Ухвала КАС ВС № 640/3975/19

УХВАЛА 27 травня 2020 року м. Київ справа № 640/3975/19 адміністративне провадження № К/9901/12703/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Гімона М.М., суддів: Гусака М.Б., Усенко Є.А., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, яке є правонаступником Головного управління ДФС у м. Києві, на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.08.2019 у справі № 640/3975/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрейн Трейдинг» до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, ВСТАНОВИВ: 12.05.2020 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві (далі - ГУ ДПС) направлена до суду поштою 08.05.2020. Відповідно до частини першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Відповідно до частини другої вказаної статті учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу. З поданих матеріалів касаційної скарги вбачається, що оскаржуване рішення апеляційного суду ухвалене 28.08.2019, повний його текст складено того ж дня, відповідно останнім днем його оскарження з урахуванням вихідних днів було 30.09.2019, проте касаційну скаргу направлено до суду поштою лише 08.05.2020, тобто з пропуском строку встановленого для цього. ГУ ДПС подало заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, яке вмотивоване тим, що вперше касаційна скарга у цій справі була подана в строки, визначені процесуальним законодавством, проте ухвалою Верховного Суду від 16.10.2019 була повернута, оскільки до матеріалів касаційної скарги не надано належного документу, що посвідчує право представника підписувати касаційну скаргу. Зазначає, що незабезпечення реалізації ГУ ДПС права на касаційне оскарження рішень суду позбавить можливості скасувати незаконні та необґрунтовані судові рішення, якими скасовано нараховані податкові зобов`язання та штрафні санкції, що в свою чергу негативно вплине на процес забезпечення надходжень до Державного бюджету України. Звертає увагу на конституційне закріплення права на апеляційне і касаційне оскарження судового рішення. Оцінивши наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, колегія суддів вважає їх неповажними з огляду на таке. Судом встановлено, що вперше касаційну скаргу у цій справі ГУ ДПС подало в межах строків, проте ухвалою Верховного Суду від 16.10.2019 касаційну скаргу було повернуто скаржнику на підставі пункту 1 частини п`ятої статті 332 КАС України у зв`язку з не наданням документу, що посвідчує право представника підписувати касаційну скаргу. Як вбачається з відомостей реєстраційної картки поштового повідомлення (провадження №К/9901/27601/19) ухвалу Верховного Суду від 16.10.2019 про повернення вперше поданої касаційної скарги у цій справі скаржником отримано 23.10.2019, проте повторно цю касаційну скаргу направлено до суду поштою лише 08.05.2020, тобто більше ніж через шість місяців після повернення первісної касаційної скарги, що свідчить про необґрунтоване зволікання з боку скаржника щодо повторного звернення до касаційного суду з цією касаційною скаргою, і враховуючи той факт, що усунення суб`єктивних причин, які стали підставою для повернення попередньо поданої касаційної скарги не вимагало багато часу, а саме подати касаційну скаргу, яка б відповідала вимогам статті 330 КАС України. При цьому ці обставини не є об`єктивно непереборними, які не залежали від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами, а тому не є поважними причинами пропуску строку. За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж. Неналежна організація трудового процесу з боку відповідальних осіб, а так само відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивними причинами, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такими причинами є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Враховуючи обставини справи, зазначену скаржником причину пропуску строку на касаційне оскарження не можна вважати поважною, яка не залежить від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, і пов`язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України, касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків на касаційне оскарження і підстави, вказані у заяві про поновлення строку, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право вказати інші підстави для поновлення строку. З огляду на наведене, подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху для надання скаржнику часу повідомити суд про інші поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження. Крім того, подана касаційна скарга не відповідає вимогам пункту 4 частини другої статті 330 КАС України, зокрема, в частині необхідності зазначення підстав (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, може унеможливити в подальшому її розгляд. У зв`язку з наведеним, варто запропонувати скаржнику подати уточнену касаційну скаргу. За приписами частини першої статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Поряд із тим, 02.04.2020 набрав чинності Закон України від 30.03.2020 № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", яким внесено зміни, зокрема, до Кодексу адміністративного судочинства України. Розділ VI "Прикінцеві положення" КАС України доповнено пунктом 3, відповідно до абзацу другого якого строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). Отже, строк усунення недоліків касаційної скарги, визначений статтею 169 КАС України, не може бути меншим встановленого Кабінетом Міністрів України строку дії карантину. З урахуванням викладеного, Суд вважає за необхідне встановити особі, що подала касаційну скаргу, десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали Верховного Суду, без урахування строку дії встановленого Кабінетом Міністрів України карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 329-330, 332 КАС України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, яке є правонаступником Головного управління ДФС у м. Києві, на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.08.2019 у справі № 640/3975/19 - залишити без руху. Надати скаржнику десятиденний строк з дня закінчення строку дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) для усунення недоліків касаційної скарги, а саме: - вказати інші (поважні) причин пропуску строку на касаційне оскарження; - для надання суду уточненої касаційної скарги, зміст якої, зокрема щодо підстав касаційного оскарження, має бути викладено з урахуванням вимог передбачених статтею 328 цього Кодексу. Роз`яснити, що у разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, будуть визнані судом неповажними, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. ........................... ........................... ........................... М.М. Гімон М.Б. Гусак Є.А. Усенко , Судді Верховного Суду