Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 344/9282/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 травня 2020 рокуЛьвівСправа № 344/9282/19 пров. № А/857/3430/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді Обрізко І.М., суддів Онишкевича Т.В., Сеника Р.П., за участю секретаря судового засідання Лутчин А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 12 лютого 2020 року, прийняте суддею Бородовським С.О. у місті Івано-Франківську у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,- встановив: ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся з адміністративним позовом про визнання протиправною та скасування постанови від 01.03.2019 р. № 17/1009/m.6/2019 про накладення штрафу за адміністративне правопорушення в розмірі 6800 грн. Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 12 лютого 2020 року відмовлено в задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду, задоволено клопотання про поновлення строку та поновлено строк звернення до суду з адміністративним позовом, адміністративний позов задоволено. Скасовано оспорену постанову та закрито справу про адміністративне правопорушення. Задовольняючи клопотання про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом, суд першої інстанції виходив з того, що підстави для поновлення строку наведені позивачем у відповідному клопотанні є поважними. З приводу суті позовних вимог, судом першої інстанції зазначено, що відповідачем у протоколі не зазначено час вчинення адміністративного правопорушення, що має суттєве значення для притягнення особи до адміністративної відповідальності з огляду на ст. 38 КУпАП, яка передбачає строки накладення адміністративного стягнення. Крім того, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Разом з тим, відповідачем не надано суду, копії матеріалів адміністративної справи, відсутні будь-які докази, отримані відповідно до вимог діючого законодавства України, про те що позивачем здійснювались будівельні роботи в період анулювання дозволу на проведення будівельних робіт, відсутні докази збільшення висоти цегляної кладки стін по всьому параметру об`єкта в період анулювання вказаного дозволу. Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, Державна архітектурно-будівельна інспекція України подала апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено не обґрунтоване рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, його висновки не відповідають обставинам справи. В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що судом першої інстанції тільки в рішенні від 12 лютого 2020 року наведено обставини на підставі яких відповідачу відмовлено в задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. На думку апелянта, такими діями суд першої інстанції порушив вимоги статей 6, 122, 123 КАС України. Апелянт зазначає, що судом першої інстанції проігноровано клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, що позбавило відповідача права на подання відзиву з долученням доказів. Позивачем протиправно здійснювались будівельні роботи в період анулювання дозволу на їх проведення. Слід звернути увагу, що накладення на суб`єкта містобудування штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності не звільняє від відповідальності, передбаченої КУпАП, посадових осіб такого суб`єкта, до службових обов`язків яких належить забезпечення дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. З приводу строків накладення стягнення, апелянт вказує, що триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Згідно чинного законодавства, строк накладення адміністративного стягнення при триваючому правопорушенні розпочинається з дня його виявлення. Просить скасувати рішення суду та прийняти нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю. Позивач подав відзив на апеляційну скаргу в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржене рішення суду першої інстанції - без змін. Зазначає, що оскільки провадження у справі було відкрито 29.05.2019 року, а клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду було подано лише 24.06.2019 року, то у відповідача було достатньо часу на подання відзиву. Правильне по суті судове рішення не може бути скасоване з мотивів порушення норм процесуального права, якщо таке порушення не призвело до неправильного вирішення справи. Позивач наполягає, що не здійснював будівельних робіт після скасування дозволу на їх проведення. Маються посилання на практику Верховного Суду. Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції в повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази. Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 02.03.2018 року Державною архітектурно-будівельною інспекцією України ТОВ «Будівельна компанія «Галицька» як замовнику та ПП «Західконтинент» як генеральному підряднику, видано дозвіл № ІV 113180611203 на виконання будівельних робіт «Реставрація та пристосування солодового цеху пивзаводу під заклад виготовлення та споживання пива «Станіславська броварня», м. Івано-Франківськ, вул. Новгородська 28». 21.11.2018 року Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції винесено припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт. 20.02.2019 року Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області складено акт №84/1009/m.6/2019 за результатами проведення позапланового контролю щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, яким виявлено порушення, що полягає в проведенні будівельних робіт без дозвільних документів. Перевіркою встановлено збільшення висоти цегляної кладки стін. 20.02.2019 року Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області складено протокол про адміністративне правопорушення в якому зафіксовано проведення будівельних робіт без дозвільних документів. Факт виконання будівельних робіт після анулювання дозволу про початок виконання будівельних робіт підтверджується фотофіксацією. 01.03.2019 року Державною архітектурно-будівельною інспекцією України винесено постанову № 17/1009/m.6/2019 у справі про адміністративне правопорушення про накладення на позивача штрафу в розмірі 6800 грн. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.08.2019 року у справі №300/454/19 визнано протиправним та скасовано рішення Державної архітектурно-будівельної інспекції України про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт №72 від 07.08.2018 року. Визнано протиправним та скасовано наказ Державної архітектурно-будівельної інспекції України про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт №72-Д від 07.08.2018 року. Зобов`язано Державну архітектурно-будівельну інспекцію України поновити реєстрацію Дозволу на виконання будівельних робіт № ІV 113180611203 від 02.03.2018 року шляхом відновлення відповідного запису в єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів. Не погодившись з постановою від 01.03.2019 року № 17/1009/m.6/2019 про накладення штрафу, позивач звернувся з позовною заявою до суду. Частиною першою статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтею 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VI, до яких належать, зокрема виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад. Відповідно до пункту 5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553 (далі - Порядок № 553), державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Згідно з пунктами 7, 9 Порядку № 533, позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва. Як видно з акту №84/1009/m.6/2019 від 20.02.2019 року перевірка проведена в присутності позивача, однак останній від підпису акту та отримання його копії відмовився. Згідно з пунктом 11 Порядку № 533, посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом; видавати обов`язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт. Відповідно до пунктів 16, 17 Порядку № 533, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт. Відповідно до статті 256 Кодекс України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи Пунктами 20, 21 та 22 Порядку № 533 передбачено, що протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта. Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб`єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб`єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф. Суд апеляційної інстанції зазначає, що в порушення вимог статті 256 КУпАП в протоколі про адміністративне правопорушення від 20.02.2019 року не зазначено час вчинення позивачем правопорушення. Оскаржена постанова від 01.03.2019 року № 17/1009/m.6/2019 винесена, в тому числі, на підставі вищевказаного протоколу. Твердження апелянта про триваючий характер вчиненого позивачем правопорушення не відміняє факту складення протоколу про адміністративне правопорушення від 20.02.2019 року, на підставі якого винесено постанова від 01.03.2019 року № 17/1009/m.6/2019, з порушенням норм КУпАП. Згідно постанови від 01.03.2019 року № 17/1009/m.6/2019 на позивача накладено стягнення на підставі ч. 1 ст. 96 КУпАП в розмірі 6800 грн. Згідно статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (стаття 245 КУпАП). Відповідно до статей 251, 252 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Позивача притягнуто до адміністративної відповідальності через здійснення будівельних робіт без дозвільних документів, однак в матеріалах справи відсутні будь-які докази, отримані відповідно до вимог діючого законодавства України, про те що позивачем здійснювались будівельні роботи в період анулювання дозволу, відсутні докази збільшення висоти цегляної кладки стін по всьому параметру об`єкта в період анулювання дозволу на проведення будівельних робіт. Згідно з частинами 1, 2 статті 76 КАС України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Таким чином, в адміністративному процесі, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі. Крім того, як уже зазначалось вище, рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.08.2019 року у справі №300/454/19 визнано протиправним та скасовано рішення Державної архітектурно-будівельної інспекції України про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт, наказ про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт та зобов`язано поновити реєстрацію Дозволу за № ІV 113180611203 від 02.03.2018 року шляхом відновлення відповідного запису в єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів. Дане рішення набуло законної сили, а отже всі дії та рішення які прийняті у зв`язку з анулюванням дозволу на виконання будівельних робіт не відповідають законодавству. Щодо твердження апелянта, що судом першої інстанції проігноровано клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, що позбавило відповідача права на подання відзиву з долученням доказів, то суд апеляційної інстанції погоджується з доводами, наведеними у відзиві на апеляційну скаргу, про те, що оскільки провадження у справі було відкрито 29.05.2019 року, а клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду було подано лише 24.06.2019 року, то у відповідача було достатньо часу на подання відзиву при умові добросовісного користування своїми процесуальними правами. Колегія суддів відхиляє решту доводів апелянта, які наведені у поданій ним апеляційній скарзі, оскільки такі на правильність висновків суду не впливають, а відтак останні не можуть покладатися в основу скасування чи зміни оскарженого судового рішення. З врахуванням вказаного аналізу законодавства та матеріалів справи, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог. З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні. Керуючись ст.ст. 272, 286, 310, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - постановив: Апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України залишити без задоволення, рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 12 лютого 2020 року у справі № 344/9282/19 - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і не може бути оскаржена. Головуючий суддя І. М. Обрізко судді Т. В. Онишкевич Р. П. Сеник Повне судове рішення складено 29.05.2020 року.