Ухвала КЦС ВС № 520/13178/16-ц

Ухвала 26 травня 2020 року м. Київ справа № 520/13178/16-ц провадження № 61-7846ск20 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Черняк Ю. В., розглянув клопотання про поновлення строку на оскарження судового рішення та касаційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на постанову Одеського апеляційного суду від 30 березня 2020 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, ВСТАНОВИВ: У жовтні 2016 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у зв`язку з невиконанням умов кредитного договору від 02 вересня 2010 року № б/н у розмірі 89 355,70 грн, яка складається з: 27 772,98 грн - заборгованість за кредитом, 61 582,79 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом та судові витрати. Заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 30 січня 2017 року у складі судді Бескровного Я. В. позов АТ КБ «ПриватБанк» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 02 вересня 2010 року № б/н у розмірі 89 355,70 грн, яка складається з: 27 772,98 грн - заборгованість за кредитом, 61 582,79 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом. Вирішено питання розподілу судових витрат. Постановою Одеського апеляційного суду від 30 березня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 30 січня 2017 року скасовано та ухвалено нову постанову. Позов АТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 02 вересня 2010 року № б/н у розмірі 13 000 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат. У травні 2020 року до Касаційного цивільного Суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга АТ КБ «ПриватБанк» на постанову Одеського апеляційного суду від 30 березня 2020 року з пропуском строку на касаційне оскарження судового рішення, оскільки згідно з поштовим штемпелем на конверті касаційна скарга відправлена до Верховного Суду 06 травня 2020 року. Згідно із частиною першою та другою статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. У касаційній скарзі АТ КБ «ПриватБанк» просить поновити строк на касаційне оскарження, зазначаючи, що процесуальний строк пропущено з поважних причин, оскільки оскаржувану постанову Одеського апеляційного суду заявник отримав 07 квітня 2020 року, що підтверджується наданими доказами. Крім того, звертає увагу на карантинні заходи, установлені постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу «COVID - 19» від 11 березня 2020 № 211 (зі змінами). Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу «COVID - 19» від 11 березня 2020 року № 211 з 12 березня 2020 року до 03 квітня 2020 року на усій території України установлено карантин. Постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» від 25 березня 2020 року № 239 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та продовжено карантин до 24 квітня 2020 року на усій території України. Постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» від 22 квітня 2020 року № 291 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS - CoV-2» (зі змінами) та продовжено карантин до 11 травня 2020 року на усій території України. Постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» від 04 травня 2020 року № 343 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS - CoV-2» (зі змінами) та продовжено карантин до 22 травня 2020 року на усій території України. Відповідно до пункту 12 розділу І Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ XII «Прикінцеві положення» Цивільного процесуального кодексу України доповнено пунктом 3 наступного змісту: під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину». Зважаючи на те, що строк на касаційне оскарження АТ КБ «ПриватБанк» пропущено з поважних причин, його можливо поновити. У касаційній скарзі АТ КБ «ПриватБанк», посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення районного суду. Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8). Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України. Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України). Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» встановлено, що з 01 січня 2020 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 2 102 грн. Ціна позову у даній справі становить 89 355,70 грн, яка станом на 01 січня 2020 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102 грн * 100 = 210 200 грн). Отже, зазначена справа на підставі вимог закону відноситься до малозначних. Малозначна справа є такою з огляду на свої властивості, тому незалежно від того визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України розташована серед Загальних положень цього Кодексу, яка поширюється й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною. Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення. У касаційній скарзі АТ КБ «ПриватБанк» посилається на підпункти а), в) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню, а саме: що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та те, що справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу. Проте, посилаючись на наявність зазначених обставин, заявник не додає до касаційної скарги доказів, які б їх підтверджували та по суті не погоджується з фактичними обставинами справи та оціненими судами доказами, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції. Посилання заявника на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскаржуваними судовими рішенням та не дає підстав для висновку про наявність обставин, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. При цьому право на суд не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, і такі обмеження не можуть зашкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 36 рішення у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom) від 21 лютого 1975 року та пункт 27 рішення у справі «Пелевін проти України» від 20 травня 2010 року. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року). Ураховуючи наведене, оскільки АТ КБ «ПриватБанк» подало касаційну скаргу на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, увідкритті касаційного провадження у справі слід відмовити. Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною шостою, частиною дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Клопотання Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення задовольнити. Поновити Акціонерному товариству комерційний банк «ПриватБанк» строк на касаційне оскарження судового рішення. У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на постанову Одеського апеляційного суду від 30 березня 2020 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити. Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Судді: Р. А. Лідовець І. А. Воробйова Ю. В. Черняк