.2018 року №3.1.-05/28066, номер справи МТСБУ: 1160002 (за №2 у додатку до цієї заяви), МТСУ повідомило позивача, що відповідно до пп. "ґ" п.41.1 ст. 41 Закону, МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах визначених цим Законом у разі недостатності коштів та майна страховика - учасника МТСБУ що визнаний банкрутом та/або ліквідований для виконання його зобов`язань за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності» та вказало, що «Згідно Повідомлення Вищого господарського суду України Господарським судом м. Києва ПАТ «УСК « Гарант-Авто» визнано банкрутом 29.11.2017 року (номер справи 910/9445/16) (т.1, а.с. 243). Згідно зі ст.6 Закону №1961-IV, страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором. Відповідності до п.9.2. ст.9 Закону №1961-IV, обов`язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50000,00 гривень на одного потерпілого (в редакції, чинній на час вчинення ДТП). Пунктом 22.1 ст.22 Закону №1961-IV встановлено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. Відповідно до п. 35.1 ст.35 та п. 36.2 ст.36 Закону №1961-IV, для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування, виплата якого здійснюється не пізніше 90 з дня отримання заяви. Згідно з вимогами ст.20 Закону № 1961-IV, у разі ліквідації страховика за рішенням визначених законів органів, обов`язки за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності виконує ліквідаційна комісія. Обов`язки страховика за такими договорами, для виконання яких у страховика, що ліквідується, недостатньо коштів та/або майна, приймає на себе МТСБУ. Виконання обов`язків в повному обсязі гарантується коштами відповідного централізованого страхового резервного фонду МТСБУ. Постановою Господарського суду м.Києва від 29.11.2017 ПАТ «УСК «Гарант- Авто» визнане банкрутом, тому, згідно зі ст.20 Закону №1961-IV, обов`язки за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності прийняло на себе МТСБУ, виконання яких гарантується коштами централізованого страхового резервного фонду МТСБУ. Також, судом першої інстанції встановлено, що позивач неодноразово, в тому числі 16.08.2018 року звертався до відповідача МТСБУ з вимогою провести регламентну виплату, однак дана вимога не виконана до теперішнього часу, належні позивачу кошти не сплачені. Відповідно до ч.ч. 1,2 ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Згідно зі ст.999 ЦК України, законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають з обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства. До сфери обов`язкового страхування належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №1961-IV. Метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності Закон №1961-IV (стаття 3) визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5). Згідно зі статтею 6 Закону №1961-IV страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого. За змістом статей 9, 22-28, 35 Закону №1961-IV, настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов`язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Окрім виплати страхового відшкодування страховиком, ст.41 Закону №1961-IV передбачає проведення регламентної виплати з централізованих страхових резервних фондів МТСБУ. Відповідно до пп. «а» п. 41.1 ст.41 цього Закону, МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі. Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції дійшов до правильного та обґрунтованого висновку, що у відповідача МСТБУ виникло перед позивачем зобов`язання із врегулювання майнових вимог за страховим випадком, що мав місце 12.08.2014 року, та відповідач на час звернення позивача до суду з уточненим позовом мав невиконані перед останнім зобов`язання з виплати суми регламентної виплати (страхового відшкодування) в розмірі 34 587 (тридцять чотири тисячі п`ятсот вісімдесят сім) гривень 64 копійки, які до теперішнього часу не виконані. Доводи апеляційної скарги, що припинення повного та асоційованого членства в МТСБУ страховика ПАТ УСК Гарант-Авто не звільняло його від виконання зобов`язань за укладеними раніше договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності автовласників, в тому числі і за договором ОСЦПВВНТЗ АС/8666085, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вимоги кредиторів (потерпілих в ДТП) страховика-банкрута, що визнані судом у справі про банкрутство, мають визнаватися МТСБУ безспірними, тобто сума збитку, завданого потерпілому за договором ОСЦПВ, що визнана у справі про банкрутство підлягає відшкодуванню в рамках регламентної виплати не потребує повторної перевірки. Таким чином, якщо вимога кредитора (потерпілого в ДТП) страховика-банкрута включена до реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство, то після затвердження ліквідаційного балансу для проведення МТСБУ регламентної виплати є достатнім наявність наступних документів: а) заяви про страхове відшкодування з копіями документів, на підставі яких ідентифіковано особа заявника, його вимога, а також реквізити для здійснення виплати; б) ухвали суду у справі про банкрутство страховика, якою підтверджено, що вимога стосується зобов`язання страховика-банкрута за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і така вимога включена до реєстру вимог кредиторів; в) ухвали суду у справі про банкрутство страховика, якою затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, які підтверджують не задоволення вимоги кредитора. У разі, якщо зобов`язання за договором ОСЦПВ не розглядалося у справі про банкрутство такого страховика, а потерплий не включений до реєстру кредиторів, то потерплому необхідно надати стандартний пакет документів для здійснення регламентної виплати. А тому, МТСБУ має всі підстави здійснити регламентні виплати за страховика, якого визнано банкрутом. Твердження апелянта, що постановою Господарського суду м. Києва від 29.11.2017 року по справі №910/9445/16,ПАТ УСК Гарант-Авто визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, а тому ОСОБА_1 передчасно звернулась з позовом до МТСБУ, так як у нього ще не виникли обов`язки для проведення таких виплат з невиконаними зобов`язаннями щодо договорів цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки у разі недостатності коштів та майна страховика - учасника МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований, для виконання його зобов`язань за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності невиконані зобов`язання переходять до МТСБУ. Виконання обов`язків у повному обсязі гарантується коштами Фонду захисту потерпілих МТСБУ. Також, для здійснення регламентних виплат за страховика, який визнаний банкрутом необхідні наступні умови: 1) підтверджений факт визнання страховика банкрутом; 2) наявність невиконаних зобов`язань страховика за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів; 3) недостатність коштів та майна страховика для виконання його зобов`язань за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів згаданих зобов`язань, що засвідчується в ліквідаційному балансі. Таким чином, виплата коштів за зобов`язаннями страховика банкрута за рахунок фондів МТСБУ здійснюється лише після підтвердження факту недостатності у страховика власних коштів для задоволення вимог. При визначені питання щодо наявності зобов`язання страховика-банкрута слід звертати увагу на дату прийняття судового рішення про визнання його банкрутом. Якщо страховик визнаний банкрутом до 19.01.2013 року, то вимоги кредиторів (в даному випадку, потерплих), що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі (відсутні в реєстрі кредиторів) - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Відповідно, якщо особа, яка мала право на отримання страхового відшкодування, за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, своєчасно не подала заяву щодо включення її вимог до реєстру кредиторів боржника, що визнаний банкрутом до 19.01.2013 року, то таке зобов`язання страховика-банкрута є припиненим. Отже, МТСБУ у разі отримання заяви про страхове відшкодування не визнаватиме такої вимоги та відмовить у проведені регламентної виплати. Якщо ж страховик визнаний банкрутом 19.01.2013 року або пізніше, то МТСБУ розглядатиме та відшкодовуватиме збитки за зобов`язаннями страховика не залежно від факту включення вимоги кредитора до реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство. Отже, ОСОБА_1 правильно визначилась з позивачем по справі та звернулась з позовом до Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення спільної майнової шкоди, завданої 12.08.2014 року внаслідок ДТП. Приведені в апеляційній скарзі інші доводи про те, що суд не дав оцінки наданих ним доказам не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці, та особистого тлумачення апелянтом норм матеріального та процесуального права. Відповідно до ст.89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Відповідно до рішення «Проніна проти України» № 63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року, п. 1 статті 6 Конвенції ( 995_004 ) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Відповідно ст.141 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишаючи рішення суду без змін не змінює розподіл судових витрат. Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів,- ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України - залишити без задоволення. Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 03 квітня 2019 року - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, установлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України. Головуючий суддя О.В.Лаченкова Судді О.П.Варенко В.С. Городнича