Постанова 4824 № 757/57588/19-п

Справа № 757/57588/19-п Головуючий у І інстанції Карабань В.М. Провадження № 33/824/967/2020 Доповідач у 2 інстанції Ященко І.Ю. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ « 25 » травня 2020 року м. Київ Київський апеляційний суд в складі судді Ященко І.Ю. за участю особи притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника Красовського В.Б. розглянувши в режимі відеоконференції справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Печерського районного суду м. Києва від 23 грудня 2019 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , гр. України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого ТОВ "ЕХЗ Технології", - визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн. в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, - в с т а н о в и в : Відповідно до постанови суду, ОСОБА_1 визнаний винним в тому, що він 20.10.2019р. о 23 год. 35 хв., керуючи автомобілем «Порш Панамера», д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Московська, 40 в м. Києві з ознаками алкогольного сп`яніння, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку відмовився у присутності двох свідків, чимпорушив п.2.5 ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не погоджуючись з вказаною постановою ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просив поновити строк на оскарження постанови, постанову скасувати, а провадження по справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Обґрунтовуючи необхідність поновлення строку на апеляційне оскарження апелянт послався на те, що справу розглянуто у його відсутність, про день розгляду справи він повідомлений не був, про існування постанови дізнався лише 03.01.2020р. з Єдиного державного реєстру судових рішень, ним подавалося клопотання до суду про відкладення розгляду справи, оскільки він знаходився на стаціонарному лікуванні. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу апелянт вказав, що судом І інстанції було порушено його право на участь в судовому засіданні; висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, постанова не містить чітких доводів на підтвердження вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП; всупереч вимогам ст. 280 КУпАП суд не з`ясував всі обставини справи; від медичного огляду він не відмовлявся; працівниками поліції порушено порядок проходження огляду на стан сп`яніння та приписи ст. 266 КУпАП, оскільки в матеріалах справи відсутнє направлення його на огляд; відеозапис із нагрудної камери поліцейського не є належним і допустимим доказом, оскільки в порушення вимог Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних камер (відео реєстраторів), камери поліцейських не записували спілкування з поліцейськими безперервно; показання свідків не є доказами, оскільки вони не були допитані в судовому засіданні; вважає, що був безпідставно зупинений працівниками поліції, а тому всі подальші дії працівників поліції при документуванні правопорушення, на думку апелянта, є поліцейським свавіллям. Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника Красовського В.Б., які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити, переглянувши відеозаписи з боді камери поліцейського, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного. Доводи ОСОБА_1 про необхідність поновлення строку на оскарження постанови, на думку апеляційного суду, є обґрунтованими. Так, з постанови вбачається, що ОСОБА_1 в судовому засіданні від 23.12.2019р. присутнім не був, доказів того, що він отримав судову повістку матеріали справи не містять, також матеріали справи не містять доказів отримання ОСОБА_1 копії постанови від 23.12.2019р. За таких обставин, доводи апелянта про те, що він дізнався про існування постанови щодо нього лише 03.01.2020р. з Єдиного державного реєстру судових рішень нічим не спростовані, а тому апеляційний суд вважає за можливе поновити строк на апеляційне оскарження постанови, визнавши причини пропуску строку поважними. Доводи апеляційної скарги щодо незаконності постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності апеляційний суд вважає безпідставними. Згідно ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до ст.280 КУпАП орган(посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. З оскаржуваної постанови вбачається, що судом 1 інстанції дотримані вказані вимоги закону, а висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення, за обставин викладених у постанові, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується наявними у справі доказами і є обґрунтованим. Так винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №0254462 від 20.10.2019р., згідно якого ОСОБА_1 , 20.10.2019р. о 23 год. 35 хв. керував автомобілем «Порш Панамера», д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Московська, 40 в м. Києві з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, від проходження огляду у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України /а.с. 1/; поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які містяться в матеріалах справи з яких вбачається, що ОСОБА_1 в їх присутності відмовився від проходження огляду у встановленому Законом порядку за допомогою приладу "Драгер" та у лікаря-нарколога для визначення стану сп`яніння /а.с.2/; відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, з якого чітко видно, що ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції та в присутності двох свідків відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичному закладі /а.с.3/. Сукупність наведених доказів підтверджує факт відмови ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку. Дії ОСОБА_1 судом вірно кваліфіковані за ч.1 ст. 130 КУпАП, як відмова від особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння. Доводи апеляційної скарги про те, що судом І інстанції порушено право ОСОБА_1 на участь в судовому засіданні є слушними. Разом з тим, право ОСОБА_1 на участь в судовому засіданні та користування правами, передбаченими ст. 268 КУпАП, поновлено апеляційним судом в ході апеляційного розгляду, під час якого ОСОБА_1 мав можливість і скористався правом давати пояснення, заявляти клопотання, надавати докази. Доводи апеляційної скарги про порушення порядку проходження огляду на стан сп`яніння є безпідставними. Стаття 266 КУпАП регламентує порядок проведення огляду на стан сп`яніння. Відповідно до п. 6,7 «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 52/735 передбачено, що огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я; у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення. Як вбачається з наведених вище доказів, зокрема відеозапису з боді камери поліцейського, працівником поліції ОСОБА_1 неодноразово у встановленому законом порядку було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або у медичному закладі, однак він від огляду відмовився в присутності двох свідків, тому, на думку апеляційного суду, доводи апеляційної скарги про порушення працівниками поліції порядку проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду. Також є необґрунтованими і доводи апеляційної скарги в частині відсутності направлення на огляд до закладу охорони здоров`я, оскільки судом встановлено, що ОСОБА_1 категорично відмовився проїхати на такий огляд. Крім того, у відповідності до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Як вбачається з матеріалів справи, докази вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, зокрема, письмові пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , відповідають вимогам ст.251 КУпАП; клопотання про допит свідків під час апеляційного розгляду апелянтом та його захисником не заявлялося, тому доводи апеляційної скарги про неналежність вказаних доказів, є такими, що не ґрунтуються на вимогах закону. Доводи апеляційної скарги про те що відеозапис з нагрудних камер патрульних поліцейських не є належним доказом, не заслуговують на увагу, оскільки законодавцем не встановлено вимоги щодо обов`язкового долучення до матеріалів справи повного безперервного відеозапису з нагрудних камер працівників поліції та їх обсягу, т.я. зафіксована на наданих відеозаписах інформація підтверджує обставини, що мають значення для справи та узгоджуються з іншими наявними в матеріалах справи доказами. Доводи апеляційної скарги щодо порушень, які, на переконання апелянта, були допущенні працівниками поліції під час зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 , не спростовують висновків суду 1 інстанції щодо доведеності вини ОСОБА_1 у відмові від проходження огляду на стан сп`яніння. При цьому, апелянт не був позбавлений можливості оскаржити дії поліцейських у визначеному законом порядку, але таким правом не скористався. За таких обставин, підстав для скасування постанови суду першої інстанції і закриття справи апеляційним судом не встановлено. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,- п о с т а н о в и в : Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Печерського районного суду м. Києва від 23 грудня 2019 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову Печерського районного суду м. Києва від 23 грудня 2019 року щодо ОСОБА_1 - залишити без зміни. Постанова оскарженню не підлягає. Суддя ________________