Постанова Перший апеляційний адміністративний суд № 360/192/21

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 червня 2021 року справа №360/192/21 приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сіваченка І.В., суддів: Казначеєва Е.Г., Компанієць І.Д., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 22 березня 2021 року (повне судове рішення складено 22 березня 2021 року) у справі № 360/192/21 (суддя в І інстанції Тихонов І.В.) за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, УСТАНОВИВ: Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (далі Управління) звернулось до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (далі Відділ), в якому позивач просив визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Відділу від 24 грудня 2020 року ВП № 62880512 про накладення штрафу. В обґрунтування позовних вимог наведено, що рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 30 червня 2020 року у справі № 360/1817/20 зобов`язано Управління повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13 грудня 2020 року, зареєстровану за № 6207, про призначення пенсії за вислугою років, з урахуванням правової оцінки, наведеної судом у рішенні. На виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 30 червня 2020 року у справі № 360/1817/20 позивачем здійснено таке. Згідно з частиною першою статті 44 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії (частина п`ята статті 45 Закону № 1058-IV). По поданій заяві ОСОБА_1 про призначення пенсії від 13 грудня 2019 року № 6207 та доданим до неї документам управлінням вже було прийнято рішення в 10-денний термін. Рішення про відмову отримано ОСОБА_1 особисто. У зв`язку зі збільшенням випадків відпрацювання заяв на призначення пенсії з порушенням 10-денного терміну в електронній формі-10 (журнал реєстрації рішень органу) Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області розроблено алгоритм дій по відпрацюванню відмовних пенсійних справ, а саме: якщо раніше по заяві на призначення пенсії було винесене рішення про відмову в призначенні пенсії та надходить рішення суду, яким зобов`язано призначити пенсію/зарахувати стаж/повернутися до розгляду заяви, спеціалістам з відділу обслуговування громадян необхідно запросити особу, стосовно якої рішенням суду зобов`язано призначити пенсію, для ідентифікації та прийняти повторно заяву на призначення пенсії, в картку звернення завантажити, окрім обов`язкових документі, рішення суду. Спеціалістам відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсії необхідно через вкладку "Звернення з фронт - офісу" опрацьовувати саме заяву, яку зареєстровано повторно, але завантажувати файли попередньої заяви. Тому для повторного розгляду заяви від 13 грудня 2019 року, зареєстрованої за № 6207, та для прийняття управлінням рішення ОСОБА_1 телефоном запрошено до відділу обслуговування громадян Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області та зареєстровано заяву від 20 серпня 2020 року за № 6435 про призначення пенсії, що підтверджується роздруківкою з ІКІС ПФУ: Підсистема "Звернення". Підтвердженням того, що 28 серпня 2020 року позивачем розглянута по суті саме заява ОСОБА_1 від 13 грудня 2019 року, зареєстрована за № 6207, свідчить перелік додатків, зазначених у рішенні управління від 28 серпня 2020 року № 6435/2019, які повністю є ідентичними заяві від 13 грудня 2019 року № 6207. В рішенні управління від 28 серпня 2020 року № 6435/2019 вказано, що для призначення пенсії ОСОБА_1 надано заяву про призначення/перерахунок пенсії від 28 серпня 2020 року № 6435, що свідчить про те, що рішення управління від 28 серпня 2020 року № 6435/2019 прийнято саме за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 28 серпня 2020 року № 6435 та доданих до неї документів. До того ж, у вказаному рішенні зазначена підстава звернення ОСОБА_1 до управління, а саме призначення пенсії за вислугу років згідно з Законом України "Про прокуратуру" з урахуванням певних періодів трудової діяльності, які визначені у судовому рішенні Луганського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2018 року у справі № 812/1802/18. Таким чином, управлінням згідно з заявою від 20 серпня 2020 року, зареєстрованою за № 6435, повторно розглянуто заяву про призначення пенсії за вислугу років від 13 грудня 2019 року № 6207, з урахуванням правової оцінки, наведеної судом у рішенні. В результаті повторного розгляду заяви ОСОБА_1 від 13 грудня 2019 року управлінням прийнято рішення від 28 серпня 2020 року № 6435/2019, яким відмовлено в призначенні пенсії за вислугу років. Приймаючи вказане рішення, управлінням враховано правову оцінку, наведену судом у рішенні Луганського окружного адміністративного суду від 30 червня 2020 року у справі № 360/1817/20, а саме управлінням при прийнятті рішення від 28 серпня 2020 року № 6435/2019 визначено розмір дійсного страхового стажу ОСОБА_1 , а також мотиви не зарахування до страхового стажу окремих періодів роботи. Постанова про відкриття виконавчого провадження у ВП № 62880512 винесена державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) 25 серпня 2020 року. Згідно з вказаною постановою боржнику необхідно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів. Рішення за результатами повторного розгляду заяви ОСОБА_1 від 13 грудня 2019 року № 6207 управлінням прийнято 28 серпня 2020 року, тобто в межах встановленого державним виконавцем строку. Про виконання рішення суду управління повідомляло Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області листом від 01 вересня 2020 року № 1216-03-8/4728 та листом від 01 жовтня 2020 року № 1216-03-8/6980. Відповідно до частини першої статті 75 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. Позивач зазначає, що постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього. З урахуванням викладеного, позивач вважає, що оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню. Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 22 березня 2021 року адміністративний позов задоволено повністю, а саме: визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця Відділу від 24 грудня 2020 року ВП № 62880512 про накладення штрафу за невиконання рішення суду на Управління у розмірі 10 200,00 грн. Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким у задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування апеляційної скарги наведено що, 25 серпня 2020 року на примусове виконання до Відділу надійшов виконавчий лист, виданий Луганським окружним адміністративним судом 20 серпня 2020 року у справі № 360/1817/20, про зобов`язання Управління повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13 грудня 2020 року, зареєстровану за № 6207, про призначення пенсії за вислугу років, з урахуванням правової оцінки, наведеної судом у рішенні. 25 серпня 2020 року державним виконавцем, керуючись вимогами статей 3, 4, 24, 25 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII Про виконавче провадження (далі Закон № 1404-VIII), винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та надіслано постанову сторонам виконавчого провадження. Управління листом від 01 вересня 2020 року за № 1216-03-8/4728 повідомило, що рішення Луганського окружного адміністративного суду від 30 червня 2020 року по справі № 360/1817/20 за позовом ОСОБА_1 виконано. Управлінням повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 13 грудня 2020 року, зареєстровану за № 6207, про призначення пенсії за вислугу років, з урахуванням правової оцінки, наведеної судом у рішенні. В результаті повторного розгляду заяви ОСОБА_1 управлінням прийнято рішення № 6435/2019 від 28 серпня 2020 року відмовити в призначенні пенсії за вислугу років. Відповідач зазначив, що виходячи з тексту рішення про відмову в призначенні пенсії від 28 серпня 2020 року № 6435/2019, підставою для його прийняття не була заява ОСОБА_1 , зазначена у резолютивній частині рішення виконавчого документа. Державним виконавцем, керуючись статтею 18 Закону № 1404-VIII направлено вимогу боржнику щодо стану виконання рішення суду з попередженням про наслідки невиконання рішення суду, у якій, зокрема, зазначено, що з листа Управління від 01 вересня 2020 року № 1216-03-8/4728 вбачається, що рішення про відмову в призначенні пенсії від 28 серпня 2020 року № 6435/2019 прийнято не на підставі заяви від 13 грудня 2019 року № 6207, яку зобов`язано повторно розглянути резолютивною частиною рішення виконавчого документа. Листом від 01 жовтня 2020 року № 1216-03-8/6980 Управління роз`яснило державному виконавцю порядок розгляду заяв про призначення пенсії на виконання рішень судів. 27 жовтня 2020 року державним виконавцем відповідно до статей 63, 75 Закону №1404-VIII винесено постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі 5 100,00 грн. Копію постанови направлено боржнику для виконання. Відповідно до статті 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2020 року у справі № 360/4350/20 у задоволенні позову Управління до Відділу про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про накладення штрафу від 27 жовтня 2020 року ВП № 62880512 відмовлено. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу до судового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених Законом №1404-VIII. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. Згідно з статтею 75 Закону №1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі. 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення. Оскільки станом на 24 грудня 2020 року боржником не надано інформації щодо повного та фактичного виконання рішення суду, відповідачем винесено постанову від 24 грудня 2020 року, якою на боржника накладено штраф у розмірі 10 200,00 грн. З огляду на викладене, відповідач вважає, що жодних законних підстав для задоволення позову не існує. Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, з таких підстав. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено наступне. На підставі заяви ОСОБА_1 від 25 серпня 2020 року постановою державного виконавця Відділу від 25 серпня 2020 року ВП № 62880512 відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа, виданого Луганським окружним адміністративним судом 20 серпня 2020 року у справі № 360/1817/20, про зобов`язання Управління повторно розгляду заяву ОСОБА_1 від 13 грудня 2020 року, зареєстровану за № 6207 про призначення пенсії за вислугою років, з урахуванням правової оцінки, наведеної судом у рішенні (арк.спр. 46, 47-48, 50, 111-112). Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2020 року у справі № 360/1817/20 (арк.спр. 23-24, 63-68): - виправлено описку, допущену в рішенні Луганського окружного адміністративного суду від 30 червня 2020 року у справі № 360/1817/20 за позовом ОСОБА_1 до Управління про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії. Вирішено вважати правильно викладеним абзац третій резолютивної частини рішення Луганського окружного адміністративного суду від 30 червня 2020 року у справі № 360/1817/20 в такій редакції: Зобов`язати управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області повторно розгляду заяву ОСОБА_1 від 13 грудня 2019 року, зареєстровану за № 6207 про призначення пенсії за вислугою років, з урахуванням правової оцінки, наведеної судом у рішенні; - виправлено помилку, допущену у виконавчому листі у справі № 360/1817/20, виданому Луганським окружним адміністративним судом 20 серпня 2020 року, а саме: після слів Постановив: зазначити в такій редакції: Зобов`язати управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області повторно розгляду заяву ОСОБА_1 від 13 грудня 2019 року, зареєстровану за № 6207 про призначення пенсії за вислугою років, з урахуванням правової оцінки, наведеної судом у рішенні. Постановою державного виконавця Відділу від 30 вересня 2020 року ВП № 62880512 про зміну (доповнення) реєстраційних даних на підставі ухвали Луганського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2020 року у справі № 360/1817/20 внесено зміни (доповнення) в автоматизованій системі виконавчого провадження, а саме замість резолютивної частини: «Зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в Сєвєродонецьку Луганської області повторно розгляду заяву ОСОБА_1 від 13 грудня 2020 року, зареєстровану за № 6207 про призначення пенсії за вислугою років, з урахуванням правової оцінки, наведеної судом у рішенні» зазначено «Зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області повторно розгляду заяву ОСОБА_1 від 13 грудня 2019 року, зареєстровану за № 6207 про призначення пенсії за вислугою років, з урахуванням правової оцінки, наведеної судом у рішенні» (арк. спр. 70, 111-112). Постановою державного виконавця Відділу від 27 жовтня 2020 року ВП № 62880512 за невиконання рішення суду на Управління на підставі статей 63, 75 Закону № 1404-VIII накладено штраф у розмірі 5 100,00 грн (арк. спр. 77, 111-112). Постановою державного виконавця Відділу від 24 грудня 2020 року ВП № 62880512 за невиконання рішення суду на Управління на підставі статей 63, 75 Закону № 1404-VIII накладено штраф у розмірі 10 200,00 грн (арк.спр. 6, 90, 111-112). Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2020 року у справі № 360/4350/20 у задоволенні позову Управління до Відділу про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про накладення штрафу від 27 жовтня 2020 року ВП № 62880512 відмовлено (арк.спр. 25-28, 81-88). Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2021 року у справі № 360/4350/20 апеляційну скаргу Управління на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2020 року у справі № 360/4350/20 задоволено. Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2020 року у справі № 360/4350/20 скасовано та прийнято нову постанову, якою позов Управління до Відділу про скасування постанови про накладення штрафу задоволено (арк. спр. 107-110): - визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про накладення штрафу від 27 жовтня 2020 року ВП № 62880512; - стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Відділу на користь Управління витрати зі сплати судового збору в розмірі 5 255,00 грн (п`ять тисяч двісті п`ятдесят п`ять гривень 00 копійок). Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого. Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначає стаття 287 КАС України. Відповідно до частини першої статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Спірні правовідносини врегульовані Законом № 1404-VIII. За визначенням статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України. Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Згідно з пунктами 1 та 16 частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом. Статтею 26 Закону № 1404-VIII визначено початок примусового виконання рішення, зокрема: - виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення (пункт 1 частини першої); - виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей (частина п`ята); - за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною) (частина шоста). Відповідно до частин першої та другої статті 63 Закону № 1404-VIII, зокрема, за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність. Статтею 75 Закону № 1404-VIII встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення. Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті цієї справи потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання. Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження. Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим. Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону № 1404-VIII. Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин. Поважними, в розумінні наведених норм Закону № 1404-VIII, можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення. З вищевикладеного слідує, що постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 10 вересня 2019 року у справі № 0840/3476/18, від 19 вересня 2019 року у справі № 686/22631/17 та від 07 листопада 2019 року у справі № 420/70/19. В постанові Першого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2021 року у справі № 360/4350/20 зазначено, що Управлінням згідно з заявою від 20 серпня 2020 року, зареєстрованої за № 6435 повторно розглянуто заяву про призначення пенсії за вислугу років від 13 грудня 2019 року № 6207, з урахуванням правової оцінки, наведеної судом у рішенні. В результаті повторного розгляду заяви ОСОБА_1 від 13 грудня 2019 року управлінням прийнято рішення від 28 серпня 2020 року № 6435/2019 про відмову в призначенні пенсії за вислугу років. Приймаючи вказане рішення управлінням враховано правову оцінку, наведену судом у рішенні від 30 червня 2020 року у справі № 360/1817/20, що зазначено в самому рішенні, а саме управлінням при прийнятті рішення від 28 серпня 2020 року № 6435/2019 визначено розмір дійсного страхового стажу ОСОБА_1 , а також мотиви незарахування до страхового стажу роботи окремих періодів. Враховуючи викладене, у державного виконавця були відсутні правові підстави для винесення постанови про накладення штрафу за невиконання рішення суду. Оскільки постанова державного виконавця Відділу від 27 жовтня 2020 року ВП № 62880512 в судовому порядку визнана протиправною та скасована, у межах спірних правовідносин відсутнє повторне невиконання рішення боржником без поважних причин. З огляду на викладене, суд доходить висновку, що оскаржувана постанова державного виконавця Відділу від 24 грудня 2020 року ВП 62880512 про накладення штрафу у подвійному розмірі в сумі 10 200,00 грн носить протиправний характер та підлягає скасуванню. За встановлених в цій справі фактичних обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що основні (суттєві) аргументи позовної заяви є обґрунтованими, обраний позивачем спосіб судового захисту відповідає об`єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім, необхідним та ефективним, внаслідок чого позовні вимоги слід задовольнити повністю. Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Отже, враховуючи наведене у сукупності, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що у спірних правовідносинах встановлено порушення відповідачем прав позивача, тому позовні вимоги є необґрунтованими та підлягають задоволенню. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини. Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому вона підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Керуючись статями 291, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,- ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) залишити без задоволення. Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 22 березня 2021 року у справі № 360/192/21 залишити без змін. Повне судове рішення 03 червня 2021 року. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Колегія суддів І. В. Сіваченко Е.Г. Казначеєв І.Д. Компанієць