Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 620/833/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/833/20 Суддя (судді) першої інстанції: Лобан Д.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 червня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді Оксененка О.М., суддів: Лічевецького І.О., Мельничука В.П., При секретарі: Пономаренко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу) апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 березня 2020 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду у Чернігівській області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) в особі Відділу примусового виконання рішень про неправомірною та скасування постанови, - В С Т А Н О В И В : Головне управління Пенсійного фонду у Чернігівській області звернулось до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) в особі Відділу примусового виконання рішень, в якому просило: визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Данилевського О .М. про накладення штрафу від 21.02.2020 у виконавчому провадженні №57442309. Позов обґрунтовано тим, що відповідачем протиправно винесено оскаржувану постанову, оскільки на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.06.2018 та Київського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2018 у справі № 825/1927/18 головним управлінням було здійснено нарахування ОСОБА_2 суми компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, починаючи з 01.01.2016 по день фактичної виплати. У той же час, розмір нарахованої компенсації за рішенням суду складає 8958 грн 43 коп, а її виплата буде проведена Пенсійним фондом України у порядку черговості виконання рішень суду згідно реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 березня 2020 року у задоволенні позовних вимог - відмовлено. В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що державним виконавцем не було вчинено жодних дій, спрямованих на з`ясування причин невиконання судового рішення. У даному випадку, рішення суду від 12 червня 2018 року у справі №825/1927/18 виконано в порядку, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України №649 від 22 серпня 2018 року. На підтвердження вказаних обставин відповідачем подано Витяг з реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, який містить всю необхідну інформацію щодо виконання судового рішення. Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з`явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов`язкова, колегія суддів у відповідності до частини другої ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін. Апеляційний розгляд справи здійснюється без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у силу вимог частини четвертої ст. 229 КАС України, оскільки сторони у судове засідання не з`явились. Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку. Як вбачається з матеріалів справи, 17.10.2018 на виконання до відділу надійшов виконавчий лист № 825/1927/18 виданий 11.10.2018 Чернігівським окружним адміністративним судом про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити позивачу обчислення та виплату суми компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, починаючи з 01.01.2016 по день фактичної виплати. Того ж дня за вказаним виконавчим листом було відкрито виконавче провадження ВП № 57442309. Листом від 30.10.2018 № 12426/03 Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області повідомило про часткове виконання рішення суду в частині здійснення обчислення суми компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, починаючи з 01.01.2016. Нарахована сума компенсації з 01.01.2016 по 31.10.2017 складає 8958,43 грн. Також у вказаному повідомленні боржником зазначено, що компенсація за рішенням суду в розмірі 8958,43 грн буде проведена відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 649. 16 листопада 2018 року державним виконавцем направлено вимогу до боржника з метою отримання інформації, чи зверталось ГУ ПФУ України в Чернігівській області до комісії з питань погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішення суду. Листом від 23.11.2018 № 13244/03 Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області повідомило, що 22.10.2018 зареєстровано в Міністерстві Юстиції України постанову Правління Пенсійного фонду України № 20-1 від 26.09.2018, якою затверджено порядок ведення обліку рішень суду у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою. Пенсійним фондом на даний час розглядаються рішення судів та документи надані головним управлінням за 2013-2015 роки. 22 грудня 2018 року за вих. № 15443 державним виконавцем надіслано до правоохоронних органів повідомлення про вчинення посадовими особами Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області кримінального правопорушення за ст. 382 Кримінального кодексу України. 27 червня 2019 року державним виконавцем направлено виконавчий лист до Державної казначейської служби України для проведення виплати заборгованості стягувачу. 01 жовтня 2019 року виконавчий лист повернуто Державною казначейською службою України до відділу без виконання, як такий, що не підлягає виконанню Казначейством. У подальшому, 21.02.2020 державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на боржника за невиконання рішення суду у розмірі 5100 грн та зобов`язано боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів. Не погоджуючись з таким рішенням відповідача та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи не містять відомостей та належних доказів на вчинення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області дій, передбачених пунктом 5 Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №649 від 22.08.2018 та суду такі документи також надано не було, тому відповідачем було правомірно винесено постанову про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області штрафу від 21.02.2020 у виконавчому провадженні № 57442309. Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке. Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII). У відповідності до статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Відповідно до частини першої статті 13 Закону №1404-VIII під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. За правилами частини першої статті 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зокрема за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Згідно частин першої та другої статті 63 Закону за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Статтею 75 Закону встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення. Системний аналіз норм Закону України «Про виконавче провадження» надає підстави стверджувати, що правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання ним судового рішення у встановлений строк без поважних причин. При цьому, застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження. При цьому, умовами для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є: невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) та відсутність поважних причин невиконання виконавчого документа (судового рішення). Тобто, державному виконавцю для реалізації виконання належних повноважень при примусовому виконанні відповідного рішення суду, надано право за невиконання його ж постанов про примусове виконання рішень суду накладати відповідні штрафи на боржника, у порядку та розмірі визначеному Законом №1404-VІІІ. Як свідчать матеріали справи, постановою від 17.08.2018 відкрито виконавче провадження ВП № 57442309 з виконання виконавчого листа у справі №825/1927/18, виданого 11.10.2018 Чернігівським окружним адміністративним судом про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити позивачу обчислення та виплату суми компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, починаючи з 01.01.2016 по день фактичної виплати. Також у вказаній постанові повідомлено боржника про необхідність протягом 10 робочих днів виконати рішення суду. Листом Головне управління Пенсійного фонду України від 30.10.2018 №12426/03 повідомило, що на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.06.2018 та Київського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2018 у справі № 825/1927/18 відповідачем було здійснено нарахування компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, починаючи з 01.01.2016 по день фактичної виплати. При цьому, пенсійний орган зазначив, що розмір нарахованої компенсації за рішенням суду складає 8958 грн 43 коп., виплата вказаної компенсації буде проведена відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №

649. Так, Постановою Кабінету Міністрів України №649 від 22 серпня 2018 року затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду (далі - Порядок № 649), який передбачає вчинення пенсійним органом (боржником) певних дій, які спрямовані на погашення заборгованості. Крім того, відповідно до пункту 1 цього ж Порядку визначено механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету. Пунктом 2 Преамбули вказаної постанови Кабінету Міністрів України, установлено, що для виконання судових рішень, якими на органи Пенсійного фонду України покладені зобов`язання з нарахування (перерахунку) пенсійних виплат, що фінансуються з державного бюджету, виплата коштів, нарахованих за період до набрання судовим рішенням законної сили, здійснюється відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого цією постановою. Згідно з пунктом 3 Порядку №649 боржник веде облік рішень у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою (далі - реєстр), відповідно до порядку, встановленого Пенсійним фондом України. Пунктом 6 Порядку №649 передбачено, що перевірку обґрунтованості розрахованої суми, що підлягає виплаті органом Пенсійного фонду України при виконанні судового рішення, проводить у Пенсійному фонді України комісія з питань погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду (далі - «комісія»). У силу вимог пункту 8 Порядку №649 комісія приймає одне з таких рішень: про наявність підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку; про відсутність підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку. У разі потреби комісія може прийняти рішення про повернення матеріалів боржнику на доопрацювання. При цьому, пунктом 10 Порядку №649 передбачено, що виділення коштів для виплати здійснюється Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень Пенсійному фонду України на цю мету шляхом перерахування коштів боржнику. Таким чином, Порядком №649 визначено спеціальну процедуру проведення погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, зокрема відповідні дії, які повинен вчинити боржник щодо виконання рішень судів певної категорії. Разом з тим, на виконання умов Порядку №649 позивач мав провести розрахунок суми виплати відповідно до рішення суду, направити відповідний пакет документів до Пенсійного фонду України, де уповноважена комісія, після перевірки обґрунтованості розрахованої суми, прийняла б одне з рішень. Втім, Головним управлінням Пенсійного фонду у Чернігівській області не надано доказів, якими можливо встановити факт подання до комісії з питань погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду Пенсійного фонду України відповідних документів, а також доказів прийняття комісією рішення про наявність підстав для виплати пенсіонеру коштів. Вказане свідчить про безпідставність посилань пенсійного органу про добровільне виконання рішення суду у справі № 825/1927/18. Також колегією суддів не приймаються доводи пенсійного органу про відсутність бюджетних асигнувань для виплати нарахованої за судовим рішенням суми компенсації втрати частини грошових доходів як на обставину, що звільняє його від відповідальності за невиконання судового рішення, так як такі твердження не підтверджені жодним належним доказом, яким можливо встановити обсяги відповідних фінансувань, плани їх надходження та графік погашення вказаних виплат. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 20 січня 2020 року у справі № 420/3705/19. При цьому, судом першої інстанції вірно відмічено, що постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до бюджету Пенсійного фонду України на 2019 рік» від 26,06.2019 № 544 передбачено виділення додаткових 50 млн. грн. на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, що свідчить про послідовність дій держави, спрямованих на вирішення даного проблемного питання. У той же час, у справах «Шмалько проти України», «Іммобільяре Саффі проти Італії» Європейський суд з прав людини констатував, що невиконання судового рішення не може бути виправданим внаслідок недоліків законодавства, які унеможливлюють його виконання. Державні органи не можуть посилатися і на відсутність коштів як на підставу невиконання зобов`язань (Рішення у справа «Сук проти України» та інші). Відповідно до рекомендацій, викладених у Висновку Консультативної ради Європейських суддів № 13 (2010) «Щодо ролі суддів у виконанні судових рішень» КРЄС вважає, що в державі, яка керується верховенством права, державні органи, насамперед, зобов`язані поважати судові рішення і якнайшвидше реалізувати їх. Сама думка, що державний орган може відмовитися від виконання рішення суду, підриває концепцію примата права. Виконання рішення повинно бути справедливим, швидким, ефективним і пропорційним. Тому для цього мають бути забезпечені необхідні кошти. Чіткі правові норми повинні визначати доступні ресурси, відповідальні органи та відповідну процедуру їх розподілу. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем було правомірно винесено постанову про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області штрафу від 21.02.2020 у виконавчому провадженні № 57442309, тому підстави для задоволення позовних вимог - відсутні. Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі. Інші доводи апеляційної скарги не спростовують докази, досліджені та перевірені в суді першої інстанції та не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному рішенні. За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи. Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування. За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 229, 242, 250, 287, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд, ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду у Чернігівській області - залишити без задоволення. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 березня 2020 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України. Головуючий суддя О.М. Оксененко Судді І.О. Лічевецький В.П. Мельничук