Постанова 4852 № 340/3383/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 07 травня 2020 року м. Дніпросправа № 340/3383/19 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В., суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.01.2020 (головуючий суддя Черниш О.А.) в адміністративній справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області до відповідача: Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання протиправною та скасування постанови, - ВСТАНОВИВ: Позивач, Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі - ГУ ПФУ в Кіровоградській області, позивач) звернувся до суду з позовом до Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області (далі - УДВС ГТУЮ у Кіровоградській області) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 20.12.2019 року, винесеної у виконавчому провадженні ВП №56702717. Позов обґрунтовано тим, що у відділі примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Кіровоградській області знаходиться виконавчий лист по справі №П/811/293/18 про зобов`язання ГУ ПФУ в Кіровоградській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії, призначеної на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", починаючи з 1 січня 2016 року. На виконання постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 року "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та рішення суду в адміністративній справі №П/811/293/18 позивач провів розрахунок пенсії ОСОБА_1 , донарахував доплату за період з січня 2016 року по травень 2018 року та здійснив виплату перехованих пенсій за період з січня 2018 року по травень 2018 року. Решту сум доплати за період з січня 2016 року по грудень 2017 року ОСОБА_1 отримає в порядку та на умовах, визначених Порядком погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №649 від 22.08.2018 року. Таким чином, як стверджує позивач, ним добровільно та самостійно, у встановленому порядку виконано рішення суду, про що повідомлено державного виконавця. Однак той, вважаючи, що рішення суду не виконано, виніс спірну постанову про накладення на позивача штрафу на підставі статті 75 Закону України "Про виконавче провадження" за невиконання без поважних причин рішення у встановлений виконавцем строк. Позивач, посилаючись на те, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про накладення на нього штрафу у ВП №56702717 від 20.12.2019 року. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.01.2020 в задоволенні позову відмовлено. Свою позицію суд першої інстанції обґрунтував тим, що на час винесення державним виконавцем спірної постанови про накладення штрафу позивач частково виконав рішення суду в адміністративній справі №П/811/293/18, а саме здійснив з 01.01.2016 року перерахунок пенсії, призначеної ОСОБА_1 , на підставі довідки ліквідаційної комісії УМВС України в Кіровоградській області №8096 від 18.05.2017 року та виплатив суму перерахованих пенсій з 01.01.2018 року. Проте всупереч рішенню суду заборгованість, яка виникла у зв`язку з проведеним перерахунком пенсії, за період з січня 2016 року по грудень 2017 року ОСОБА_1 не виплачена. Щодо цих коштів у сумі 24068, 80 грн., позивач листом №19674/08-02 від 01.11.2019 року повідомив відповідача, що їх виплата здійснюватиметься відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду" №649 від 22.08.2018 року. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Посилається на те, що ним добровільно та самостійно, у встановленому порядку виконано рішення суду, про що повідомлено державного виконавця. Однак той, вважаючи, що рішення суду не виконано, виніс спірну постанову про накладення на позивача штрафу на підставі статті 75 Закону України "Про виконавче провадження" за невиконання без поважних причин рішення у встановлений виконавцем строк. Зазначає, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення на нього штрафу у ВП №56702717 від 20.12.2019 року. Відзив на апеляційну скаргу не надходив, що не перешкоджає розгляду справи по суті. Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного. Судом першої інстанції встановлено, що Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.04.2018 року в адміністративній справі №П/811/293/18 задоволено позов ОСОБА_1 та визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Кіровоградській області щодо непроведення перерахунку пенсії його з 01.01.2016 року. Зобов`язано ГУ ПФУ в Кіровоградській області не пізніше 30 днів з дня набрання цим рішенням суду законної сили здійснити перерахунок пенсії, призначеної ОСОБА_1 , на підставі довідки ліквідаційної комісії УМВС України в Кіровоградській області №8096 від 18.05.2017 року, починаючи з 01.01.2016 року, та виплатити ОСОБА_1 суму перерахованих пенсій з урахуванням фактично виплачених сум (а.с. 81 - 84) Вказане рішення суду набрало законної сили 19.05.2018 року. На виконання рішення Кіровоградським окружним адміністративним судом 03.07.2018 року видано виконавчий лист, який пред`явлений стягувачем для виконання до відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Кіровоградській області. (а.с. 37-38) Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Кіровоградській області від 05.07.2018 року відкрито виконавче провадження ВП №56702717 з виконання виконавчого листа №П/811/293/18 та зобов`язано боржника - ГУ ПФУ в Кіровоградській області - виконати рішення суду протягом 10 робочих днів та у встановлений строк надати державному виконавцю документи, що підтверджують факт виконання рішення (а.с. 40 - 41) ГУ ПФУ в Кіровоградській області листами №13972/08-02 від 12.07.2018 року та №18968/08-02 від 19.10.2018 року повідомило державного виконавця, що ним на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.04.2018 року в адміністративній справі №П/811/293/18 проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2016 року, донараховано доплату за період з січня 2016 року по травень 2018 року та здійснено виплату перехованих пенсій за період з січня 2018 року по травень 2018 року. Решту сум доплати за період з січня 2016 року по грудень 2017 року ОСОБА_1 отримає в порядку та на умовах, визначених постановою Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 року "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категорія осіб" (а.с. 42 - 47) Старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Кіровоградській області 28.11.2018 року винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п.9 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження", якою передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення (а.с. 51 - 53) Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.01.2019 року в адміністративній справі №1140/3479/18, залишеним в силі постановою Верховного Суду від 22.08.2019 року, за позовом ОСОБА_1 вказану постанову державного виконавця визнано протиправною та скасовано (а.с. 54 - 65) У зв`язку з цим за заявою ОСОБА_1 постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Кіровоградській області від 03.09.2019 року відновлено виконавче провадження ВП №56702717 з виконання виконавчого листа №П/811/293/18. (а.с. 66 - 68) Згодом старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Кіровоградській області 22.10.2019 року винесено вимогу, якою зобов`язано боржника - ГУ ПФУ у Кіровоградській області - не пізніше 5 робочих днів від дати отримання вказаної вимоги повідомити про стан виконання перерахунку пенсії, призначеної ОСОБА_1 , на підставі довідки ліквідаційної комісії УМВС України в Кіровоградській області №8096 від 18.05.2017 року, починаючи з 01.01.2016 року, та виплатити ОСОБА_1 суму перерахованих пенсій з урахуванням фактично виплачених сум (а.с. 69) ГУ ПФУ в Кіровоградській області листом №19674/08-02 від 01.11.2019 року повідомило державного виконавця, що ним на виконання постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 року "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категорія осіб" та рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.04.2018 року в адміністративній справі №П/811/293/18 проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2016 року, донараховано доплату за період з січня 2016 року по травень 2018 року та здійснено виплату перехованих пенсій за період з січня 2018 року по травень 2018 року. Решту сум доплати за період з січня 2016 року по грудень 2017 року ОСОБА_1 отримає в порядку та на умовах, визначених Постановою №649 (а.с. 70 - 74) 20.12.2019 року старшим державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу, якою на підставі статей 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження" за невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника вчинити певні дії, накладено на боржника - ГУ ПФУ в Кіровоградській області - штраф у розмірі 5100 грн. (300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), зобов`язано боржника виконати рішення суду протягом десяти робочих днів та попереджено боржника про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення (а.с. 76 - 78) Судом апеляційної інстанції встановлено, що до даних правовідносин слід застосовувати норми Конституції України, Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02.06.2016 року, норми Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649. Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи. Так, стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Отже, суб`єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України. Даючи оцінку висновкам суду першої інстанції, колегія суддів апеляційної інстанції виходить з того, що Статтею 3 Закону України "Про виконавче провадження" установлено, що рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках, підлягають примусовому виконанню відповідно до цього Закону. У статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Згідно з частиною 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. При цьому виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. (п.1 ч.2 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження"). Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право зокрема накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом. (п.16 ч.3 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження"). Водночас, згідно з частиною 4 статті 19 Закону України "Про виконавче провадження" сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи. Відповідно до частин 5, 6 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною). Статтею 63 Закону України "Про виконавче провадження" установлений порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення. Згідно з частинами 1, 2 цієї статті за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Відповідно до частини 3 статті 63 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. Статтею 75 Закону України "Про виконавче провадження" передбачена відповідальність за невиконання рішення, що зобов`язує боржника вчинити певні дії. Відповідно до цієї норми у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення. Таким чином, зазначені норми дають підстави для висновку, що законодавець передбачив негативні наслідки (зокрема штрафні санкції) за невиконання в обумовлений строк відповідного рішення, за умови його невиконання без поважних причин. Слід зазначити, що накладення штрафу за невиконання рішення, яке зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання. Водночас, застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження. Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. В залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим. Отже, невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України "Про виконавче провадження". Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин. Натомість, матеріали справи не містять підтверджень, що на час прийняття рішення про накладення штрафу державним виконавцем були встановлені факти невиконання боржником судового рішення з поважних причин. Як вбачається з рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.04.2018 року в адміністративній справі №П/811/293/18, предметом спору в цій справі була перевірка бездіяльності ГУ ПФУ в Кіровоградській області щодо не проведення з 01.01.2016 року перерахунку пенсії ОСОБА_1 , призначеної йому за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". (а.с. 25) Суд у справі №П/811/293/18 установив, що у зв`язку з набранням чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей" від 23.12.2015 року №900-VIII та з огляду підвищення грошового забезпечення поліцейських за постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" ОСОБА_1 з 01.01.2016 року набув право на перерахунок пенсії з урахуванням видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських. Ліквідаційною комісією УМВС України в Кіровоградській області з метою перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини 3 статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" складена та направлена до ГУ ПФУ в Кіровоградській області довідка №8096 від 18.05.2017 року про грошове забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 за нормами, чинними на 01.01.2016 року, за посадою, яку він займав на день звільнення зі служби. Відповідно до цієї довідки грошове забезпечення для перерахунку пенсії становить 4629, 21 грн. (а.с. 73) Оскільки ГУ ПФУ в Кіровоградській області не здійснило перерахунок пенсії, ОСОБА_1 у січні 2018 року звернувся до суду з відповідним позовом, який суд рішенням від 18.04.2018 року задовольнив, зобов`язавши ГУ ПФУ в Кіровоградській області здійснити перерахунок пенсії, призначеної ОСОБА_1 , на підставі довідки ліквідаційної комісії УМВС України в Кіровоградській області №8096 від 18.05.2017 року, починаючи з 01.01.2016 року, та виплатити ОСОБА_1 суму перерахованих пенсій з урахуванням фактично виплачених сум. Разом з тим, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №103 від 21.02.2018 року "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (набрала чинності 28.02.2018 року), пунктом 3 якої постановлено перерахувати з 1 січня 2016 року, пенсії, призначені згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції". Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року. Виплату перерахованих відповідно до абзацу першого цього пункту пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) проводити з 1 січня 2018 року. Сума перерахованих пенсій для виплати за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року обчислюється органами Пенсійного фонду України станом на 1 січня 2018 року та виплачується після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету в такому порядку: - з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - щомісяця окремою сумою у розмірі 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року; - з 1 січня 2020 року - щомісяця окремою сумою у розмірі 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року та до забезпечення повної виплати розрахованої суми. На виконання цієї постанови ліквідаційною комісією УМВС України в Кіровоградській області відповідно до частини 3 статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" складена та направлена до ГУ ПФУ в Кіровоградській області нова довідка №8096* від 18.03.2018 року про грошове забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 за нормами, чинними на 01.01.2016 року, за посадою, яку він займав на день звільнення. Відповідно до цієї довідки грошове забезпечення для перерахунку пенсії становить 4599, 98 грн. (а.с. 73зв/с). На підставі цієї довідки ГУ ПФУ в Кіровоградській області 26.03.2018 року здійснило перерахунок пенсії, призначеної ОСОБА_1 за вислугу років на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та визначило її у розмірі 3070,99 грн. (а.с. 71). Розпочато виплату пенсії у перерахованому розмірі з 01.04.2018 року. Також 26.03.2018 року здійснено розрахунок суми різниці (доплати) між перерахованою та фактично виплаченою сумами пенсії за період з січня 2016 року по березень 2018 року, що загалом склало 25687,57 грн. (а.с. 71зв.). Доплату пенсії за період з січня по березень 2018 року у сумі 2025,57 грн. виплачено ОСОБА_1 у квітні 2018 року. Виконуючи рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.04.2018 року в адміністративній справі №П/811/293/18 про зобов`язання здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ліквідаційної комісії УМВС України в Кіровоградській області №8096 від 18.05.2017 року, ГУ ПФУ в Кіровоградській області 16.05.2018 року здійснило перерахунок пенсії, призначеної ОСОБА_1 за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" на підставі вказаної довідки та визначило її у розмірі 3087,94 грн. (а.с. 72). Тоді ж здійснено розрахунок суми різниці (доплати) між перерахованою та фактично виплаченою сумами пенсії за період з січня 2016 року по травень 2018 року, з урахуванням раніше проведеного 26.03.2018 року перерахунку, та визначено суму доплати в розмірі 491,55 грн. (а.с. 72зв.). Доплату пенсії за період з січня по травень 2018 року у сумі 84,75 грн. виплачено ОСОБА_1 у червні 2018 року (а.с. 74). Водночас, виплату решти донарахованих сум за період з січня 2016 року по грудень 2017 року у розмірі 23 662 грн. (за розрахунком, проведеним 26.03.2018 року) та у розмірі 406, 80 грн. (за розрахунком, проведеним 16.05.2018 року) боржник не провів. На час винесення державним виконавцем спірної постанови про накладення штрафу позивач частково виконав рішення суду в адміністративній справі №П/811/293/18, а саме здійснив з 01.01.2016 року перерахунок пенсії, призначеної ОСОБА_1 , на підставі довідки ліквідаційної комісії УМВС України в Кіровоградській області №8096 від 18.05.2017 року та виплатив суму перерахованих пенсій з 01.01.2018 року. Проте всупереч рішенню суду заборгованість, яка виникла у зв`язку з проведеним перерахунком пенсії, за період з січня 2016 року по грудень 2017 року ОСОБА_1 не виплачена. Щодо цих коштів у сумі 24 068, 80 грн., позивач листом №19674/08-02 від 01.11.2019 року повідомив відповідача, що їх виплата здійснюватиметься відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду" №649 від 22.08.2018 року. Статтею 8 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" визначено, що виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України. Відповідно до статті 10 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" призначення і виплата пенсій особам, зазначеним у статті 1-2 цього Закону, які мають право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону, здійснюються органами Пенсійного фонду України. Згідно з частиною 4 статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій. Статтею 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" передбачені строки виплати пенсії за минулий час. Відповідно до цієї норми нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але своєчасно не отримав з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більш як за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми недоотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії. Нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. На думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції правильно установив, що Кабінет Міністрів України 22.08.2018 року прийняв постанову №649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду", якою затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду (надалі - Порядок №649) та установлено, що для виконання судових рішень, якими на органи Пенсійного фонду України покладені зобов`язання з нарахування (перерахунку) пенсійних виплат, що фінансуються з державного бюджету, виплата коштів, нарахованих за період до набрання судовим рішенням законної сили, здійснюється відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого цією постановою. Вказана постанова набрала законної сили 28.08.2018 року. Згідно з пунктами 1, 2 Порядку №649 цей порядок визначає механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету. Водночас, у цьому Порядку терміни вживаються в такому значенні: - боржник - орган Пенсійного фонду України, визначений судом боржником у виконанні судового рішення; стягувач - фізична особа, на користь якої винесено рішення; - рішення - рішення суду, що набрали законної сили та видані або ухвалені після набрання чинності Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", на виконання яких стягувачу нараховано пенсію або щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці (надбавки, підвищення, компенсацію втрати частини доходу, грошову допомогу), що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету та залишаються невиплаченими, або рішення суду про стягнення коштів. Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Законах України "Про виконавче провадження" та "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень". Відповідно до пунктів 3, 4, 5 Порядку №649 боржник веде облік рішень у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою (далі - реєстр), відповідно до порядку, встановленого Пенсійним фондом України. Черговість виконання рішень визначається датою їх надходження до боржника. Для підтвердження суми, що підлягає виплаті, боржник подає до Пенсійного фонду України: документ, що підтверджує дату надходження судового рішення до боржника; копію судового рішення (судових рішень) або виконавчого листа; розрахунок суми, що підлягає виплаті, засвідчений керівником боржника або уповноваженою ним особою. Згідно з пунктами 6, 7, 8, 10, 11 Порядку №649 перевірку обґрунтованості розрахованої боржником суми, що підлягає виплаті, проводить в Пенсійному фонді України комісія з питань погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду (далі - комісія). Комісія утворюється у складі не менше семи осіб. Персональний склад комісії, її голова, заступник голови та секретар затверджуються Головою правління Пенсійного фонду України. Засідання комісії є правоможним за умови присутності на ньому не менше двох третин її складу і проводяться у разі потреби, але не рідше одного разу на місяць. Комісія приймає одне з таких рішень: про наявність підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку; про відсутність підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку. У разі відсутності підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку, у п`ятиденний строк комісія повідомляє боржнику про прийняте рішення, зазначивши при цьому причини відмови. У разі потреби комісія може прийняти рішення про повернення матеріалів боржнику на доопрацювання. Рішення комісії приймаються відкритим голосуванням і вважаються прийнятими, якщо за них проголосували більшість присутніх на її засіданні членів. Рішення оформляються протоколом, у якому за наявності підстав зазначаються пропозиції щодо перерахунку коштів на рахунок боржника. Протокол підписується всіма членами комісії і подається Голові правління Пенсійного фонду України, який не пізніше трьох робочих днів приймає рішення про виділення коштів. Виділення коштів для виплати здійснюється Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень Пенсійному фонду України на цю мету шляхом перерахування коштів боржнику. Боржник у 3-денний строк повідомляє стягувачу про виділення коштів та не пізніше 10-ти робочих днів з дня надходження коштів у межах встановленого Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" періоду виплати пенсії зобов`язаний здійснити виплату стягувачу суми, що підлягає виплаті, у порядку, встановленому статтею 47 зазначеного Закону. Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення. Згідно зі статтею 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Такі ж норми передбачені статтею 370 КАС України. Відповідно до статті 372 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб`єктів владних повноважень можуть бути покладені обов`язки щодо забезпечення виконання рішення. Судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Статтею 373 КАС України передбачена можливість відстрочення і розстрочення виконання, зміна чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Згідно з цією нормою за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Позивач (ГУ ПФУ в Кіровоградській області), посилаючись на те, що виплату ОСОБА_1 заборгованості, яка виникла у зв`язку з перерахунком його пенсії, за період з січня 2016 року по грудень 2017 року буде здійснено відповідно до Порядку №649, не надав доказів дотримання ним як боржником механізму погашення заборгованості, передбаченого цим Порядком. Зокрема, матеріали справи не містять доказів, що Головним Управлінням ПФУ в Кіровоградській області на виконання пунктів 3, 5 Порядку №649 судове рішення в адміністративній справі №П/811/293/18 внесено до реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, а до Пенсійного фонду України подано документи, необхідні для підтвердження суми, що підлягає виплаті позивачу. Крім того, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції правильно зазначив, що запровадження постановою Кабінету Міністрів України №649 від 22.08.2018 року "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду" особливого механізму виконання судових рішень, яким на органи Пенсійного фонду України покладені зобов`язання з нарахування (перерахунку) пенсійних виплат, що фінансуються з державного бюджету, та установлено, що виплата коштів, нарахованих за період до набрання судовим рішенням законної сили, здійснюється за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету, є обставинами, які можуть бути визнані такими, що ускладнюють чи роблять неможливим виконання рішення суду у строк та спосіб, що ним визначені. Однак, позивач (ГУ ПФУ в Кіровоградській області) не ініціював питання про відстрочення/розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення, з метою вжиття судом нових заходів чи встановлення інших строків для реалізації цього рішення, про що обґрунтовано зазначено судом першої інстанції. У пунктах 46, 51, 53, 54 рішення від 15.10.2009 року у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" (заява № 40450/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що від особи, яка домоглася винесення остаточного судового рішення проти держави, не можна вимагати ініціювання окремого провадження з його примусового виконання. Відповідний державний орган, який було належним чином поінформовано про таке судове рішення, повинен вжити всіх необхідних заходів для його дотримання або передати його іншому компетентному органу для виконання. Право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. Відповідно необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Саме на державу покладено обов`язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції. Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади. Виходячи з матеріалів справи, позивачем (ГУ ПФУ в Кіровоградській області) не доведено суду, що ним під час примусового виконання судового рішення було вжито всіх можливих заходів щодо його виконання. При цьому, посилання позивача на відсутність відповідного фінансового забезпечення, як поважну причину невиконання рішення суду, суд першої інстанції правомірно відхилив, оскільки про такі обставини позивач не повідомляв державного виконавця та не надавав йому відповідних доказів. Відповідно до частини 1 статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Європейський суд з прав людини у рішенні "Юрій Миколайович Іванов проти України" наголосив на тому, що право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. У такому контексті відсутність у стягувача можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном. Відповідно, необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Обґрунтованість такої затримки має оцінюватися з урахуванням, зокрема, складності виконавчого провадження, поведінки самого заявника та компетентних органів, а також суми і характеру присудженого судом відшкодування. Саме на державу покладено обов`язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції. Держава не може виправдовувати нестачею коштів невиконання судових рішень, винесених проти неї або проти установ чи підприємств, які перебувають в державній власності або контролюються державою. Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади. Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що у таких категоріях справ, коли державні органи належним чином сповіщені про наявність судового рішення, вони мають вживати всіх належних заходів для його виконання або направлення до іншого органу для виконання. Сама особа, на користь якої ухвалено рішення, не повинна ще займатись ініціюванням виконавчих процедур. Варто також зауважити, що у справах "Шмалько проти України", "Іммобільяре Саффі проти Італії" ЄСПЛ констатував, що невиконання судового рішення не може бути виправданим внаслідок недоліків законодавства, які унеможливлюють його виконання. Державні органи не можуть посилатися і на відсутність коштів як на підставу невиконання зобов`язань (до прикладу справа "Сук проти України"). Отже, виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід`ємним елементом права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, складовою права на справедливий суд. Таким чином, аналізуючи зазначені вище норми чинного законодавства України та фактичні обставини справи, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що держаному виконавцю для реалізації виконання належних повноважень при примусовому виконанні рішення суду, надано право накладати відповідні штрафи на боржника за невиконання його ж постанов про примусове виконання рішень суду, у порядку та розмірі визначеному Законом України "Про виконавче провадження" (№1404). За таких умов, дії відповідача щодо накладення на позивача відповідної суми штрафу узгоджуються із приписами норм Закону України "Про виконавче провадження", при цьому матеріали справи не містять будь-яких порушень відповідачем порядку прийняття постанови про накладення штрафу. Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування. З огляду на результати розгляду справи, судові витрати не підлягають розподілу. Керуючись ст. 241-245, 250, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області - залишити без задоволення. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.01.2020 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в силу п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Строки касаційного оскарження, з урахуванням п. 3 Розділу IV «Прикінцеві Положення» КАС України в редакції Закону № 540-IX від 30.03.2020, продовжуються на строк дії карантину. В повному обсязі постанова виготовлена 14.05.2020. Головуючий суддя Ю. В. Дурасова суддя Л.А. Божко суддя О.М. Лукманова