Ухвала КГС ВС № 922/4248/17

УХВАЛА 05 червня 2020 року м. Київ Справа № 922/4248/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Мачульського Г.М. - головуючого, Краснова Є.В., Кушніра І.В. розглянувши клопотання Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради про зупинення провадження у справі за касаційною скаргою Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради на постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.12.2019 за позовом Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Парковий-3" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Харківська міська рада про визнання договору укладеним, ВСТАНОВИВ: Ухвалою Верховного Суду від 27.02.2020 відкрито касаційне провадження у справі № 922/4248/17 та призначено її до розгляду. 04.06.2020 до Верховного Суду надійшло клопотання позивача про зупинення провадження у справі № 922/4248/17 до закінчення перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 922/3049/18, яке обґрунтовано тим, що спір у справі № 922/3049/18 є подібний правовідносинам, що склалися у справі № 922/4248/17 щодо залучення замовника будівельних робіт з реконструкції об`єкта містобудування до пайової участі шляхом укладення договору про пайову участь в судовому порядку. Ухвалою об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.05.2020 справу № 922/3049/18 було прийнято до розгляду, оскільки колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 30.04.2020 у цій справі дійшла висновку, що відповідач як замовник об`єкта будівництва зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Харкова і укласти договір про пайову участь, у зв`язку з чим вирішила відступити від правового висновку щодо застосування статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 29.10.2019 у справі № 922/3628/18. Згідно з імперативними вимогами статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та статті 236 Господарського процесуального кодексу України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть приймати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання. Також, згідно з пунктом 6 частини 2 статті 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. Таким чином, призначенням Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, у першу чергу, сформувати обґрунтовану правову позицію стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрямок, у якому слід здійснювати вибір правової норми); на прикладі конкретної справи роз`яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах з вказівкою на обставини, що потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, але не нав`язуючи, при цьому, нижчестоящим судам результат вирішення конкретної судової справи. Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх осіб перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб. Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду. Таким чином, оскільки питання щодо застосування статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" до спірних правовідносин, є предметом розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 922/3049/18, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення вище наведеного клопотання позивача та зупинення провадження у справі № 922/4248/17 до вирішення об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду питання щодо однакового застосування наведеної норми права та єдності судової практики у подібних правовідносинах. Враховуючи викладене, виходячи із конкретних обставин даної справи суд касаційної інстанції вважає за необхідне зупинити касаційне провадження у справі, до перегляду Верховним Судом судових рішень у подібних правовідносинах у іншій справі № 922/3049/18. Керуючись статтями 228, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ: Клопотання Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради про зупинення провадження у справі № 922/4248/17 задовольнити. Зупинити провадження у справі № 922/4248/17 до розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 922/3049/18. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Головуючий Г.М. Мачульський Судді Є.В. Краснов І.В. Кушнір