Постанова 4814 № 552/5581/19

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 552/5581/19 Номер провадження 22-ц/814/1059/20Головуючий у 1-й інстанції Яковенко Н. Л. Доповідач ап. інст. Триголов В. М. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 травня 2020 року м. Полтава Колегія суддів судової палати у цивільних справах Полтавського апеляційного суду в складі: головуючого - судді: Триголова В.М., суддів: Дорош А.І., Лобова О.А., секретар: Ачкасова О.Н., розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Полтава цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Бурбак Оксани Валеріївни на рішення Київського районного суду м.Полтави від 29 січня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_3 , про зменшення розміру аліментів на утримання малолітньої дитини,- В С Т А Н О В И Л А : У жовтні 2019 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів на утримання малолітньої дитини. Позов обгрунтовано тим, що відповідно до рішення Київського районного суду м.Полтави від 18.03.2016 року він сплачує аліменти на утримання спільної з відповідачем доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку щомісячно. Позивач вказував, що з серпня 2016 року має іншу сім`ю, є малолітня дитина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; також зазначав, що матеріальне становище сім`ї важке, дружина перебуває у відпустці по догляду за дитиною, він працює один, житлом не забезпечений, сім`я змушена винаймати житло. Також вказував, що його батько є особою з інвалідністю ІІІ групи, батько дружини - особа з інвалідністю ІІ групи, тому він та дружина підтримують їх матеріально. ОСОБА_2 просив суд зменшити розмір аліментів, що стягуються з нього на користь ОСОБА_1 в розмірі 1/4 частини заробітку на утримання ОСОБА_4 . Стягувати з нього аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 не більше 1/8 частини його заробітку. Рішенням Київського районного суду м.Полтави від 29 січня 2020 рокупозовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково. Змінено розмір аліментів, що стягнуті з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_4 згідно рішення Київського районного суду м. Полтави 18 березня 2016 в справі № 552/602/16-ц та стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, до повноліття дитини, починаючи з дати вступу рішення в законну силу. Судовий збір за розгляд справи судом віднесено за рахунок держави. Не погодившись з рішенням районного суду, представник відповідача - адвокат Бурбак О.В. подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 повністю відмовити, посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи. У апеляційній скарзі представник відповідача зазначає, що суд невірно застосував ст. 192 СК України, оскільки майновий стан позивача не змінився. Так, згідно інформації про доходи позивача та його дружини, сукупний місячний розмір отриманих доходів сім`ї позивача, у зв`язку із зміною сімейного становища становить 109 000 грн. і складається із допомоги, отриманої дружиною ОСОБА_3 у зв`язку із вагітністю і пологами 89 755, 48 грн. та середнього доходу позивача у розмірі 240 000 грн. в рік. Окрім того, ОСОБА_2 у серпні 2019 року, тобто після народження доньки ОСОБА_6 , придбав автомобіль за власні кошти, що не може свідчити про погіршення матеріального становища. Посилання позивача про незабезпеченість житлом та надання допомоги батькам скаржник вважає недостатніми, так як квартиру, у якій проживає сім`я позивача придбано на ім`я батька дружини - ОСОБА_7 приблизно за 1 080 000 грн., при цьому пенсія останнього становить 8367, 72 грн. Також позивач користується пільгами наданими Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просив залишити рішення Київського районного суду м.Полтави від 29 січня 2020 року без змін. Зазначив, що його дружина ОСОБА_3 на даний час знаходиться у декретній відпустці, постійним або службовим житлом сім`я не забезпечена, у зв`язку з чим винаймає квартиру і сплачує орендну плату, також позивач сплачує грошові кошти, отримані в борг для придбання автомобіля. ОСОБА_2 вказує на помилковість доводів апеляційної скарги ОСОБА_8 про розмір його місячного доходу 109 000 грн., який насправді становить 16 993 грн., оскільки отримані дружиною виплати, пов`язані з вагітністю і пологами мали місце до пред`явлення позову; наданими пільгами згідно із Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» він не користується; придбання квартири у м.Києві батьком його дружини не впливає на матеріальний стан сім`ї, також розмір пенсії ОСОБА_7 у 8000 грн. стороною відповідача не підтверджена. Окремо ОСОБА_2 звертає уагу, що 1/6 частина його заробітку складає 3626 грн., що становить 170% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню. Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Судом першої інстанції встановлено, що сторони мають спільну неповнолітню дитину - доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проживає з відповідачем ОСОБА_1 . Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 18.03.2016 року у справі № 552/602/16-ц, яке вступило в законну силу, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, починаючи з 10 лютого 2016 року до досягнення повноліття. Звертаючись з позовом до суду позивач посилався на ті обставину, що у нього після ухвалення рішень про стягнення аліментів на утримання доньки змінився сімейний стан, він одружився, дружина потребує матеріального забезпечення, оскільки перебуває у декретній відпустці, від шлюбу у них народилося донька ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Крім того, позивач посилався на важке матеріальне становище, необхідність утримання батьків-інвалідів. незабезпеченість родини житлом, що зумовлює витрату коштів на його найм. Частково задовольняючи позов та зменшуючи розмір аліментів, місцевий суд враховував матеріальне становище дитини ОСОБА_4 , її стан здоров`я, а також матеріальний і сімейний стан позивача та виходив з того, що у платника аліментів на утриманні зараз перебуває інша малолітня дитина. Проте, колегія суддів, не може погодитись з таким висновком суду з наступних підстав. Відповідно ст.180 Сімейного Кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Згідно з ч.1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них. Відповідно до ч.4 ст. 273 ЦПК України якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них. Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 15.05.2006 №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили. Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_2 27 серпня 2016 року зареєстрував шлюб з ОСОБА_10 (а.с. 13). Також встановлено, що ОСОБА_2 має малолітню доньку ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Згідно наявної у матеріалах справи інформації про грошове забезпечення позивача за місцем служби за період з 01.05.2019 року по 31.12.2019 року, ОСОБА_2 отримує стабільний дохід, який перевищує розмір мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму, встановленого в Україні. (а.с. 59) та справно сплачує аліменти за рішенням суду. А тому посилання позивача на зміну його матеріального становища (народження ще однієї дитини та перебування його дружини у декретній відпустці), не спростовують наявність у нього регулярного заробітку та матеріального становища, що дозволяє утримувати двох дітей, та відсутність законних підстав для зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Твердження заявника проте, що у нього збільшилися витрати у зв`язку з народження другої дитини є безпідставними та необґрунтованими, такими, що не дають суду підстав для зменшення присуджених судом аліментів, оскільки батьки зобов`язані вживати всіх необхідних заходів для забезпечення гідних умов проживання й розвитку дитини. Такий висновок повною мірою відповідає інтересам дитини та захищає її права. Неспроможними є доводи ОСОБА_2 щодо несення витрат на оренду житла, оскільки будь-яких доказів того, що ним або його дружиною сплачується плата за оренду помешкання надано не було, що також підтверджується довідкою КЕЧ (м.Київ) Міністерства оборони України (а.с. 57), де зазначено, що ОСОБА_2 разом з родиною у 2019 році договір оренди житла не укладав та компенсацію за оренду житла не отримує. Також колегія суддів не бере до уваги посилання позивача на зміну матеріального становища, у зв`язку з утриманням батьків-інвалідів, оскільки інвалідність його батькові ОСОБА_4 та батькові його дружини ОСОБА_7 була встановлена у 2005 році та 2007 році, тобто до винесення судом у 2016 році рішення про стягнення аліментів, що виключає зміну матеріального стану платника аліментів з наведених підстав. Окрім того, як вбачається із відомостей про пенсійне забезпечення батька позивача - ОСОБА_4 , останній отримує розмір пенсії, який в декілька раз перевищує мінімальний її розмір. (а.с. 89) Колегія суддів апеляційної інстанції, встановивши, що позивачем не доведено зміни його майнового стану та наявність інших обставин, які б свідчили про існування обгрунтованих підстав для зменшення розміру стягуваних аліментів, приходить до висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2 та скасування судового рішення. Згідно ч.13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Враховуючи вимоги ст. 141 ЦПК України, слід стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір за розгляд справи у суді першої інстанції 768, 40 грн. та 1152, 60 грн. судового збору за апеляційний розгляд справи. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 382, 383 ЦПК України, колегія суддів -, П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Бурбак Оксани Валеріївни- задовольнити. Рішення Київського районного суду м.Полтави від 29 січня 2020 року- скасувати. У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_3 , про зменшення розміру аліментів на утримання малолітньої дитини- відмовити. Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір за розгляд справи у суді першої інстанції 768, 40 грн. та за розгляд справи у суді апеляційної інстанції 1152, 60 грн., а всього 1921 грн. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий: В.М. Триголов Судді: А.І. Дорош О.А. Лобов