Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 580/3376/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/3376/19 Суддя (судді) першої інстанції: П.Г. Паламар ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 травня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Оксененка О.М., при секретарі - Рейтаровській О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 17 січня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет позову, - Відділ з питань призначення та перерахунків пенсій № 9 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив: - визнати протиправними дії та бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області з 01 жовтня 2017 року провести перерахунок та виплату призначеної пенсії по нормі Закону України "Про загальнообов`язкове пенсійне страхування" та з урахуванням у складі грошового забезпечення для обрахунку пенсії середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення у розмірі 10 626 грн., що передує року звернення за перерахунком пенсії; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області провести перерахування стажу роботи по Списку № 1 - 16 років (для розрахунку розміру пенсії в подвійному розмірі враховується стаж набутий до 01.01.2004), та додатково дорахувати 03 роки 03 місяці 10 днів, для подальшого розрахунку розміру пенсії враховувати - 76 років 03 місяці 10 днів за Списком № 1; - стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області за період з 01 жовтня 2017 року по 01 жовтня 2019 року заборгованість пенсійних виплат в розмірі 85 440,66 грн., а також виплатити заборгованість, що буде накопичуватися з дня подання адміністративного позову до суду. На обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що відповідачем неправильно проведено розрахунок пенсії. Зокрема, ОСОБА_1 звертав увагу на те, що показник середньої заробітної плати для обчислення пенсії за 2017 р. становить 6 273 грн. 45 коп., а не 3 764 грн. 40 коп., як це застосовано Головним управліннями Пенсійного фонду України в Черкаській області. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 17 січня 2020 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено в повному обсязі. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити в повному обсязі. Зокрема апелянт наголошує на протиправності дій відповідача під час проведення перерахунку пенсії. Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов наступного. Судом першої інстанції встановлено, що з 20.04.2003 позивач перебуває на обліку в Пенсійному фонді та отримує пенсію за віком на пільгових вимогах за Списком № 1, з урахуванням страхового стажу 33 роки 4 місяці, у тому числі 14 років 3 місяці роботи за Списком №

1. Після призначення пенсії ОСОБА_2 продовжував працювати на посадах, що відносяться до робіт передбачених Списком №

1. В подальшому, 01.01.2004 набув чинності Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з чим Пенсійним органом було проведено позивачу перерахунок пенсії. Крім того, 01.01.2006 на підставі заяви ОСОБА_1 відповідачем проведено перерахунок пенсії з урахування періодів роботи за Списком №

1. На виконання вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» відповідачем також 01.10.2017 здійснено перерахунок пенсії позивача. ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про обчислення та перерахунок пенсії за віком на пільгових умовах з 01.10.2017. На вказане звернення Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області листом від 16.09.2019 № 1172/Б-10 повідомило позивача про те, що розмір пенсії ОСОБА_1 визначено згідно із законодавством та документами пенсійної справи, заборгованості з виплати відсутня. При цьому зазначено, що можна надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області оригінали довідок про заробітну плату від 07.11.208 № 1308, №1309 та у разі підтвердження довідок первинними документами розмір пенсії позивача буде перераховано. Позивач, вважаючи, дії відповідача протиправними звернувся до суду за захистом порушеного права. Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом. Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" За приписами пункту 4.3 вказаного Порядку, не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України. В свою чергу, відповідачем усупереч вказаного Порядку рішення за поданими документами позивача щодо перерахунку пенсії не приймалося, а листом від 16.09.2019 № 1172/Б-10 було надало відповідь, що свідчить про протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області. Щодо вимоги позивача про проведення перерахунку та виплати призначеної пенсії по нормі Закону України "Про загальнообов`язкове пенсійне страхування" та з урахуванням у складі грошового забезпечення для обрахунку пенсії середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення у розмірі 10 626 грн., що передує року звернення за перерахунком пенсії колегія суддів зазначає, що саме на відповідача за наявності законних підстав покладається обов`язок нарахувати та виплатити пенсію. Згідно Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Здійснюючи судочинство Європейський суд неодноразово аналізував наявність, межі, спосіб та законність застосування дискреційних повноважень національними органами, їх посадовими особами. Зокрема, в рішенні Європейського суду з прав людини від 17.12.2004 року у справі «Педерсен і Бодсгор проти Данії» зазначено, що здійснюючи наглядову юрисдикцію, суд, не ставлячи своїм завданням підміняти компетентні національні органи, перевіряє, чи відповідають рішення національних держаних органів, які їх винесли з використанням свого дискреційного права, положенням Конвенції та Протоколів до неї. Суд є правозастосовчим органом та не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень. У рішенні Європейського суду з прав людини від 02.06.2006 року у справі «Волохи проти України» (заява № 23543/02) при наданні оцінки повноваженням державних органів суд виходив з декількох ознак, зокрема щодо наявності дискреції. Так, суд вказав, що норма права є «передбачуваною», якщо вона сформульована з достатньою чіткістю, що дає змогу кожній особі - у разі потреби за допомогою відповідної консультації - регулювати свою поведінку. «…надання правової дискреції органам виконавчої влади у вигляді необмежених повноважень було б несумісним з принципом верховенства права. Отже, закон має з достатньою чіткістю визначати межі такої дискреції, наданої компетентним органам, і порядок її здійснення, з урахуванням законної мети даного заходу, щоб забезпечити особі належний захист від свавільного втручання». Тобто, під дискреційним повноваженням слід розуміти компетенцію суб`єкта владних повноважень на прийняття самостійного рішення в межах, визначених законодавством, та з урахуванням принципу верховенства права. Зміст компетенції органу виконавчої влади складають його повноваження - певні права та обов`язки органу діяти, вирішуючи коло справ, визначених цією компетенцією. В одних випадках це зміст прав та обов`язків (право діяти чи утримуватися від певних дій). В інших випадках органу виконавчої влади надається свобода діяти на свій розсуд, тобто оцінюючи ситуацію, вибирати один із кількох варіантів дій (або утримуватися від дій) чи один з варіантів можливих рішень. Враховуючи викладене, колегія суддів доходить висновку про необґрунтованість позовної вимоги в цій частині. Щодо вимоги про стягнення з відповідача за період з 01 жовтня 2017 року по 01 жовтня 2019 року заборгованість пенсійних виплат в розмірі 85 440,66 грн., а також виплатити заборгованість, що буде накопичуватися з дня подання адміністративного позову до суду колегія суддів зазначає, що вона не підлягає задоволенню, оскільки відповідачем рішення щодо пенсійних виплат взагалі не приймалося. Враховуючи викладене, з метою захисту порушених прав позивача колегія суддів вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області розглянути подані ОСОБА_1 документи щодо перерахунку пенсії та прийняти відповідне рішення. За таких обставин, ухвалене у справі судове рішення підлягає скасуванню з прийняттям постанови про часткове задоволення позову. Керуючись статтями 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 17 січня 2020 року скасувати та ухвалити нове судове рішення. Адміністративний позов задовольнити частково. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області розглянути подані ОСОБА_1 документи щодо перерахунку пенсії та прийняти відповідне рішення. В іншій частині позову відмовити. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на постанову суду може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Постанова складена в повному обсязі 26 травня 2020 р. Головуючий суддя І.О.Лічевецький суддя В.П.Мельничук суддя О.М.Оксененко