Постанова 4875 № 922/3878/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "01" червня 2020 р. Справа № 922/3878/19 Колегія суддів у складі: головуючий суддя Ільїн О.В., суддя Россолов В.В., суддя Хачатрян В.С. за участю секретаря судового засідання Міракова Г.А. за участю представників: позивач - Жилко С.Е. ; відповідач - не з`явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача (вх.№632Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 27 січня 2020 року (суддя Новікова Н.А., повний текст складено 29.01.2020 р.) по справі №922/3878/19 за позовом Харківської міської ради, м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перспективні технології", м. Харків про стягнення 608453,04 грн, - ВСТАНОВИЛА: Харківська міська рада звернулась до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перспективні технології" про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою по вул. Отакара Яроша, ріг пров. Отакара Яроша у м. Харкові площею 0, 2520 га., відповідно до договору оренди землі № 63141/04 від 12.08.2004 у розмірі 608453, 04 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірна земельна ділянка протягом тривалого строку використовується відповідачем без належної сплати орендної плати в повному обсязі, а саме без урахування рішення суду яким внесено зміни до договору, що завдає збитків Харківській міській раді у вигляді недоотриманого доходу з плати за землю, а тому Харківська міська рада змушена звернутися до суду за захистом своїх прав шляхом стягнення частки заборгованості з орендної плати за період з 01.01.2017 по 31.12.2017, що становить 608453,04грн. Рішенням господарського суду Харківської області від 27.01.2020 року (суддя Новікова Н.А., повний текст складено 29.01.2020 р) по справі №922/3878/19 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Перспективні технології" на користь Харківської міської ради 167 503,85 грн. заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою по вул. Отакара Яроша, ріг пров. Отакара Яроша у м. Харкові площею 0, 2520 га., відповідно до договору оренди землі № 63141/04 від 12.08.2004 та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2512,56грн. В решті позову відмовлено. Позивач з вказаним рішенням суду першої інстанції частково не погодився та звернувся до суду апеляційної інстанції зі скаргою, в якій просить рішення суду змінити, задовольнити позов повністю. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Перспективні технології" на користь Харківської міської ради 608453,04 грн основної заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою по вул. Отакара Яроша, ріг пров. Отакара Яроша у м. Харкові площею 0, 2520 га., відповідно до договору оренди землі № 63141/04 від 12.08.2004. Також, апелянт заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.02.2020 року поновлено Харківській міській раді пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду Харківської області від 27.01.2020 року по справі №922/3878/19. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Харківської міської ради на рішення господарського суду Харківської області від 27.01.2020 року по справі №922/3878/19. Ухвалою від 19.05.2020 року призначено справу до розгляду на 01.06.2020 року. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначає, що неправильно застосовано Методику розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затверджену постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1996 №786. З твердженнями, викладеними у апеляційній скарзі не погоджується, просить залишити її без задоволення, рішення господарського суду просить залишити без змін. У судове засідання з`явився представник Харківської міської ради, підтримав вимоги апеляційної скарги. Відповідач у судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив. Відповідно до ч. 1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши представника позивача, встановила, що рішення господарського суду відповідає в повній мірі нормам матеріального та процесуального права, враховуючи таке. Матеріали справи свідчать, що на підставі рішення Харківської міської ради від 24.12.2003 року №/269/03 "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об`єктів", між Харківською міською радою (позивач, орендодавець) та ТОВ "Перспективні технології" (відповідач, орендар) укладено договір оренди землі від 12.08.2004 року, зареєстрований за № 63141/04 відповідно до умов якого, позивачу надано в оренду земельну ділянку загальною площею 0,2520 га по вул. Отакара Яроша, ріг пров. Отакара Яроша у м. Харкові для будівництва торгівельного комплексу та подальшої експлуатації об`єкту строком до 31.12.2028 року. Рішенням господарського суду Харківської області від 17.06.2014 року у справі №922/1883/14, яке набрало законної сили 04.07.2014 року, внесено зміни до Договору у зв`язку зі зміною нормативної грошової оцінки, зокрема, в частині зміни розміру орендної плати за користування земельною ділянкою. Відповідно до п. 5 Договору (в редакції додаткової угоди укладеної на підставі рішення у справі №922/1883/14), нормативна грошова оцінка земельної ділянки відповідно до витягу з технічної документації № 260 від 24.09.2013 становить 6961273 грн. (шість мільйонів дев`ятсот шістдесят одна тисяча двісті сімдесят три гривні). При змінах в нормативній грошовій оцінці земель за рішенням міської ради орендар за свій рахунок виконує розрахунок оновленої грошової оцінки земельної ділянки і направляє один екземпляр відповідному органу державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки. Орендна плата за земельну ділянку вноситься орендарем щомісячно у грошовій формі на рахунок управління Державної казначейської служби України у м. Харкові Харківської області. Інформація щодо реквізитів отримується у відповідному органі державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки. Розмір орендної плати за земельну ділянку згідно з розрахунком № 181/14 від 07.10.2013 на рік становить 5,6% від її нормативної грошової оцінки і складає 389831,29 грн., або в місяць - 32485,94 грн. (пункт 9 Договору в редакції додаткової угоди укладеної на підставі рішення у справі №922/1883/14). Пунктом 10 Договору передбачено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Згідно з п. 13 Договору (в редакції додаткової угоди укладеної на підставі рішення у справі №922/1883/14), розмір орендної плати переглядається у разі: а) зміни умов господарювання, передбачених договором; б) зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; в) зміни нормативної грошової оцінки; г) внаслідок інфляції - щорічно; д) погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини Орендаря, що підтверджено документами; е) в інших випадках, передбачених законом. Відповідно до п. 28 п.п. "д" (в редакції додаткової угоди укладеної на підставі рішення у справі №922/1883/14), в разі ухилення орендаря від перерахунку орендної плати при настанні умов, передбачених п. 13 договору, орендодавець має право звернутися до суду для визнання додаткової угоди до договору оренди землі укладеною в зміненій редакції. Як стверджує позивач, спірна земельна ділянка протягом тривалого строку використовується відповідачем без належної сплати орендної плати в повному обсязі, а саме без урахування індексу інфляції, що дало підстави Харківській міській раді звернутися до суду за захистом своїх прав шляхом стягнення частки заборгованості з орендної плати за період з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року у розмірі 608 453,04 грн. Відповідач не погоджується з розміром несплаченої частки орендної плати за землю та вказує на те, що позивачем безпідставно застосовано індекси інфляції за 2014-2016 роки та самовільно збільшено базовий щомісячний розмір орендної плати, а також при розрахунку орендної плати за 2017 рік безпідставно застосовано індекси інфляції, оскільки інфляція, згідно п. 13 договору є підставою лише для перегляду орендної плати. Надаючи правову оцінку обставинам справи, апеляційний господарський суд зазначає таке. За змістом частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Статтею 792 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом. Згідно зі статтею 2 Закону України "Про оренду землі", відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі. Статтею 93 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. За змістом статті 1 Закону України "Про оренду землі", оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Статтею 13 цього Закону передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону (стаття 206 Земельного кодексу України). Згідно пункту "в" частини 1 статті 96 Земельного кодексу України, землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати оренду плату. Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України, частини 1 статті 286 Господарського кодексу України орендар сплачує орендодавцю орендну плату незалежно від наслідків своєї господарської діяльності і вважається таким, що прострочив, якщо не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений законом або договором. Стаття 530 Цивільного кодексу України встановлює обов`язок виконання зобов`язання у встановлений строк (термін) його виконання. Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст. 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати; у разі невиконання зобов`язань за договором оренди землі сторони несуть відповідальність згідно із законом та договором. Відповідно до статті 21 Закону України "Про оренду землі", орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Предметом позову у даній справі є стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за Договором за період з 01.12.2015 року по 31.12.2016 року. Як вже було зазначено, в п. 9 Договору (в редакції додаткової угоди укладеної на підставі рішення у справі №922/1883/14) зазначено, що розмір орендної плати за земельну ділянку згідно з розрахунком № 181/14 від 07.10.2013 на рік становить 5,6% від її нормативної грошової оцінки і складає 389831,29 грн., або в місяць - 32485,94 грн. Пунктом 10 Договору передбачено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Відповідно до умов Договору (п. 31 п.п. "б"), орендар зобов`язаний сплачувати орендну плату в строки та розмірах, встановленими цим договором. Орендна плата вноситься у такі строки: щомісячно протягом тридцяти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця (п. 11 Договору). З аналізу вищевикладених умов Договору вбачається, що відповідач мав сплачувати орендну плату за звітний місяць з урахуванням індексу інфляції, протягом наступного місяця. Аналогічна правова позиція щодо здійснення розрахунку орендної плати знайшла своє відображення у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі №922/3321/18 від 07.10.2019. Водночас, щодо тверджень відповідача щодо обрахунку орендної плати без врахування індексу інфляції та поданого останнім розрахунку, суд зазначає, що відповідно до п. 10 договору, сторонами обумовлено, що орендна плата обчислюється з урахуванням індексу інфляції, а отже така повинна обраховуватись виходячи з щомісячного розміру орендної плати (32485,94 грн.) та індексу інфляції щодо кожного окремого місяця, при цьому п. 13 договору жодним чином не встановлює механізм реалізації п.10 договору, а лише встановлює можливість перегляду орендної плати у випадку інфляції. Разом з цим, контр розрахунок, який наданий відповідачем здійснений без врахування, якраз таки положень п.10 договору, а відтак не може бути прийнятий судом як вірний. На підставі викладеного, при розрахунку розміру орендної плати, яку мав сплатити відповідач за спірний період, треба виходити з щомісячного розміру орендної плати та індексу інфляції щодо кожного окремого місяця. Наприклад індекс інфляції у січні 2017 року складав 101,1, отже, відповідач мав сплатити за вказаний місяць орендну плату в розмірі 32843,29 грн. Таким чином, за заявлений позивачем період з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року відповідач мав сплатити орендну плату за договором (з урахуванням індексу інфляції) в розмірі 393 021,96 грн. Водночас, згідно листа ГУ ДФС у Харківській області "Про надання інформації" № 25947/9/20-40-12-03-19 ТОВ "Перспективні технології" у 2017 сплачено орендну плату у розмірі 225 518,11 грн. Отже, розмір заборгованості відповідача зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою по вул. Отакара Яроша, ріг пров. Отакара Яроша у м. Харкові площею 0, 2520 га., відповідно до договору оренди землі № 63141/04 від 12.08.2004, який підлягає стягненню з останнього на користь позивача, за період з 01.01.2017 по 31.12.2017 становить 17 503,85 грн (393021,96 грн - 225 518,11грн). Стосовно вимоги позивача про застосування щорічних коефіцієнтів інфляції за попередні роки, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову в цій частині з огляду на наступне. Як зазначалось вище, договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків у відповідності до статей 11, 626 Цивільного кодексу України, які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (стаття 526 Цивільного кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається (стаття 525 Цивільного кодексу України). Відповідно до ст. 15 Закону України "Про оренду землі" орендна плата є істотною умовою договору. Статтею 21 цього ж Закону встановлено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Згідно зі ст. 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. При цьому, згідно з п. 288.4 Податкового кодексу України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. З наведених положень Податкового кодексу України та Закону України "Про оренду землі" вбачається, що зазначені законодавчі акти не встановлюють конкретний розмір орендної плати за земельну ділянку, який має бути зазначений в договорі оренди. Податковий кодекс України передбачає порядок визначення орендної плати за землю, а тому, саме договором оренди визначаються розмір та умови сплати орендної плати. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 Цивільного кодексу України). Згідно з положеннями частини 1 статті 638 цього Кодексу договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. В той же час, згідно з п. 13 Договору (в редакції додаткової угоди укладеної на підставі рішення у справі №922/1883/14), розмір орендної плати переглядається, зокрема, у разі зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством. Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір вирішується у судовому порядку (п. 36 Договору). Відповідно до п. 28 п.п. "д" (в редакції додаткової угоди укладеної на підставі рішення у справі №922/1883/14), в разі ухилення орендаря від перерахунку орендної плати при настанні умов, передбачених п. 13 договору, орендодавець має право звернутися до суду для визнання додаткової угоди до договору оренди землі укладеною в зміненій редакції. Таким чином, зміна орендної плати внаслідок інфляції, є підставою для перегляду орендної плати та має здійснюватись у письмовій формі за взаємною згодою сторін. В разі ж ухилення орендаря від перерахунку орендної плати при настанні умов, передбачених п. 13 договору, орендодавець має право звернутися до суду для визнання додаткової угоди до договору оренди землі укладеною в зміненій редакції. Однак, на час розгляду справи доказів внесення сторонами змін до Договору в частині розміру орендної плати з урахуванням щорічних індексів інфляції в 2015 - 2016 роках надано не було. Отже, нарахування позивачем орендної плати за спірний період із застосуванням коефіцієнтів інфляції за 2014, 2015 та 2016 роки є безпідставним. Отже, враховуючи те, що відповідач наявність боргу перед позивачем визнав, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з орендної плати (з урахуванням індексів інфляції) за період з 01.12.2017 по 31.12.2017 в сумі 167 503,85 грн. Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Відповідно до вимог ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України). Згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Статтею 86 цього ж кодексу визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. З огляду на викладене, враховуючи, що місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а доводи апелянта не є підставою для скасування рішення суду, ухваленого з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення господарського суду Харківської області від 27 січня 2020 року по справі №922/3878/19 слід залишити без змін. Враховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені за подання апеляційної скарги відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Керуючись ст. ст. 256, 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу позивача на рішення господарського суду Харківської області від 27 січня 2020 року по справі №922/3878/19 залишити без задоволення. Рішення господарського суду 27 січня 2020 року по справі №922/3878/19 залишити без змін. Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки її оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складено 03 червня 2020 року. Головуючий суддя Ільїн О.В. Суддя Россолов В.В. Суддя Хачатрян В.С.