Рішення КАС ВС № 9901/362/19
від 02.06.2020 · АдміністративнаРІШЕННЯ Іменем України 02 червня 2020 року Київ справа №9901/362/19 адміністративне провадження №П/9901/362/19 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого - Уханенка С.А., суддів - Губської О.А., Кашпур О.В., Радишевської О.Р., Смоковича М.І. за участю: секретаря судового засідання - Семопядного О.В., представника позивача - Мартиненко А.В. розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним і скасування рішення, УСТАНОВИВ: У липні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) від 11.06.2019 №1615/0/15-19 про звільнення її з посади судді Солом`янського районного суду міста Києва на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України. Позов обґрунтовано порушенням права на розгляд питання про звільнення неупередженим складом ВРП, оскільки при прийнятті рішення про притягнення її до дисциплінарної відповідальності та перегляді цього рішення ВРП вже висловила свою позицію з цього питання. Крім того, за доводами позивача, посилання в оскаржуваному рішенні на інші рішення ВРП не відповідає вимогам обґрунтованості та вмотивованості, адже навіть у тих рішеннях, на які є посилання, немає відповіді на всі аргументи позивача, а "спрощений" підхід до написання рішення про звільнення законом не передбачений. У позовній заяві наведені також мотиви незгоди позивача з висновком ВРП про вчинення нею істотного дисциплінарного проступку. У відзиві на позовну заяву представник відповідача просить відмовити в її задоволенні, вважаючи позовні вимоги необґрунтованими. Зазначає, що оскаржуване рішення прийнято повноважним складом ВРП та підписано всіма її членами, які брали участь у його ухваленні. Факт вчинення позивачем істотного дисциплінарного проступку та, як наслідок, правомірність рішень відповідача і його дисциплінарного органу про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади підтверджуються постановою Великої Палати Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року та, з огляду на приписи частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), не потребують доказування. Оскаржуване рішення містить посилання на визначені законом підстави для звільнення судді (пункт 3 частини шостої статті 126 Конституції України) та мотиви, з яких ВРП дійшла відповідних висновків (рішення Першої Дисциплінарної палати ВРП від 25.01.2019 №195/1дп/15-19 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, залишене без змін рішенням ВРП від 23.05.2019 №1395/0/15-19). У судовому засіданні представник позивача підтримала доводи і вимоги позовної заяви. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів установила таке. Постановою Верховної Ради України від 11.09.2003 №1162-IV ОСОБА_1 обрана на посаду судді Солом`янського районного суду міста Києва безстроково. 28 лютого, 24 березня, 1 серпня 2017 року, 6 квітня та 16 травня 2018 року до ВРП надійшли дисциплінарні скарги ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , адвоката Розметова Р.Н. і прокурора міста Києва Говди Р.М. стосовно судді Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 . Ухвалою від 02.11.2018 №3344/1дп/15-18 Перша Дисциплінарна палата ВРП об?єднала дисциплінарну справу стосовно судді Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , відкриту за дисциплінарними скаргами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , адвоката Розметова Р.Н. , із дисциплінарною справою, відкритою за скаргою прокурора міста Києва Говди Р.М. , в одну дисциплінарну справу стосовно вказаної судді. Проведення підготовки об?єднаної справи до розгляду доручила члену Першої Дисциплінарної палати ВРП Маловацькому О.В. За результатами розгляду об?єднаної дисциплінарної справи Перша Дисциплінарна палата ВРП прийняла рішення від 25.01.2019 №195/1дп/15-19 про притягнення судді Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування до неї дисциплінарного стягнення у вигляді подання про звільнення з посади судді. Підставою для притягнення судді ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності стали висновки Першої Дисциплінарної палати ВРП про допущення суддею дисциплінарних проступків, передбачених пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон №1402) , зокрема невжиття суддею заходів щодо розгляду справ протягом строку, встановленого законом (справи №№760/18916/16-ц, 760/2875/17-ц), зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення (справа №760/21634/15-ц), несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень (справи №№760/15898/17, 760/18916/16-ц, 760/2875/17-ц), а також дисциплінарних проступків, передбачених підпунктом "а" пункту 1 та пунктами 3, 4 частини першої статті 106 Закону №1402, під час розгляду справи №760/21223/17-ц, а саме: умисне істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов?язків; умисне допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, грубого порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків; допущення суддею поведінки, що порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя, що є істотним дисциплінарним проступком. Указане рішення Першої Дисциплінарної палати ВРП за скаргою представника судді ОСОБА_1 - адвоката Кравця Р.Ю. переглянуте ВРП в порядку статті 51 Закону України від 21.12.2016 №1798-VIII "Про Вищу раду правосуддя" (далі - Закон №1798) та рішенням від 23.05.2019 №1395/0/15-19 залишено без змін. Водночас ВРП виключила висновки Першої Дисциплінарної палати про розгляд та вирішення справи №760/21223/17-ц, у якій не існувало спору між сторонами, як такі, що не знайшли свого підтвердження у цій частині, а також висновки про те, що позивач фактично ще 29 листопада 2017 року знав, що відповідач буде подавати відповідні заперечення до 01 грудня 2017 року, а він у зв`язку із цим - заяву про зміну позовних вимог (від 07 грудня 2017 року), як такі, що не підтверджені належними доказами. Разом із тим ВРП указала, що виключення таких висновків з мотивувальної частини рішення дисциплінарного органу жодним чином не впливає на кваліфікацію дій судді ОСОБА_1 24 травня 2019 року за вхідним №5042/0/8-19 до ВРП надійшло подання її Першої Дисциплінарної палати про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Солом`янського районного суду міста Києва. Розглянувши зазначене подання, ВРП ухвалила рішення від 11.06.2019 №1615/0/15-19 про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Солом`янського районного суду міста Києва на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України. Даючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів виходить з такого. Відповідно до пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України підставою для звільнення судді є вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов`язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді. Згідно з частиною другою статті 115 Закону №1402 факти, що свідчать про вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов`язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді, мають бути встановлені Вищою радою правосуддя (її відповідним органом). Органом ВРП для розгляду справ щодо дисциплінарної відповідальності суддів є дисциплінарні палати, які утворюються з числа членів ВРП ( стаття 108 Закону №1402, стаття 26 Закону №1798). За приписами пункту 6 частини першої, пункту 1 частини восьмої статті 109 Закону №1402 у разі вчинення суддею істотного дисциплінарного проступку, грубого чи систематичного нехтування обов`язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді, до нього застосовується дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади. Відповідно до частини першої статті 51 Закону №1798 суддя, щодо якого ухвалено рішення Дисциплінарної палати у дисциплінарній справі, має право оскаржити відповідне рішення до Вищої ради правосуддя. У силу частини сьомої статті 266 КАС України на рішення Вищої ради правосуддя, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення її Дисциплінарної палати, може бути подана скарга до Великої Палати Верховного Суду. Як убачається з матеріалів справи, рішення ВРП від 23.05.2019 №1395/0/15-19, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення її Першої Дисциплінарної палати від 25.01.2019 №195/1дп/15-19, було предметом судового розгляду, за наслідками якого Велика Палата Верховного Суду прийняла постанову від 10 жовтня 2019 року у справі №11-586сап19, якою скаргу ОСОБА_1 залишила без задоволення, а рішення ВРП від 23.05.2019 №1395/0/15-19 - без змін. Проаналізувавши доводи скарги та перевіривши правильність застосування дисциплінарними органами норм матеріального і процедурного права, зокрема щодо наявності в рішенні від 23.05.2019 №1395/0/15-19 посилань на визначені законом підстави дисциплінарної відповідальності судді та мотиви ВРП про скоєння суддею дисциплінарного проступку, що робить несумісним перебування останньої на посаді судді, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що встановлені ВРП факти допущених суддею ОСОБА_1 порушень утворюють склад дисциплінарного делікту, підпадають під правову кваліфікацію, сформульовану Дисциплінарною палатою, та становлять підставу для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності у вигляді подання про звільнення з посади, що не є надмірно суворим, свавільним чи очевидно несправедливим видом дисциплінарного стягнення у контексті встановлених обставин. Таким чином, факт вчинення позивачем істотного дисциплінарного проступку, який установлений судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, з огляду на приписи частини четвертої статті 78 КАС України не потребує доказування. У зв?язку з цим колегія суддів під час розгляду цієї справи не дає оцінки обставинам дисциплінарної справи стосовно судді ОСОБА_1, у тому числі щодо підстав і порядку притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, правомірність яких перевірена Великою Палатою Верховного Суду, рішення якої є остаточним і оскарженню не підлягає. Відповідно до статті 131 Конституції України в Україні діє Вища рада правосуддя, яка, серед іншого, ухвалює рішення про звільнення судді з посади (пункт 4 частини першої цієї статті). Частинами першою і третьою статті 56 Закону №1798 передбачено, що питання про звільнення судді з підстав, визначених пунктами 2, 3, 5 та 6 частини шостої статті 126 Конституції України, розглядається на засіданні Вищої ради правосуддя. Питання про звільнення судді з підстав, визначених пунктами 3 та 6 частини шостої статті 126 Конституції України (вчинення суддею істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов`язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді; порушення суддею обов`язку підтвердити законність джерела походження майна), Вища рада правосуддя розглядає на підставі подання Дисциплінарної палати про звільнення судді. Аналіз зазначених правових норм у їх сукупності з положеннями пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України дає підстави для висновку, що в разі встановлення дисциплінарним органом ВРП фактів, що свідчать про вчинення суддею істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов`язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді, та притягнення судді до дисциплінарної відповідальності у вигляді подання про звільнення з посади, ВРП зобов?язана прийняти рішення про звільнення судді з посади, не маючи при цьому законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду щодо прийняття або не прийняття такого рішення. Згідно з частиною другою статті 57 Закону №1798 рішення Вищої ради правосуддя про звільнення судді з підстави, визначеної пунктом 3 частини шостої статті 126 Конституції України, може бути оскаржене та скасоване виключно з таких підстав: 1) склад Вищої ради правосуддя, який ухвалив відповідне рішення, не мав повноважень його ухвалювати; 2) рішення не підписано будь-ким із складу членів Вищої ради правосуддя, які брали участь у його ухваленні; 3) рішення не містить посилань на визначені законом підстави звільнення судді та мотиви, з яких Вища рада правосуддя дійшла відповідних висновків. Частинами другою і дев?ятою статті 131 Конституції України встановлено, що Вища рада правосуддя складається з двадцяти одного члена та набуває повноважень за умови обрання (призначення) щонайменше п`ятнадцяти її членів, серед яких більшість становлять судді. Згідно з частиною другою статті 30 і частиною першою статті 34 Закону №1798 засідання Вищої ради правосуддя у пленарному складі є повноважним, якщо в ньому бере участь більшість від складу Вищої ради правосуддя. Рішення Вищої ради правосуддя ухвалюється більшістю членів Вищої ради правосуддя, які беруть участь у засіданні Вищої ради правосуддя, якщо інше не визначено цим Законом. Матеріали справи свідчать про те, що на засіданні 11 червня 2019 року брали участь 15 членів ВРП, 10 з яких становили судді (Говоруха В.І., Артеменко І.А., Іванова Л.Б., Краснощокова Н.С., Овсієнко А.А., Прудивус О.В., Худик М.П., Шапран В.В., Швецова Л.А., Шелест С.Б.). Рішення про звільнення ОСОБА_1 з посади судді ухвалено одноголосно та підписано всіма членами ВРП, які брали участь у засіданні. Доводи позивача про недопустимість розгляду питання про її звільнення тим самим складом ВРП, який розглядав скаргу на рішення Дисциплінарної палати, не ґрунтуються на положеннях Закону №1798, яким установлено процедуру розгляду такого питання ВРП у пленарному складі та не передбачено надання нею повторної оцінки підставам дисциплінарної відповідальності судді та виду дисциплінарного стягнення. Оцінюючи оскаржуване рішення ВРП на предмет його відповідності пункту 3 частини другої статті 57 Закону №1798, колегія суддів зазначає, що це рішення містить посилання як на формальну підставу звільнення судді ОСОБА_1 (пункт 3 частини шостої статті 126 Конституції України), так і на фактичну підставу (подання Першої Дисциплінарної палати про звільнення судді, внесене відповідно до її рішення від 25.01.2019 №195/1дп/15-19, залишене без змін рішенням ВРП 23.05.2019 №1395/0/15-19), що може розцінюватись як мотив для ухвалення остаточного рішення щодо реалізації накладеного на суддю дисциплінарного стягнення. Отже, рішення ВРП від 11.06.2019 №1615/0/15-19 відповідає критеріям, визначеним у частині другій статті 2 КАС України, підстав для його скасування відповідно до частини другої статті 57 Закону №1798 немає. У зв?язку з цим позов задоволенню не підлягає. Керуючись статтями 246, 250, 255, 262, 266, 295 КАС України, Суд ВИРІШИВ:
1. У задоволенні позову ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним і скасування рішення - відмовити.
2. Судові витрати розподілу не підлягають.
3. Рішення суду може бути оскаржене до Великої Палати Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.
5. Повний текст рішення буде виготовлено протягом п?яти днів з дня оголошення його вступної та резолютивної частини. Повний текст судового рішення виготовлено 03.06.2020. Головуючий: С.А. Уханенко Судді: О.А. Губська О.В. Кашпур О.Р. Радишевська М.І. Смокович