Постанова 4852 № 210/3729/17(2-а/210/204/17)

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 28 травня 2020 року м. Дніпросправа № 210/3729/17(2-а/210/204/17) Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач), суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В., за участю секретаря судового засідання Новошицькій О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11.04.2018 року (суддя Літвіненко Н.А., м. Кривий Ріг, повний текст рішення виготовлено 11.04.2018 року) у адміністративній справі №210/3729/17(2-а/210/204/17) за позовом ОСОБА_1 до Криворізької міської ради, третя особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Інститут Харківпроект», Департамент регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, суд, - в с т а н о в и в: У вересні 2017 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом до Криворізької міської ради (далі по тексту - відповідач), треті особи: Управління містобудування, архітектури та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради, ТОВ «Інститут «Харківпроект», в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Криворізької міської ради від 26.06.2013 року №2044. Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 11.04.018 року у задоволенні позовних вимог відмовлено. З рішенням суду першої інстанції не погодився позивач ОСОБА_1 та подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Свої вимоги обґрунтував тим, що суд першої інстанції прийняв рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, не перевірив доводи позивача про невідповідність Плану зонування законодавству України, не порівняв Плани зонування інших міст, не дав їм правової оцінки. На думку апелянта, висновки суду грунтуються на хибних підставах, зазначав, що він не оскаржував рішення відповідача про відмову йому у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, однак, суд, не досліджуючи графічні матеріали, зробив висновок про відсутність підстав для надання дозволу на розробку проекту. Апелянт зазначав, що відповідач не надав доказів тому, що оскаржуване рішення було прийняте з урахуванням вимог порядку проведення громадських слухань з метою рахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, тобто без додержання вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2018 року позовні вимоги залишено без розгляду. Постановою Верховного Суду від 29.01.2020 року постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2020 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Верховний Суд вважав помилковим висновок суду апеляційної інстанції про те, що днем коли позивач міг дізнатися про порушення своїх прав є 17.07.2013 року (дата офіційного опублікування спірного рішення на веб-сайті Криворізької міської ради), оскільки, як спірні правовідносини виникли набагато пізніше вказаної дати, до того ж позивач, який зареєстрував право власності на магазин лише у березні 2015 року, не був їх безпосереднім учасником і не мав необхідності та зобов`язань стосовно ознайомлення з оскаржуваним актом органу місцевого самоврядування. Своєю чергою, фактичний наслідок спірного рішення саме для позивача полягав у неможливості, у зв`язку з наявністю такого акту суб`єкта владних повноважень, погодити містобудівний розрахунок, а відтак і про порушення своїх прав, ОСОБА_1 стало відомо на стадії оформлення ним у 2017 році права на земельну ділянку, на якій розташована належна йому на праві власності нежитлова будівля. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 12.03.2020 року замінено третю особу у справі Управління містобудування, архітектури та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради на Департамент регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що Криворізька міська рада, приймаючи спірне рішення від 26.06.2013 року №2044 «Про затвердження плану зонування території м. Кривого Рогу» діяла в межах, наданих їй повноважень Законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про регулювання містобудівної діяльності», Земельного кодексу України, норм ДБН 360-92**. Суд першої інстанції вважав, що позивачем не надано доказів порушення його законних прав та інтересів оскаржуваним рішенням, відповідачем правомірно було відмовлено позивачу у надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для існуючої одноповерхової нежитлової будівлі магазину за адресою АДРЕСА_1 у зв`язку з тим, що розміщення об`єкта не відповідає затвердженій містобудівній документації, а саме: згідно з планом зонування території м. Кривого Рогу проектована земельна ділянка розташована в межах зони садибної забудови Ж-1 Покровського району, що призначається для розташування житлових будинків до трьох поверхів із земельними ділянками та зблокованих одно-двоквартирних житлових будинків на сусідніх земельних ділянках; розміщення нежитлової будівлі магазину не належить до переліку дозволених та допустимих видів забудови зазначеної зони; відповідно до топографічної зйомки до вищевказаної нежитлової будівлі магазину прибудовані дві капітальні нежитлові споруди; відсутні протипожежні відстані та узгодження власників прибудованих споруд, передбачені ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень». Суд вказав, що в наданих позивачем графічних матеріалах, виконаних головним архітектором проекту ОСОБА_2 , відсутнє як зазначення протипожежних відстаней та узгодження власників прибудованих споруд згідно з ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», так і належне обґрунтування можливості розміщення нежитлової будівлі магазину в зоні сформованої житлової забудови «Ж-1», зокрема, що будівля магазину на АДРЕСА_1 , не створює загрози для життя, здоров`я людини, для оточуючого середовища, об`єктів культурної спадщини. Матеріалами справи встановлено, що Криворізькою міською радою 26.06.2013 року було прийнято рішення №2044 «Про затвердження плану зонування територій м. Кривого Рогу». Проект вказаного рішення було обговорено на публічних слуханнях, про що була відповідна публікація в газеті «Червоний гірник» від 15.01.2013 року. Після прийняття рішення міської ради, текст його був оприлюднений 01.07.2013 року на офіційному веб-сайті виконкому Криворізької міської ради. У березні 2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до Криворізької міської ради про скасування вище вказаного рішення Криворізької міської ради з тих підстав, що йому управлінням містобудування, архітектури та земельних ресурсів Криворізької міської ради було відмовлено в узгодженні містобудівної документації під розміщення існуючої одноповерхової нежитлової будівлі магазину за адресою: АДРЕСА_1 у зв`язку з тим, що земельна ділянка знаходиться в зоні Ж-1 відповідно до плану зонування м. Кривого Рогу, яка призначена для розташування одноквартирних житлових будинків до трьох поверхів із земельними ділянками та зблокованих одно-двоквартирних житлових будинків на сусідніх земельних ділянках, в переліку дозволених та допустимих видів забудови відсутня спеціалізація визначеного магазину. Позивач вважав, що саме оскаржуваним рішенням міської ради порушуються його права у розпорядженні власністю, оскільки вважав, що проектувальником - третьою особою у справі - ТОВ «Інститут «Харківпроект» при виконанні проектних робіт не внесло до плану зонування, а Управління містобудування, архітектури та земельних відносин Криворізької міської ради неналежно провело аналіз та підготувало на розгляд ради план зонування без п.3.21а* ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» - у районах садибної забудови розміщення об`єктів соціальної сфери слід передбачати на територіях загального користування, на спеціально відведених ділянках, у складі громадських центрів або у вигляді окремих споруд. Допускається розміщення цих об`єктів у житлових будинках на садибних ділянках при обов`язковому дотриманні державних будівельних, санітарних протипожежних норм і правил та наявності вільної території для забезпечення розмірів земельних ділянок під об`єкти відповідно до вимог, наведених у таблиці 6.1. Матеріалами справи встановлено, що відповідно до свідоцтва від 04.03.2015 року, зареєстрованого в реєстрі за №458 приватним нотаріусом Б.В.Січкар ОСОБА_1 придбав у ОСОБА_3 одноповерхову нежитлову будівлю магазину (літ.А-1), загальною площею 45.9 кв.м, розташовану за адресою АДРЕСА_1 , яка належала їй на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 21.05.2008 року приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області, зареєстрованого в реєстрі за №4768, право власності зареєстроване КП «Криворізьке бюро технічної інвентаризації» в реєстровій книзі №ЗН-250 за №850. Матеріалами справи встановлено, що позивач ОСОБА_1 у березні 2015 року звернувся до Управління Держземагенства у Криворізькому районі Дніпропетровської області з питання щодо реєстрації земельної ділянки за адресою : АДРЕСА_2 та листом від 18.03.2015 року за №1162/6 одержав відмову у зв`язку з тим, що земельній ділянці за вказаною адресою кадастровий номер не присвоювався, відомості про земельну ділянку до Державного земельного кадастру не вносилися, а тому відповідно до чинного законодавства внесення відомостей до Державного реєстру земель здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), виконаної на підставі рішення Криворізької міської ради. Встановлено, що рішенням Криворізької міської ради від 27.07.2017 року №1927 ОСОБА_1 відмовлено в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для розміщення існуючої одноповерхової нежитлової будівлі магазину по АДРЕСА_1 з тих підстав, що розміщення об`єкта не відповідає затвердженій містобудівній документації, а саме: згідно з планом зонування території м. Кривого Рогу проектована земельна ділянка розташована в межах зони садибної забудови Ж-1 Покровського району, що призначається для розташування житлових будинків до трьох поверхів із земельними ділянками та зблокованих одно-двоквартирних житлових будинків на сусідніх земельних ділянках; розміщення нежитлової будівлі магазину не належить до переліку дозволених та допустимих видів забудови зазначеної зони; відповідно до топографічної зйомки до вищевказаної нежитлової будівлі магазину прибудовані дві капітальні нежитлові споруди; відсутні протипожежні відстані та узгодження власників прибудованих споруд, передбачені ДБН-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень». Встановлено, що вказане рішення Криворізької міської ради позивач ОСОБА_1 не оскаржував у встановленому законом порядку, рішення є чинним та не скасованим. Згідно статей 12, 39, ч.1 ст.116, 123 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема розпорядження землями територіальних громад; організація землеустрою. Використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм. Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Надання земельних комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр», право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою. Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування. Аналізуючи вище приведене земельне законодавство, суд апеляційної інстанції зазначає, що надання земель комунальної власності у власність чи користування громадянам або юридичним особам органами місцевого самоврядування здійснюється відповідно до генеральних планів населеного пункту, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Згідно законодавства підставою відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути, невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів. Суд зазначає, що згідно земельного законодавства, використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм. Відповідно до частин 1, 3 ст.8, ч.1 ст.16, частин 1, 2, 6, 7 ст.17, ст.18 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» планування територій здійснюється на державному, регіональному та місцевому рівнях відповідними органами виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування. Рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації. Планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них. Генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід`ємною частиною генерального плану. Послідовність виконання робіт з розроблення генерального плану населеного пункту та документації із землеустрою визначається будівельними нормами, державними стандартами і правилами та завданням на розроблення (внесення змін, оновлення) містобудівної документації, яке складається і затверджується її замовником за погодженням з розробником. У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів. Рішення про розроблення генерального плану приймає відповідна сільська, селищна, міська рада. Виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації в установлений строк, зокрема визначають в установленому законодавством порядку розробника генерального плану населеного пункту, встановлюють строки розроблення та джерела його фінансування; повідомляють через місцеві засоби масової інформації про початок розроблення генерального плану населеного пункту та визначають порядок і строк внесення пропозицій до нього фізичними та юридичними особами. План зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон. План зонування території розробляється з метою створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, забезпечення захисту територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, запобігання надмірній концентрації населення і об`єктів виробництва, зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища, охорони та використання територій з особливим статусом, у тому числі ландшафтів, об`єктів історико-культурної спадщини, а також земель сільськогосподарського призначення і лісів. План зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації. Зонування території здійснюється з дотриманням таких вимог: урахування попередніх рішень щодо планування і забудови території; виділення зон обмеженої містобудівної діяльності; відображення існуючої забудови територій, інженерно-транспортної інфраструктури, а також основних елементів планувальної структури територій; урахування місцевих умов під час визначення функціональних зон; установлення для кожної зони дозволених і допустимих видів використання територій для містобудівних потреб, умов та обмежень щодо їх забудови; узгодження меж зон з межами територій природних комплексів, смугами санітарно-захисних, санітарних, охоронних та інших зон обмеженого використання земель, червоними лініями; відображення меж прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об`єктів. Параметри використання території та будівель, запропонованих для розташування у межах декількох земельних ділянок або окремої земельної ділянки, зокрема функціональне призначення, граничні поверховість та площа забудови, можливе розміщення на ділянці, є обов`язковими для врахування під час зонування відповідної території. Внесення змін до плану зонування території допускається за умови їх відповідності генеральному плану населеного пункту. За порушення вимог, встановлених планом зонування території, фізичні та юридичні особи несуть відповідальність відповідно до закону. Відповідно до ст.1, 5, ч.2 ст.25 вищевказаного Закону генеральним планом населеного пункту є містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту; планом зонування території (зонінг) є містобудівна документація, що визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон; містобудівною документацією є затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій. Вимоги містобудівної документації є обов`язковими для виконання всіма суб`єктами містобудування. Режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, обов`язковий для врахування під час розроблення землевпорядної документації. Типові вимоги до складу та змісту зонінгу населеного пункту встановлюються Настановою про склад та зміст плану зонування території (Зонінг) ДСТУ-Н Б Б.1.1-12:2011. Відповідно до пункту 4.7 Настанови, основним документом зонінгу є схема зонування, на якій територія населеного пункту поділяється на територіальні зони, для кожної з яких встановлюється містобудівний регламент. Для кожної земельної ділянки дозволеним є таке використання, яке відповідає містобудівному регламенту відповідної зони. Невідповідність наміру забудови встановленому виду дозволеного використання земельних ділянок і об`єктів, зазначеним у містобудівному регламенті, означає, що його застосування, у відповідній територіальній зоні не допускається. Зміна параметрів земельних ділянок і об`єктів будівництва, види використання і граничні параметри яких не відповідають містобудівному регламенту, можлива лише шляхом приведення таких об`єктів у відповідність до містобудівного регламенту або шляхом зменшення їх невідповідності граничним параметрам в процесі дозволеного будівництва. Невідповідними містобудівним регламентам вважаються земельні ділянки та існуючі об`єкти, зокрема, існуючі види використання земельних ділянок для містобудівних потреб і параметри об`єктів будівництва, які не відповідають видам переважного використання. Матеріалами справи встановлено, що розроблення Плану зонування території м. Кривого Рогу було виконане ТОВ «Інститут «Харківпроект» відповідно Генеральному плану м. Кривого Рогу, затвердженого рішенням Криворізької міської ради від 21.12.2011 року №789. Зонування м. Кривого Рогу було розроблено у відповідності наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.11.2011 року №290 та ДСТУ-НББ 1.1-12:2011 «Настанова про склад та зміст плану зонування території (зонінг)». Позивач ОСОБА_1 в обґрунтування скасування рішення Криворізької міської від 26.06.2013 року №2044 вказує, що проектувальник ТОВ «Інститут «Харківпроект» не внесло інформацію до плану зонування (п.3.21* ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова сільських і сільських поселень», а саме: 3.21а* «У районах садибної забудови розміщення об`єктів соціальної сфери слід передбачати на територіях загального користування, на спеціально відведених ділянках, у складі громадських центрів або у вигляді окремих споруд. Допускається розміщення цих об`єктів у житлових будинках на садибних ділянках при обов`язковому дотриманні державних будівельних, санітарних, протипожежних норм і правил та наявності вільної території для забезпечення розмірів земельних ділянок під об`єкти відповідно до вимог, наведених у таблиці 6.1». Згідно п.3.25* протипожежні розриви між будинками або окремо розташованими господарськими будівлями відповідно до їх ступеня вогнестійкості, а також віддаленість ємкостей горючої рідини на присадибній ділянці (при опаленні будинків рідким паливом) слід приймати відповідно до протипожежних вимог згідно додатку 3.1, яким визначені протипожежні відстані. Як вбачається з матеріалів справи, позивачем ОСОБА_1 було подано документи для надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для розміщення існуючої одноповерхової нежитлової будівлі магазину на АДРЕСА_1 . Підставою для звернення до суду з даним позовом, була відмова позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яке оформлено рішенням Криворізької міської ради від 27.07.2017 року №1927, яке позивач не оскаржив у встановленому порядку. Відповідно до плану зонування території м. Кривого Рогу вищевказана земельна ділянка розташована в зоні «Ж-1», яка призначається для розташування одноквартирних житлових будинків до трьох поверхів із земельними ділянками та зблокованих одно-двоквартирних житлових будинків на сусідніх земельних ділянках. В переліку дозволених та допустимих видів забудови території відсутня спеціалізація об`єкту - магазину. Крім того, встановлено, що відповідно до топографічної зйомки до вищевказаної нежитлової будівлі магазину прибудовані дві капітальні нежитлові споруди; відсутні протипожежні відстані та узгодження власників прибудованих споруд, передбачені ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень». За викладених обставин, надані позивачем документи не давали підстав для ухвалення Криворізькою міською радою рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для існуючої одноповерхової нежитлової будівлі магазину на АДРЕСА_1 . Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення. Аналізуючи вище приведені норми, суд апеляційної інстанції зазначає, що доказуванню підлягає порушення прав та законних інтересів особи, яка звернулася до суду з позовом. Враховуючи обставини у справі та законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції вважає, що позивачем ОСОБА_1 не доведено порушення його прав та законних інтересів рішенням Криворізької міської ради від 26.06.2013 року №2044 «Про затвердження плану зонування території м. Кривого Рогу». Суд апеляційної інстанції зазначає, що відмова ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для існуючої одноповерхової нежитлової будівлі магазину на АДРЕСА_1 не є підставою для скасування в цілому рішення міської ради, яким затверджено план зонування території міста, оскільки план зонування території розробляється з метою створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, забезпечення захисту територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, запобігання надмірній концентрації населення і об`єктів виробництва, зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища, охорони та використання територій з особливим статусом, у тому числі ландшафтів, об`єктів історико-культурної спадщини, а також земель сільськогосподарського призначення і лісів. План зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації. Зонування території здійснюється з дотриманням таких вимог: урахування попередніх рішень щодо планування і забудови території; виділення зон обмеженої містобудівної діяльності; відображення існуючої забудови територій, інженерно-транспортної інфраструктури, а також основних елементів планувальної структури територій; урахування місцевих умов під час визначення функціональних зон; установлення для кожної зони дозволених і допустимих видів використання територій для містобудівних потреб, умов та обмежень щодо їх забудови; узгодження меж зон з межами територій природних комплексів, смугами санітарно-захисних, санітарних, охоронних та інших зон обмеженого використання земель, червоними лініями; відображення меж прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об`єктів. Вимоги містобудівної документації є обов`язковими для виконання всіма суб`єктами містобудування. Режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, обов`язковий для врахування під час розроблення землевпорядної документації. Суд апеляційної інстанції зазначає, що в наданих позивачем графічних матеріалах, виконаних головним архітектором проекту ОСОБА_2 відсутнє як зазначення протипожежних відстаней та узгодження власників прибудованих споруд згідно з ДБН 36-92* «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», так і належне обґрунтування можливості розміщення нежитлової будівлі магазину в зоні сформованої житлової забудови «Ж-1», зокрема, що будівля магазину не створює загрози для життя, здоров`я людини, для оточуючого середовища. З наведеного вбачається, що рішенням міської ради «Про затвердження плану зонування території м. Кривого Рогу» №2044 від 26.06.2013 права позивача не порушені. Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, як таке, що прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права. Керуючись статями 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11.04.2018 року у справі №210/3729/17(2-а/210/204/17) - залишити без змін. Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду відповідно до статей 328, 329 КАС України. Головуючий - суддя О.М. Лукманова суддя Л.А. Божко суддя Ю. В. Дурасова