Постанова 4813 № 947/22930/19
від 19.05.2020 ·Номер провадження: 22-ц/813/5967/20 Номер справи місцевого суду: 947/22930/19 Головуючий у першій інстанції Васильків О. В. Доповідач Таварткіладзе О. М. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19.05.2020 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Таварткіладзе О.М., суддів: Заїкіна А.П., Погорєлової С.О., за участю секретаря судового засідання: Томашевської К.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Кисельова Даніїла Дмитровича на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 15 жовтня 2019 року про надання дозволу на реалізацію визначеної частки майна боржника, яка не зареєстрована у встановленому законом порядку у справі за поданням старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Бурла Віталія Едуардовича про звернення стягнення на незареєстроване у встановленому законом порядку майно боржника, В С Т А Н О В И В: У вересні 2019 року старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Бурла Віталій Едуардович звернувся до Київського районного суду м. Одеси з поданням про надання дозволу на реалізацію майна боржника, яке не зареєстроване у встановленому законом порядку. Подання державного виконавця мотивовано тим, що на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебуває зведене виконавче провадження № 57559082 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа-Банк» боргів на загальну суму 122 174 849,93 грн. В ході здійснення виконавчих дій державним виконавцем було встановлено, що боржнику на праві спільної сумісної власності з ОСОБА_2 належить житловий будинок АДРЕСА_1 та земельна ділянка НОМЕР_1 , площею 0,1 га, яка розташована по АДРЕСА_2 . Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 12.03.2019 року подання державного виконавця задоволено та визначено ОСОБА_1 Ѕ частку у спільному сумісному майні. 23 серпня 2019 року державним виконавцем проведено опис та арешт вищезазначеного майна боржника. У зв`язку з тим, що боржник в установленому законом порядку не зареєстрував визначену йому частку майна, державний виконавець в порядку ст..440 ЦПК України звернувся з цим поданням до суду. Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 15 жовтня 2019 року подання старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Бурла Віталія Едуардовича задоволено. Надано дозвіл на реалізацію визначеної частки майна боржника - ОСОБА_1 у спільному майні, а саме на 1/2 частку житлового будинку, реєстраційний номер майна 30600754, розміщеному за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованому на підставі Свідоцтва про право власності НОМЕР_2 від 29.063.2010 року за ОСОБА_2 , що не зареєстрована боржником у встановленому законом порядку. Надано дозвіл на реалізацію визначеної частки майна боржника - ОСОБА_1 у спільному майні, а саме на 1/2 частку земельної ділянки НОМЕР_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 183065551101, кадастровий номер 5110136900:27:004:0386, площею 0,1 га, розміщеній за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстрованою на підставі договору купівлі-продажу від 16.10.2013 року №2151, посвідченого Приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Бєлостоцькою М.Л., за ОСОБА_2 , що не зареєстрована боржником у встановленому законом порядку. Не погоджуючись з такою ухвалою суду, представник ОСОБА_1 адвокат Кисельов Даніїл Дмитрович подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 15 жовтня 2019 року скасувати та відмовити державному виконавцеві у задоволенні подання, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Ухвалою Одеського апеляційного суду від 27.03.2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Кисельова Даніїла Дмитровича на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 15 жовтня 2019 року та призначено справу до розгляду на 28.04.2020 року на 14 годину 30 хвилин. Належним чином повідомлені учасники справи до судового засідання, призначеного на 28.04.2020 року на 14.30 годину, не з`явилися. 27.04.2020 року від представникам АТ «Альфа-Банк» Васьківського Л.М. надійшло клопотання про розгляд справи за відсутністю АТ «Альфа-Банк». Представник надав відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін. 27.04.2020 року до суду звернувся представник ОСОБА_1 адвокат Кисельов Д.Л. із заявою про відкладення розгляду справи з 28.04.2020 року на іншу дату у зв`язку з введенням на території України карантину через СОVID-19. Судове засідання з 28.04.2020 року відкладено на 19.05.2020 року на 16.00 годину. Належним чином повідомлені учасники справи до судового засідання, призначеного на 19.05.2020 року на 16.00 годину, не з`явилися. Судову повістку про виклик до суду на 19.05.2020 року на 16.00 годину представник ОСОБА_1 адвокат Кисельов Д.Л. отримав 13.05.2020 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням. 19 травня 2020 року на адресу суду надійшло клопотання від представника ОСОБА_1 адвоката Кисельова Д.Л. про зупинення розгляду справи на час обмежувальних протиепідемічних заходів. Клопотання обґрунтовано необхідністю попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом COVID-19. Ухвалою Одеського апеляційного суду Одеської області від 19.05.2020 року клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Кисельова Д.Л. про зупинення розгляду справи залишено без задоволення у зв`язку з тим, що наведені адвокатом обставини не є підставою для зупинення провадження у справі та крім того дана заява не скріплена електронним цифровим підписом заявника. Інших клопотань від адвоката Кисельова Д.Л. не надходило. Разом з тим, адвокат Кисельов Д.Л. не навів мотивів за яких особиста присутність його в судовому засіданні при розгляді апеляційної скарги дійсно є необхідною чи обов`язковою з огляду на те, що всі доводи щодо незгоди з ухвалою суду ним викладені в апеляційній скарзі і у разі необхідності надання додаткових пояснень, він мав достатній час і не був позбавлений реальної можливості зробити це шляхом викладення таких пояснень у письмовому вигляді. Від представника ПАТ «Альфа-Банк» надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності. Інших клопотань не надходило. Згідно з Указом Президента України від 13 березня 2020 року № 87/2020 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 березня 2020 року «Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» з метою попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом COVID-19: 1, на всій території України установлено карантин. Рада суддів України рекомендувала у період карантину встановити особливий режим роботи судів України, а саме: роз`яснити громадянам можливість відкладення розгляду справ у зв`язку із карантинними заходами (Лист Ради суддів України від 16.03.2020 року, адресований Верховному Суду, Вищому антикорупційному суду, місцевим та апеляційним судам). Пунктами 1, 5 розпорядження Голови Одеського апеляційного суду від 16.03.2020 року, зі змінами внесеними згідно із розпорядженнями Голови Одеського апеляційного суду за №3 від 02.04.2020 року та за №4 від 08.04.2020 року «Про тимчасові заходи з метою попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену короновірусом COVID-19» передбачено, що тимчасово, на час установлення на території України карантину, зупиняється розгляд справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судового процесу та припинено їх пропуск до залів судових засідань на час вжитих заходів. Апеляційний суд розглядає цивільні справи, які не віднесені до справ, зазначених у ч. ч. 1, 2 ст. 369 ЦПК України, у відсутності учасників справи та осіб, які не залучалися до участі у справі судом першої інстанції, за наявності відомостей про їх повідомлення про дату, час і місце розгляду справи. У разі відсутності таких даних, а також у разі подання заяви (заяв) про бажання прийняти участь у справі особисто, суд відкладає судове засідання на іншу дату. Вказане розпорядження видано з метою забезпечення здійснення правосуддя Одеським апеляційним судом, забезпечення доступу громадян до правосуддя під час дії установленого державою карантину. Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Таким чином, законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов`язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників. Апеляційний суд може відкласти розгляд справи у разі, коли причини неявки належним чином повідомленого учасника справи будуть визнані апеляційним судом поважними. Таким чином, з врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду. Виходячи з того, що вирішується питання віднесене до судового контролю за виконанням судового рішення за виконавчим листом виданим у 2012 році, приймаючи до уваги, що учасникам справи була надана реальна можливість реалізувати свої процесуальні права з доведення своєї позиції по справі, колегія суддів ухвалила розглядати справу за відсутності належним чином повідомлених сторін. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з`явилися до судового засідання, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наведених у цій постанові підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Надаючи дозвіл на реалізацію визначеної частки майна боржника, яка не зареєстрована в установленому законом порядку, суд першої інстанції виходив з положень ст. 440 ЦПК України та частини 4 ст.50 Закону України «Про виконавче провадження». Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції. Матеріалами справи встановлено, що на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебуває зведене виконавче провадження № 57559082 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа-Банк» боргів на загальну суму 122 174 849,93 грн. Під час здійснення виконавчих дій, державним виконавцем було встановлено, що боржником під час перебування в шлюбі з ОСОБА_2 набуто спільно сумісну власність, а саме житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку НОМЕР_3, площею 0,1 га, розташовану по АДРЕСА_2 . В зв`язку з встановленими обставинами державний виконавець звернувся до суду з поданням про визначення частки майна боржника у майні, яким він спільно володіє з іншими особами. Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 12.03.2019 року подання державного виконавця задоволено та визначено ОСОБА_1 Ѕ частку у спільному сумісному майні, а саме Ѕ частку на житловий будинок АДРЕСА_1 та Ѕ частку на земельну ділянку НОМЕР_3, площею 0,1 га, розташовану АДРЕСА_2 . В рамках виконавчого провадження постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МЮУ Бурлою В.Е. від 18 липня 2019 року накладено арешт на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 та на Ѕ частину земельної ділянки НОМЕР_3 , площею 0,1 га, розташовану по АДРЕСА_2 . З відомостей з державного реєстру прав на нерухоме майно від 27.03.2020 року вбачається, що житловий будинок АДРЕСА_1 та земельна ділянка НОМЕР_3 , площею 0,1 га, розташована по АДРЕСА_2 перебувають у власності ОСОБА_2 , дружини ОСОБА_1 . Вказана земельна ділянка набута ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 16.10.2013 року № 2151, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Бєлостоцькою М.Л, а право власності на земельну ділянку виникло на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_2 від 29.03.2010 року, під час перебування в шлюбі з ОСОБА_1 . При цьому, матеріали справи не містять відомостей щодо реєстрації в передбаченому Законом порядку права власності на Ѕ частину вказаного майна за ОСОБА_1 , після визначення ухвалою суду від 12.03.2019 року належної йому частки, що стало підставою звернення державного виконавця з відповідним поданням до суду в порядку ст..440 ЦПК України та частини 4 ст.50 Закону України «Про виконавче провадження». Законом України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії ( ч. 1 ст. 18). Згідно п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. За приписами ч. 1 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. Як передбачено частиною 6 статі 48 Закону України «Про виконавче провадження», стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. Згідно вимог ч.4 ст. 334 ЦК України, права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону. Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», у разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно. Відповідно до ч. 1 ст. 440 ЦПК України, cуд, що розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою стягувача або державного чи приватного виконавця звернути стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка не оспорюється зазначеною особою або підтверджена судовим рішенням, що набрало законної сили. Відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 440 ЦПК України, державний або приватний виконавець має право звернутися до суду із поданням про звернення стягнення на нерухоме майно, право власності на яке не зареєстроване у встановленому законом порядку. Таким чином, суд першої інстанції вірно дійшов висновку стосовно наявності законних підстав для задоволення заяви приватного виконавця щодо вирішення питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, яке не зареєстроване в установленому законом порядку. Доводи апеляційної скарги, що суд першої інстанції розглянув подання державного виконавця без належного повідомлення ОСОБА_1 , чим порушив його права, не приймаються судом до уваги, оскільки відповідно до ч.11 ст.440 ЦПК України суд негайно розглядає подання державного виконавця, приватного виконавця без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця, приватного виконавця. Доводи апеляційної скарги, що оскаржувана ухвала порушує права його неповнолітніх дітей, не спростовують правильність висновків суду, оскільки суд надав дозвіл на реалізацію лише Ѕ частини спірного майна, яке належить ОСОБА_1 . Питання щодо іншої частини спірного майна, суд не вирішував. Не вирішувалося судом і питання щодо виселення неповнолітніх дітей або про позбавлення права користування ними жилими приміщеннями будинку. Інших посилань стосовно незаконності ухвали суду, апеляційна скарга не містить. За таких обставин, відповідно до ст..375 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції залишенню без змін. На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381, 383 ЦПК України, Одеський апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Кисельова Даніїла Дмитровича - залишити без задоволення. Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 15 жовтня 2019 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскарженню в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення до суду касаційної інстанції. Повний текст постанови складено 01.06.2020 року Головуючий О.М. Таварткіладзе Судді: А.П. Заїкін С.О. Погорєлова