LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС640/20109/19

від 01.06.2020 · Адміністративна
Резолютивна:Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 грудня 2019 року в справі № 640/20109/19 за позовом ОСОБА_1 до Служби безпеки Укра…

УХВАЛА 01 червня 2020 року Київ справа №640/20109/19 адміністративне провадження №К/9901/12589/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Шевцової Н.В., суддів: Смоковича М.І., Радишевської О.Р., перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 грудня 2019 року та на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2020 року в справі № 640/20109/19 за позовом ОСОБА_1 до Служби безпеки України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Служби безпеки України, в якому просив: - визнати протиправними дії Служби безпеки України та скасувати наказ начальника Департаменту контррозвідки Служби безпеки України від 18 листопада 2016 року № 154-ос, яким підполковник ОСОБА_1 зарахований у розпорядження; - визнати протиправними дії Служби безпеки України, які полягають у неповному нарахуванні та невиплаті військовослужбовцю ОСОБА_1 належного грошового забезпечення за період з 02 грудня 2016 року по сьогоднішній день в порушення вимог Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України, затвердженого Указом Президента України № 1262/2007 від 27 грудня 2007 року, та Інструкції про грошове забезпечення та витрати компенсаційного характеру військовослужбовців Служби безпеки України, затвердженої Наказом Служби безпеки України від 23 січня 2008 року № 35/ДСК; - зобов`язати Службу безпеки України нарахувати відповідно до вимог Інструкції про грошове забезпечення та витрати компенсаційного характеру військовослужбовців Служби безпеки України, затвердженої наказом Служби безпеки України від 23 січня 2008 року № 35 ДСК, та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 02 грудня 2016 року по час набуття законної сили рішення суду у цій справі з урахуванням розміру премій та надбавок, встановлених до прийняття наказу Департаменту контррозвідки Служби безпеки України від 18 листопада 2016 року № 154-ос, з урахуванням їх підвищення, за вирахуванням сум виплат, здійснених відповідачем у цей період. 05 грудня 2019 року ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачу. 13 квітня 2020 року ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 грудня 2019 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Служби безпеки України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії. На зазначені ухвалу суду першої інстанції та на ухвалу апеляційного суду позивачем подано касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 12 травня 2020 року. Щодо касаційного оскарження ухвали суду першої інстанції від 05 грудня 2019 року про повернення позовної заяви, Верховний Суд зазначає наступне. Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Частиною другою цієї статті передбачено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку. Отже, законодавцем визначено, що особа може скористатись правом на касаційне оскарження судових рішень виключно у визначених цим Кодексом випадках. Виходячи з викладеного, Верховний Суд вважає касаційну скаргу позивача в частині оскарження ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 грудня 2019 року необґрунтованою, оскільки вказана ухвала суду першої інстанції не переглядалась в апеляційному порядку, а тому відповідно до приписів частини другої статті 328 КАС України не може бути оскаржена в касаційному порядку. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Аналіз правових норм та обставин справи доводить про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 грудня 2019 року. Щодо касаційного оскарження ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2020 року, Верховний Суд зазначає наступне. З матеріалів касаційної скарги встановлено, що вони оформлені без дотримання вимог пункту 4 частини другої статті 330 КАС України. Відповідно до частини третьої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України в касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). Перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 , Суд установив, що її зміст не відповідає вимогам пункту 4 частини другої статті 330 КАС України, оскільки позивачем зазначено підставу для відкриття касаційного провадження передбачену пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, в той час коли оскаржується судове рішення, зазначене у частині третій статті 328 цього Кодексу. Абзацом 3 пункту 4 частини другої статті 330 КАС України передбачено, що у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Касаційна скарга містить лише виклад обставини справи, цитати нормативних актів та незгоду з ухвалою суду апеляційної інстанцій з підстав неправильного застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права. Згідно з вимогами частини третьої статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження, а за змістом частини першої статті 341 КАС України, за винятком частини третьої цієї статті КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження. Таким чином, межі касаційного перегляду судових рішень обмежено підставами, на яких подається касаційна скарга, зазначеними скаржником, та викладеними в ухвалі суду підставами для відкриття касаційного провадження. Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Отже, у разі не зазначення в касаційній скарзі підстав (підстави), на якій подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав) (пункт 4 частини другої статті 330 КАС України) така касаційна скарга має бути залишена без руху. Крім того, всупереч вимогам частини четвертої статті 330 КАС України позивачем до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору. Разом з касаційною скаргою позивачем заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору на підставі пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі у разі якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. В обґрунтування заявленого клопотання позивач зазначає, що є співробітником СБУ але з 27 липня 2015 року перебуває у розпорядженні і виплата грошового забезпечення йому припинена, на підтвердження чого надає довідку від 15 серпня 2019 року № 21/2/2-971 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 21 липня 2015 року, який становить 11337,60 грн, та довідку від 15 серпня 2019 року № 21/2/2-970 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 березня 2018 року, що складає 14332,79 грн. За приписами частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. При цьому, відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Частинами першою та другою статті 8 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI) визначено вичерпний перелік умов, за наявності яких суд, враховуючи майновий стан сторони, своєю ухвалою може за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати. Перевірив клопотання ОСОБА_1 про звільнення його від сплати судового збору, Суд вважає, що воно не підлягає задоволенню з огляду на таке. Частиною другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Відповідно до частини першої та п`ятої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Враховуючи, що Закон України "Про судовий збір" не містить вичерпного й чітко визначеного переліку документів, які можливо вважати такими, що підтверджують майновий стан особи, разом з тим у кожному конкретному випадку суд установлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням. Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005 у справі "Княт проти Польщі" ("Kniat v. Poland"), заява №71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" ("Jedamski and Jedamska v. Poland"), заява №73547/01). Так, позивачем не надано до суду касаційної інстанції усіх документів, із яких можливо було б встановити суму сукупного доходу ОСОБА_1 за попередній календарний рік. Відповідно до підпункту 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону Закон № 3674-VI за подання до адміністративного суду, зокрема, касаційної скарги на ухвалу суду встановлена ставка судового збору на рівні одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У частині першій статті 4 Закону Закон № 3674-VI визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Відповідно до статті 7 Закону України від 14 листопада 2019 року № 294-IX "Про Державний бюджет України на 2020 рік" установлено у 2020 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 01 січня 2020 року в розмірі 2 102,00 грн. Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою, складає 2 102,00 грн. Згідно із частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Частинами першою, другою статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Враховуючи вищенаведене, касаційну скаргу необхідно залишити без руху та надати позивачу строк десять днів з моменту отримання копії даної ухвали для усунення недоліків касаційної скарги. Зазначені недоліки касаційної скарги мають бути усунені шляхом сплати судового збору на реквізити: Отримувач коштів: УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897; Банк отримувача: Казначейство України; Код банку отримувача (МФО): (ЕАП) 899998; Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007; Код класифікації доходів бюджету: 22030102; Найменування податку, збору, платежу: Судовий збір (Верховний Суд, 055); Призначення платежу*: 101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний адміністративний суд) (назва суду, де розглядається справа). За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням відповідачу строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції уточненої касаційної скарги із зазначенням підстав, на яких подано касаційну скаргу, із визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав), з належним її обґрунтуванням та направлення документа про сплату судового збору в установленому законом розмірі, або подати відповідні докази на обґрунтування заяви про звільнення від сплати судового збору. 02 квітня 2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічний гарантій з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) №540-ІХ від 30 березня 2020 року", яким внесено зміни до Господарського процесуального кодексу, Цивільного процесуального кодексу, Кримінального процесуального кодексу, Кодексу адміністративного судочинства України, Господарського кодексу України, Цивільного Кодексу України, Кодекс законів про працю тощо. Суд звертає увагу на те, що вказаним законом доповнено розділ VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України пунктом 3 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)". Враховуючи наведене, Суд вважає за необхідне встановити строк на усунення недоліків касаційної скарги, надавши позивачу строк тривалістю десять днів з моменту закінчення строку дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). Керуючись статтями 3, 169, 329-332, пунктом 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України, Суд УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 грудня 2019 року в справі № 640/20109/19 за позовом ОСОБА_1 до Служби безпеки України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відстрочення/зменшення суми судового збору або звільнення від сплати судового збору - відмовити. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2020 року в справі № 640/20109/19 за позовом ОСОБА_1 до Служби безпеки України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії - залишити без руху. Надати позивачу строк для усунення виявлених недоліків касаційної скарги тривалістю десять днів з моменту закінчення строку дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга буде повернута. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач Н. В. Шевцова Судді М. І. Смокович О. Р. Радишевська

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»