Постанова Одеський апеляційний суд № 521/9602/19
від 29.05.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДНомер провадження: 33/813/441/20 Номер справи місцевого суду: 521/9602/19 Головуючий у першій інстанції Старіков О.О. Доповідач Прібилов В. М. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29.05.2020 року м. Одеса Суддя Одеського апеляційного суду Прібилов В.М., за участю: секретаря судового засідання Стоянової Л.І. особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 прокурора Азьома В.В. представника органу пробації ОСОБА_2 розглянувши апеляційну скаргу заступника прокурора Одеської місцевої прокуратури №2 Атаманенко О.А. на постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 17.07.2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 183-1 КУпАП,- встановив: Постановою судді Малиновського районного суду м. Одеси від 17.07.2019 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 183-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді суспільно корисних робіт строком на 120 годин. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 384,20 гривень в дохід держави. Згідно постанови, з протоколу про адміністративне правопорушення №35 від 17.05.2019 року, ОСОБА_1 з серпня 2015 року по теперішній час не сплачує аліменти. Постановою про відкриття виконавчого провадження ВП №56902880 від 02.08.2018 року було відкрито виконавче провадження за виконавчим листом, відповідно до чого ОСОБА_1 повинен сплатити з 05.06.2012 року по 25.12.2026 року аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 700 гривень щомісячно. Розрахунком заборгованості по аліментам вбачається, що ОСОБА_1 не сплачує аліменти з серпня 2015 року по травень 2019 року та сукупний розмір заборгованості перевищує суму відповідних платежів за шість місяців. На дану постанову заступник прокурора Одеської місцевої прокуратури №2 Атаманенко О.А. подав апеляційну скаргу та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якій просить скасувати постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 17.07.2019 року та справу провадженням закрити на підставі п.7 ст.247 КУпАП, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП. В обґрунтування вимог про поновлення строку на апеляційне оскарження, апелянт зазначає, що при провадженні у справах про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 183-1 КУпАП, участь прокурора у розгляді справи судом не є обов`язковою. Порушення виявлено прокуратурою лише 27.02.2020 року після отримання та опрацювання інформації, наданої Малиновським районним відділом філії ДУ «Центр пробації». В обґрунтування своїх вимог про скасування постанови зазначає, що суспільно корисні роботи не призначаються особам, визнаними інвалідами I або II групи, вагітним жінкам, жінкам, старше 55 років та чоловікам, старше 60 років. Судом не враховано особу порушника, та той факт, що на момент винесення постанови у справі правопорушник ОСОБА_1 є інвалідом II групи, загального захворювання та накладено на останнього адміністративне стягнення у вигляді суспільно корисних робіт. Вивчивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представника органу пробації ОСОБА_2 та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , вивчивши матеріали справи, апеляційний суд вважає необхідним задовольнити клопотання та поновити строк на апеляційне оскарження постанови районного суду, апеляційну скаргу задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції скасувати. Частинами 4 та 5 ст. 7 КУпАП визначено, що додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами. Прокурор здійснює нагляд за додержанням законів при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення шляхом реалізації повноважень щодо нагляду за додержанням законів при застосуванні заходів примусового характеру, пов`язаних з обмеженням особистої свободи громадян. Право прокурора на оскарження постанови суду у справі про адміністративне правопорушення передбачено ч. 1 ст. 250 КУпАП, відповідно до якої, наряду з іншими, прокурор, заступник прокурора, здійснюючи нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів у провадженнях по справах про адміністративні правопорушення має право оскаржити постанову і рішення по скарзі у справі про адміністративне правопорушення. Відповідно до ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Частина 1 статті 287 КУпАП встановлює, що постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 цього Кодексу, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим. Згідно з ч. 5 ст. 7 КУпАП прокурор здійснює нагляд за додержанням законів при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення шляхом реалізації повноважень щодо нагляду за додержанням законів при застосуванні заходів примусового характеру, пов`язаних з обмеженням особистої свободи громадян. Як вбачається з матеріалів справи, судовий розгляд було проведено за відсутності прокурора. Порушення виявлено прокуратурою лише 27.02.2020 року після отримання інформації, наданої Малиновським районним відділом філії ДУ «Центр пробації», що підтверджується вхідним штемпелем Одеської місцевої прокуратури №2 (а.с.54). Зазначені обставини свідчать про існування підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови районного суду як пропущеного з поважних причин, незалежних від волі скаржника. Згідно до вимог ст.245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 з серпня 2015 року не сплачує аліменти, що вірно було встановлено районним судом при ухвалені оскаржуваного рішення. Так, матеріали провадження свідчать про те, що постановою про відкриття виконавчого провадження ВП №56902880 від 02.08.2018 року було відкрито виконавче провадження за виконавчим листом, відповідно до чого ОСОБА_1 повинен сплатити з 05.06.2012 року по 25.12.2026 року аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 700 гривень щомісячно. Розрахунком заборгованості по аліментам вбачається, що ОСОБА_1 не сплачує аліменти з серпня 2015 року по травень 2019 року та сукупний розмір заборгованості перевищує суму відповідних платежів за шість місяців. В зв`язку з чим старшим державним виконавцем 1-го Малиновського ВДВС м. Одеси ГТУЮ в одеській області Шарапою Д. ОСОБА_4 було складено протокол про адміністративне правопорушення №35 від 17.05.2019 року за ч. 1 ст.183-1 КУпАП. Приймаючи за результатами розгляду протоколу постанову про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності, суд першої інстанції виходив з того, що в діях ОСОБА_3 , є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.183-1 КУпАП та застосував відносно правопорушника адміністративне стягнення у вигляді суспільно корисних робіт строком на 120 годин, що передбачено санкцію статті КУпАП.. Проте прийняття такого рішення не ґрунтується на положеннях КУпАП, оскільки застосування відносно ОСОБА_3 зазначеного стягнення є неможливим, виходячи з наступного. Відповідно до санкції ч. 1 ст. 183-1 КУпАП, за вказане правопорушення передбачено накладення стягнення у вигляді суспільно корисних робіт на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин. Іншої санкції зазначеною статтею не визначено. Статтею 23 КпАП України передбачається, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Частиною 2 статті 33 КпАП України встановлено, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Частинами 1 та 3 статті 31-1 КУпАП визначено, що суспільно корисні роботи полягають у виконанні особою, яка вчинила адміністративне правопорушення, оплачуваних робіт, вид яких та перелік об`єктів, на яких порушники повинні виконувати ці роботи, визначає відповідний орган місцевого самоврядування. Суспільно корисні роботи не призначаються особам, визнаним інвалідами I або II групи, вагітним жінкам, жінкам, старше 55 років та чоловікам, старше 60 років. Як вбачається з матеріалів прави, ОСОБА_3 є особою з II групою інвалідності, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 від 26.06.2019 року, серія ААК № 866586, тобто особою, до якої неможливо застосувати адміністративне стягнення у вигляді суспільно корисних робіт. Враховуючи викладені обставини, апеляційний суд погоджується з доводами апеляційної скарги прокурора у цій частині та приходить до висновку про необхідність скасування постанови суду першої інстанції. При цьому, з огляду на встановлені апеляційним судом обставини та необхідність скасування постанови районного суду з підстав неможливості накладення передбаченого санкцією ст.183-1 КУпАП адміністративного стягнення на ОСОБА_3 , апеляційний суд вважає, що останній підлягає звільненню від адміністративної відповідальності, а провадження у справі закриттю. Безпідставними у такому випадку є посилання прокурора на необхідність закриття провадження на підставі ст.38 КУпАП в зв`язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення, оскільки у такому випадку становище ОСОБА_3 буде погіршено, що вказує на необхідність часткового задоволення апеляційної скарги. Керуючись ст. ст. 31-1, 183-1, 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, - постановив: Клопотання заступника прокурора Одеської місцевої прокуратури №2 Атаманенко О.А. про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 17.07.2019 року задовольнити та поновити строк на апеляційне оскарження постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 17.07.2019 року відносно ОСОБА_3 . Апеляційну скаргу заступника прокурора Одеської місцевої прокуратури №2 Атаманенко О.А. задовольнити частково. Постанову судді Малиновського районного суду м. Одеси від 17.07.2019 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 183-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді суспільно корисних робіт строком на 120 годин скасувати, а провадження у справі закрити. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду В.М. Прібилов