Постанова 4824 № 369/77/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 369/77/20 № апеляційного провадження: 22-ц/824/5187/2020 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 червня 2020 року м. Київ колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду в складі: головуючого Болотова Є.В., суддів: Лапчевської О.Ф., Музичко С.Г., при секретарі Маштаковій Т.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства охорони здоров`я України, третя особа: Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, за апеляційною скаргою Міністерства охорони здоров`я України на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 січня 2020 року, постановлену під головуванням судді Медведського М.Д.,- встановила: У січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся з названим позовом до суду. Просив: визнати протиправною бездіяльність Міністерства охорони здоров'я України щодо неукладення у строк визначений частиною 3 статті 42 Закону України «Про вищу освіту» з ОСОБА_1 строком на п'ять років контракту на посаду ректора Національного медичного університету імені О.О. Богомольця; зобов'язати Міністерство охорони здоров'я України укласти з ОСОБА_1 контракт строком на п'ять років на посаду ректора Національного медичного університету імені О.О. Богомольця. 14 січня 2020 року ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову, в якій просив: заборонити МОЗ України приймати рішення про призначення (поновлення) будь-яких осіб на посаду ректора НМУ імені О.О. Богомольця. Заява обґрунтована тим, що враховуючи предмет позову: призначення позивача на посаду ректора ВУЗу, укладення контракту із іншою особою, створює небезпеку істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду, та відповідно ефективного захисту (поновлення) порушених прав та інтересів позивача. Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 січня 2020 року заяву задоволено. Заборонено Міністерству охорони здоров`я України приймати рішення про призначення будь-яких осіб на посаду ректора Національного медичного університету імені О.О. Богомольця. В апеляційній скарзі Міністерство охорони здоров`я України просить скасувати ухвалу суду, та відмовити у задоволенні заяви, посилаючись на порушення судом норм процесуального права. У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 зазначила, що твердження викладені в апеляційній скарзі є безпідставними, а ухвала суду відповідає вимогам законодавства. У судовому засіданні представник МОЗ України вимоги апеляційної скарги підтримала. Представник ОСОБА_1 . проти апеляційної скарги заперечила. Представник НМУ імені О.О. Богомольця проти апеляційної скарги заперечив. Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню. Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив із достатності підстав для забезпечення позову. Проте погодитися з такими висновками суду не можна. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до суду із позовними вимогами про визнання протиправною бездіяльність МОЗ України щодо неукладення у строк, визначений Законом України «Про вищу освіту» з ним контракту та зобов'язання МОЗ України укласти з нимконтракт на посаду ректора НМУ імені О.О. Богомольця. У поданій до суду заяві про забезпечення позову представник ОСОБА_1 просить забезпечити позов шляхом заборони МОЗ України приймати рішення про призначення (поновлення) будь-яких осіб на посаду ректора НМУ імені О.О. Богомольця. Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Згідно ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими вимогами. Відповідно до ч. 10 ст. 150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті. Відповідно до роз`яснень, які містяться в п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 лютого 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Встановлення необхідності призначати ректора чи виконуючого обов`язки ректора покладено виключно на роботодавця, і відноситься до господарської діяльності підприємства. При цьому заборона відповідачу приймати рішення про призначення (поновлення) будь-яких осіб на посаду ректора НМУ імені О.О. Богомольця є частиною його дискреційних владних повноважень. За таких обставин, колегія суддів вважає, що заява про забезпечення позову є безпідставною. Протилежний висновок суду є помилковим. Згідно п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково та ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Таким чином, ухвала суду від 16 січня 2020 року постановлена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, відтак підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову. Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,- постановила: Апеляційну скаргу Міністерства охорони здоров`я України задовольнити. Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 січня 2020 року скасувати. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства охорони здоров`я України, третя особа: Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії відмовити. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного судового рішення. Повний текст постанови виготовлено 05 червня 2020 року. Головуючий Є.В. Болотов Судді: О.Ф. Лапчевська С.Г. Музичко