Постанова 4852 № 160/12693/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 28 травня 2020 року м. Дніпросправа № 160/12693/19 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач), суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В., за участю секретаря судового засідання Новошицької О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 березня 2020 року (суддя Коренев А.О., м. Дніпро, повний текст рішення складено 06.03.2020 року) в справі №160/12693/19 за позовом Приватного акціонерного товариства «Оріль-Лідер» до Державної служби геології та надр України, про визнання протиправним та скасування припису,- в с т а н о в и в: 13.12.2019 року ПрАТ «Оріль-Лідер» (далі по тексту - позивач) звернулося до суду з позовом до Державної служби геології та надр України (далі по тексту - відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати припис № 35/5359-Д від 10.06.2019 року. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.03.2020 року позовні вимоги задоволено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Державна служба геології та надр України подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Свої вимоги обґрунтувала тим, що ПрАТ «Оріль-Лідер» є власником спеціальних дозволів на користування надрами № 4712, №5359, та з моменту отримання спеціального дозволу на користування надрами, у користувача надр виникають права та обов`язки, передбачені Кодексом України про надра, Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 року № 615, а саме, допускати перевіряючих осіб до перевірки виконання умов користування надрами. Апелянт вказував, що уніфіковані форми актів перевірки дотримання вимог законодавства у сфері видобування корисних копалин, затверджені наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 28.03.2013 року № 133, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.04.2013 року за № 563/23095, на час призначення перевірки були чинними. Перегляд уніфікованої форми акта перевірки здійснюється лише у разі внесення змін до нормативно-правових актів, на підставі яких розроблений перелік питань щодо проведення заходу державного нагляду (контролю), або прийняття нових нормативно-правових актів у відповідній сфері державного нагляду (контролю). Апелянт вказував, що відповідно до роз`яснень Державної регуляторної служби України уніфіковані форми актів, які не відповідають вимогам Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та постанові Кабінету Міністрів України «Про затвердження методик розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), а також уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю)» від 28.08.2013 № 752, можуть бути застосовані виключно у частині, що не суперечать вимогам згаданих закону та постанові Кабінету Міністрів України. Перед початком перевірки посадовими особами Держгеонадр надані надрокористувачеві всі документи, передбачені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» щодо здійснення планового заходу державного нагляду (контролю). Абзацом сьомим частини четвертої статті 5, абзацом третім частини п`ятої статті 7 та статтею 10 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» встановлені вичерпні підстави для недопущення суб`єктом господарювання посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу. Суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов`язаний допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого Законом. За результатами здійснення планової перевірки було складено акт про недопущення до перевірки №34/4712-Д від 10.06.2019 року. Центральним міжрегіональним відділом Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України складено припис №34/4712-Д від 10.06.2019 року, в якому зобов`язано у строк до 10.07.2019 року надати копії документів до Відділу щодо дотримання вимог законодавства у сфері видобування корисних копалин. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що виключно за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, в якому зазначається стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. Виявлення порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства можливе лише в ході здійснення заходу державного нагляду (контролю). За результатами державного геологічного контролю складається акт і в разі виявлення порушень - виноситься припис. Припис органу державного нагляду (контролю) - Державної служби геології та надр - виноситься лише у випадку виявлення під час перевірки порушень вимог природоохоронного законодавства та повинен містити вимогу щодо усунення цих порушень, припис виноситься у разі складання акту перевірки а не акту про недопуск до перевірки. Відповідачем, що за результатами перевірки позивача складено акт від 10.06.2019 № 35/5359-Д про недопущення до перевірки, отже на підставі такого акту, винесення припису не передбачено. Суд першої інстанції вказував, що уніфіковані форми актів з переліком питань затверджуються органом державного нагляду (контролю) та оприлюднюються на його офіційному веб-сайті протягом п`яти робочих днів з дня затвердження у порядку, визначеному законодавством, виключно в межах переліку питань орган державного нагляду (контролю) залежно від цілей заходу та ступеня ризику визначає питання, щодо яких буде здійснюватися державний нагляд (контроль), та зазначає їх у направленні на перевірку. Постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 року № 342 затверджено, зокрема, Методику розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю). Наказ Міністерства екології та природних ресурсів України від 28.03.2013 року № 133 «Про затвердження форм документів у сфері здійснення державного геологічного контролю», не відповідає вимогам нової Методики, а отже, затверджений ним уніфікований акт не може використовуватись при перевірках. Суд першої інстанції зазначав, що відповідачем здійснено намір проведення перевірки за відсутності затвердженої та оприлюдненої на власному офіційному веб-сайті уніфікованої форми акта, що згідно статті 10 Закону, є самостійною підставою для недопущення посадових осіб органу державного нагляду. Матеріалами справи встановлено, Державною службою геології та надр України видано наказ від 03.05.2019 № 136 про проведення планових заходів державного нагляду (контролю) Державною службою геології та надр України у червні 2019 року. Оформлено направлення від 05.06.2019 року № 34/4712-Д та №35/5359-Д про проведення планової перевірки ПрАТ «Оріль-Лідер» у строк з 10 по 21 червня 2019 року. Державною службою геології та надр України сформовано та направлено ПрАТ «Оріль-Лідер» повідмолення про проведення планової перевірки. Листом від 29.05.2019 року № 10/01/296 ПрАТ «Оріль-Лідер» повідомило Державну службу геології та надр України про відсутність підстав для перевірки та своє право не допустити перевірячих осіб до перевірки. Листом від 07.06.2019 року № 10597/03/14-19 Державна служба геології та надр України повідомила позивача про відсутність підстав для недопуску. 10.06.2019 року Південним міжрегіональним відділом Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України складено акт про недопущення до перевірки №34/4712-Д. 10.06.2019 року на підставі акту №34/4712-Д Південним міжрегіональним відділом Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України винесено припис № 35/5359-Д, в якому у якості порушення вказано недопуск посадових осіб до здійснення заходів державного нагляду (контролю), тобто позивачем не дотримано вимоги угоди про користування надрами в частині обов`язку надрокористувача допускати представників Держгеонадра для здійснення державного геологічного контролю. Отримавши припис, листом від 20.06.2019 року № 21/01/362 ПрАТ «Оріль-Лідер» повторно повідомило Державну службу геології та надр України про неможливість планового заходу (контролю). Листом від 01.07.2019 року № 10/01/387 ПрАТ «Оріль-Лідер» повідомило Державну службу геології та надр України про відсутність підстав для винесення припису № 35/5359-Д від 10.06.2019 року. Листом від 16.07.2019 року № 12952/14/14-19 Державна служба геології та надр України повідомила позивача про вірність підстав винесення припису та про його чинність. Встановлено, що Південним міжрегіональним відділом Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України 10.06.2019 року складено припис №34/4712-Д, в якому зобов`язано у строк до 10.07.2019 року надати копії документів до Відділу щодо дотримання вимог законодавства у сфері надра користування. Відповідно статей 24, 25 Кодексу України про надра, користувачі надр мають право: 1) здійснювати на наданій їм ділянці надр геологічне вивчення, комплексну розробку родовищ корисних копалин та інші роботи згідно з умовами спеціального дозволу або угоди про розподіл продукції; 2) розпоряджатися видобутими корисними копалинами, якщо інше не передбачено законодавством або умовами спеціального дозволу; 3) здійснювати на умовах спеціального дозволу консервацію наданого в користування родовища корисних копалин або його частини; 4) на першочергове продовження строку тимчасового користування надрами; 5) користуватися додатковими правами, передбаченими угодою про розподіл продукції. Користувачі надр зобов`язані: 1) використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано; 2) забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр; 3) забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища; 4) приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві; 4-1) надавати та оприлюднювати інформацію про загальнодержавні та місцеві податки і збори, інші платежі, а також про виробничу (господарську) діяльність, необхідну для забезпечення прозорості у видобувних галузях, відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України; 5) виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції. Права та обов`язки користувача надр виникають з моменту отримання спеціального дозволу на користування надрами, а в разі надання права користування надрами на умовах угод про розподіл продукції - з моменту набрання чинності такою угодою, якщо інше не передбачено цією угодою. Користувач надр (інвестор), який отримав спеціальний дозвіл на користування надрами та гірничий відвід або уклав угоду про розподіл продукції, має виключне право здійснювати в його межах користування надрами відповідно до цього спеціального дозволу та угоди про розподіл продукції. Права користувачів надр охороняються законом і можуть бути обмежені лише у випадках, передбачених законодавством України. Згідно ст. 1, ч. 4 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа. Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю). Згідно ч. 2 ст. 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності, розробляє Методику розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), та Методику розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), які затверджуються Кабінетом Міністрів України. Методика розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), має передбачати, у тому числі, оцінку ступеня небезпеки, масштабу, виду та сфери діяльності, наявність порушень у попередній діяльності суб`єктів господарювання (крім новостворених). Орган державного нагляду (контролю) визначає у віднесеній до його відання сфері критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності. З урахуванням значення прийнятного ризику всі суб`єкти господарювання, що підлягають нагляду (контролю), належать до одного з трьох ступенів ризику: високий, середній або незначний. Залежно від ступеня ризику органом державного нагляду (контролю) визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю). Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням органу державного нагляду (контролю). Залежно від ступеня ризику орган державного нагляду (контролю) визначає перелік питань для здійснення планових заходів (далі - перелік питань), що затверджується наказом такого органу. Уніфіковані форми актів з переліком питань затверджуються органом державного нагляду (контролю) та оприлюднюються на його офіційному веб-сайті протягом п`яти робочих днів з дня затвердження у порядку, визначеному законодавством. Виключно в межах переліку питань орган державного нагляду (контролю) залежно від цілей заходу та ступеня ризику визначає питання, щодо яких буде здійснюватися державний нагляд (контроль), та зазначає їх у направленні на перевірку. Орган державного нагляду (контролю) оприлюднює критерії та періодичність проведення планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) шляхом розміщення на своєму офіційному веб-сайті у порядку, визначеному законодавством. Згідно ч. 1 ст. 10 вищевказаного Закону, суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право: зокрема, не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо: органом державного нагляду (контролю) не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному веб-сайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику. Тобто наявність або відсутність затвердженої та оприлюдненої на власному офіційному веб-сайті уніфікованої форми акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику, органом державного нагляду (контролю), дає або не дає право господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю), допустити перевіряючих осіб до здійснення заходу. Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження методик розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), а також уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю)» № 752 від 28.08.2013 року, було затверджено Методику розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), має передбачати, у тому числі, оцінку ступеня небезпеки, масштабу, виду та сфери діяльності, наявність порушень у попередній діяльності суб`єктів господарювання (крім новостворених) та Методику розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю). Пунктом 2 Методики розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю) передбачено, що уніфікована форма акта перевірки розробляється з урахуванням додатка, положень відповідних законів, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, думки громадськості та є обов`язковою для проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю). Уніфікована форма акта перевірки затверджується органом державного нагляду (контролю). Вищевказана постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження методик розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), а також уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю)» № 752 від 28.08.2013 року втратила чинність відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження методик розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), а також уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю)» № 342 від 10.05.2018 року. Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження методик розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), а також уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю)» № 342 від 10.05.2018 року затверджено Методику розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) та Методику розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю). Установлено, що положення затверджених цією постановою методик не застосовуються до 1 вересня 2018 року. Так, пунктами 2 - 4 Методики розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю) передбачено, що уніфікована форма акта перевірки розробляється органом державного нагляду (контролю) та оприлюднюється на його офіційному веб-сайті протягом п`яти робочих днів з дня її затвердження. У разі коли органами, уповноваженими здійснювати державний нагляд (контроль) у відповідних сферах, є місцеві держадміністрації та/або органи місцевого самоврядування, уніфіковані форми актів перевірок затверджуються центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах. Перелік питань для здійснення заходу державного нагляду (контролю) визначається органом державного нагляду (контролю) залежно від ступеня ризику шляхом проведення аналізу вимог законодавства, яких повинен дотримуватися суб`єкт господарювання у відповідній сфері, за формою згідно з додатком 1 в електронному вигляді та оприлюднюється на офіційному веб-сайті відповідного органу державного нагляду (контролю). Перегляд уніфікованої форми акта перевірки, зокрема переліку питань щодо проведення заходу державного нагляду (контролю), здійснюється у разі внесення змін до нормативно-правових актів, на підставі яких розроблений перелік питань щодо проведення заходу державного нагляду (контролю), або прийняття нових нормативно-правових актів у відповідній сфері державного нагляду (контролю). Уніфіковані форми актів з переліком питань затверджуються органом державного нагляду (контролю) та оприлюднюються на його офіційному веб-сайті на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження методик розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), а також уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю)» № 342 від 10.05.2018 року. В свою чергу, наказом Міністерства екології та природних ресурсів України «Про затвердження форм документів у сфері здійснення державного геологічного контролю» № 133 від 28.03.2013 року затверджено форми: 1.1. Повідомлення про проведення планової перевірки. 1.2. Направлення на проведення перевірки. 1.3. Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері видобування корисних копалин (металічні руди, неметалічні корисні копалини, горючі тверді корисні копалини). 1.4. Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері видобування корисних копалин (горючі газоподібні та рідкі корисні копалини). 1.5. Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері видобування корисних копалин (води, грязі лікувальні). 1.6. Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері геологічного вивчення надр, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення (металічні руди, неметалічні корисні копалини, горючі тверді корисні копалини). 1.7. Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері геологічного вивчення надр, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення (горючі газоподібні та рідкі корисні копалини). 1.8. Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері геологічного вивчення надр, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення (води, грязі лікувальні). 1.9. Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин, створення геологічних територій та об`єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам`ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади тощо). 1.10. Акт перевірки дотримання вимог законодавства під час будівництва та експлуатації підземних сховищ нафти чи газу. 1.11. Акт про недопущення до перевірки. 1.12. Припис. 1.13. Розпорядження про припинення робіт з геологічного вивчення та використання надр (зупинення діяльності підприємств, установ, організацій). 1.14. Подання на зупинення дії (анулювання) спеціального дозволу на користування надрами. 1.15. Подання на поновлення дії спеціального дозволу на користування надрами. Наказ Міністерства екології та природних ресурсів України «Про затвердження форм документів у сфері здійснення державного геологічного контролю» № 133 від 28.03.2013 року, яким затверджено форми документів, було винесено з врахуванням постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження методик розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), а також уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю)» № 752 від 28.08.2013 року. Оскільки, постанова Кабінету Міністрів України № 752 від 28.08.2013 року втратила чинність 10.05.2018 року та визначено, що нові методики, на підставі яких розробляються та затверджуються нові уніфіковані форми актів з переліком питань застосовуються з 01 вересня 2018 року, тому з цієї дати неможливо застосовувати уніфіковані форми актів, що затверджені наказом Міністерства екології та природних ресурсів України «Про затвердження форм документів у сфері здійснення державного геологічного контролю» № 133 від 28.03.2013 року. Більше того, суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо, органом державного нагляду (контролю) не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному веб-сайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику. Встановлено, що уніфіковані форми акта, що складається за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, були затверджені наказом Міністерства екології та природних ресурсів України № 229 від 26.06.2019 року. Тобто на час винесення припису № 35/5359-Д від 10.06.2019 року та складання акта про недопуск до перевірки, не було затверджено нові уніфіковані форми актів з переліком питань, на виконання ч. 2 ст. 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та постанови Кабінету Міністрів України № 342 від 10.05.2018 року. Враховуючи вищеприведене, суд апеляційної інстанції вважає, що позивач мав законні підстави для недопуску представників відповідача до перевірки. Згідно частин 6 - 8 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю). У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу. Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку. З урахуванням обставин, припис виноситься уповноваженим органом на підставі акту за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) пункти та статті відповідних нормативно-правових актів, а не на підставі акта про недопущення до проведення перевірки. При вирішені спору, суд апеляційної інстанції бере до уваги правову позицію викладену Верховним Судом у постановах від 27.02.2020 року у справі №816/1600/17, від 11.06.2019 року у справі №802/793/16-а. Згідно ч. 1, ч. 6 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. Не передбачено повернення судових витрат здійснених суб`єктом владних повноважень, крім пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, як таке, що прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права. Керуючись статтями 314, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України - залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 березня 2020 року в справі №160/12693/19 - залишити без змін. Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення у порядку ст.ст. 328 - 329 КАС України. Головуючий - суддя О.М. Лукманова суддя Л.А. Божко суддя Ю. В. Дурасова