Постанова 4856 № 560/4311/19

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/4311/19 Головуючий у 1-й інстанції: Салюк П.І. Суддя-доповідач: Іваненко Т.В. 28 травня 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Іваненко Т.В. суддів: Сторчака В. Ю. Граб Л.С. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 січня 2020 року (місце ухвалення рішення - м. Хмельницький, повний текст складено - 22 січня 2020 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : у грудні 2019 року позивачка звернулась до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 січня 2020 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо не зарахування до страхового (трудового) стажу ОСОБА_1 , часу перебування у відпустці у зв`язку з вагітністю та пологами в період з 08 травня 1984 року по 13 липня 1984 року (дородова відпустка). Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового (трудового) стажу час перебування ОСОБА_1 у відпустці у зв`язку з вагітністю та пологами в період з 08 травня 1984 року по 13 липня 1984 року (дородова відпустка). Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо проведення доплати до пенсії у сумі, що не вистачає до 2000 гривень, починаючи з 01 липня 2019 року відповідно до пункту 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році". У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволені позову. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування всіх обставин справи, що призвело до неправильного її вирішення. В силу положень пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до частини 1 статті 308 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Як встановлено з матеріалів справи, ОСОБА_1 , з 09 червня 2005 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, з вказаного періоду отримувала пенсію по інвалідності згідно Закону № 1058-ІV, а з 29 грудня 2010 року отримує пенсію за вислугу років, як працівник освіти, призначену відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ. Пенсію позивачці обчислено з урахуванням страхового стажу 29 років 10 місяців 20 днів (враховано по 28 грудня 2010 року), коефіцієнт страхового стажу - 0,29833. 08 серпня 2019 року ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України із заявою щодо зарахування до страхового стажу періоду роботи у колгоспі та догляду за дитиною. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області листом № П-589-П-02.26-04 від 23 серпня 2019 року повідомлено позивачку про відсутність підстав для зарахування періоду з 08 травня 1984 року по 13 липня 1984 року до страхового стажу. Не погоджуючись із зазначеною відмовою, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне. З набранням чинності Закону № 1058-IV (з 1 січня 2004 року) для призначення пенсії обчислюється страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (частина 1 статті 24 Закону №1058-IV). Відповідно до абзацу 5 частини 3 та частини 4 статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. Відтак, трудовий стаж - це періоди офіційної роботи, які підтверджуються записами в трудовій книжці, та який до 1 січня 2004 року зараховується як страховий стаж, а в подальшому - за умови сплати страхових внесків в сумі, не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (сума коштів, що визначається розрахунково як добуток розміру мінімальної заробітної плати і розміру єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, встановлених законом, на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід). При обчисленні ж спеціального стажу, який є підставою для призначення пенсії за вислугу років, стаж роботи за період роботи як до, так і після 1 січня 2004 року зараховується у подвійному розмірі. Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що дані персоніфікованого обліку щодо відсутності відомостей про сплату страхових внесків можуть бути підставою для неврахування періодів роботи особи до страхового стажу, однак не можуть впливати на обрахунок спеціального стажу, який є підставою для призначення пенсії за вислугу років. Право на пенсію за вислугу років законодавець обумовив наявністю спеціального стажу роботи на посадах та в закладах, перелік яких затверджено Кабінетом Міністрів України. Водночас, відповідно до частини 2 статті 181 Кодексу законів про працю України відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати (частини третя та шоста статті 179 цього Кодексу) зараховуються як до загального, так і до безперервного стажу роботи і до стажу роботи за спеціальністю. Відповідно до пункту "ж" частини 3 статті 56 Закону № 1788-ХІІ до стажу роботи зараховується також час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку. Згідно з пунктом 13 частини 1 статті 11 Закону № 1058-IV загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню підлягають особи, які відповідно до законів отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Суд апеляційної інстанції зауважує, що час догляду за дитиною у період до 01 січня 2004 року зараховується до страхового стажу непрацюючій матері (до досягнення нею 3-річного віку) чи працюючій особі, якій у встановленому законом порядку надана відповідна відпустка по догляду за дитиною до 3-річного та 6-річного віку. Починаючи з 01 січня 2004 року час догляду за дитиною, в даному випадку до досягнення нею 3-річного віку, зараховується до страхового стажу у разі отримання відповідної допомоги (за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку). До спеціального й пільгового стажу, що дає право на пенсію за вислугу років і на пільгових умовах, зараховується час догляду працюючої особи за дитиною до досягнення нею 3-річного і 6-річного віку (у разі оформлення відповідної відпустки). Відтак до спеціального стажу, що дає право на пенсію за вислугу років, зараховується час догляду працюючої особи за дитиною до досягнення нею 3-річного і 6-річного віку (у разі оформлення відповідної відпустки). Колегією суддів встановлено, що позивачка з 05 квітня 1984 року по 03 січня 1986 року працювала в колгоспі імені Радянської Армії (а.с. 11-12). Відповідно до довідки від 08 червня 010 року № 60, виданої Сільськогоспорарським кооперативом "Решнівецький" (колгосп ім. Радянської Армії перейменовано на КСП "Перспективу", згодом СГК "Решнівецький") на підставі книг трудового стажу та заробітку за 1984-1986 роки, в 1984 році позивачкою вироблено 28 людиноднів, а за 1984-1986 роки міститься запис про декретну відпустку. Таким чином, робота в колгоспі з 05 квітня 1984 року по 03 січня 1986 року позивачці зарахована до страхового стажу наступним чином: - з 05 квітня 1984 року по 07 травня 1984 року (1 місяць 3 дні) - за фактичною тривалістю з урахуванням кількості відпрацьованих людиноднів-28; - з ІНФОРМАЦІЯ_1 (дати народження дитини) по 21 січня 1986 року - як період догляду за дитиною до досягнення 3-річного віку згідно з свідоцтвом про народження дитини, 1 рік 6 місяців 8 днів. Колегія суддів звертає увагу, що підстави для зарахування позивачці до страхового стажу періоду з 08 травня 1984 року по 13 липня 1984 року (дородова відпустка) відсутні, оскільки відсутні підтверджуючі документи надання дородової відпустки у зазначений період. Крім того, у довідці сільськогосподарського кооперативу "Решнівський" № 60 від 08 червня 2010 року, книгах трудового стажу і заробітку міститься лише запис про декретну відпустку за 1985-1986 року. Таким чином, період роботи в колгоспі з 08 травня 1984 року по 13 липня 1984 року не підлягає врахуванню до страхового стажу позивачки. Також колегія суддів звертає увагу, що відповідно до пункту 3-1 постанови Кабінету Міністрів України № 124 від 20 лютого 2019 року "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році" в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 червня 2019 року № 543 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України" встановлено, що з 01 липня 2019 року в разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат з урахуванням передбачених законодавством надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсії (крім пенсії за особливі заслуги перед Україною) в особі, які отримують пенсію, призначену відповідно до Закону з урахуванням страхового стажу, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону (жінки - 30 років), не досягає 2000 гривень, таким особам надасться доплата до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначеного розміру. Відтак, враховуючи страховий стаж позивачки (29 років 10 місяців 20 днів) та норми законодавства, колегія суддів вважає, що дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії позивачці є правомірними, оскільки спірний період з 08 травня 1984 року по 13 липня 1984 року не підлягає зарахуванню до страхового стажу. Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми матеріального права, а також враховано не всі встановлені у справі обставини, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню з прийняттям постанови про відмову в задоволенні позову. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області задовольнити повністю. Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 січня 2020 року скасувати. Прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі. Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України. Головуючий Іваненко Т.В. Судді Сторчак В. Ю. Граб Л.С.