Постанова Київський апеляційний суд № 372/1617/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 04 червня 2020 року м. Київ Унікальний номер справи № 372/1617/18 Апеляційне провадження № 22-ц/824/3944/2020 Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левенця Б.Б., суддів - Ратнікової В.М., Борисової О.В., за участю секретаря судового засідання - Добровольської Ю.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу громадської організації садівниче товариство «Авгур»на заочне рішення Обухівського районного суду Київської області від 12 листопада 2018 року, ухвалене під головуванням судді Зінченко О.М., по справі за позовом ОСОБА_1 до громадської організації садівниче товариство «Авгур», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Обухівська районна державна адміністрація про усунення перешкод в користуванні під`їзною дорогою, - в с т а н о в и в : У червні 2018 року позивач звернулася до суду із зазначеним позовом, в якому просила зобов`язати громадську організацію садівниче товариство «Авгур» (далі - ГО СТ «Авгур») припинити дії щодо перешкоджання ОСОБА_1 в користуванні земельною ділянкою, яка розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Підгірці, кадастровий номер земельної ділянки: 3223186800:04:011:0122; зобов`язати ГО СТ «Авгур» не здійснювати будь-яких дій щодо блокування дорожнього полотна під`їзної дороги, яка проходить по території ГО СТ «Авгур» та веде до земельної ділянки ОСОБА_1 , яка розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Підгірці, кадастровий номер земельної ділянки: 3223186800:04:011:0122 (т. 1 а.с. 2-5). Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що вона є власником земельної ділянки, яка розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Підгірці, кадастровий номер земельної ділянки: 3223186800:04:011:0122. Біля земельної ділянки знаходиться ГО СТ «Авгур», яка облаштувала ворота на проїзній дорозі з цілодобовою охороною. У зв`язку з тим, що позивач не є членом ГО СТ «Авгур», за розпорядженням голови правління садівничого товариства, позивачку та транспортні засоби, які їдуть до її земельної ділянки, охорона не пропускає. Дану ситуацію працівники ГО СТ «Авгур» пояснюють тим, що позивач не сплачує витрат і внесків, а тому не має права на користування дорогою. Зазначала, що у неї відсутня можливість користуватися під`їзною дорогою до її земельної ділянки у зв`язку із блокуванням руху транспорту охороною ГО СТ «Авгур». Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Обухівської районної державної адміністрації - Калашник О.О. подала письмову заяву в якій покладалася при вирішенні спору на розсуд суду, просила розглянути справу за її відсутності (т. 1 а.с. 57-59). Заочним рішенням Обухівського районного суду Київської області від 12 листопада 2018 року позовні вимоги задоволено частково. Усунуто ОСОБА_1 перешкоди у здійсненні права користування під`їзною дорогою до земельної ділянки, яка розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Підгірці, кадастровий номер 3223186800:04:011:0122, шляхом зобов`язання ГО СТ «Авгур» не чинити перешкоди в надані вільного проїзду дорогою, яка веде до земельної ділянки яка розташована за адресою: Київська область Обухівський район, с. Підгірці, кадастровий номер 3223186800:04:011:0122 та належить на праві власності ОСОБА_1 . В іншій частині позовних вимог відмовлено (т. 1 а.с. 80, 81-83). Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 18 грудня 2019 року заяву ГО СТ «Авгур» про перегляд заочного рішення від 12 листопада 2018 року залишено без задоволення (т. 1 а.с. 129). Не погодившись із заочним рішенням суду, 17 січня 2020 року представник ГО СТ «Авгур» - адвокат Гаврюшенко Д.В. звернувся до суду з апеляційноюскаргою, в якій просив скасувати рішення в частині задоволення позовних вимог, а в іншій частині залишити без змін (т. 1 а.с. 157-164). В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що суд першої інстанції не з`ясував у повній мірі обставин справи, тому ухвалив незаконне та необґрунтоване рішення. Вказував, що позивачем не надано жодного належного доказу, який би вказував на існування дороги, яка веде до її земельної ділянки, користуватися якою ніби то перешкоджає їй відповідач. Зазначав, що відповідач не вчиняє будь-яких дій, що позбавляють позивача права користування її земельною ділянкою. До земельної ділянки, яка перебуває у власності позивача, існує ґрунтова під`їзна дорога з боку с. Романків, Підгірцівської сільської ради Обухівського району, однак, позивач умисно вимагає право проїзду до своєї земельної ділянки через територію ГО СТ «Авгур». Вважає, що викладені в позові обставини не підтверджені належними та допустимими доказами. Крім того, зазначав, що відповідач не приймав участі у розгляді справи з поважних причин, оскільки не був обізнаний про розгляд справи, дату, час і місце судового засідання. Позивачка ОСОБА_1 подала відзив в якому просила відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуване рішення залишити без змін (т. 1 а.с. 216-225). У судовому засіданні представник ГО СТ «Авгур» - адвокат Гаврюшенко Д.В. підтримав апеляційну скаргу. Позивачка ОСОБА_1 , її представники - адвокат Каверіна В.П., адвокат Ніколенко Є.А. заперечували проти скарги і просили її відхилити. Інші особи, які беруть участь у справі до суду не прибули, про час та місце розгляду справи були сповіщені належним чином, про що у справі є докази. Представник ГО СТ «Авгур» - адвокат Гаврющенко Д.В. подав заяву в якій зазначив про неможливість явки в судове засідання 04 червня 2020 року, посилаючись на зайнятість в інших справах (т. 2 а.с. 69-83, 115-116). Під час дії карантину, встановленого постановою КМ України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та відповідно до положень пункту 3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України був продовжений строк розгляду апеляційної скарги. Зважаючи на вимоги ч. 5 ст. 130, ч. 2 ст. 372 ЦПК України колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи. Дослідивши матеріали справи, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав. Судом встановлено, що ОСОБА_1 належить земельна ділянка площею 0,0818 га, яка розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Підгірці, кадастровий номер земельної ділянки: 3223186800:04:011:0122, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (т. 1 а.с. 8). Згідно договору оренди земельної ділянки від 17 січня 2005 року, укладеного між Обухівською районною державною адміністрацією та СТ «Авгур» (правонаступником якого є ГО СТ «Авгур»), орендар СТ «Авгур» прийняло в строкове (терміном на 49 років), платне володіння і користування земельну ділянку площею 28,50 га, яка знаходиться на державних землях Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області за межами села Старі Безрадичі (т. 1 а.с. 13-19). 12 квітня 2018 року, 16 квітня 2018 року, 03 травня 2018 року, ІНФОРМАЦІЯ_1 .гр. ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , були складені акти про те, що охороною ГО СТ «Авгур» ОСОБА_1 не було допущено до проїзду по дорозі, яка проходить через територію ГО СТ «Авгур», для проїзду до земельної ділянки № 38 , яка належить їй на праві власності. Від підписання даних актів працівники охорони ГО СТ «Авгур» відмовилися (т. 1 а.с. 33-36). Відповідно до статті 4 ЦПК України особа має право на захист свого цивільного права чи інтересу в разі його порушення, невизнання або оспорювання. За приписами частини другої статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з частиною третьою статті 152 ЗК України шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів захисту (стаття 16 ЦК України). Згідно зі статтею 35 ЗК України до земель загального користування садівницького товариства належать земельні ділянки, зайняті захисними смугами, дорогами, проїздами, будівлями і спорудами загального користування. Землі загального користування садівницького товариства безоплатно передаються йому у власність за клопотанням вищого органу управління товариства до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчує право на земельну ділянку. Використання земельних ділянок садівницьких товариств здійснюється відповідно до закону та статутів цих товариств. З наведеного можна зробити висновок, що надана на праві оренди садівницькому товариству земельна ділянка складається із земель загального користування та земельних ділянок для закладення та вирощування плодових насаджень. Відповідний правовий висновок міститься і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 911/2701/17. Обґрунтовуючи свої вимоги щодо зобов`язання відповідача ГО СТ «Авгур» не чинити перешкод в користуванні під`їзною дорогою, яка проходить по території ГО СТ «Авгур», позивач ОСОБА_1 зазначала, що вказана дорога , на її думку, належить до доріг загального користування, і тому експлуатація цієї дороги повинна здійснюватись вільно не тільки членами ГО СТ «Авгур», а й іншими землекористувачами, які розташовані поруч. Встановлення ж шлагбауму на в`їзді до ГО СТ «Авгур» перешкоджає їй особисто безперешкодно користуватись своєю земельною ділянкою, оскільки перегороджена шлагбаумом асфальтована дорога є найбільш зручним шляхом сполучення. Діяльність садівничих товариств (кооперативів) регулюється Законом України «Про кооперацію» від 10 липня 2003 року № 1087-IV. Відповідно до ст. 15 вищезазначеного Закону України «Про кооперацію» вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу. До компетенції загальних зборів членів кооперативу належить в тому числі й прийняття рішень щодо володіння, користування та розпорядження майном. Загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів. Заперечуючи проти позову представник апелянта ГО СТ «Авгур» посилався на те, що до земельної ділянки, яка перебуває у власності позивачки ОСОБА_1 , існує інша (ґрунтова) під`їзна дорога з боку села Романків, Підгірцевської сільської ради Обухівського району, що підтверджується витягом з публічної кадастрової карти України, детальним описом території ГО СТ «Авгур». Загальними зборами членів вищевказаного садового товариства, з метою запобігання крадіжкам на території ГО СТ «Авгур» та задля безпеки на дорозі в зв`язку з жвавим рухом вантажного транспорту було прийнято рішення щодо необхідності встановлення шлагбауму на в`їзді до земельної ділянки, що належить садовому товариству. Вказана дорога створена членами товариства і розташована виключно на земельній ділянці, яка надана в строкове (на умовах оренди) користування саме ГО СТ «Авгур». Сторони в суді апеляційної інстанції не заперечували того, що відповідач ГО СТ « Авгур » не перешкоджав саме позивачці ОСОБА_1 проїзду (проходу) по дорозі через садове товариство до належної їй земельної ділянки, проте інших осіб, які нібито діяли від імені позивачки, і вантажну техніку охорона не пускала. Задовольнивши позовні вимоги, суд першої інстанції частково погодився із доводами позивачки, зокрема, що дорога, яка проходить по території ГО СТ «Авгур» є дорогою загального призначення, проте, такі висновки є припущеннями, оскільки об`єктивним доказами по справі не підтверджені. При цьому, позивачкою не спростовано доводів відповідача, що дорога на якій знаходиться спірний шлагбаум, розташована в межах земельної ділянки, визначеної затвердженим розпорядженням Обухівської районної державної адміністрації Київської області від 13 грудня 2004 року № 842 проектом землеустрою, кадастровим планом земельної ділянки, договором оренди на право користування землею площею 28.5 га, землекористувачем якої є ГО СТ «Авгур» (т. 1 а.с. 13-19, 37-40, 236-242). Рішенням виконавчого комітету Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області від 14 червня 2011 року № 11 був наданий дозвіл ГО СТ «Авгур» на будівництво та встановлення паркану навколо переданої товариству земельної ділянки площею 28.5000 га. (т. 2 а.с. 12) За наданими до суду договорами купівлі-продажу, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, свідоцтвом про право власності, ситуаційною схемою розташування земельної ділянки, належний позивачці садовий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1 , належна позивачці земельна ділянка (адреса за Свідоцтвом про право власності: село Підгірці, Обухівського району Київської області) не розташована на території садового товариства і не межує із землями ГО СТ «Авгур». Встановлені судом обставини і докази не свідчать і не можуть бути визнані підставою для висновку, що дорога, яка проходить через ГО СТ «Авгур» є вулицею населеного пункту або дорогою загального користування (т. 1 а.с. 25-42). Доводи позивачки ОСОБА_1 із посиланнями на лист-відповідь голів Старобезрадичівської сільської ради і Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області, колегія суддів визнала неспроможними і відхилила, оскільки балансоутримувачем автомобільних доріг загального користування місцевого значення є Департамент регіонального розвитку Київської обласної державної адміністрації, а організацією, яка здійснює експлуатаційне утримання автомобільних доріг державного значення в Київській області є Служба автомобільних доріг у Київській області, проте, за повідомленням останньої на її балансі не перебувають під`їзні шляхи до належної позивачці ОСОБА_1 земельної ділянки (т. 1 а.с. 20, 41, 226-229 т. 2 а.с. 11,19). Колегія суддів перевірила і відхилила посилання апелянта на лист Голови Підгірцевської сільської ради Обухівського району Київської області від 17 березня 2020 року № 167/01-10, за яким під`їзна дорога (620метрів) до земельної ділянки позивачки ОСОБА_1 є вулицею Травневою с. Романків, оскільки такі обставини сторонами не заперечуються і підтверджуються правовстановлюючими документами позивачки на вищевказаний будинок. Проте, посилання в цьому ж листі на те, що земельні ділянки, які перебувають у власності ОСОБА_1 і безпосередньо межують з землями ГО СТ «Авгур» не відповідають дійсності, оскільки за наявними у справі доказами і сторони по справі цього не заперечували, належна позивачці земельна ділянка не розташована на території садового товариства і не межує із землями ГО СТ «Авгур» (т. 2 а.с. 96-97). Крім того, зміст вищезазначених листів-відповідей сільських голів не дає підстав для висновку, що дорога (із спірним шлагбаумом), яка проходить через ГО СТ «Авгур» перебуває поза межами земельної ділянки, переданої ГО СТ «Авгур» в довгострокову оренду або є вулицею або автомобільною дорогою загального користування (т. 2 а.с. 92-112). При цьому, позивачкою не доведено і судом не встановлено обставин за яких суд мав би підстави дійти висновку про існування лише єдиного (через земельну ділянку, яка надана в користування ГО СТ « Авгур ») проїзду до належної позивачці земельної ділянки, а із наданих сторонами пояснень і доказів позивачка має під`їзний шлях до належної їй земельної ділянки по АДРЕСА_1 (т. 2 а.с. 19-20). Висновок районного суду щодо відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про зобов`язання ГО СТ «Авгур» не здійснювати будь-яких дій щодо блокування дорожнього полотна під`їзної дороги, яка проходить по території ГО СТ «Авгур» є законним і обґрунтованим. Проте, в апеляційній скарзі представник ГО СТ «Авгур» - адвокат Гаврюшенко Д.В. як на підставу для скасування рішення суду посилався і на те, що відповідач не був належним чином повідомлений про розгляд справи, тому не приймав участі у її розгляді. Згідно з ч. 4 ст. 128 ЦПК України судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. З матеріалів справи вбачається, що конверт разом з копією ухвали про відкриття провадження, копією позовної заяви та судовою повісткою з викликом в перше судове засідання, призначене на 16 липня 2018 року, повернувся до суду першої інстанції від ГО СТ «Авгур» «за закінченням встановленого строку зберігання» (т. 1 а.с. 52). Також повернулися конверти від ГО СТ «Авгур» з судовими повістками про виклик у судові засідання, призначені на 31 липня 2018 року та на 25 вересня 2018 року з причиною повернення «за закінченням встановленого строку зберігання» (т. 1 а.с. 55, 56). Втім, положення ЦПК України не передбачають повернення рекомендованих листів з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання», така відмітка не передбачена як причина невручення судового повідомлення. Ця відмітка не розкриває суті причини неможливості вручити адресату відповідний рекомендований лист. Отже, у сукупності із недотриманням терміну зберігання подібна відмітка не дає суду обґрунтованих процесуальних підстав для визначення факту належного повідомлення сторони у судовій справі, зокрема не визначає, чи адресат відмовився від отримання судового повідомлення, чи адресат відсутній, чи особу, якій адресовано судове рішення, не виявлено за місцем проживання. За даними Єдиного державного реєстру підприємств і організацій, відповідач має зареєстроване місце перебування (знаходження). Тобто відповідач не був належним чином повідомлений про час та місце судових засідань, призначених на 16 липня 2018 року, 31 липня 2018 року та на 25 вересня 2018 року. Суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи. Враховуючи те, що відповідач не був повідомлений про розгляд справи, тому підстави для ухвалення заочного рішення у районного суду були відсутні. З огляду на п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою. Отже, судом порушено норми процесуального права, тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в повному обсязі з цих підстав із ухваленням нового по суті заявлених вимог. Зважаючи на вищезазначене, апеляційна скарга підлягає задоволенню частково. На підставі ст. 141 ЦПК України понесені апелянтом судові витрати 1441.50 грн. судового збору за апеляційний розгляд справи підлягають відшкодуванню за рахунок позивача (т. 1 а.с. 156). Керуючись ст. 367, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. 376, ст.ст. 381-384 ЦПК України, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу громадської організації садівниче товариство «Авгур» - задовольнити частково. Заочне рішення Обухівського районного суду Київської області від 12 листопада 2018 року скасувати, ухвалити нове. Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до громадської організації садівниче товариство «Авгур», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Обухівська районна державна адміністрація про усунення перешкод в користуванні під`їзною дорогою. Стягнути із ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ) на користь громадської організації садівниче товариство «Авгур» (код ЄДРПОУ - 26312837) - 1441 грн. 50 коп. судового збору за розгляд справи апеляційним судом. Постанова набирає законної сили негайно з моменту прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Дата складання повного судового рішення - 05 червня 2020 року. Судді Київського апеляційного суду: Б.Б. Левенець В.М. Ратнікова О.В. Борисова