LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4823750/13393/19

від 22.05.2020 ·

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А іменем України 22 травня 2020 року м. Чернігів Унікальний номер справи № 750/13393/19 Головуючий у першій інстанції Супрун О. П. Апеляційне провадження № 22-ц/4823/551/20 Чернігівський апеляційний суд у складі: головуючого - судді Скрипки А.А. суддів: Євстафіїва О.К., Харечко Л.К. секретар: Поклад Д.В. учасники справи: позивач ОСОБА_1 відповідач Комунальне підприємство Деснянське Чернігівської міської ради треті особи: ОСОБА_2 , Чернігівська міська рада розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м.Чернігова у складі судді Супруна О.П. від 23 січня 2020 року, місце ухвалення рішення м.Чернігів, у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства Деснянське Чернігівської міської ради про встановлення факту сумісного проживання та ведення спільного господарства, зобов`язання укласти договір найму та відкриття особового рахунку, треті особи: ОСОБА_2 , Чернігівська міська рада, В С Т А Н О В И В: У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Комунального підприємства Деснянське Чернігівської міської ради, в якому просила: встановити факт сумісного проживання та ведення спільного господарства (визнання членами сім`ї) ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у період з 19.12.2017 року по 14.06.2019 року; зобов`язати Комунальне підприємство Деснянське Чернігівської міської ради укласти з ОСОБА_1 договір найму квартири АДРЕСА_1 ; зобов`язати Комунальне підприємство Деснянське Чернігівської міської ради відкрити особовий рахунок по квартирі АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_1 . В обґрунтування вимог заявленого позову ОСОБА_1 вказувала, що у період з 19.12.2017 року по 14.06.2019 року вона разом зі своїм малолітнім сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , була зареєстрована, сумісно проживала та вела спільне господарство з ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 . Позивач зазначала, що 14.06.2019 року ОСОБА_2 знявся з реєстрації за вказаною адресою та змінив місце свого проживання, а вона залишилась проживати у вказаній квартирі. Встановлення факту сумісного проживання та ведення спільного господарства у вказаний період з ОСОБА_2 необхідно позивачу для визнання її та ОСОБА_2 членами сім`ї та для можливості укладення договору найму та відкриття особового рахунку по квартирі АДРЕСА_1 . Рішенням Деснянського районного суду м.Чернігова від 23.01.2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Комунального підприємства Деснянське Чернігівської міської ради про встановлення факту сумісного проживання та ведення спільного господарства, зобов`язання укласти договір найму та відкриття особового рахунку - відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції від 23.01.2020 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги заявленого позову в повному обсязі. Доводи апеляційної скарги вказують, що рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 23.01.2020 року ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. В доводах апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що на підтвердження заявлених позовних вимог щодо факту сумісного проживання та ведення спільного господарства (визнання членами сім`ї) з ОСОБА_2 , який не заперечував вказаних обставин, нею були надані суду належні докази, а також судом було заслухано показання свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 з даного приводу. Доводи апеляційної скарги стверджують, що ОСОБА_1 , як кругла сирота, має беззаперечне право на отримання житла для свого проживання, але вона не користувалась таким своїм правом. Доводи апеляційної скарги вказують, що позивач має наміри приватизувати спірну квартиру, при цьому в приватизації буде приймати участь її малолітня дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В доводах апеляційної скарги ОСОБА_1 не погоджується із зауваженням суду першої інстанції відносно того, що встановлення факту проживання та ведення спільного господарства в даному випадку не є належним способом захисту прав позивача, оскільки дане твердження суду суперечить статті 64 ЖК України. В доводах апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що Комунальне підприємство Деснянське Чернігівської міської ради вчиняє відповідні дії щодо переоформлення особового рахунку і відповідно, укладання договору найму житлового приміщення, при цьому Деснянська районна у м.Чернігові рада приймає тільки відповідне рішення, і виконавцем такого рішення буде Комунальне підприємство Деснянське Чернігівської міської ради, яке є відповідачем по даній справі. Доводи апеляційної скарги стверджують, що за даних обставин ОСОБА_1 і просила суд у вимогах заявленого позову зобов`язати Комунальне підприємство Деснянське Чернігівської міської ради відкрити особовий рахунок по квартирі АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_1 , і відповідно, укласти договір найму. Доводи апеляційної скарги вказують, що задоволення вимог заявленого позову надало б змогу позивачу згодом отримати право на приватизацію квартири, в якій вона та її малолітня дитина зареєстровані та проживають. У відзиві на апеляційну скаргу Чернігівська міська рада просить залишити без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1 у зв`язку із її безпідставністю та залишити без змін обґрунтоване рішення суду першої інстанції від 23.01.2020 року. В судовому засіданні апеляційного суду позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Хайтов П.В. підтримали доводи та вимоги поданої апеляційної скарги. В судовому засіданні апеляційного суду третя особа ОСОБА_2 вважав, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню у зв`язку із обґрунтованістю її доводів та вимог. В судовому засіданні апеляційного суду представник третьої особи Чернігівської міської ради - Кулешова М.А. просила залишити без задоволення апеляційну скаргу у зв`язку із її безпідставністю та залишити без змін обґрунтоване рішення суду першої інстанції від 23.01.2020 року. В судове засідання апеляційного суду представник відповідача Комунального підприємства Деснянське Чернігівської міської ради, належним чином повідомленого про час і місце судового розгляду даної справи, не з`явився. Відповідно до приписів ч.2 статті 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду даної справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку. В ході судового розгляду даної справи судом встановлено, і вказані обставини підтверджуються її матеріалами, що з 19.12.2017 року ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.11). З особового рахунку Комунального підприємства Деснянське Чернігівської міської ради №61100, відкритого 01.01.1983 року (а.с.7) вбачається, що у квартирі АДРЕСА_1 з 19.19.12.2017 року зареєстровані ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З 22.08.2000 року у вказаній квартирі був зареєстрований ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який вибув 14.06.2019 року, з 12.12.2017 року у вказаній квартирі був зареєстрований ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який вибув 14.06.2019 року. За інформацією Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради від 27.12.2019 року №09-05/6461 (а.с.73-74) та від 09.01.2020 року №09-05/79 (а.с.82-83), по АДРЕСА_2 зареєстровано місце проживання: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстровано 22.08.2000 року, знято з реєстрації 18.06.2019 року; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстровано 12.12.2017 року, знято з реєстрації 14.06.2019 року; ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстровано 19.12.2017 року; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровано 19.12.2017 року. Згідно свідоцтва про народження (а.с.79), батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_7 та ОСОБА_1 . Рішенням Деснянського районного суду м.Чернігова від 23.01.2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Комунального підприємства Деснянське Чернігівської міської ради про встановлення факту сумісного проживання та ведення спільного господарства, зобов`язання укласти договір найму та відкриття особового рахунку - відмовлено. Як вбачається із оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 23.01.2020 року, відмовляючи у задоволенні вимог заявленого позову, суд першої інстанції зазначив, що позивач та її представник, звернувшись з позовом виключно до Комунального підприємства Деснянське Чернігівської міської ради, в ході судового розгляду клопотання про заміну відповідача або залучення Деснянської районної у м.Чернігові ради в якості співвідповідача не заявили, а суд, у свою чергу, в силу наданих ЦПК України повноважень, позбавлений можливості самостійно ініціювати заміну відповідача або залучення іншої особи, як співвідповідача у справі. За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог, пред`явлених до Комунального підприємства Деснянське Чернігівської міської ради. Доводи апеляційної скарги щодо невідповідності висновку суду першої інстанції про відмову у задоволенні вимог заявленого позову із вищезазначених підстав, нормам права, які регулюють спірні правовідносини, не можуть бути підставами для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції, оскільки вказані доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду даної справи. В доводах апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що Комунальне підприємство Деснянське Чернігівської міської ради вчиняє відповідні дії щодо переоформлення особового рахунку і відповідно, укладання договору найму житлового приміщення, при цьому Деснянська районна у м.Чернігові рада приймає тільки відповідне рішення, і виконавцем такого рішення буде Комунальне підприємство Деснянське Чернігівської міської ради, яке є відповідачем по даній справі. Доводи апеляційної скарги стверджують, що за даних обставин ОСОБА_1 і просила суд у вимогах заявленого позову зобов`язати Комунальне підприємство Деснянське Чернігівської міської ради відкрити особовий рахунок по квартирі АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_1 , і відповідно, укласти договір найму. Апеляційний суд вважає, що вказані доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 23.01.2020 року, виходячи із наступного. Відповідно до частини першої статті 5 Житлового кодексу України, державний житловий фонд перебуває у віданні місцевих Рад народних депутатів (житловий фонд місцевих Рад) та у віданні міністерств, державних комітетів і відомств (відомчий житловий фонд). Статтею 18 Житлового кодексу України регламентовано, що управління житловим фондом здійснюється власником або уповноваженим ним органом у межах, визначених власником. Згідно з частиною першою статті 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини. За даних обставин, Чернігівська міська рада є органом місцевого самоврядування, у віданні якого перебуває житловий фонд, зокрема, і квартира АДРЕСА_1 . Відповідно до частини третьої статті 41 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, обсяг і межі повноважень районних у містах рад та їх виконавчих органів визначаються відповідними міськими радами за узгодженням з районними у містах радами з урахуванням загальноміських інтересів та колективних потреб територіальних громад районів у містах. Рішенням Чернігівської міської ради (третя сесія двадцять четвертого скликання) від 19.06.2002 року Про визначення повноважень, які здійснюють районні в місті ради та їх виконавчі органи (а.с.168-175), визначено обсяг повноважень Деснянської та Новозаводської районних у м.Чернігові рад та їх виконавчих органів, які входять до системи місцевого самоврядування міста Чернігова, у таких межах: п.1.4. Повноваження в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торгівельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв`язку: п.п.1.4.8. Питання, пов`язані з договорами найму житлових приміщень (переоформлення особових рахунків). Суд першої інстанції зазначив у оскаржуваному рішенні, що виходячи із приписів вказаних правових норм, рішення про укладення договору найму та переоформлення особового рахунку приймає Деснянська районна у м.Чернігові рада, і лише після цього Комунальне підприємство Деснянське Чернігівської міської ради повинно здійснити відповідні дії щодо переоформлення особового рахунку. За даних обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що зобов`язавши Комунальне підприємство Деснянське Чернігівської міської ради укласти договір найму з позивачем та переоформити особовий рахунок, суд фактично покладе тягар виконання рішення на підприємство, яке не має повноважень для його виконання. Доводи апеляційної скарги не спростовують вказаного висновку рішення суду першої інстанції, оскільки даний висновок узгоджується з приписами вищезазначених норм права, які регламентують спірні правовідносини. З даного приводу апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до положень частини першої статті 4 ЦПК України, яка регламентує право на звернення до суду за захистом, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Згідно положень ч.4 статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року в справі №372/51/16-ц, провадження №14-511цс18, зроблено висновок, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів і обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, як вказано у висновках Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі №523/9076/16-ц. Суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред`явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу, як співвідповідача. За теоретичним визначенням відповідач - це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами. Частинами першою, другою, третьою статті 51 ЦПК України передбачено, що суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Визначення предмета, підстав позову та відповідача у спорі - це право, яке належить позивачу (стаття 13 ЦПК України). Установлення обґрунтованості позову - це обов`язок суду, який здійснюється під час розгляду справи. Отже, за приписами закону, позивач самостійно визначається з колом осіб, які є відповідачами у справі. За змістом норм цивільного процесуального права, з урахуванням принципу диспозитивності цивільного судочинства та принципу змагальності сторін, на позивача покладено обов`язок визначати відповідача у справі. При цьому суд під час розгляду справи має виходити із складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. У разі пред`явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі, як співвідповідачів та повинен вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому. Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно зі специфікою спірних правовідносин, суд відмовляє у задоволенні позову. Як вбачається із оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 23.01.2020 року, відмовляючи у задоволенні вимог заявленого позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач та її представник, звернувшись з позовом виключно до Комунального підприємства Деснянське Чернігівської міської ради, в ході судового розгляду клопотання про заміну відповідача або залучення Деснянської районної у м.Чернігові ради в якості співвідповідача не заявили, а суд, у свою чергу, в силу наданих ЦПК України повноважень, позбавлений можливості самостійно ініціювати заміну відповідача або залучення іншої особи, як співвідповідача у справі. За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог, пред`явлених до Комунального підприємства Деснянське Чернігівської міської ради. Враховуючи вищенаведене, доводи апеляційної скарги щодо невідповідності висновку суду першої інстанції про відмову у задоволенні вимог заявленого позову із вищезазначених підстав, нормам права, які регулюють спірні правовідносини, не можуть бути підставами для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції, оскільки вказані доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду даної справи. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції про необхідність залучення до участі у даній справі в якості співвідповідача Деснянської районної у м.Чернігові ради. В доводах апеляційної скарги ОСОБА_1 не погоджується із зауваженням суду першої інстанції, яке міститься у оскаржуваному рішенні суду від 23.01.2020 року, відносно того, що предметом даного позову є встановлення факту проживання та ведення спільного господарства ОСОБА_1 з ОСОБА_2 , що в даному випадку не є належним способом захисту прав позивача. Апеляційний суд вважає, що вказані доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 23.01.2020 року, оскільки підставою для відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Комунального підприємства Деснянське Чернігівської міської ради про встановлення факту сумісного проживання та ведення спільного господарства, зобов`язання укласти договір найму та відкриття особового рахунку, є та обставина, що до участі у даній справі в якості співвідповідача не залучено Деснянську районну у м.Чернігові раду. Враховуючи вищенаведене, доводи апеляційної скарги не містять в собі підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 23.01.2020 року, ухваленого на підставі норм права, які регламентують спірні правовідносини та на основі з`ясованих обставин, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Керуючись статтями: 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 23 січня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови. Дата складення повної постанови - 27.05.2020 року. Головуючий: Судді:

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»