LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4855580/7683/23

від 29.03.2024 ·

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/7683/23 Суддя (судді) першої інстанції: Лариса ТРОФІМОВА ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 березня 2024 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого: Бєлової Л.В. суддів: Аліменка В.О., Кучми А.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду 13 листопада 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, ухвалив рішення, В С Т А Н О В И В: У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила: - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 08.06.2023 №6573-5976/П-02/8-2300/23 щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні та виплаті пенсії за віком на загальних підставах відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058 із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, що передували року звернення за призначенням?? пенсії, починаючи з 10.05.2023; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити призначення та виплату ОСОБА_1 ?пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058 із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 10.05.2023. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду 13 листопада 2023 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області щодо немотивованої відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058 із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням? пенсії. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Черкаській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058 із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, що передували року звернення за призначенням? пенсії, та здійснити виплату з урахуванням здійснених виплат. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Скаржник мотивує свої вимоги тим, що суд першої інстанції не врахував те, що пенсія за віком на пільгових умовах, призначена позивачці відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788 (далі - Закон № 1788), є різновидом пенсії за віком, зі зменшенням загального пенсійного віку, що унеможливлює призначення позивачу пенсії за віком повторно у зв`язку з досягненням загального пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058 (далі - Закон № 1058). На переконання скаржника, оскільки позивачці вже призначена пенсія за віком відповідно до статті 13 Закону № 1788 , то вона не може бути призначена повторно на підставі положень статті 40 Закону №1058, у тому числі із застосуванням нового показника середньої зарплати, що передує року звернення з заявою про призначення пенсії за віком. Також скаржник зазначає, що позивач не зверталася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії чи перехід на інший вид пенсії відповідно до вимог Порядку № 22-1. Як наслідок, відповідач не приймав жодного розпорядчого документу у вигляді індивідуального акту (з огляду на обраний позивачем спосіб захисту "визнати протиправним та скасувати рішення"), а лист Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 08.06.2023 №6573-5976/П-02/8-2300/23, що є предметом оскарження, має роз`яснювальний характер. Крім того, скаржник вказує, що пенсії за вислугу років та пенсії за віком на пільгових умовах є різними видами пенсії з різними підставами їх призначення, тому застосування однакового підходу до визнання права на призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058 із застосуванням нового показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, що передували зверненню за призначенням пенсії, є необґрунтованим. Наприкінці, скаржник зазначає, що суд першої інстанції не врахував правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 30.11.2023 у справі № 580/3792/23, згідно з якою оскільки заява позивача до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області фактично стосувалась призначення йому того самого виду пенсії (пенсії за віком), яка вже була призначена в 2017 році, то вона не може бути призначена повторно на підставі положень статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020 - 2022 роки. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від "17" січня 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду 13 листопада 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії та призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження. Відзив на апеляційну скаргу від позивача до суду не надходив. Відповідно до статті 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 1961 року народження має паспорт громадянки України. Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2, що призначена відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788. Згідно із протоколом призначення пенсії від 22.02.2011 №6248 пенсія позивачці призначена за віком за Списком №2 з 26.01.2011 відповідно до пункту «б» статті 13 та статті 100 Закону №1788. За розрахунком пенсії (алгоритм розрахунку пенсії за віком) з пенсійної справи ОСОБА_1 , загальний стаж (повний) (31.12.2010) становить 32 роки 3 місяці 27 днів, пенсія обчислено із застосуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та відповідно до Закону №1058 враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії (за 2010 рік), що становив 1982,63 грн, як передбачено статтею 40 Закону № 1058 в редакції станом на 26.01.2011 (дата призначення пенсії). Після призначення пенсії позивач продовжувала працювати та сплачувати у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування (2012-34324,27 грн, 2013-40325,04 грн, 2014-41895,55, 2015-47256,65 грн, 2016-59237,19 грн, 2017-76540,85 грн, 2018-90945,32 грн, 2019-121274,20 грн, 2020-115710,21 грн, 2021-119712,94 грн, 2022-118936,63, 2023-36592,23 грн). З 01.04.2023 позивачу здійснений перерахунок пенсії (вид перерахунку: (масовий). 10.05.2023 позивач, досягнувши пенсійного віку (25.01.2021), звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із заявою щодо призначення пенсії за віком на загальних підставах відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України за останні три роки та здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням середнього показника заробітної плати за (2020-2022) та з урахуванням додаткового стажу. 08.06.2023 Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області листом №6573-5976/П-02/8-2300/23 відмовило у призначенні пенсії за віком на загальних підставах відповідно Закону №1058 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) за 2020-2022, позаяк позивач отримує пенсію за віком, призначену на пільгових умовах (Список №2) відповідно до Закону №1788, що неодноразово перераховувалась за нормами Закону №1058. Вважаючи протиправною відмову відповідача у призначенні пенсії за віком на загальних підставах відповідно Закону №1058 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) за 2020-2022, позивач звернулася до суду з позовом. Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив частково та зазначив, що оскільки позивач, отримуючи пенсію за одним законом, виявила бажання отримувати пенсію, право на яку визначене іншим законом, то у спірних правовідносинах йдеться саме про обчислення пенсії за віком відповідно до Закону №1058, а не переведення з одного виду пенсії на інший згідно з частиною третьої статті 45 Закону №1058, у зв`язку з чим, у позивача наявні права на призначення пенсії за віком на загальних підставах відповідно до Закону №1058 із застосуванням формули, що використовується при призначенні пенсії відповідно до Закону №1058, тобто з показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення із заявою за призначенням пенсії. Також суд дійшов висновку про допущену протиправну бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області у контексті обрання формалізованого способу захисту порушеного права позивача, позаяк відповідач, відмовляючи листом від 08.06.2023 під час здійснення розгляду заяви позивача від 10.05.2023 у призначенні пенсії за віком на загальних підставах відповідно до Закону №1058 із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення із заявою за призначенням пенсії діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Згідно з частиною першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ та Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003, у редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин. Відповідно до статті 2 Закону №1788 за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років. Відповідно до п. «б» ч. 1 статті 13 Закону №1788 право на пенсію за віком на пільгових умовах та підстави набуття такого права, положеннями якої, зокрема, передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і за стажем роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Згідно зі статтею 7 Закону №1788 звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. Пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується. З 01.01.2004 набув чинності Закон №1058. Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону №1058, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом №1788. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону №1058. Згідно із частиною першою статті 9 Закону № 1058, до Закону №1058 в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника. Відповідно до статті 10 Закону України №1058 особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2023 року до 31 грудня 2023 року - не менше 30 років. Відповідно до статті 27 Закону №1058 передбачено, що розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп - Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 Закону №1058. Відповідно до частини другої статті 40 Закону №1058 заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де:Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону №1058-ІV пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. Згідно із частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. Під час переведення з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), що враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. З аналізу зазначених норм чинного законодавства України вбачається, що частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» установлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». У випадку переведення на інший вид пенсії за іншим законом, має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивач з 26.01.2011 отримував пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту «б» статті 13 Закону №1788, яка була обчислена (нарахована) за нормами Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Позивач, отримуючи вказаний вид пенсії, продовжила працювати та після досягнення віку (60 років) звернулася до Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком на загальних підставах відповідно до Закону №1058. На думку позивача, при зверненні із заявою до Управління після досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону № 1058-IV, вона набула право не на переведення з одного виду пенсії на інший на підставі статті 45 Закону №1058-IV, а на нове призначення пенсії за віком на загальних підставах із її новим обчисленням у відповідності до приписів статті 40 Закону № 1058-IV, оскільки за таким призначенням звернувся вперше. Вказані доводи суд вважає необґрунтованими з огляду на те, що статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» для відповідних категорій осіб передбачено не окремий вид пенсійного забезпечення, а пільгові умови надання пенсій (пенсій за віком). Втім, вид пенсії відповідає та порядок її призначення здійснюється на умовах, що визначені Законом №1058-IV. Оскільки заява позивача до Управління фактично стосувалась призначення того самого виду пенсії (пенсії за віком), яка вже була призначена, то вона не може бути призначена повторно на підставі положень статті 40 Закону № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020 - 2022 роки. Подібного висновку дійшов Верховний суд в своїх постановах від 06.12.2021 у справі №185/951/17, від 17.05.2021 у справі №185/1473/17. Суд першої інстанції викладеного не врахував, у зв`язку з чим дійшов необґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог щодо зобов`язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком відповідно до Закону №1058 із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, що передували року звернення за призначенням? пенсії. Посилання скаржника на те, що позивач не звертався із заявою у зв`язку з чим не ухвалювалось жодного розпорядчого документу у вигляді індивідуального акту не заслуговує на увагу, оскільки зміст листа Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 08.06.2023 №6573-5976/П-02/8-2300/23, яким розглянуто заяву позивача від 10.05.2023, не вказує на суто інформативний характер та свідчить, що відповідач саме відмовив позивачу у переведенні на пенсію за віком, тобто прийняв рішення у формі листа на підставі поданої позивачем заяви. Відповідач у наведеному листі не вказав про те, що заява позивача не стосується призначення (поновлення) пенсії та подана без будь-яких документів передбачених Порядком №22-1, що унеможливлює прийняти відповідне рішення. Відповідно до частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Приписи п. п. 1, 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанцій у цій справі - скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову в задоволенні позову. Керуючись ст. 243, 315, 317, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд П О С Т АН О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду 13 листопада 2023 року - задовольнити. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду 13 листопада 2023 року - скасувати. Ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії - відмовити. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених п. 2 ч. 5ст.328 КАС України. Головуючий суддя Л.В. Бєлова Судді В.О. Аліменко, А.Ю. Кучма

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»