Постанова 4857 № 598/373/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 травня 2020 рокуЛьвівСправа № 598/373/20 пров. № А/857/4880/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Коваля Р.Й., суддів Гудима Л.Я., Гуляка В.В., з участю секретаря судового засідання Хітрень О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляційну скаргу Збаразької міської ради Тернопільської області на рішення Збаразького районного суду Тернопільської області від 01 квітня 2020 року (прийняте у місті Збаражі суддею Гудимою І.В.; складене у повному обсязі 01 квітня 2020 року) в адміністративній справі № 598/373/20 за позовом ОСОБА_1 до Збаразької міської ради Тернопільської області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, В С Т А Н О В И В : У березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Збаразького районного суду Тернопільської області із цим позовом та просив скасувати постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті Збаразької міської ради № 179 від 15 листопада 2019 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) і накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 1360 грн за те, що він не уклав договір на вивіз твердих побутових відходів. Вимоги позовної заяви обгрунтовує тим, що зазначена постанова є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки її винесено за його відсутності, без з`ясування всіх обставин справи; суперечить конституційним та іншим нормам чинного законодавства. Зазначив, що сторони є вільними в укладенні договорів, в тому числі і укладення договору на вивіз твердих побутових відходів. Рішенням Збаразького районного суду Тернопільської області від 01 квітня 2020 року позов задоволено. Не погодившись із цим рішенням, його оскаржила Збаразька міська рада Тернопільської області, яка вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте без урахування фактичних обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права; тому просила скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що позивач про розгляд адміністративної справи 15.11.2019 був повідомлений, оскільки про це зазначалось у протоколі про адміністративне правопорушення, а також додатково йому було надіслано запрошення на засідання адміністративної комісії. Проте, він не виявив бажання бути присутнім на засіданні та не надав жодних клопотань щодо його перенесення. Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу. Відповідно до частини четвертої статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відсутність відзиву не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2020 року призначено справу до апеляційного розгляду у судовому засіданні на 06 травня 2020 року. 04.05.2020 на адресу суду надійшло клопотання скаржника про відкладення розгляду справи, у якому він зазначав, що у зв`язку із встановленням на території України карантину, та неможливістю прибуття у судове засідання, просить перенести розгляд справи на іншу дату. А 06.05.2020 на адресу суду надійшло клопотання від представника позивача у якому він просив відкласти розгляд справи, у зв`язку із тим, що він зайнятий у цей день в іншому судовому засіданні. Апеляційний суд задовольнив ці клопотання, та відклав розгляд справи на 27 травня 2020 року. 25 травня 2020 року на адресу суду надійшло клопотання скаржника про відкладення розгляду справи, яке обґрунтоване аналогічними підставами, що й попереднє. Апеляційний суд вважає, що це клопотання не підлягає задоволенню з огляду на таке. Клопотань про продовження терміну розгляду справи від сторін не надходило, а відтак суд апеляційної інстанції з урахуванням приписів частини другої статті 309 КАС України, позбавлений процесуальної можливості продовжити строк розгляду цієї справи за власною ініціативою. Також колегія суддів враховує, що на період вжитих Урядом України карантинних заходів Восьмим апеляційним адміністративним судом забезпечено доступ учасників справи до суду, в тому числі і шляхом надіслання та приймання процесуальних документів пов`язаних з розглядом справи (в тому числі і письмових пояснень, доказів тощо) засобами електронного зв`язку, про що повідомлено на офіційному сайті суду. Надходження від відповідача вказаного клопотання в період дії карантинних заходів вказує на процесуальну можливість відповідача доступу до суду, шляхом подання засобами, як поштового так і електронного зв`язку будь-яких пояснень міркувань та доводів на адресу суду. Відтак, сторони та учасники справи мали процесуальну можливість доступу до суду, в тому числі і шляхом надіслання до суду апеляційної інстанції необхідних процесуальних документів, доказів та письмових пояснень у цій справі для урахування їх під час розгляду апеляційної скарги. Крім того, скаржник міг скористатися можливістю взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції відповідно до частини четвертої статті 195 КАС України, згідно якої під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Відповідно до частини другої статті 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. З огляду на приведені обставини справи, колегія суддів вважає, що відкладення розгляду справи є необґрунтованим та таким, що призведе до порушення права осіб на доступ до суду, правової невизначеності судового рішення, ухваленого судом першої інстанції та порушення судом апеляційної інстанції процесуальних норм щодо граничних строків розгляду апеляційних скарг. За наведених обставин, колегія суддів відмовляє скаржнику у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи. Позивач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, тому суд вважає можливим проведення розгляду справи за відсутності учасників справи за наявними у справі матеріалами, та на основі наявних у ній доказів. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Статтею 152 КУпАП передбачено, що порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб`єктів підприємницької діяльності - від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Як встановлено судом, 05.11.2019 спеціаліст з благоустрою Конечний Л.Р. склав відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення № 000030, у якому вказав, що він за місцем свого проживання не уклав договір на вивіз твердих побутових відходів, чим порушив п.3.18 розділу ІІ Правила благоустрою, забезпечення чистоти і порядку в м. Збараж, які затвердженні рішенням сесії Збаразької міської ради № VII/3/9 від 01.02.2016. На підставі вказаного протоколу адміністративна комісія при виконавчому комітеті Збаразької міської ради Тернопільської області прийняла постанову № 179 від 15.11.2019, якої притягнула ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 152 КпАП України та наклала на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1360 гривень. Не погодившись із вказаною постановою, ОСОБА_1 оскаржив її до суду. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що 15.11.2019 під час розгляду питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за його відсутності, та винесенні при цьому постанови за № 179, відповідачем істотно порушені права позивача, так як останній був позбавлений можливості знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення на засіданні комісії, подавати докази, заявляти клопотання, та користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця в галузі права, тобто притягнення позивача до адміністративної відповідальності відбулося з порушеннями норм КпАП України, у зв`язку з чим оспорювана постанова підлягає скасуванню. Такі висновки суду першої інстанції, на переконання колегії суддів апеляційного суду, відповідають нормам матеріального права, фактичним обставинам справи і є правильними з огляду на таке. Відповідно до вимог статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно із статтею 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Статтею 278 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання, зокрема, чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду. У матеріалах справи є копія протоколу про адміністративне правопорушення від 05 листопада 2019 року за № 000030 із зазначенням дати і місця розгляду справи про адміністративне правопорушення, проте не зазначено години, о котрій відбудеться цей розгляд. Разом з тим, у протоколі зазначено, що особа, яка притягується до відповідальності, відмовилась його підписати, отже повідомлення сторони про розгляд адміністративної справи протоколом не може братись до уваги. Крім того, судом встановлено, що на адресу позивача було направлено лист-запрошення на засідання комісії 15.11.2019. Про надходження цієї рекомендованої кореспонденції ОСОБА_1 08.11.2019 працівником пошти було залишено повідомлення. Із копії поштового листа та штрих-кодового ідентифікатора 4730203281105 видно, що вказане поштове відправлення спочатку не вручене позивачу та повернуто відправнику за закінченням встановленого строку зберігання, згодом дослане і вручене позивачу особисто 11.12.2019, тобто вже після розгляду адміністративної справи та винесення постанови. З наведеного видно, що ОСОБА_1 не відмовлявся від отримання вищезазначеного запрошення, а саме по собі направлення повідомлення про час розгляду справи листом (поштовим відправленням) без доказів вручення цього листа позивачу не є належним повідомленням. Таким чином будь-яких відомостей про отримання вчасно ОСОБА_1 повідомлення про час розгляду справи та про те, що він був своєчасно сповіщений про час та місце розгляду справи, яка розглядалася відносно нього, суду не надано. За таких обставин, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про те, що позивач не отримував протоколу про адміністративне правопорушення та отримав із запізненням лист-запрошення на засідання комісії 15.11.2019, отже не був обізнаний про час та дату розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності, що є окремою самостійною і достатньою підставою для скасування постанови про адміністративне правопорушення. Вказане відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій, зокрема, у постанові від 03 квітня 2018 року у справі № 156/404/17. Таким чином, є правові підстави для скасування спірної постанови в справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі. За таких обставин колегія суддів приходить до переконання, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини у справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює. Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З урахуванням викладеного, рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні. Керуючись ст.ст. 229, 271, 272, 286, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Збаразької міської ради Тернопільської області залишити без задоволення, а рішення Збаразького районного суду Тернопільської області від 01 квітня 2020 року в адміністративній справі № 598/373/20 - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий суддя Р. Й. Коваль судді Л. Я. Гудим В. В. Гуляк Постанова складена у повному обсязі 28 травня 2020 року.