Рішення КАС ВС № 9901/533/19

РІШЕННЯ Іменем України 02 червня 2020 року Київ справа №9901/533/19 адміністративне провадження №П/9901/533/19 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого - Уханенка С.А., суддів -Загороднюка А.Г., Кашпур О.В., Радишевської О.Р., Смоковича М.І. за участю: секретаря судового засідання - Семопядного О.В., позивача - ОСОБА_1 , представника відповідача - Кіцнака П.О. розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів про визнання протиправним і скасування рішення, зобов?язання вчинити певні дії УСТАНОВИВ: У жовтні 2019 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до Верховного Суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (далі - Комісія) від 04.09.2019 № 252дп-19 "Про накладення на прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування та підтриманням обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні, аналізу інформації та координації правоохоронної діяльності Прокуратури Полтавської області ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення" та зобов?язання відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, закрити дисциплінарне провадження в порядку частини п?ятої статті 48 Закону України "Про прокуратуру". Позов обґрунтував тим, що Комісія перебрала на себе функції слідчого судді, здійснивши перевірку законності дій (бездіяльності) прокурора в межах кримінального процесу, зокрема установивши статус ОСОБА_2 (заявника дисциплінарної скарги) у кримінальному провадженні. Водночас Комісією не враховано, що клопотання ОСОБА_2 про скасування постанови слідчого про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні не підлягало розгляду в порядку, передбаченому статтею 220 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), оскільки містило вимогу про прийняття процесуального рішення, а не про вчинення процесуальної дії. Крім того, після призначення на посаду прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування та підтриманням обвинувачення до його повноважень не входило здійснення процесуального керівництва у кримінальних провадженнях, досудове розслідування в яких здійснюється слідчими слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Державної фіскальної служби (ДФС) у Полтавській області, та жодних доручень чи розпоряджень від керівництва прокуратури області щодо здійснення нагляду у формі процесуального керівництва у таких кримінальних провадженнях він не отримував. Ухвалою Верховного Суду від 17 грудня 2019 року допущено заміну відповідача Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів на Третю кадрову комісію з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів (далі - Третя кадрова комісія), на яку покладено відповідні функції та повноваження щодо здійснення дисциплінарних проваджень відносно прокурорів згідно з положеннями Закону України від 19.09.2019 №113-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури". Ухвалою Верховного Суду від 18 лютого 2020 року допущено заміну відповідача Третьої кадрової комісії її правонаступником - Кадровою комісією з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів (далі - Кадрова комісія), створеною згідно з наказом Генерального прокурора від 09.01.2020 №9. У відзиві на позовну заяву Кадрова комісія просить відмовити в задоволенні позову, вважаючи законним і обґрунтованим оскаржуване рішення Комісії від 04.09.2019 № 252дп-19 щодо наявності підстав для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності. З набранням чинності Законом України від 15.01.2020 №460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" Верховному Суду як суду першої інстанції не підсудні справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів. Проте, враховуючи закріплене в частині третій статті 30 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) правило про те, що справа, прийнята адміністративним судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому адміністративному суду, Верховний Суд продовжує розгляд цієї справи. У судовому засіданні, проведеному в режимі відеоконференції, позивач підтримав доводи і вимоги позовної заяви, представник відповідача просив залишити позов без задоволення. Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, Суд встановив таке. До Комісії 1 квітня 2019 року надійшла дисциплінарна скарга ОСОБА_2 про вчинення прокурором Прокуратури Полтавської області ОСОБА_1 дисциплінарного проступку. У скарзі заявник виклав інформацію про допущення, на його думку, прокурором Стовбуном В.О. під час здійснення процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №42017170000000045 протиправної бездіяльності щодо розгляду його клопотання від 10 грудня 2018 року з вимогою скасувати незаконну і необґрунтовану постанову слідчого про зупинення досудового розслідування. Зазначив, що факт порушення прокурором Стовбуном В.О. вимог КПК України щодо належного розгляду клопотання від 10 грудня 2018 року підтверджується ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 12 березня 2019 року, якою задоволено скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність прокурора Стовбуна В.О. та зобов?язано останнього розглянути вказане клопотання у порядку статті 220 КПК України. Проте, за доводами заявника дисциплінарної скарги, прокурор Стовбун В.О. не виконує вимоги ухвали суду щодо належного розгляду поданого ним клопотання та скасування постанови слідчого, чим порушує обов?язок прокурорського контролю і нагляду. Рішенням члена Комісії Погребняка С.П. від 08.04.2019 відкрито дисциплінарне провадження №11/2/4-509дс-74дп-19 відносно прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності Прокуратури Полтавської області ОСОБА_1 . Рішенням Комісії від 29.05.2019 №168дп-19 продовжено строк перевірки відомостей про наявність підстав для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності на один місяць - до 1 липня 2019 року. За результатами перевірки 1 липня 2019 року членом Комісії Погребняком С.П. складено висновок про наявність у діях прокурора ОСОБА_1 дисциплінарного проступку. Рішенням Комісії від 04.09.2019 №252дп-19 прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування та підтриманням обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні, аналізу інформації та координації правоохоронної діяльності Прокуратури Полтавської області ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено на нього дисциплінарне стягнення у вигляді заборони строком на три місяці на переведення до органу прокуратури вищого рівня чи на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, у якому прокурор обіймає посаду. Наказом виконувача обов?язків прокурора Полтавської області від 16.09.2019 №233к до позивача застосовано дисциплінарне стягнення, визначене в рішенні Комісії від 04.09.2019 №252дп-19. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 43 Закону України від 14.10.2014 №1697-VII "Про прокуратуру" (далі - Закон №1697, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстави невиконання чи неналежного виконання службових обов`язків. Частиною першою статті 45 Закону №1697 визначено, що дисциплінарне провадження - це процедура розгляду Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів дисциплінарної скарги, в якій містяться відомості про вчинення прокурором дисциплінарного проступку. Рішення, дії чи бездіяльність прокурора в межах кримінального процесу можуть бути оскаржені виключно в порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України. Якщо за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність прокурора в межах кримінального процесу встановлено факти порушення прокурором прав осіб або вимог закону, таке рішення може бути підставою для дисциплінарного провадження. За змістом частини четвертої статті 46 Закону №1697 член Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів проводить перевірку дисциплінарної скарги в межах обставин, повідомлених у дисциплінарній скарзі. У разі виявлення під час перевірки інших обставин, що можуть бути підставою для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності, інформація про це включається у висновок члена Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів за результатами перевірки. Як убачається з дисциплінарної скарги, предметом оскарження була бездіяльність прокурора Стовбуна В.О. щодо розгляду клопотання ОСОБА_2 від 10.12.2018 у кримінальному провадженні №42017170000000045. Матеріали справи свідчать про те, що 10 грудня 2018 року ОСОБА_2 подав на ім?я прокурора Стовбуна В.О. клопотання про скасування постанови слідчого слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Полтавській області від 22 грудня 2017 року про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42017170000000045. У клопотанні зазначив, що він є власником автомобіля BMW X5 д.н. НОМЕР_1 , який був вилучений у нього під час обшуку в межах кримінального провадження №42017170000000045, зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною п?ятою статті 27, частиною третьою статті 212 Кримінального кодексу України (далі - КК України). Жодній особі не повідомлено про підозру у вчиненні цього кримінального правопорушення, тому вважав, що постанова слідчого про зупинення досудового розслідування прийнята з порушенням частини першої статті 280 КПК України. З урахуванням наведеного, на підставі статей 36 і 220 КПК України заявник просив прокурора як процесуального керівника досудового розслідування скасувати незаконну і необґрунтовану, на його думку, постанову слідчого. Листом від 09.01.2019 №04/5-1000-17, підписаним прокурором відділу Стовбуном В.О., заявника повідомлено, що його звернення розглянуте в межах компетенції прокуратурою області та що підстав для скасування вказаної постанови слідчого не вбачається. Одночасно зазначено про відсутність підстав для розгляду клопотання ОСОБА_2 в порядку статті 220 КПК України, оскільки він не належить до осіб, які згідно з цією статтею мають право подати відповідне клопотання. Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 12 березня 2019 року задоволено скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність прокурора Стовбуна В.О. щодо розгляду клопотання від 10 грудня 2018 року та зобов?язано останнього розглянути вказане клопотання у порядку статті 220 КПК України. Цим судовим рішенням встановлено, що на момент розгляду судом скарги відсутні докази належного розгляду процесуальним керівником у кримінальному провадженні №42017170000000045 клопотання ОСОБА_2 , а також докази повідомлення заявника про результати розгляду клопотання. Аналізуючи матеріали перевірки, Комісія виходила з того, що ОСОБА_2 є особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №42017170000000045, оскільки в нього під час обшуку був вилучений автомобіль, тому його клопотання підлягало розгляду в порядку статті 220 КПК України. У зв?язку з цим Комісія вважала, що ОСОБА_1 не виконав свого службового обов?язку, визначеного статтями 36 і 220 КПК України, щодо розгляду клопотань сторін у кримінальному провадженні та скасування необґрунтованих постанов слідчих про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні, винесення вмотивованих постанов про відмову у задоволенні клопотань. Ці можливості, на переконання Комісії, не пов?язані з посадою, яку обіймає позивач, а належать до процесуальних повноважень прокурора, передбачених КПК України. За наведених обставин Комісія дійшла висновку про наявність у діях прокурора ОСОБА_1 ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 1 частини першої статті 43 Закону України "Про прокуратуру", а саме: неналежного виконання службових обов?язків, що є підставою для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності. Суд погоджується з висновками Комісії з огляду на таке. Відповідно до статті 220 КПК України (зі змінами згідно із Законом України від 18.09.2018 №2548-VIII, який набрав чинності з 04.11.2018) клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, у а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй. У пункті 161 частини першої статті 3 КПК України визначено, що іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, є особа, стосовно якої (в тому числі щодо її майна) здійснюються процесуальні дії, визначені цим Кодексом. Тимчасове вилучення майна та арешт майна є заходами забезпечення кримінального провадження (стаття 131 КПК України). Отже, клопотання ОСОБА_2 , щодо майна якого здійснювалися процесуальні дії у кримінальному провадженні, підлягало розгляду прокурором у порядку статті 220 КПК України з винесенням вмотивованої постанови про його задоволення або про повну (часткову) відмову в задоволенні. Згідно з пунктом 15 частини першої статті 3 КПК України прокурор - це особа, яка обіймає посаду, передбачену статтею 15 Закону України "Про прокуратуру", та діє у межах своїх повноважень. За приписами частини першої статті 37 КПК України прокурор, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування. У разі необхідності керівник органу прокуратури може визначити групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, а також старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів. Частиною другою статті 37 КПК України встановлено, що прокурор здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні з його початку до завершення. Здійснення повноважень прокурора в цьому самому кримінальному провадженні іншим прокурором можливе лише у випадках, передбачених частинами четвертою та п`ятою статті 36, частиною третьою статті 313, частиною другою статті 341 цього Кодексу та частиною третьою цієї статті. Якщо прокурор, який у відповідному кримінальному провадженні здійснює повноваження прокурора, не може їх здійснювати через задоволення заяви про його відвід, тяжку хворобу, звільнення з органу прокуратури або з іншої поважної причини, що унеможливлює його участь у кримінальному провадженні, повноваження прокурора покладаються на іншого прокурора керівником відповідного органу прокуратури. У виняткових випадках повноваження прокурора можуть бути покладені керівником органу прокуратури на іншого прокурора цього органу прокуратури через неефективне здійснення прокурором нагляду за дотриманням законів під час проведення досудового розслідування (частина третя статті 37 КПК України). Судом установлено, що постановою заступника прокурора Полтавської області від 20.02.2018 визначено групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурора у кримінальному провадженні №42017170000000045 за частиною п?ятою статті 27, частиною третьою статті 212, частиною п?ятою статті 191, частинами першою і другою статті 222 КК України у складі працівників відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури області, Полтавської та Кременчуцької місцевих прокуратур, у тому числі прокурора відділу Стовбуна В.О., якого визначено старшим прокурором групи. Наказом прокурора Полтавської області від 28.09.2018 №365к ОСОБА_1 призначено на посаду прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування та підтриманням обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні, аналізу інформації та координації правоохоронної діяльності Прокуратури Полтавської області, звільнивши його з посади прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності Прокуратури Полтавської області. Водночас позивача не було виключено з групи прокурорів, які здійснюють повноваження прокурора у кримінальному провадженні №42017170000000045. Під час судового розгляду справи позивач не надав доказів на підтвердження доводів щодо неможливості після 28.09.2019 здійснення ним повноважень прокурора у кримінальному провадженні №42017170000000045, в тому числі з технічних причин (відсутності доступу до кримінального провадження в системі "Єдиний реєстр досудових розслідувань"). За висновком Суду, переведення позивача на посаду прокурора до іншого відділу Прокуратури Полтавської області не може вважатися поважною причиною, що унеможливлює його участь у кримінальному провадженні, у якому він був визначений прокурором у встановленому КПК України порядку. Відсутні в матеріалах справи і докази звернення ОСОБА_1 до керівника органу прокуратури з рапортами щодо неможливості його участі у зазначеному кримінальному провадженні та покладення відповідних повноважень на іншого прокурора тощо. Крім того, цей аргумент позивача спростовується наданою ним відповіддю на клопотання ОСОБА_2 , зміст якої зводиться до розгляду вказаного клопотання по суті. За наведених обставин Суд уважає обґрунтованим висновок Комісії щодо неналежного розгляду прокурором ОСОБА_1 . клопотання ОСОБА_2 від 10.12.2018, що згідно з частиною першою статті 43 Закону №1697 вказує на наявність у діях позивача ознак дисциплінарного проступку та є підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності. У зв?язку з цим підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 відсутні. Керуючись статтями 246, 250, 255, 262, 295 КАС України, Суд ВИРІШИВ:

1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовити.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

3. Рішення суду може бути оскаржене до Великої Палати Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.

5. Повний текст рішення буде виготовлено протягом п?яти днів з дня оголошення його вступної та резолютивної частини. Повний текст судового рішення виготовлено 03.06.2020. Головуючий: С.А. Уханенко Судді: А.Г. Загороднюк О.В. Кашпур О.Р. Радишевська М.І. Смокович