Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 526/339/20

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 червня 2020 р.Справа № 526/339/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Бегунца А.О., Суддів: Зеленського В.В. , Рєзнікової С.С. , за участю секретаря судового засідання Машури Г.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Інспектора СРПП №3 Гадяцького ВП ГУНП в Полтавській області Цілуйка Ярослава Олександровича на рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 26.03.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Тищенко Л.І., вул. Лесі Українки, 6, м. Гадяч, Гадяцький, Полтавська, 37300, повний текст складено 26.03.20 року по справі № 526/339/20 за позовом ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру МВС в Полтавській області , Інспектора СРПП №3 Гадяцького ВП ГУНП в Полтавській області Цілуйка Ярослава Олександровича про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до інспектора СРПП № 3 Гадяцького ВП ГУНП в Полтавській області Цілуйка Ярослава Олександровича, Регіонального сервісного центру МВС в Полтавській області, в якому просив суд визнати протиправними дії інспектора СРПП № 3 Гадяцького ВП ГУНП в Полтавській області капітана поліції Цілуйка Ярослава Олександровича щодо вилучення у ОСОБА_1 посвідчення водія НОМЕР_1 від 15.02.2019 та зобов`язати Регіональний сервісний центр МВС в Полтавській області повернути ОСОБА_1 посвідчення водія НОМЕР_1 від 15.02.2019. В обґрунтування позову зазначає, що постановою Гадяцького районного суду Полтавської області від 07.06.2018 по справі № 526/768/18 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 10200 грн, з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на один рік. Вказане судове рішення набрало законної сили 19 червня 2018 року. 16 липня 2018 року позивач, на виконання постанови Гадяцького районного суду Полтавської області від 07.06.2018, сплатив штраф у розмірі 10200 грн. На початку 2019 року, після проходження повного курсу навчання за відповідними програмами та медичного огляду, позивач подав документи до Регіонального сервісного центру МВС в Полтавській області, з метою здачі іспиту для отримання посвідчення водія вперше. 15 лютого 2019 року, після успішної здачі іспиту, ТСЦ № 5345 видано ОСОБА_1 посвідчення водія НОМЕР_1 , яке дійсне до 15.02.2021. 06 лютого 2020 року інспектором СРПП № 3 Гадяцького ВП ГУНП в Полтавській області Цілуйком Я.О., на виконання постанови Гадяцького районного суду Полтавської області від 07.06.2018 по справі № 526/768/18, вилучено у позивача посвідчення водія НОМЕР_1 від 15.02.2019, про що складено відповідний акт вилучення. Вважаючи дії відповідача інспектора СРПП № 3 Гадяцького ВП ГУНП в Полтавській області Цілуйка Я.О. щодо вилучення посвідчення водія незаконними, та такими, що порушують право позивача на керування транспортними засобами, у останнього виникла об`єктивна необхідність у зверненні до суду для захисту та поновлення порушеного права шляхом визнання дій інспектора СРПП № 3 Гадяцького ВП ГУНП в Полтавській області Цілуйка Я.О. протиправними та зобов`язання Регіонального сервісного центру МВС в Полтавській області повернути вилучене посвідчення водія. Рішенням Гадяцького районного суду Полтавської області 26 березня 2020 року вказаний позов задоволено. Визнано протиправними дії інспектора СРПП № 3 Гадяцького ВП ГУНП в Полтавській області капітана поліції Цілуйка Ярослава Олександровича щодо вилучення у ОСОБА_1 посвідчення водія НОМЕР_1 від 15.02.2019. Зобов`язано Регіональний сервісний центр МВС в Полтавській області повернути ОСОБА_1 посвідчення водія НОМЕР_1 від 15.02.2019. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач - інспектор СРПП № 3 Гадяцького ВП ГУНП в Полтавській області Цілуйко Ярослав Олександрович, подав апеляційну скаргу, згідно з якою апелянт просить суд скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом при вирішенні справи норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт посилався на те, що прийняте судом першої інстанції рішення потягло за собою неправомірні наслідки щодо повернення посвідчення водія НОМЕР_2 від 15.02.2019 ОСОБА_1. всупереч рішенню Гадяцького районного суду від 07.06.2018 року по справі №526/768/18 та фактично частково звільнило правопорушника від адміністративної відповідальності Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Також, позивачем надано клопотання про розгляд справи без його участі. Відповідно до положень ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що постановою Гадяцького районного суду Полтавської області від 07 червня 2018 року у справі № 526/768/18, яка набрала законної сили 19 червня 2018 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 10200 грн з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на один рік. Зі змісту постанови старшого державного виконавця Гадяцького РВ ДВС ГТУЮ у Полтавській області Денисенко Н.М. від 26.07.2018 про закінчення виконавчого провадження вбачається, що 16 липня 2018 року боржник ОСОБА_1 , на виконання постанови Гадяцького районного суду Полтавської області від 07.06.2018 у справі № 526/768/18, сплатив штраф у розмірі 10200 грн, згідно квитанції № 0.0.1084556637.2. Відповідно до копії картки водія, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 15 лютого 2019 року видавалось посвідчення водія категорія В, С , серія НОМЕР_1 . Згідно акту вилучення посвідчення водія від 06.02.2020, інспектор СРПП № 3 Гадяцького ВП ГУНП в Полтавській області Цілуйко Ярослав Олександрович вилучив у ОСОБА_1 посвідчення водія НОМЕР_1 , у зв`язку з виконанням постанови Гадяцького районного суду Полтавської області від 07.06.2018 № 526/768/18. Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що дії інспектора СРПП № 3 Гадяцького ВП ГУНП в Полтавській області Цілуйка Я.О., при вилученні 06 лютого 2020 року посвідчення водія ОСОБА_1 , були неправомірними, оскільки за наявних обставин, а саме у разі невиконання особою рішення суду, до яких відноситься і постанова у справі про адміністративне правопорушення, наступає відповідальність, передбачена, як кримінальним законодавством так і Кодексом України про адміністративні правопорушення. Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач, як на підставу своїх позовних вимог посилається незаконність дій відповідача інспектора СРПП № 3 Гадяцького ВП ГУНП в Полтавській області Цілуйка Я.О. щодо вилучення посвідчення водія. При цьому просить зобов`язати Регіонального сервісного центру МВС в Полтавській області повернути вилучене посвідчення водія. Отже, предмет позову не стосується вирішення спору з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, що передбачено п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України. Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. При цьому, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19). Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм процесуального законодавства, що регулюють дані правовідносини. Так, статтею 20 КАС України встановлено розмежування предметної юрисдикції адміністративних судів. Відповідно до ч.1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: 1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності; 2) адміністративні справи, пов`язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо: оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій; уточнення списку виборців; оскарження дій чи бездіяльності засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, що порушують законодавство про вибори та референдум; оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб; 3) адміністративні справи, пов`язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо: примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства; примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1 - 3 частини першої цієї статті. Отже, в даному переліку відсутній спір, який визначений предметом даного позову. Водночас, згідно ч. 2 ст. 20 КАС України окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених ч. 1 цієї статті. З позовної заяви вбачається, що позивач звернулася до місцевого загального суду, як адміністративного з двома позовними вимогами; визнати протиправними дії інспектора СРПП № 3 Гадяцького ВП ГУНП в Полтавській області капітана поліції Цілуйка Ярослава Олександровича щодо вилучення у ОСОБА_1 посвідчення водія НОМЕР_1 від 15.02.2019 та зобов`язати Регіональний сервісний центр МВС в Полтавській області повернути ОСОБА_1 посвідчення водія НОМЕР_1 від 15.02.2019. Натомість інспектор поліції СРПП № 3 Гадяцького ВП ГУНП в Полтавській області капітана поліції Цілуйко Я. О. не приймав відносно позивача постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Оскільки даний предмет спору не стосується рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності (та не стосується інших предметів спору, які визначені частиною 1 статті 20 КАС України), то такий спір не може бути розглянутий місцевим загальним судом як адміністративним в порядку ст.286 КАС України. Так, відповідно до п.1 ч.1 ст. 20 КАС України адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам. Щодо позовної вимоги зобов`язати Регіональний сервісний центр МВС в Полтавській області повернути ОСОБА_1 посвідчення водія НОМЕР_1 від 15.02.2019, колегія суддів зазначає, що відповідач - Регіональний сервісний центр МВС в Полтавській області, не приймав відносно позивача постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, тому такий спір не може бути розглянутий місцевим загальним судом як адміністративним. Оскільки в силу частини 2 статті 20 КАС України окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною 1 ст. 20 КАС України, даний спір підсудний Полтавському окружному адміністративному суду. Враховуючи, що предметом позову є визнання протиправними дії інспектора та зобов`язання вчинити певні дії суб`єктом владних повноважень - Регіональним сервісним центром, колегія суддів апеляційної інстанції доходить висновку про підсудність такої справи саме окружному адміністративному суду, а не місцевому загальному суду як адміністративному суду. При прийнятті рішення суд першої інстанції не звернув уваги на норми процесуального законодавства, що призвело до невірного вирішення справи. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. У рішенні від 20.07.2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Згідно п.3 ч.1 ст.4 КАС України адміністративний суд - це суд, до компетенції якого цим Кодексом віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ. Отже, належним та компетентним судом у розумінні процесуального закону є суд, який розглядає та вирішує справу за позовною заявою, поданою із дотриманням правил територіальної, інстанційної та предметної підсудності. Відповідно до ч.1 ст.318 КАС України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтям 20, 22, 25-28 цього Кодексу. З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції рішення прийнято з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою підсудністю до Полтавського окружного адміністративного суду. Керуючись ст. ст. 243, 250, 310, 318, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Інспектора СРПП №3 Гадяцького ВП ГУНП в Полтавській області Цілуйка Ярослава Олександровича задовольнити частково. Рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 26.03.2020 року по справі № 526/339/20 скасувати. Справу №526/339/20 за позовом ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру МВС в Полтавській області, Інспектора СРПП №3 Гадяцького ВП ГУНП в Полтавській області Цілуйка Ярослава Олександровича про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії - направити на розгляд до Полтавського окружного адміністративного суду за встановленою законом підсудністю. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Відлік означеного строку відраховується від дати отримання копії постанови та продовжується на строк дії карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 року №

239. Головуючий суддя (підпис)А.О. Бегунц Судді(підпис) (підпис) В.В. Зеленський С.С. Рєзнікова