Постанова 4818 № 642/771/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А іменем України 29 травня 2020 року м. Харків справа № 642/771/18 провадження № 22-ц/818/3079/20 Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого - Котелевець А.В., суддів - Бурлака І.В., Тичкової О.Ю., учасники справи: позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом - Акціонерне товариство «Харківміськгаз», відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_1 , розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Мар`їни Ірини Олегівни - представника Акціонерного товариства «Харківміськгаз» на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 05 березня 2020 року в складі судді Пашнєва В.Г., у с т а н о в и в : У лютому 2018 року Акціонерне товариство «Харківміськгаз» (далі - АТ «Харківміськгаз») в особі представника Мар`їни Ірини Олегівни звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 та просило стягнути з відповідача на його користь грошову суму в розмірі 10 792 грн 59 коп. на відшкодування матеріальної шкоди та 1 762,00 грн. судового збору. Позов мотивовано тим, що 28 березня 2017 року по вул. Університетській в м. Харкові сталася дорожньо - транспортна пригода (далі - ДТП) за участі автомобілів: «Toyota Corola», державний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , та «Volkswagen Passat», державний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 Власником автомобіля «Volkswagen Passat», державний номер НОМЕР_2 , є АТ «Харківміськгаз». Постановою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 23 червня 2017 року (справа № 646/2537/17) ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП. Однак, вказана постанова суду першої інстанції була скасована постановою Апеляційного суду Харківської області від 30 серпня 2017 року. В постанові суду апеляційної інстанції зазначено про порушення, які допущені працівниками патрульної поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, а саме, що водій ОСОБА_1 ймовірно порушив не пункт 13.1 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України) (водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримуватися безпечної дистанції та безпечного інтервалу), а пункти 10.1. (перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху), 16.11 ПДР України (на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху). Апеляційний суд Харківської області з цих сумнівів щодо кваліфікації порушення та вини водія ОСОБА_1 , з урахуванням того, що закінчився визначений статтею 38 КУпАП строк притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, провадження у справі закрив. Відповідно до звіту № 219/04/17, складеному 19 квітня 2017 року суб`єктом оціночної діяльності фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 , вартість відновлювального ремонту автомобіля «Volkswagen Passat», державний номер НОМЕР_2 , становить 22 2843 грн 40 коп, а вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових частин транспортного засобу станом на 19 квітня 2017 року - 10 792 грн 59 коп. Зазначає, що з підстав, передбачених статтею 1166, частиною другою статті 1187 ЦПК України, АТ «Харківміськгаз» має право на відшкодування ОСОБА_1 шкоди, спричиненої внаслідок ДТП. В липні 2018 року ОСОБА_4 - представник ОСОБА_1 звернувся до суду з зустрічним позовом та просив стягнути з АТ «Харківміськгаз» на його користь грошову суму в розмірі 13 795,00 грн на відшкодування матеріальної шкоди. Зустрічний позов мотивовано тим, що внаслідок вказаної ДТП транспортний засіб ОСОБА_1 зазнав ушкоджень на загальну суму 13 795,00 грн. Оскільки АТ «Харківміськгаз» є власником автомобіля «Volkswagen Passat», державний номер НОМЕР_2 , то повинно відшкодувати ОСОБА_1 вартість матеріального збитку, завданого у зв`язку з ДТП. 16 липня 2018 року ОСОБА_4 - представник ОСОБА_1 подав відзив на позов АТ «Харківміськгаз», в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити. Відзив мотивовано тим, що твердження АТ «Харківміськгаз» відносно винуватості ОСОБА_1 у скоєнні ДТП є передчасним, оскільки постановою Апеляційного суду Харківської області від 30 серпня 2017 року скасовано постанову Червонозаводського районного суду м. Харкова від 23 червня 2017 року (справа № 646/2537/17) про притягнення водія ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП. На підтвердження розрахунку шкоди, спричиненої автомобілю «Volkswagen Passat», державний номер НОМЕР_2 , АТ «Харківміськгаз» надано звіт суб`єкта оціночної діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 від 19 квітня 2017 року № 219/04/17. Вважає, що вказаний звіт не є належним доказом у справі, оскільки в ньому зазначено, що оцінювач не несе жодної відповідальності за зроблені висновки. 09 серпня 2018 року АТ «Харківміськгаз» подало відзив на зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 , в якому просило в задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити. Відзив мотивовано тим, що зустрічний позов є недоведеним, оскільки ОСОБА_1 не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що саме водій АТ «Харківміськгаз» є винною особою у скоєному ДТП. Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 23 жовтня 2018 року прийнято зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 та об`єднано в одне провадження з позовом АТ «Харківміськгаз». Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 05 березня 2020 року, уточненим ухвалою цього ж суду від 23 березня 2020 року, позов АТ «Харківміськгаз» частково задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Харківміськгаз» суму збитків у розмірі 6 475 грн 55 коп, 1 057,20 грн судового збору та 3 575,00 грн витрат на проведення авто -технічної експертизи. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_1 частково задоволено. Стягнуто з АТ «Харківміськгаз» на користь ОСОБА_1 суму збитків у розмірі 5 518, 00 грн та 281 грн 92 коп. судового збору. В іншій частині зустрічних позовних вимог відмовлено. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що 28 березня 2017 року по вул. Університетській в м. Харкові сталася ДТП за участі автомобілів: «Toyota Corola», державний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , та «Volkswagen Passat», державний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 Власником автомобіля «Volkswagen Passat», державний номер НОМЕР_2 , є АТ «Харківміськгаз». Постановою Апеляційного суду Харківської області від 30 серпня 2017 року скасовано постанову Червонозаводського районного суду м. Харкова від 23 червня 2017 року (справа № 646/2537/17) про притягнення водія ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП. З урахуванням висновку № 28539 за результатами проведеної судової автотехнічної експертизи, складеного експертом Харківського науково - дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса, суд першої інстанції визначив ступінь кожного з водіїв наступним чином: ОСОБА_1 - 60 %, а ОСОБА_2 - 40 %, та стягнув з ОСОБА_1 на користь АТ «Харківміськгаз» суму збитків у розмірі 6 475 грн 55 коп., а з АТ «Харківміськгаз» на користь ОСОБА_1 - 5 518, 00 грн. 02 квітня 2020 року Мар`їна І.О. - представник АТ «Харківміськгаз» подала апеляційну скаргу. Посилаючись на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, та порушення норм процесуального та матеріального права, просила: змінити рішення суду першої інстанції в частині часткового задоволення позову АТ «Харківміськгаз» та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі; рішення суду першої інстанції в частині часткового задоволення зустрічного позову ОСОБА_1 скасувати та відмовити в задоволенні зустрічних позовних вимог в повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що провадження у справі № 646/2537/17 постановою Апеляційного суду Харківської області від 30 серпня 2017 року було закрито у зв`язку із закінченням строків притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Висновок Харківського науково - дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса від 26 квітня 2019 року № 28539 про те, що водій АТ «Харківміськгаз» мав технічну можливість уникнути зіткнення і що його дії не відповідали вимогам ПДР, зроблені виходячи з пояснень лише водія ОСОБА_1 . Тобто експерт у своєму висновку дав оцінку поясненням лише одного учасника ДТП. Інших беззаперечних ознак, які б вказували на порушення водієм ОСОБА_2 ПДР України, що призвели до виникнення ДТП, висновок не містить. Суд першої інстанції залишив поза увагою, що цивільно - правова відповідальність АТ «Харківміськгаз» на момент вчинення ДТП була застрахована в Приватному акціонерному товаристві «СТ «Іллічівське» (далі - ПрАТ «СТ «Іллічівське»), про що свідчить копія полісу обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/8851968. Покладення обов`язку з відшкодування шкоди на страхувальника - АТ «Харківміськгаз», який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно - правової відповідальності. Вважає, що зустрічний позов є недоведеним, оскільки ОСОБА_1 не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що саме водій АТ «Харківміськгаз» є винною особою у скоєному ДТП; визначення розміру шкоди, спричиненої автомобілю, а також факту оплати ремонтних робіт транспортного засобу та отримання цих послуг. ОСОБА_1 рішення суду першої інстанції не оскаржив, правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. Частиною третьою статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Суд розглядає апеляційну скаргу Мар`їни І .О. - представника АТ «Харківміськгаз» на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 05 березня 2020 року в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами з підстав, передбачених частиною першою статті 369 ЦПК України. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини першої статті 367 ЦПК України - в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав. Матеріали справи свідчать, що 28 березня 2017 року о 15 год. 00 хв. по вул. Університетській в м. Харкові сталася ДТП за участі автомобілів: «Toyota Corola», державний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , та «Volkswagen Passat», державний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 Власником автомобіля «Volkswagen Passat», державний номер НОМЕР_2 , є АТ «Харківміськгаз», з яким ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах на час ДТП. Постановою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 23 червня 2017 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП. Постановою Апеляційного суду Харківської області від 30 серпня 2017 року постанову Червонозаводського районного суду м. Харкова від 23 червня 2017 року скасовано. Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито з підстав, передбачених пунктом 7 статті 247 КУаАП, у зв`язку із збігом строків, передбачених статтею 38 КУаАП. При цьому вина водія ОСОБА_1 у ДТП встановлена судом не була. Відповідно до частини шостої статті 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. У разі прийняття судом постанови про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, наприклад, через закінчення строків накладення адміністративного стягнення (статті 38 КУпАП), суд повинен звернути увагу на те, чи містить така постанова суду відповіді на питання про те, чи мала місце дорожньо - транспортна пригода та чи сталася вона з вини відповідача. Відсутність складу злочину, наприклад, у разі відмови у порушенні кримінальної справи, закриття кримінальної справи за правилами КПК України не означає відсутність вини для цивільно - правової відповідальності. При цьому постанова (ухвала) слідчого, прокурора, суду про відмову в порушенні кримінальної справи або її закриття, закриття кримінального провадження є доказом, який повинен досліджуватися та оцінюватися судом у цивільній справі у порядку, передбаченому ЦПК України. Згідно з висновком судової автотехнічної експертизи № 28539, складеним 25 квітня 2019 року судовим експертом Харківського науково - дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса, в даній дорожній ситуації дії водія автомобіля «Toyota Corola» ОСОБА_1 не відповідали вимогам пунктів 10.1, 16.11 ПДР України та, з технічної точки зору, знаходились в причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо - транспортної пригоди. У зв`язку з відсутністю у поясненнях водія ОСОБА_2 деяких необхідних експерту даних, вирішити питання: «Чи були з технічної точки зору дії водіїв транспортних засобів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у причинному зв`язку з виникненням ДТП, що відбулася 28 березня 2017 року о 15:00 годині в м. Харкові по вул. Університетська, 37/39 між автомобілями «Toyota Corola» та автомобілем «Volkswagen Passat»? Чи відповідали дії водіїв транспортних засобів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вимогам ПДР України під час скоєння ДТП, що відбулася 28 березня 2017 року о 15:00 годині в м. Харкові по вул. Університетська, 37/39 між автомобілем «Toyota Corola» та автомобілем «Volkswagen Passat»?», - по поясненням водія ОСОБА_2 , на даному етапі дослідження експертним шляхом не представляється можливим. Виходячи з матеріалів даної цивільної справи та адміністративних матеріалів № 646/2537/17, пояснень водія ОСОБА_1 про механізм розвитку ДТП, експерт зазначив, що в даній дорожній ситуації водій автомобіля «Volkswagen Passat» ОСОБА_2 з моменту виникнення небезпеки для руху повинен був вжити заходів для зменшення швидкості руху керованого ним автомобіля аж до його зупинки. Іншими словами, в даній дорожній обстановці водій автомобіля «Volkswagen Passat» ОСОБА_2 повинен був діяти у відповідності до вимог пункту 12.3 ПДР України. Відповідно до звіту № 219/04/17, складеному 19 квітня 2017 року суб`єктом оціночної діяльності фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 , вартість відновлювального ремонту автомобіля «Volkswagen Passat», державний номер НОМЕР_2 , становить 22 2843 грн 40 коп, а вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових частин транспортного засобу станом на 19 квітня 2017 року - 10 792 грн 59 коп. Згідно із заказом - нарядом станції технічного обслуговування фізичної особи - підприємця « ОСОБА_7 » від 16 травня 2017 року № 32 розмір завданих збитків за пошкоджений автомобіль «Toyota Corola» становить 13 795,00 грн, з яких: 8 100,00 грн - сума за перелік виконаної роботи та 5 695,00 грн - сума використаних запасних частин. Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності. Стаття 81 ЦПК України надає право сторонам та іншим учасникам справи подавати докази на підтвердження своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України). Частиною третя статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Дослідивши матеріали справи, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про вину обох водіїв у даному ДТП. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 1188 ЦК України за наявності вини всіх осіб, діями яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. Отже, за наявності вини всіх володільців автомобілів розмір відшкодування суд визначає у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення, зокрема залежно від ступеня вини кожного володільця. Врахувавши порушення ПДР України кожного з водіїв, суд вірно встановив ступінь вини ОСОБА_1 в розмірі 60 %, а ОСОБА_2 в розмірі 40 %. З урахуванням ступеню вини, суд першої інстанції стягнув з ОСОБА_1 на користь АТ «Харківміськгаз» матеріальну шкоду в розмірі 6 475,55 грн (10 792 грн 59 коп. х 60 % :100), а з АТ «Харківміськгаз» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 5 518,00 (13 795,00 грн х 40 % :100). Однак з висновком суду першої інстанції про покладення обов`язку відшкодування ОСОБА_1 спричиненої у ДТП матеріальної шкоди саме на АТ «Харківміськгаз» судова колегія не погоджується з таких підстав. Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України «Про страхування»). За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 ЦК України). Страхувальник вносить страховику згідно з договором страхування певну плату, яка називається страховим платежем (страховим внеском, страховою премією) (частина перша статті 10 Закону України «Про страхування»). Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності) (стаття 980 ЦК України). Розрізняють добровільну та обов`язкову форми страхування (стаття 5 Закону України «Про страхування»). Добровільним може бути, зокрема, страхування наземного транспорту (пункт 6 частини четвертої статті 6 Закону України «Про страхування»). Втім, законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування) (частина перша статті 999 ЦК України). Види обов`язкового страхування в Україні визначені у статті 7 Закону України «Про страхування». До них пункт 9 частини першої вказаної статті відносить страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відносини у цій сфері регламентує, зокрема, Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, завдану внаслідок ДТП майну третьої особи. Особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) (стаття 1194 ЦК України). Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»). Такий правовий висновок зроблено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц, провадження № 14-176 цс 18 (http://reestr.court.gov.ua/Review/75296543). Частиною четвертою статті 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Суд першої інстанції залишив поза увагою, що цивільно - правова відповідальність АТ «Харківміськгаз» на момент вчинення ДТП була застрахована в ПрАТ «СТ «Іллічівське», про що свідчить копія полісу обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/8851968 зі строком дії до 30 травня 2017 року. Страхова сума (ліміт відповіадльності) за шкоду, заподіяну майну становить 100 000 грн на одного потерпілого, розмір франшизи - 510,00 грн. Таким чином, покладення обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на АТ «Харківміськгаз», яке застрахувало цивільно - правову відповідальність в ПрАТ «СТ «Іллічівське», суперечить меті інституту страхування цивільно - правової відповідальності. Пунктами 1, 4 частини першої статті 376 ЦПК України встановлено, що неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права є підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення. З урахуванням викладеного, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині часткового задоволення зустрічного позову ОСОБА_1 з ухваленням в цій частині нової постанови про відмову в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 . Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати и детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», № 63566/00, параграф 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина тринадцята статті 141 ЦПК України). АТ «Харківміськгаз» при зверненні до суду апеляційної інстанції сплатив судовий збір в розмірі 2 643,00 грн, що документально підтверджено платіжним дорученням № 4881 від 30 березня 2020 року (а. с. 237 т. 1). У зв`язку із частковим задоволенням апеляційної скарги з ОСОБА_1 на користь АТ «Харківміськгаз» підлягає стягненню судовий збір в розмірі 421 грн. 50 коп. (281 грн 92 коп. * 150 %). Керуючись ст. ст. 141, 367, ч. 1 ст. 369, п. 2 ч. 1 ст. 374, п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381, 382, 384, 389 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Мар`їни Ірини Олегівни - представника Акціонерного товариства «Харківміськгаз» - задовольнити частково. Рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 05 березня 2020 року - скасувати в частині часткового задоволення зустрічного позову ОСОБА_1 та ухвалити в цій частині нову постанову. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Харківміськгаз» про відшкодування збитків, завданих внаслідок ДТП - відмовити. В іншій частині рішення суду першої інстанції - залишити без змін. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Харківміськгаз» судовий збір в розмірі 421 грн. 50 коп. (чотириста двадцять одна грн. 50 коп.) Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст постанови складено 29 травня 2020 року. Головуючий А.В. Котелевець Судді І.В. Бурлака О.Ю. Тичкова