Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 308/3/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 травня 2020 рокуСправа № 308/3/18 пров. № А/857/1591/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді Попка Я.С. суддів Сеника Р.П., Хобор Р.Б. за участю секретаря судового засідання Смолинця А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12 вересня 2019 року, ухвалене суддею Придачук О.А., м. Ужгород, у справі за позовом ОСОБА_1 до в.о. заступника начальника Закарпатської митниці ДФС України - начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Уретія Сергія Сергійовича про скасування постанови у справі про порушення митних правил та закриття справи,- В С Т А Н О В И В: 04.03.2019 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до в.о. заступника начальника Закарпатської митниці ДФС України - начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Уретія Сергія Сергійовича, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову відповідача в справі про порушення митних правил №3676/30500/17 від 06.12.2017 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.470 Митного кодексу України. Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12 вересня 2019 року у задоволенні позову відмовлено. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що законодавством чітко визначені умови можливості не включення до строків транзитного перевезення часу дії обставин непереборної сили чи аварії та/або ліквідації їх наслідків: документальне підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили: вчасне (до закінчення встановленого строю транзитного перевезення) письмове інформування перевізником найближчого митного органу про обставини події. Разом із заявою повинні подаватись документи, що підтверджують факт аварії чи дії обставин непереборної сили, видані компетентними органами (установами) та засвідчені в установленому порядку. Однак, позивачем на адресу Закарпатської митниці не було надіслано жодного документу щодо неможливості вивезти транспортний засіб з території України в строки визначені законом у зв`язку з його поломкою. Разом з цим, позивачем також не надано як митному органу при ухваленні оскаржуваної постанови так і суду при розгляді позову жодних доказів про відчуження у нього даного автомобіля іншою особою без згоди позивача. Таким чином, доказів, які мали б спростувати факт наявності порушення митних правил та обставин, що виключають адміністративну відповідальність, позивачем в межах розгляду даної справи надано не було. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, вважаючи його незаконним, постановленим з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, ОСОБА_1 оскаржив його, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12 вересня 2019 року та задовольнити позовні вимоги. Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт вказує на те, що оскаржувана постанова винесена неповноважною особою, оскільки відповідач, як в.о. відповідної особи, не має права розглядати справи про порушення митних правил до затвердження на відповідній посаді. Крім того, апелянт стверджує, що він фізично був позбавлений можливості доправити ввезений транспортний засіб до митниці через те, що його йому не було повернуто особою, якій він передав для ремонту, а вона натомість його відчужила без його згоди. Учасники справи на виклик апеляційного суду не прибули, що не перешкоджає розгляду справи відповідно до ч.2 ст.313 КАС України. На підставі ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав. Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює. Встановлено, підтверджено матеріалами справи, що 01.11.2017 державним інспектором відділу митного оформлення №1 митного посту «Ужгород» Закарпатської митниці ДФС Маценько Н.Р. складено протокол №3676/30500/17 про порушення ОСОБА_1 митних правил, передбачених ч.3 ст.470 МК України. Копію протоколу по справі по порушення митних правил було вручено ОСОБА_1 01.11.2017 та одночасно його повідомлено про розгляд справи 06.12.2017 (а.с. 17-20). Постановою в справі про порушення митних правил №3676/30500/17 від 06.12.2017 в.о. заступника начальника Закарпатської митниці ДФС України - начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Уретія Сергія Сергійовича ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.3 ст.470 Митного кодексу України, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн. Із постанови про порушення митних правил вбачається, що 01 листопада 2017 року о 06 годині 05 хвилин в зону митного контролю пункту пропуску «Ужгород» Закарпатської митниці ДФС на ділянку «в`їзд в Україну» заїхав легковий автомобіль марки «MERCEDES-BENZ Е220», реєстраційний номер НОМЕР_2 , в якому, в якості пасажира із Чехії в Україну, слідував громадянин ОСОБА_1 . Формою проходження митного контролю він обрав порядок проходження по каналу «зелений коридор». В ході проведення аналітично-перевірочних заходів з використанням АСМО «Інспектор» та ЄАІС ДФС України встановлено, що 14 квітня 2017 року громадянин ОСОБА_1 ввіз через пункт пропуску «Тиса» Закарпатської митниці легковий автомобіль марки «OPEL ASTRA», реєстраційний номер НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_4 в митному режимі «транзит». Відповідно до інформації ГИК «Інспектор 2006» та ЦБД ЄАІС Держмитслужби громадянин ОСОБА_1 мав вивезти автомобіль марки «OPEL ASTRA», реєстраційний номер НОМЕР_3 в зоні діяльності однієї митниці в строк до 19.04.2017. Станом на 01.11.2017 термін перебування вказаного транспортного на митній території України, ввезеного з метою транзиту, становить більше ніж десять діб. У наданому поясненні громадянин ОСОБА_1 , підтвердив факт невивезення зазначеного транспортного засобу за межі території України, у зв`язку з його поломкою. Проте, надати довідку про знаходження автомобіля на ремонті не зміг. У митницю, з метою продовження строку транзиту він не звертався. У період часу з 14 квітня по 01 листопада на лікуванні не перебував. Згідно ч.1 Митного кодексу України (далі - МК України) законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів. Частиною 1 ст.318 МК України передбачено, що митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. За приписами ч.3 ст.318 МК України митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи. Відповідно до пункту 7 Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затвердженого наказом Державної митної служби України №1118 від 17.11.2005, власник транспортного засобу або вповноважена особа, який переміщує транспортний засіб через митний кордон України, пред`являє його митному органу для проведення митного огляду й подає оригінали та ксерокопії таких документів, що підтверджують право власності на ТЗ або користування ним (у тому числі з правом розпорядження). Згідно пункту 9 Правил не підлягає пропуску через митний кордон України ТЗ, увезення якого в Україну заборонено згідно із законодавством або на який відсутні документи, що підтверджують право власності на ТЗ або користування ним (у тому числі з правом розпорядження). В силу п.1.7. Порядку виконання митних формальностей при здійсненні транзитних переміщень, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 09.10.2012 № 1066, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.12.2012 № 2120/22432, для здійснення контролю за переміщенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення і виявлення фактів їх недоставлення до митниці призначення використовується Єдина автоматизована інформаційна система митних органів України (далі - ЄАІС). Частиною 1 ст.381 МК України (в редакції, чинній на момент ввезення позивачем автомобіля) встановлено, що транспортні засоби особистого користування, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, дозволяється ввозити на митну територію України з метою транзиту без письмового декларування та внесення на рахунок митного органу, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів з метою вільного обігу. Згідно ст. 95 Митного кодексу України для автомобільного транспорту встановлено строк транзитного перевезення в десять діб, а у разі переміщенні в зоні діяльності однієї митниці - п`ять діб. Частиною 3 ст.470 МК України передбачено, що перевищення встановленого ст. 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Тобто, обов`язковим елементом складу правопорушення є перевищення строку вивезення більш як на 10 діб, що вже свідчить про триваючий характер правопорушення. А тривати дане правопорушення може як декілька днів так і декілька років, тобто до завершення процедури митного оформлення, в даному випадку виконання обов`язку по доставці транспортного засобу до митного органу. Суд апеляційної інстанції зазначає, що триваючі правопорушення слід розглядати як формально закінчені з моменту їх суб`єктивного офіційного виявлення, тобто з часу виявлення і фіксації в протоколі про адміністративне правопорушення, приписі, акті перевірки і т.д. Статтею 487 МК передбачено, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення. Так, за фактом перевищення встановленого ст. 95 МК України транзитного строку перевезення автомобіля марки «OPEL ASTRA», реєстраційний номер НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_4 , що перебуває під митним контролем, більш ніж на десять діб, відносно позивача складено протокол про порушення митних правил №3676/30500/17. При цьому вчинене позивачем правопорушення є триваючим та виявлене 01.11.2017 року, що зафіксовано протоколом про порушення митних правил від 01.11.2017 №3676/30500/17. Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно із нормами ч.2 ст.95 МК України до строків зазначених у ч.1 даної статті, не включається час дії обставин, зазначених у ст.192 МК України. Разом з тим, ч.1 ст.192 МК України передбачено, що у разі, якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до митного органу призначення, перевізник зобов`язаний терміново повідомити найближчий митний орган про обставини події, місце знаходження товарів і транспортного засобу. Зазначена норма чітко визначає умови звільнення особи від відповідальності за вказане порушення митних правил. Такими умовами відповідно є: аварія, дія обставин непереборної сили або протиправні дії третіх осіб, що підтверджується відповідними документами. У відповідності до Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України від 17.11.2005 №1118, до обставин непереборної сили відносяться смерть власника транспортного засобу, стихійне лихо (пожежа, повінь, інше стихійне лихо чи сезонне природне явище, закриття шляхів тощо), військові дії чи надзвичайний стан у регіоні, через який переміщується транспортний засіб, страйк, злочинні дії третіх осіб, спрямовані проти власника транспортного засобу, дорожня пригода за участю транспортного засобу, яка спричинила повне або часткове його пошкодження, неможливість подальшого руху транспортного засобу, якщо зсув або ожеледиця створює небезпеку чи загрозу дорожньому руху, життю чи здоров`ю людей або навколишньому середовищу, інші схожі за характером обставини чи події. Розділом VIII Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 31.05.2012 № 657, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.10.2012 № 1669/21981 (далі - Порядок), визначено порядок документального підтвердження факту аварії чи дії обставин непереборної сили. Пунктом 2 розділу VIII Порядку визначено, що обставини непереборної сили - надзвичайні та невідворотні події, що виникли незалежно від волі особи, зокрема, стихійне лихо (землетрус, пожежа, повінь, зсув тощо), сезонне природне явище (замерзання моря, проток, портів, ожеледиця тощо), введення воєнного чи надзвичайного стану, страйк, громадські безпорядки, злочинні дії третіх осіб, прийняття рішень законодавчого або нормативно-правового характеру, обов`язкових дії особи, закриття шляхів, проток каналів, перевалів та інші надзвичайні та невідворотні за таких умов події; аварія - небезпечна подія техногенного характеру, у зв`язку з якою товари, транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, були пошкоджені (зіпсовані знищені, втрачені тощо) або потребували певного часу для відновлення можливості їх переміщення з метою забезпечення виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи. Отже, обов`язковою ознакою обставин непереборної сили є надзвичайність та невідворотність такої. Крім того, відповідно до п.5 розділу VIII Порядку якщо факт аварії чи дії обставин непереборної сили має місце на митній території України, особа, відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), повинна звернутись до митного органу, в зоні діяльності якого перебувають ці товари, транспортні засоби, із письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили. У супереч ст.192 МК України громадянин ОСОБА_1 до Закарпатської митниці ДФС України із повідомленням щодо факту аварії або дії обставин непереборної сили до завершення строку транзиту не зверталася. Також, позивачем будь-яких відповідних документів, що підтверджують факт аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, визначених статтею 460 Митного кодексу України, до митного органу подано не було. Також, позивачем також не надано жодних доказів про відчуження у нього даного автомобіля іншою особою без згоди позивача, зокрема звернення до правоохоронних органів з відповідними заявами щодо протиправних дій. Отже, з огляду на те, що у діях позивача наявний склад адмінправопорушення, що підтверджується матеріалами справи та встановлено судом першої інстанції, застосування до ОСОБА_1 санкції у вигляді притягнення до адмінвідповідальності на підставі частини третьої статті 470 Митного кодексу України відповідає вимогам законодавства. Щодо покликань апелянта на те, що оскаржувана постанова винесена неповноважною особою суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Згідно із статтею 523 МК України від імені митниць справи про порушення митних правил розглядаються керівниками цих митниць або їх заступниками, а від імені центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, - посадовими особами, уповноваженими на це відповідно до посадових інструкцій, або іншими особами, уповноваженими на це керівником центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Постанова у справі про порушення митних правил №3676/30500/17 від 06.12.2017 винесена в.о. заступником начальника Закарпатської митниці ДФС України Уретій Сергієм Сергійовичем, що спростовує доводи апелянта про те, що така винесена не уповноваженою на те особою суб`єкта владних повноважень. З аналізу вказаних норм та обставин справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що в.о. заступника начальника Закарпатської митниці ДФС України - начальник управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Уретія Сергій Сергійович приймаючи постанову №3676/30500/17 від 06.12.2017 про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.3 ст. 470 МК України та притягненні його до адміністративної відповідальності, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений законами України, в зв`язку з чим позовні вимоги ОСОБА_1 до в.о. заступника начальника Закарпатської митниці ДФС України - начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Уретія Сергія Сергійовича про скасування постанови у справі про порушення митних правил та закриття справи є безпідставними, та правомірно залишені без задоволення судом першої інстанції. Апелянтом не було надано доказів на підтвердження вимог апеляційної скарги. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об`єктивно і всебічно з`ясованих обставинах, а доводи апелянта на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують. Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 229, 243, 272, 286, 308, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12 вересня 2019 року у справі № 308/3/18 за позовом ОСОБА_1 до в.о. заступника начальника Закарпатської митниці ДФС України - начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Уретія Сергія Сергійовича про скасування постанови у справі про порушення митних правил та закриття справи - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та не може бути оскаржена до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя Я. С. Попко судді Р. П. Сеник Р. Б. Хобор Повне судове рішення складено 28.05.2020.