Постанова 4851 № 440/4757/19

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 червня 2020 р.Справа № 440/4757/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Калиновського В.А., Суддів: Сіренко О.І. , Кононенко З.О. , за участю секретаря судового засідання Ковальчук А.С розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.02.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Є.Б. Супрун, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039 по справі № 440/4757/19 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання дій протиправними, скасування припису, ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області, 3-тя особа: ОСОБА_2 , в якому просив суд: визнати протиправними дії головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу №2 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області Сольоної Аліни Юріївни щодо складення відносно ОСОБА_1 Акту №15112019 від 15.11.2019 за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та Припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил №132 від 15.11.2019; скасувати Постанову відповідача від 22.11.2019 №П-83-19 по справі про адміністративне правопорушення і Припис №132 від 15.11.2019. Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.12.2019 відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі в частині вимог щодо скасування постанови відповідача від 22.11.2019 №П-83-19 у справі про адміністративне правопорушення. Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 23.12.2019 року залучено до участі у справі другого відповідача - Державну архітектурно-будівельну інспекцію України. Крім того, вирішуючи питання про склад учасників справи, суд зазначив про відсутність підстав про залучення до участі у справі в якості третьої особи ОСОБА_3 . Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 21.02.2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без задоволення. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою позовні вимоги задовольнити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі. Зазначив, що попередній припис відповідача про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 27.11.2018 №87 він не виконав, бо не розуміє які заходи він повинен вчинити для усунення виявлених порушень. Крім того, інспектор Сольона А.Ю. за відсутності позивача склала протокол та припис, не зважаючи на те, що в Октябрському районному суді м. Полтави досі на розгляді перебуває цивільна справа про зміну розміру ідеальних часток у домоволодінні, виділ майна, що у спільній частковій власності в окремий об`єкт нерухомого майна, припинення права спільної часткової власності, визначення порядку користування земельною ділянкою. Вказав, що інспектором Сольоною А.Ю. було грубо порушено порядок проведення позапланової перевірки 15.11.2019, оскільки не надано доказів про належне сповіщення про час проведення позапланової перевірки; відсутні будь-які докази (відео-, фото-, фіксація) процесу проведення перевірки; немає жодних доказів свідків адміністративного правопорушення. В судове засідання сторони не прибули, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином. Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України, справа розглядається за відсутності сторін. Згідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, колегія суддів, враховуючи неявку у судове засідання всіх учасників справи, вважає за можливе фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 згідно договору купівлі-продажу від 01.03.1985 придбав у ОСОБА_4 2/7 частки жилого будинку з частиною надвірних будівель, що знаходиться в АДРЕСА_1 та складається в цілому з житлового будинку літ. "А-1" загальною жилою площею 27,3 м2, сарая "В, в, вІ", вбиральня "Г", розташованих на земельній ділянці 1506 м2 (а.с. 26-27). 27.11.2018 на підставі направлення для проведення позапланового заходу від 31.10.2018 №470 головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу №2 Департаменту Сольоною А.Ю. була здійснена перевірка на об`єкті «Виконання будівельних робіт по АДРЕСА_1 в порядку реагування на скаргу ОСОБА_5 та ОСОБА_6 від 29.10.2018, результати якої оформлено Актом, складеним за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних нори, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Проведеною перевіркою було встановлено, що за вказаною адресою знаходиться напівзруйнований житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, які належать кільком співвласникам. Відповідно до Висновку про розрахунок часток об`єкту нерухомого майна ПП Полтавське БТІ "Інвентаризатор" від 10.10.2017 частки співвласників складають: ОСОБА_5 - 15/50 частин об`єкту, ОСОБА_1 - 16/50 частин об`єкту, ОСОБА_6 - 19/50 частин об`єкту. Відповідно до наданого технічного паспорту виготовленого ПП Полтавське БТІ "Інвентаризатор" станом на 06.09.2017 - сарай (гараж) - літ. "Д" побудовано самочинно у 1996 році. Крім того, до частини житлового будинку, що належить гр. ОСОБА_1 прибудовано сіни - літ "а3". Зі слів гр. ОСОБА_1 прибудову виконано у 1992 році. Земельна ділянка за вказаною адресою не приватизована. В Єдиному державному реєстрі дозвільних та декларативних документів, що дають право на будівництво - відомості щодо даного об`єкту відсутні. Перевіркою встановлено, що гр. ОСОБА_1 проведено реконструкцію належної йому частини житлового будинку за рахунок прибудови у 1992 році та збудовано сарай (гараж) літ.«Д» у 1996 році без відповідного дозвільного документу, що дає право на виконання будівельних робіт (а.с. 68-82). Того ж дня інспектором Сольоною А.Ю. був виданий припис №87 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, яким до ОСОБА_1 висунуто вимогу про усунення у строк до 27.05.2019 виявленого порушення містобудівного законодавства відповідно до вимог Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (а.с. 31). Згодом, заступником директора Департаменту Морозовою О. на ім`я інспектора Сольоної А.Ю. було видане направлення для проведення позапланового заходу у період з 04.11.2019 по 15.11.2019 на предмет перевірки виконання вимог припису №87 від 27.11.2018 (а.с. 80). За результатами даної перевірки було встановлено, що станом на 15.11.2019 в єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів відомості щодо зареєстрованих документів за даною адресою відсутні. За результатами позапланової перевірки 15.11.2019 встановлено, що гр. ОСОБА_1 не виконав вимоги припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил №87 від 27.11.2018, чим порушено вимоги пп. "а" п. 3 ч. 3 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", пп. 3 п. 11, абз. 4 п. 14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМУ №553. Вказані результати зафіксовані у відповідному акті від 15.11.2019 №15112019 (а.с. 16-21). У зв`язку з цим 15.11.2019 інспектором Сольоною А.Ю. був виданий припис №132 про усунення у строк до 15.01.2020 порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, яким до ОСОБА_1 висунуто вимогу про усунення виявленого порушення у відповідності до вимог Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", а саме: - привести самочинно реконструйовану частину житлового будинку (літ. А-1) по АДРЕСА_1 до попереднього стану, який був до початку виконання будівельних робіт з самочинної реконструкції об`єкту будівництва, шляхом демонтажу прибудови (літ. 3а); - демонтувати самочинно збудований гараж (літ. Д) по АДРЕСА_1 . Термін виконання 15.01.2020 (а.с.12-13). Не погоджуюсь із діями та приписом відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом. Суд першої інстанції, залишаючи позов без задоволення, виходив з того, що відповідач при прийнятті оспорюваного рішення діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, з дотримання розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне. Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлює Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності», який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів. Відповідно до ч. 1 ст. 41 вказаного Закону державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Підпунктом "а" п. 3 ч. 3 ст. 41 цього ж Закону передбачено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил. Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553. Порядком передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється шляхом проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Відповідно до п. п. 7, 9 Порядку позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва. Колегія суддів звертає увагу на те, що вказаний пункт передбачає обов`язкове повідомлення суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва, про дату та час проведення перевірки з метою забезпечення їхньої присутності на об`єкті будівництва. Позивач стверджує, що 15.11.2019 інспектор вихід на об`єкт перевірки не здійснювала, хоча і сам, за його ж словами, він там присутнім не був, оскільки будь-яких повідомлень не отримував. Судова колегія вважає необгрунтованими такі посилання позивача, оскільки останній заперечує все окрім фактів, які зафіксовані в акті позапланового заходу від 15.11.2019. Крім того, такі доводи спростовуються матеріалами справи. В свою чергу, інспектор Сольона А.Ю. у своїх письмових поясненнях стверджує, що позивач був присутній 15.11.2019 як під час складання акту перевірки, так і під час складання протоколу по справі про адміністративне правопорушення та винесення припису. Однак, отримувати вищевказані документи відмовився, про що є відмітки в акті перевірки та оскаржуваному приписі. Відповідач, у відзиві на позов, зазначив, що Акт та Припис від 15.11.2019 року складалися в присутності Мирошниченка М.І., який скористався своїм правом подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки. Адже ним було надано пояснення від 15.11.2019 р. (а.с. 43, 63-67). Враховуючи викладене, колегія суддів вважає хибними твердження позивача про порушення відповідачем вимог п. п. 7, 9 Порядку, оскільки такі твердження є спростованими. Згідно з п. 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом; видавати обов`язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт. У відповідності до п. п. 16 - 17 вищезазначеного Порядку за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт. Відповідно до ч. 8 ст. 7 Закону України від 05.04.2007 №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку. Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності". Абзацом четвертим ч. 1 ст. 25 Закону України «Про основи містобудування» визначено, що особи, винні у виконанні будівельних чи реставраційних робіт без дозволу та затвердженого у встановленому порядку проекту або з відхиленням від нього несуть відповідальність, встановлену законом. Поняття самочинного будівництва стаття 376 ЦК України визначає через сукупність його основних ознак, які виступають умовами або підставами, за наявності яких об`єкт нерухомості може бути визначений самочинним, а саме, якщо цей об`єкт: 1) збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена в установленому порядку для цієї мети; 2) збудований без належного дозволу чи належно затвердженого проекту; 3) збудований з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Судом встановлено, що за наслідками позапланової перевірки 15.11.2019 відповідач склав спірний припис №132 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил (надалі - Припис №132), яким до забудовника (позивача) сформульовано вимогу усунути до 15.01.2020 виявлені порушення шляхом приведення самочинно реконструйованої частини житлового будинку по АДРЕСА_1 до попереднього стану, який був до початку виконання будівельних робіт з самочинної реконструкції об`єкту будівництва, шляхом демонтажу прибудови та самочинно збудованого гаражу (а.с.12-13). В якості порушення відповідач зазначає про реконструкцію ОСОБА_1 належної йому частини житлового будинку за рахунок прибудови в 1992 році та зведення сараю (гараж) літ. «Д» у 1996 році без відповідного дозвільного документу, що дає право на виконання будівельних робіт. До того ж, відповідно до наданого технічного паспорту, виготовленого ПП Полтавське БТІ «Інвентаризатор», станом на 06.09.2017 - сарай (гараж) - літ.«Д» побудовано самочинно в 1996 році. Відповідач вважає, що на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт, позивач мав право здійснювати реконструкцію житлового будинку, тоді як будівельні роботи з реконструкції (капітального ремонту) він провів самочинно, не подавши відповідного повідомлення. Дійсно, як це передбачено ст. 34 ч. 1 п. 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", замовник має право виконувати будівельні роботи після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України. Отже, за правилами наведеної норми, замовник повинен лише повідомити відповідача про початок виконання ним будівельних робіт, подавши відповідне повідомлення, яке і є документом, що надає право на будівництво. Незважаючи на довготриваючий стан (з 1992 року) існування порушення вимог містобудівного законодавства з боку позивача, останній не вжив жодних заходів на його усунення, посилаючись лише на те, що він не розуміє змісту припису №87 від 27.11.2018, а також на обставини розгляду цивільної справи в Октябрському районному суді м. Полтави про визнання права власності та про розподіл майна між співвласниками ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_1 , де суд ще не прийняв остаточного рішення. Колегія суддів зауважує, що нерозуміння змісту припису не звільняє позивача від виконання обов`язку встановленого законом, оскільки в силу імперативу статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. Обставини ж не / визнання за позивачем права власності за наслідками розгляду цивільної справи в Октябрському районному суді м. Полтави не матимуть жодного значення для підтвердження або спростування вже встановленого факту порушення ним вимог містобудівного законодавства. Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що позивач сам підтверджує факт добровільної сплати штрафу за вказане адміністартивне порушення, що є доказом того, що саме він його вчинив, а саме: самочинне будівництво сараю (гаражу) - літ. "Д" в 1996 році (а.с. 43). Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідач при прийнятті оспорюваного рішення діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, з дотримання розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, надав усі належні докази щодо правомірності оскаржуваного припису, який ґрунтується на фактичних обставинах справи, що зафіксовані в акті перевірки. Відтак, у задоволенні позову належить відмовити у повному обсязі. Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують. Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.02.2020 року по справі 440/4757/19 прийнято з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для його скасування не виявлено. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.02.2020 року по справі № 440/4757/19 залишити без змін. . Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню. Головуючий суддя (підпис)В.А. Калиновський Судді(підпис) (підпис) О.І. Сіренко З.О. Кононенко Повний текст постанови складено 03.06.2020 року