Постанова Житомирський апеляційний суд № 289/391/20

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №289/391/20 Головуючий у 1-й інст. Сіренко Н. С. Категорія ст. 164 ч.1 КУпАП Доповідач Кіянова С. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 травня 2020 року Житомирський апеляційний суд в складі: судді судової палати у кримінальних справах Кіянової С.В., за участю: секретаря Гончарука С.С., особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Пелех О.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі апеляційного суду в м. Житомирі справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Радомишльського районного суду Житомирської області від 16 квітня 2020 року, - в с т а н о в и в : Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого неофіційно, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , - визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000 гривень. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 420,40 гривень. Згідно постанови суду, 02.03.2020 о 16 год. 30 хв. на 86 км а/д Київ-Чоп гр. ОСОБА_1 проводив господарську діяльність з перевезення пасажирів автобусом MERCEDES-BENZ 316 д.н.з. НОМЕР_1 , по маршруту Миропіль-Київ без державної реєстрації як суб`єкта господарювання та без одержання ліцензії на провадження певного виду діяльності, чим порушив вимоги ст. 39 ЗУ «Про автомобільний транспорт». 10.03.2020 о 16 год. 20 хв. на 86 км а/д Київ-Чоп гр. ОСОБА_1 проводив господарську діяльність з перевезення пасажирів автобусом MERCEDES-BENZ 316 д.н.з. НОМЕР_1 , по маршруту Миропіль-Київ без державної реєстрації як суб`єкта господарювання та без одержання ліцензії на провадження певного виду діяльності, чим порушив вимоги ст. 39 ЗУ «Про автомобільний транспорт». Своїми діями, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.164 КУпАП. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови, постанову суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. Вважає постанову суду незаконною та необгрунтованою, оскільки судом не враховано, що 02.03.2020 року він перевозив на транспортному засобі, який позичив у свого друга, своїх родичів, з яких коштів не брав, тобто в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення. Крім того, зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення було складено у його відсутність, а також у відсутність свідків. Копію протоколу він отримав поштою. Що стосується протоколу від 11.03.2020 року, то про його існування він дізнався лише з оскаржуваної постанови суду, оскільки у вказаний у протоколі час його дійсно почав зупиняти працівник поліції, проте, коли він почав зупинятися, він махнув йому, щоб він їхав далі. Посилається на те, що в протоколах про адміністративне правопорушення не викладено фактичних обставин правопорушення, а також до них не долученого пояснень свідків та інших доказів на підтвердження провадження ним господарської діяльності з перевезення пасажирів. Стверджує, що посилання суду на протокол від 03.02.2020 року є безпідставним, оскільки постановою суду від 03.03.2020 року по справі №289/192/20, предметом розгляду якої був цей протокол, провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.164 КУпАП було закрито, у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Вказує, що розгляд справи було проведено без його повідомлення та участі, копію оскаржуваної постанови він отримав лише 25.04.2020 року, а тому вважає строк на її оскарження пропущеним з поважних причин. Апеляційний суд вважає за можливе поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови суду, який пропущений з поважних причин, оскільки ОСОБА_1 не був присутній при розгляді справи, копію постанови суду від 16.04.2020 року він отримав лише 25.04.2020 року, а апеляційну скаргу подав 28.04.2020 року. В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 уточнив вимоги апеляційної скарги та просив постанову суду скасувати, а провадження у справі закрити у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_1 та його адвоката Пелех О.І., в підтримання апеляційної скарги з наведених в ній мотивів з урахуванням уточнених вимог, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Апеляційний перегляд справи відбувається за участю особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його адвоката Пелех О.І.. В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 надав пояснення про те, що він підтримує доводи своєї апеляційної скарги з урахуванням уточнених вимог, тим саме скориставшись своїм правом, яке передбачене ст.268 КУпАП - дати пояснення. Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завдання провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи. За змістом ст.252 КУпАП, суддя має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, суд першої інстанції належним чином не проаналізував наявні в справі матеріали, та дійшов помилкового висновку про винуватість останнього. Так, з протоколу про адміністративне правопорушення №0015887 від 02.03.2020 року, складеного головним спеціалістом ВДК та КБТ Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області Янчуком Р.І. вбачається, що 02.03.2020р. о 16 год. 30 хв. на 86 км а/д Київ-Чоп гр. ОСОБА_1 проводив господарську діяльність з перевезення пасажирів автобусом MERCEDES-BENZ 316 д.н.з. НОМЕР_1 , по маршруту Миропіль-Київ без державної реєстрації як суб`єкта господарювання та без одержання ліцензії на провадження певного виду діяльності, чим порушив вимоги ст. 39 ЗУ «Про автомобільний транспорт», за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.164 КУпАП.(а.с. 3). З протоколу про адміністративне правопорушення №0015888 від 11.03.2020 року, складеного головним спеціалістом ВДК та КБТ Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області Янчуком Р.І. вбачається, що 10.03.2020р. о 16 год. 20 хв. на 86 км а/д Київ-Чоп гр. ОСОБА_1 проводив господарську діяльність з перевезення пасажирів автобусом MERCEDES-BENZ 316 д.н.з. НОМЕР_1 , по маршруту Миропіль-Київ без державної реєстрації як суб`єкта господарювання та без одержання ліцензії на провадження певного виду діяльності, чим порушив вимоги ст. 39 ЗУ «Про автомобільний транспорт», за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.164 КУпАП (а.с. 20). Відповідно до ч.1 ст.164 КУпАП адміністративна відповідальність настає за провадження господарської діяльності без державної реєстрації, як суб`єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання, передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди). Відповідно до ч.2 ст.55 ГК України, суб`єктами господарювання є: 1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до ЦК України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці. Згідно з ст.ст. 3, 42 ГК України господарська діяльність це діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, яка здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку, є підприємництвом, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями). Згідно ч.1 ст. 1 Закону України «Про підприємництво» поняття «підприємництво» визначене як безпосередня самостійна, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку. Відповідно до ч.2 ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка його складає та не може бути перекладено на суд. Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КУпАП, зокрема: докази отримання прибутку останнім, пояснення пасажирів (свідків), яким ОСОБА_1 надавав послуги пасажирських перевезень або інших доказів на підтвердження або спростування факту зайняття ОСОБА_1 господарською діяльністю. Наявні матеріали фотофіксації, додані до протоколів про адміністративні правопорушення, та диск, який долучено до матеріалів справи (а.с.28) не містять зафіксованих обставин зазначеного адміністративного правопорушення, а тому не можуть слугувати доказами вини ОСОБА_1 . Також, при апеляційному розгляді ОСОБА_1 заперечив щодо його зупинки працівниками поліції 10.03.2020 року та складання відносно нього протоколу. Крім того, зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення №0015888 від 11.03.2020 року, також, неможливо встановити наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КУпАП. Відповідно ч.1 ст. 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є офіційним документом, який повинен відповідати певним вимогам, зокрема, містити відомості про суть адміністративного правопорушення. Обов`язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка його складає (ч.1 ст. 254 та ч.2 ст. 251 КУпАП). За таких обставин, апеляційний суд вважає, що в матеріалах справи відсутні докази, які свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КУпАП. Отже, постанову суду не можна визнати законною і обґрунтованою, а тому вона підлягає скасуванню з підстав відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КУпАП. Відповідно до вимог п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 247, 294 КУпАП, апеляційний суд, - п о с т а н о в и в : Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Радомишльського районного суду Житомирської області від 16 квітня 2020 року. Апеляційну скаргу особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 задовольнити. Постанову Радомишльського районного суду Житомирської області від 16 квітня 2020 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КУпАП. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає Суддя судової палати у кримінальних справах Житомирського апеляційного суду С.В. Кіянова